Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ру́дня — село в Україні, у Великодимерській селищній громаді Броварського району Київської області.
| село Рудня | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Броварський | ||||
| Громада | Великодимерська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32060070190054720 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1622 | ||||
| Населення | 1910 | ||||
| Площа | 3,77 км² | ||||
| Густота населення | 597,08 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 07430 | ||||
| Телефонний код | +380 4594 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°39′30″ пн. ш. 31°00′07″ сх. д. / 50.65833° пн. ш. 31.00194° сх. д.Координати: 50°39′30″ пн. ш. 31°00′07″ сх. д. / 50.65833° пн. ш. 31.00194° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 113 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 07430, с.Рудня, вул.Шкільна, 22 =Староста села = Кадирова Алла Тофіківна = | ||||
| Карта | |||||
  Рудня | |||||
 Рудня | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Населення села сьогодні налічує 1910 осіб.
Загальна площа землі в адмінмежах колишньої Руднянської сільської ради — 2980,7 га.
Історія
Дмитро Гамалій першу письмову згадку про село виводить від 1590 р. У польських люстраціях 1622—1628 рр. згадується, як слобода Руда. Частину населення села складали козаки, частину — посполиті.
З 1613 року відоме, як власність князів Аксаків та Яловицького, з 1650 року селом володіють Ян та Петро Виговські київські воєводи. У 1729-30 роках у селі було 28 дворів, що належали київським монастирям зокрема Софіївському.
1753 року Юхим Дараган купив Рудню разом із селами Семиполки, Мостище, Святе у синів колишнього переяславського коменданта Матвія Андрійовича Хераскова — Олександра, Петра й Михайла — за 9000 рублів.
У XVIII ст. село Рудня входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.
1762 року за спадком село перейшло сину Василю, пізніше — сестрі Василя Катерині Галаган.
1859 року у казенному селі Семиполковської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкало 894 особи (454 чоловіків та 440 жінок), налічувалось 113 дворових господарств, існувала православна церква.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1518 осіб (735 чоловічої статі та 783 — жіночої), з яких 1491 — православної віри.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2164 | 95.97% |
| російська | 75 | 3.32% |
| вірменська | 8 | 0.36% |
| білоруська | 2 | 0.09% |
| інші/не вказали | 6 | 0.26% |
| Усього | 2255 | 100% |
Освіта
У 1874 р. група селян вирішила навчити грамоти своїх дітей, до цього часу освіченими в селі були лише священник та дяк. Під школу орендували хату селянина Мусія Касяна, за оренду приміщення забезпечували його паливом. Школа проіснувала до 1877 року, викладали паламар Григорій, Закону Божому навчав священник. За весь час існування школи закінчив її (трирічний курс) лише один учень — Юхим Корнійович Небрат.
Наступну школу відкрили за 14 років — у 1891 році. Церковно-приходська школа містила одну класну кімнату і кімнату учителя. У класі навчалося водночас три групи, 30-40 учнів, але закінчили школу 10-12 дітей. Навчання було необов'язковим, проте суворим: били лінійкою, драли чуба. Школа проіснувала 20 років, її закінчили не більше 150 учнів. Платня учителя становила 65 крб на рік. Серед випускників школи були:
- Пилип Леонтійович Скоробагатько, закінчив Гоголівську двокласну, працював телеграфістом, згодом начальником станції «Дарниця»;
- Лука Михайлович Компанець, працював сільським писарем, волосним суддею, після встановлення Радянської влади чотири роки був секретарем сільської ради;
- Пелагея Федорівна Компанець, єдина дівчинка серед одинадцяти випускників творчого випуску.
З 1907 року розпочалося будівництво земської школи, будували майстри з Гоголева. Будівництво було покладено на селян, велося повільно, через брак матеріалів згодом припинилось. Спорудження школи взяло на себе земство, присланий підрядник закінчив будівництво та виготовив шкільні меблі. Навчання почалося у 1910 р., через рік дві групи учнів навчало двоє вчителів. До школи щороку вступало 50-60 дітей, до четвертого класу доходило 10-12. Школа функціонувала до революції.
