Сінд (сіндхі: سنڌ, урду سندھ, араб. السند, англ. Sindh) — провінція на півдні Пакистану. Межує з провінціями Белуджистан на заході та північному заході, Пенджаб на півночі та індійськими штатами Гуджарат та Раджастхан на сході та північному сході відповідно.
Сінд | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
سنڌ | ||||||||||
| ||||||||||
Столиця | Карачі | |||||||||
Найбільше місто | Карачі | |||||||||
Країна | Пакистан | |||||||||
| ||||||||||
Офіційна мова | урду і синдхі | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 35 470 648 (2009) | |||||||||
- густота | 270 /км² | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 140 914 км² | |||||||||
Дата заснування | 14 серпня 1947 | |||||||||
Губернатор | d | |||||||||
Вебсайт | www.sindh.gov.pk | |||||||||
Код ISO 3166-2 | PK-SD | |||||||||
|
Історія
Історично ця територія населена народом сіндхі, але тут присутні й багато інших груп, наприклад, урдумовні мусульманські переселенці з Індії. Назва провінції походить від санскритського слова сіндху — «океан».
В давнину входила до цивілізації Мохенджо-Даро. Після занепаду останньої приблизно у 1300-х роках до н. е. тут утворилися держави Сіндху, Саувіра й Шиві. Згодом сюди прийшла частина аріїв. Згідно «Махабхарати» Сінд був частиною держави Бгарати.
Надалі тут існували незалежні поселення та громади. Потім тут хазяйнувала Перська імперія Ахеменідів. Після походів наприкінці IV ст. Александра Македонського на деякий час тут затвердилися македонські намісники (сатрапи). Проте після невдалої війни Селевка I Нікатора проти Чандрагупти тут затвердилася династія Маур'я.
Після смерті Ашоки регіон поринув у хаос, доки тут не затвердилися індо-грецькі царі. Останніх у I ст. до н. е. змінили саки, а потім парфяни. Деяка стабілізація відбулася за Кушанської імперії. Починаючи з III ст. н. е. тут затвердилися Сасаніди, поділивши частково землі з імперією Гуптів. Після занепаду останніх тут на деякий час затвердилася Харша. Після смерті останньої у 478 році у Сінді постала династія Рай. Її змінила у 632 році Брамінська династія.
У 710-х роках вона стикнулася з тиском арабів з Дамаскського халіфату. Після послаблення династії Омеядів Сінд розпався на декілька незалежних еміратів. Цей процес тривав до XII ст., коли Сінд було захоплено Гуридами. Послаблення останніх призвело до нового хаосу, який завершився у XIII ст. встановленням влади держави Хорезмшахів. Їх змінили монголи, проте визнання їхнього впливу було деякий час формальним.
Утім на початку Сінд опинився одним з міст протистояння держави Хулагуїдів та Делійського султанату. Тривалий час тут хазяйнували Хулагуїди, проте у середині XIV ст. розпад обох держав призвів до нового протистояння місцевих аристократів. Зрештою тут закріплюється династія Самма. Її правління тривало до середини XVI ст., коли постала імперія Великих Моголів. За часів падишаха Акбара Сінд увійшов до складу могольської держави.
Подальша історія
На початку XVIII ст. почався занепад імперії Великих Моголів. У 1749 році могольська влада була змушена поступитись Сіндом, Пенджабом та важливою переправою через річку Інд, щоб захистити себе від афганського вторгнення. На початку 1757 року, Ахмед-шах захопив Делі, але дозволив Могольській династії зберегти номінальний контроль над містом до тих пір, поки правитель визнає суверенітет Ахмед-шаха над Пенджабом, Сіндом і Кашміром. У 1783 році влада афганців ослабла, скориставшись цим Сохраб-хан із династії Талпур, на території Верхнього Сінду заснував , яке лишалося в адмініструванні Дурранійської імперії до 1813 року. У 1830 році, після смерті Сохраб-хана, трон посідає його старший син Мір Рустам Алі-хан, що викликало суперечку між старшим і молодшим братом Алі Мурад-ханом. В 1832 році Мір Рустам укладає усний договір з британцями про визнання незалежного князівства, а в 1838 році договір про захист, фактично потрапляючи під контроль Великої Британії. В 1842 році Рустам Алі-хан зрікається престолу на користь молодшого брата. Після того, як в 1843 році в битві при Ніамі Чарльз Нейпір розбив Талпурів і почав завоювання Сінда, ці землі поступово перейшли під владу британської корони. У 1847 році завоювання Сінда завершилося, було встановлено Бомбейське адміністрування, і контроль над Сіндом здійснювався головним комісаром. В цьому ж році Алі Мурад допоміг британцям в турецькій компанії, але пізніше засудив дії британців за що був звинувачений у шахрайстві і позбавлений більшості своїх територій у Верхньому Сінді. Попри звинувачення і втрати територій він бере участь на боці британців у 1857 році під час повстання сипаїв.
