Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сирдар'я (кирг. Сырдарыя, Sırdarıya, тадж. Сирдарё, узб. Sirdaryo, Сирдарё, каз. Syrdarııa, Сырдария) — річка в Центральної Азії, найбільша за довжиною і друга за водністю (після Амудар'ї).
| Сирдар'я | |
|---|---|
 | |
 | |
| 40°54′00″ пн. ш. 71°45′27″ сх. д. / 40.90000000002777369445539080° пн. ш. 71.75750000002777540° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 40°54′00″ пн. ш. 71°45′27″ сх. д. / 40.90000000002777369445539080° пн. ш. 71.75750000002777540° сх. д. |
| Гирло | Північне Аральське море до пересихання — Аральське море |
| • координати | 46°09′15″ пн. ш. 60°52′24″ сх. д. / 46.15420000002777812° пн. ш. 60.87360000002777838° сх. д. |
| Країни: |  Казахстан Узбекистан Таджикистан |
| Регіон | Туркестанська область |
| Довжина | 2212 км |
| Площа басейну: | 999 999 км² |
| Середньорічний стік | 219 000 км² |
| Притоки: | Касансай (річка), Арись, d, Чирчик, Ахангаран, Карадар'я, Нарин, Сох, d, d і d |
| Водойми в руслі | Кайраккумське водосховище |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сирдар'я |
За античної доби мала назву Яксарт (дав.-гр. Ἰαξάρτης, Яксартос).
Опис
Утворюється при злитті Нарина і Карадар'ї у східній частині Ферганської долини. Стік Сирдар'ї формується в гірській частині басейну. Живлення переважно снігове, в меншій мірі льодовикове і дощове. Впадає в Північне (Мале) Аральське море.
При виході з Ферганської долини річка перетинає і далі тече по великій, місцями заболоченій заплаві шириною 14,7 км через Голодний степ.
У середній течії (від Фархадських гір до Шардаринського водосховища) в Сирдар'ю впадають річки Ангрен (Ахангаран), Чирчик і . Від Фархадського гідровузла починається .
У нижній течії Сирдар'я протікає по східній і північній околицях пісків Кизилкум; річище річки тут звивисте і нестійке, у зимово-весняний період нерідкі повені. Остання притока — Арись. У пониззі річки на ділянці від міста Туркестан до райцентру Жосали є велика заплава (завширшки 10-50 км, завдовжки близько 400 км), пронизана безліччю проток, місцями заросла очеретом і тугаями, широко використовувана для сільського господарства (рисівник, баштанництво, овочівництво, місцями садівництво). У гирлі Сирдар'я утворює дельту (в районі міста Казалінськ) з численними протоками, озерами і болотами, використовувану для баштанництва.
Сирдар'я раніше впадала в Аральське море, нині, внаслідок катастрофічного зниження його рівня і розпаду моря на дві частини (в 1989 році), річка впадає в північну частину моря (так зване «Мале море»). Води Сирдар'ї значною мірою розбираються на господарські потреби, в зв'язку з цим нинішній об'єм стоку в гирлі знизився більш ніж в 10 разів (з 400 м³/с до 30 м³/с) у порівнянні з умовно-природним періодом (до 1960 року).
На 11-му кілометрі дериваційного каналу, що відходить від водосховища на Сирдар'ї, розташовується Фархадська ГЕС (архітектор Йосип Каракіс). На річці створено Кайраккумське водосховище (4,2 км³, Таджикистан) і Чардаринське (5,7 км³, Казахстан). З метою регулювання весняних паводків і скидів води з Токтогульської ГЕС, Казахстан побудував в Туркестанській області Коксарайське водосховище, інакше — Коксарайський контррегулятор, (довжина греблі 45 км) об'ємом в 3 мільярди кубометрів, яке вперше було заповнене навесні 2010 року. Повністю будівництво було закінчено в грудні 2011 р, але вже навесні 2011 р в водосховище Коксарай було акумульовано 2 млрд м.³ У 2012 році планувалося набрати повний об'єм..
На річці розташовані міста Худжанд, Бекабад, Сирдар'я, Шардара, Кизилорда, Казалінськ.
Від Сирдар'ї відгалужуються численні канали (Великий Ферганський канал, Південний Ферганський канал, Північний Ферганський канал, Кизилкумський канал, , Андижансай, Савай, , ) та колектори (, )
Примітки
- Малая Советская Энциклопедия. Том восьмой. Скульптура — Тугарин. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930.— Стб.630.
- Юнаков О. Архітектор Йосип Каракіс. — Нью Йорк : Алмаз, 2016. — С. 186-203. — .