До 1917 р. освітою займалися відділи народної освіти. У перші пожовтневі роки та в роки громадянської війни учнів навчалося мало. До 1932 р. школа була чотирирічною, з 1933 р. — семирічною, у 1935—1936 роках почалася її реорганізація на десятирічну, її очолював Страшевський. У 1936—1939 рр., за клопотанням директора школи Д. Ю. Приходька, залізниця взяла школу під своє керівництво, навчальний заклад працював як Бобрик-Руднянська середня школа № 23 Південно-Західної залізниці. 1939 р. відбувся перший і останній випуск учнів 10-го класу (16 осіб) цієї школи, приміщення школи не було розраховано на велику кількість учнів і школа знов стала семирічною. У 1940 р. шкільну садибу обсадили тополями, було посаджено фруктовий сад, почали добудовувати приміщення, щоб у 1941 р. відкрити восьмий клас. Але нацисти під час Німецько-радянської війни школу спалили. Будівництво нової школи розпочалося у 1944 році.
З 1949 р. в закладі вели «Книгу обліку особового складу робітників школи». Першим у ній стоїть прізвище А. Я. Березюка, директора, вчителя фізики та математики. Книга обліку свідчить, що освітній заклад почав функціонувати 1943 р., а у 1945—1946 навчальному році школа відновила роботу в повному обсязі, хоча будівництво ще тривало. Учителювали Т. П. Дворак та М. А. Ясинська.
Згодом освітній заклад почали називати залізничною школою № 30 ст. Бобрик, хоча він знаходився в с. Рудня.
З 1944 р. в школі працювали її випускники 1939 р. О. Ф. Кудіна, Г. Г. Пономаренко. З часом до школи повернувся П. П. Кудін, учасник бойових дій, відзначений 16-ма нагородами.
У серпні 1957 р. директором освітнього закладу призначили вчителя історії А. Л. Шевченка.
З 1960 р. школа називається Руднянською восьмирічною. У той час на ст. Бобрик функціонував окремий навчальний заклад.
Руднянська загальноосітня школа І-ІІІ ступенів
1975 р. зведено нове шкільне приміщення. Це була восьмирічна школа повного дня на 420 учнівських місць. Новобудову прийняв В. І. Нетреба.
У Рудні поховані 23 воїни, які загинули, визволяючи село. Тепер їх імена відомі завдяки зусиллям гуртка юних слідопитів, а також учителів В. П. Джулай і Д. П. Денисенка.
1978 р. педагогічний колектив очолив Є. С. Вербицький. 1984 р. школу реорганізовано в середню.
2002 р. в Руднянській середній загальноосвітній школі навчається 270 учнів. Викладають 22 вчителі, серед них відмінники освіти України, учителі вищої та І категорії. Очолює педагогічний колектив О. П. Компанець
Руднянське НВО
2018 p.Руднянську загальноосвітню школу,та ДНЗ«Берізка» було об'єднано,та змінено назву на КЗ«Руднянське НВО».Комунальний заклад«Руднянське Навчально-Виховне Об'єднання Заклад Загальної Середньої Освіти-Заклад Дошкільної Освіти»Великодимерської селищної ради.
Руднянський ліцей
2022 р.КЗ«Руднянське НВО» та ЗДО«Берізка» було перейменовано за постановою від Великодимерської селищної ради «Про освіту» на
Руднянський ліцей
Великодимерської селищної ради.
ЗДО було перейменовано,як Відокремлений структурний заклад Руднянського ліцею ЗДО«Берізка»
Поважні особи
Уродженцем села є маляр та графік Батечко Іван Васильович.Також український графік, заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки художників України Компанець Микола Іванович (1939—2018).
Див. також
Джерела
- офіційний сайт Броварського району[недоступне посилання з квітня 2019]
- Історія села Рудня на офіційному сайті Руднянської сільської ради
- За ред. І. Л. Лікарчука. Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне — К.:Вид. О. М. Ешке, 2002. — 528с.