Акт про уряд Індії 1935 року вніс поправки в структуру адміністративного поділу Британської Індії, одним з яких було виділення Сіндської провінції під Бомбейським управлінням в окрему провінцію Сінд.
Після розділу Британської Індії в 1947 році провінція ухвалила рішення приєднатися до Пакистанського Домініону. Індуїстські громади залишили Сінд, вирушивши до Індії, натомість них до Сінду вирушили мусульманські громади з усіх кінців Індії. Пізніше місто Карачі було виділено в окрему адміністративну одиницю, а новою столицею провінції став Хайдарабад. 14 жовтня 1955 року всі колишні адміністративні одиниці у західній частині Пакистану були об'єднані в провінцію Західний Пакистан.
Примітки
- Sindh World Gazetteer
- [. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 3 липня 2018. Хайпур(англ.)]
- [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 липня 2018. Imperial Gazetteer of India, v. 3, p. 330—338(англ.)]
- Roger D. Long; Gurharpal Singh; Yunas Samad; Ian Talbot. State and Nation-Building in Pakistan: Beyond Islam and Security. Routledge. pp. 102–. .(англ.)
- Eugene Ehrlich, Nil Desperandum «I have Sindh», BCA 1992 (1985), p. 175.(англ.)
- Priya Kumar & Rita Kothari (2016) Sindh, 1947 and Beyond, South Asia: Journal of South Asian Studies, 39:4, 775, DOI: 10.1080/00856401.2016.1244752(англ.)
- Sarah F. D. Ansari (31 January 1992). Sufi Saints and State Power: The Pirs of Sind, 1843—1947. Cambridge University Press. pp. 122–. .
- KHALIDI, OMAR (1998-01-01). «INDIAN MUSLIM MIGRATION TO PAKISTAN, 1947—97». Islamic Studies. 37 (3): 339—352. JSTOR 20837002.(англ.)
- Priya Kumar & Rita Kothari (2016) Sindh, 1947 and Beyond, South Asia: Journal of South Asian Studies, 39:4, 776—777, DOI: 10.1080/00856401.2016.1244752(англ.)
Посилання
- Сінд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sind sindhi سنڌ urdu سندھ arab السند angl Sindh provinciya na pivdni Pakistanu Mezhuye z provinciyami Beludzhistan na zahodi ta pivnichnomu zahodi Pendzhab na pivnochi ta indijskimi shtatami Gudzharat ta Radzhasthan na shodi ta pivnichnomu shodi vidpovidno Sind سنڌ Gerb Prapor Stolicya Karachi Najbilshe misto Karachi Krayina Pakistan Mezhuye z susidni adminodinici Beludzhistan Pendzhab Beludzhistan Radzhasthan Gudzharat Oficijna mova urdu i sindhi Naselennya povne 35 470 648 2009 gustota 270 km Plosha povna 140 914 km Data zasnuvannya 14 serpnya 1947 Gubernator d Vebsajt www sindh gov pk Kod ISO 3166 2 PK SD Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SindIstoriyaIstorichno cya teritoriya naselena narodom sindhi ale tut prisutni j bagato inshih grup napriklad urdumovni musulmanski pereselenci z Indiyi Nazva provinciyi pohodit vid sanskritskogo slova sindhu okean V davninu vhodila do civilizaciyi Mohendzho Daro Pislya zanepadu ostannoyi priblizno u 1300 h rokah do n e tut utvorilisya derzhavi Sindhu Sauvira j Shivi Zgodom syudi prijshla chastina ariyiv Zgidno Mahabharati Sind buv chastinoyu derzhavi Bgarati Nadali tut isnuvali nezalezhni poselennya ta gromadi Potim tut hazyajnuvala Perska imperiya Ahemenidiv Pislya pohodiv naprikinci IV st Aleksandra Makedonskogo na deyakij chas tut zatverdilisya makedonski namisniki satrapi Prote pislya nevdaloyi vijni Selevka I Nikatora proti Chandragupti tut zatverdilasya dinastiya Maur ya Pislya smerti Ashoki region porinuv u haos doki tut ne zatverdilisya indo grecki cari Ostannih u I st do n e zminili saki a potim parfyani Deyaka stabilizaciya vidbulasya za Kushanskoyi imperiyi Pochinayuchi z III st n e tut zatverdilisya Sasanidi podilivshi chastkovo zemli z imperiyeyu Guptiv Pislya zanepadu ostannih tut na deyakij chas zatverdilasya Harsha Pislya smerti ostannoyi u 478 roci u Sindi postala dinastiya Raj Yiyi zminila u 632 roci Braminska dinastiya U 710 h rokah vona stiknulasya z tiskom arabiv z Damaskskogo halifatu Pislya poslablennya dinastiyi Omeyadiv Sind rozpavsya na dekilka nezalezhnih emirativ Cej proces trivav do XII st koli Sind bulo zahopleno Guridami Poslablennya ostannih prizvelo do novogo haosu yakij zavershivsya u