- Коксарайский контррегулятор спас от наводнения южные области
Джерела
- Сирдар'я в енциклопедії Британіка[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Сирдар'я // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sirdar ya znachennya Sirdar ya kirg Syrdaryya Sirdariya tadzh Sirdaryo uzb Sirdaryo Sirdaryo kaz Syrdariia Syrdariya richka v Centralnoyi Aziyi najbilsha za dovzhinoyu i druga za vodnistyu pislya Amudar yi Sirdar ya40 54 00 pn sh 71 45 27 sh d 40 90000000002777369445539080 pn sh 71 75750000002777540 sh d 40 90000000002777369445539080 71 75750000002777540Vitik koordinati40 54 00 pn sh 71 45 27 sh d 40 90000000002777369445539080 pn sh 71 75750000002777540 sh d 40 90000000002777369445539080 71 75750000002777540GirloPivnichne Aralske more do peresihannya Aralske more koordinati46 09 15 pn sh 60 52 24 sh d 46 15420000002777812 pn sh 60 87360000002777838 sh d 46 15420000002777812 60 87360000002777838Krayini Kazahstan Uzbekistan TadzhikistanRegionTurkestanska oblastDovzhina2212 kmPlosha basejnu 999 999 km Serednorichnij stik219 000 km Pritoki Kasansaj richka Aris d Chirchik Ahangaran Karadar ya Narin Soh d d i dVodojmi v rusliKajrakkumske vodoshovishe Mediafajli u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sirdar ya Za antichnoyi dobi mala nazvu Yaksart dav gr Ἰa3arths Yaksartos OpisUtvoryuyetsya pri zlitti Narina i Karadar yi u shidnij chastini Ferganskoyi dolini Stik Sirdar yi formuyetsya v girskij chastini basejnu Zhivlennya perevazhno snigove v menshij miri lodovikove i doshove Vpadaye v Pivnichne Male Aralske more Pri vihodi z Ferganskoyi dolini richka peretinaye i dali teche po velikij miscyami zabolochenij zaplavi shirinoyu 14 7 km cherez Golodnij step U serednij techiyi vid Farhadskih gir do Shardarinskogo vodoshovisha v Sirdar yu vpadayut richki Angren Ahangaran Chirchik i Vid Farhadskogo gidrovuzla pochinayetsya U nizhnij techiyi Sirdar ya protikaye po shidnij i pivnichnij okolicyah piskiv Kizilkum richishe richki tut zviviste i nestijke u zimovo vesnyanij period neridki poveni Ostannya pritoka Aris U ponizzi richki na dilyanci vid mista Turkestan do rajcentru Zhosali ye velika zaplava zavshirshki 10 50 km zavdovzhki blizko 400 km pronizana bezlichchyu protok miscyami zarosla ocheretom i tugayami shiroko vikoristovuvana dlya silskogo gospodarstva risivnik bashtannictvo ovochivnictvo miscyami sadivnictvo U girli Sirdar ya utvoryuye deltu v rajoni mista Kazalinsk z chislennimi protokami ozerami i bolotami vikoristovuvanu dlya bashtannictva Sirdar ya ranishe vpadala v Aralske more nini vnaslidok katastrofichnogo znizhennya jogo rivnya i rozpadu morya na dvi chastini v 1989 roci richka vpadaye v pivnichnu chastinu morya tak zvane Male more Vodi Sirdar yi znachnoyu miroyu rozbirayutsya na gospodarski potrebi v zv yazku z cim ninishnij ob yem stoku v girli znizivsya bilsh nizh v 10 raziv z 400 m s do 30 m s u porivnyanni z umovno prirodnim periodom do 1960 roku Na 11 mu kilometri derivacijnogo kanalu sho vidhodit vid vodoshovisha na Sirdar yi roztashovuyetsya Farhadska GES arhitektor Josip Karakis Na richci stvoreno Kajrakkumske vodoshovishe 4 2 km Tadzhikistan i Chardarinske 5 7 km Kazahstan Z metoyu regulyuvannya vesnyanih pavodkiv i skidiv vodi z Toktogulskoyi GES Kazahstan pobuduvav v Turkestanskij oblasti Koksarajske vodoshovishe inakshe Koksarajskij kontrregulyator dovzhina grebli 45 km ob yemom v 3 milyardi kubometriv yake vpershe bulo zapovnene navesni 2010 roku Povnistyu budivnictvo bulo zakincheno v grudni 2011 r ale vzhe navesni 2011 r v vodoshovishe Koksaraj bulo akumulovano 2 mlrd m U 2012 roci planuvalosya nabrati povnij ob yem Na richci roztashovani mista Hudzhand Bekabad Sirdar ya Shardara Kizilorda Kazalinsk Vid Sirdar yi vidgaluzhuyutsya chislenni kanali Velikij Ferganskij kanal Pivdennij Ferganskij kanal Pivnichnij Ferganskij kanal Kizilkumskij kanal Andizhansaj Savaj ta kolektori PrimitkiMalaya Sovetskaya Enciklopediya Tom vosmoj Skulptura Tugarin M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1930 Stb 630 Yunakov O Arhitektor Josip Karakis Nyu Jork Almaz 2016 S 186 203 ISBN 978 1 68082 000 3 Koksarajskij kontrregulyator spas ot navodneniya yuzhnye oblastiDzherelaSirdar ya v enciklopediyi Britanika nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaPortal Geografiya Sirdar ya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006