- І. Доцин. Історія поселень Броварського краю. Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640с./Сер."Броварська минувшина"/
Примітки
- Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.231
- Очерки, замѣтки и документы по исторіи Малороссіи. Ал. Лазаревскаго. Т. II. Кіевъ, 1895. — с. 6.
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-266. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rudnya Ru dnya selo v Ukrayini u Velikodimerskij selishnij gromadi Brovarskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti selo RudnyaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon BrovarskijGromada Velikodimerska selishna gromadaKod KATOTTG UA32060070190054720Osnovni daniZasnovane 1622Naselennya 1910Plosha 3 77 km Gustota naselennya 597 08 osib km Poshtovij indeks 07430Telefonnij kod 380 4594Geografichni daniGeografichni koordinati 50 39 30 pn sh 31 00 07 sh d 50 65833 pn sh 31 00194 sh d 50 65833 31 00194 Koordinati 50 39 30 pn sh 31 00 07 sh d 50 65833 pn sh 31 00194 sh d 50 65833 31 00194Serednya visota nad rivnem morya 113 mMisceva vladaAdresa radi 07430 s Rudnya vul Shkilna 22 Starosta sela Kadirova Alla Tofikivna KartaRudnyaRudnyaMapa Rudnya u Vikishovishi Naselennya sela sogodni nalichuye 1910 osib Zagalna plosha zemli v adminmezhah kolishnoyi Rudnyanskoyi silskoyi radi 2980 7 ga IstoriyaDmitro Gamalij pershu pismovu zgadku pro selo vivodit vid 1590 r U polskih lyustraciyah 1622 1628 rr zgaduyetsya yak sloboda Ruda Chastinu naselennya sela skladali kozaki chastinu pospoliti Z 1613 roku vidome yak vlasnist knyaziv Aksakiv ta Yalovickogo z 1650 roku selom volodiyut Yan ta Petro Vigovski kiyivski voyevodi U 1729 30 rokah u seli bulo 28 dvoriv sho nalezhali kiyivskim monastiryam zokrema Sofiyivskomu 1753 roku Yuhim Daragan kupiv Rudnyu razom iz selami Semipolki Mostishe Svyate u siniv kolishnogo pereyaslavskogo komendanta Matviya Andrijovicha Heraskova Oleksandra Petra j Mihajla za 9000 rubliv U XVIII st selo Rudnya vhodilo do skladu Gogolivskoyi sotni Kiyivskogo polku 1762 roku za spadkom selo perejshlo sinu Vasilyu piznishe sestri Vasilya Katerini Galagan 1859 roku u kazennomu seli Semipolkovskoyi volosti Osterskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 894 osobi 454 cholovikiv ta 440 zhinok nalichuvalos 113 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1518 osib 735 cholovichoyi stati ta 783 zhinochoyi z yakih 1491 pravoslavnoyi viri NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2164 95 97 rosijska 75 3 32 virmenska 8 0 36 biloruska 2 0 09 inshi ne vkazali 6 0 26 Usogo 2255 100 OsvitaU 1874 r grupa selyan virishila navchiti gramoti svoyih ditej do cogo chasu osvichenimi v seli buli lishe svyashennik ta dyak Pid shkolu orenduvali hatu selyanina Musiya Kasyana za orendu primishennya zabezpechuvali jogo palivom Shkola proisnuvala do 1877 roku vikladali palamar Grigorij Zakonu Bozhomu navchav svyashennik Za ves chas isnuvannya shkoli zakinchiv yiyi tririchnij kurs lishe odin uchen Yuhim Kornijovich Nebrat Nastupnu shkolu vidkrili za 14 rokiv u 1891 roci Cerkovno prihodska shkola mistila odnu klasnu kimnatu i kimnatu uchitelya U klasi navchalosya