XIII st vstanovlennyam vladi derzhavi Horezmshahiv Yih zminili mongoli prote viznannya yihnogo vplivu bulo deyakij chas formalnim Utim na pochatku Sind opinivsya odnim z mist protistoyannya derzhavi Hulaguyidiv ta Delijskogo sultanatu Trivalij chas tut hazyajnuvali Hulaguyidi prote u seredini XIV st rozpad oboh derzhav prizviv do novogo protistoyannya miscevih aristokrativ Zreshtoyu tut zakriplyuyetsya dinastiya Samma Yiyi pravlinnya trivalo do seredini XVI st koli postala imperiya Velikih Mogoliv Za chasiv padishaha Akbara Sind uvijshov do skladu mogolskoyi derzhavi Podalsha istoriyaNa pochatku XVIII st pochavsya zanepad imperiyi Velikih Mogoliv U 1749 roci mogolska vlada bula zmushena postupitis Sindom Pendzhabom ta vazhlivoyu perepravoyu cherez richku Ind shob zahistiti sebe vid afganskogo vtorgnennya Na pochatku 1757 roku Ahmed shah zahopiv Deli ale dozvoliv Mogolskij dinastiyi zberegti nominalnij kontrol nad mistom do tih pir poki pravitel viznaye suverenitet Ahmed shaha nad Pendzhabom Sindom i Kashmirom U 1783 roci vlada afganciv oslabla skoristavshis cim Sohrab han iz dinastiyi Talpur na teritoriyi Verhnogo Sindu zasnuvav yake lishalosya v administruvanni Durranijskoyi imperiyi do 1813 roku U 1830 roci pislya smerti Sohrab hana tron posidaye jogo starshij sin Mir Rustam Ali han sho viklikalo superechku mizh starshim i molodshim bratom Ali Murad hanom V 1832 roci Mir Rustam ukladaye usnij dogovir z britancyami pro viznannya nezalezhnogo knyazivstva a v 1838 roci dogovir pro zahist faktichno potraplyayuchi pid kontrol Velikoyi Britaniyi V 1842 roci Rustam Ali han zrikayetsya prestolu na korist molodshogo brata Pislya togo yak v 1843 roci v bitvi pri Niami Charlz Nejpir rozbiv Talpuriv i pochav zavoyuvannya Sinda ci zemli postupovo perejshli pid vladu britanskoyi koroni U 1847 roci zavoyuvannya Sinda zavershilosya bulo vstanovleno Bombejske administruvannya i kontrol nad Sindom zdijsnyuvavsya golovnim komisarom V comu zh roci Ali Murad dopomig britancyam v tureckij kompaniyi ale piznishe zasudiv diyi britanciv za sho buv zvinuvachenij u shahrajstvi i pozbavlenij bilshosti svoyih teritorij u Verhnomu Sindi Popri zvinuvachennya i vtrati teritorij vin bere uchast na boci britanciv u 1857 roci pid chas povstannya sipayiv Akt pro uryad Indiyi 1935 roku vnis popravki v strukturu administrativnogo podilu Britanskoyi Indiyi odnim z yakih bulo vidilennya Sindskoyi provinciyi pid Bombejskim upravlinnyam v okremu provinciyu Sind Pislya rozdilu Britanskoyi Indiyi v 1947 roci provinciya uhvalila rishennya priyednatisya do Pakistanskogo Dominionu Induyistski gromadi zalishili Sind virushivshi do Indiyi natomist nih do Sindu virushili musulmanski gromadi z usih kinciv Indiyi Piznishe misto Karachi bulo vidileno v okremu administrativnu odinicyu a novoyu stoliceyu provinciyi stav Hajdarabad 14 zhovtnya 1955 roku vsi kolishni administrativni odinici u zahidnij chastini Pakistanu buli ob yednani v provinciyu Zahidnij Pakistan PrimitkiSindh World Gazetteer Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 3 lipnya 2018 Hajpur angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 lipnya 2018 Imperial Gazetteer of India v 3 p 330 338 angl Roger D Long Gurharpal Singh Yunas Samad Ian Talbot State and Nation Building in Pakistan Beyond Islam and Security Routledge pp 102 ISBN 978 1 317 44820 4 angl Eugene Ehrlich Nil Desperandum I have Sindh BCA 1992 1985 p 175 angl Priya Kumar amp Rita Kothari 2016 Sindh 1947 and Beyond South Asia Journal of South Asian Studies 39 4 775 DOI 10 1080 00856401 2016 1244752 angl Sarah F D Ansari 31 January 1992 Sufi Saints and State Power The Pirs of Sind 1843 1947 Cambridge University Press pp 122 ISBN 978 0 521 40530 0 KHALIDI OMAR 1998 01 01 INDIAN MUSLIM MIGRATION TO PAKISTAN 1947 97 Islamic Studies 37 3 339 352 JSTOR 20837002 angl Priya Kumar amp Rita Kothari 2016 Sindh 1947 and Beyond South Asia Journal of South Asian Studies 39 4 776 777 DOI 10 1080 00856401 2016 1244752 angl PosilannyaSind Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006