vodnochas tri grupi 30 40 uchniv ale zakinchili shkolu 10 12 ditej Navchannya bulo neobov yazkovim prote suvorim bili linijkoyu drali chuba Shkola proisnuvala 20 rokiv yiyi zakinchili ne bilshe 150 uchniv Platnya uchitelya stanovila 65 krb na rik Sered vipusknikiv shkoli buli Pilip Leontijovich Skorobagatko zakinchiv Gogolivsku dvoklasnu pracyuvav telegrafistom zgodom nachalnikom stanciyi Darnicya Luka Mihajlovich Kompanec pracyuvav silskim pisarem volosnim suddeyu pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi chotiri roki buv sekretarem silskoyi radi Pelageya Fedorivna Kompanec yedina divchinka sered odinadcyati vipusknikiv tvorchogo vipusku Z 1907 roku rozpochalosya budivnictvo zemskoyi shkoli buduvali majstri z Gogoleva Budivnictvo bulo pokladeno na selyan velosya povilno cherez brak materialiv zgodom pripinilos Sporudzhennya shkoli vzyalo na sebe zemstvo prislanij pidryadnik zakinchiv budivnictvo ta vigotoviv shkilni mebli Navchannya pochalosya u 1910 r cherez rik dvi grupi uchniv navchalo dvoye vchiteliv Do shkoli shoroku vstupalo 50 60 ditej do chetvertogo klasu dohodilo 10 12 Shkola funkcionuvala do revolyuciyi Do 1917 r osvitoyu zajmalisya viddili narodnoyi osviti U pershi pozhovtnevi roki ta v roki gromadyanskoyi vijni uchniv navchalosya malo Do 1932 r shkola bula chotiririchnoyu z 1933 r semirichnoyu u 1935 1936 rokah pochalasya yiyi reorganizaciya na desyatirichnu yiyi ocholyuvav Strashevskij U 1936 1939 rr za klopotannyam direktora shkoli D Yu Prihodka zaliznicya vzyala shkolu pid svoye kerivnictvo navchalnij zaklad pracyuvav yak Bobrik Rudnyanska serednya shkola 23 Pivdenno Zahidnoyi zaliznici 1939 r vidbuvsya pershij i ostannij vipusk uchniv 10 go klasu 16 osib ciyeyi shkoli primishennya shkoli ne bulo rozrahovano na veliku kilkist uchniv i shkola znov stala semirichnoyu U 1940 r shkilnu sadibu obsadili topolyami bulo posadzheno fruktovij sad pochali dobudovuvati primishennya shob u 1941 r vidkriti vosmij klas Ale nacisti pid chas Nimecko radyanskoyi vijni shkolu spalili Budivnictvo novoyi shkoli rozpochalosya u 1944 roci Z 1949 r v zakladi veli Knigu obliku osobovogo skladu robitnikiv shkoli Pershim u nij stoyit prizvishe A Ya Berezyuka direktora vchitelya fiziki ta matematiki Kniga obliku svidchit sho osvitnij zaklad pochav funkcionuvati 1943 r a u 1945 1946 navchalnomu roci shkola vidnovila robotu v povnomu obsyazi hocha budivnictvo she trivalo Uchitelyuvali T P Dvorak ta M A Yasinska Zgodom osvitnij zaklad pochali nazivati zaliznichnoyu shkoloyu 30 st Bobrik hocha vin znahodivsya v s Rudnya Z 1944 r v shkoli pracyuvali yiyi vipuskniki 1939 r O F Kudina G G Ponomarenko Z chasom do shkoli povernuvsya P P Kudin uchasnik bojovih dij vidznachenij 16 ma nagorodami U serpni 1957 r direktorom osvitnogo zakladu priznachili vchitelya istoriyi A L Shevchenka Z 1960 r shkola nazivayetsya Rudnyanskoyu vosmirichnoyu U toj chas na st Bobrik funkcionuvav okremij navchalnij zaklad Rudnyanska zagalnoositnya shkola I III stupeniv 1975 r zvedeno nove shkilne primishennya Ce bula vosmirichna shkola povnogo dnya na 420 uchnivskih misc Novobudovu prijnyav V I Netreba U Rudni pohovani 23 voyini yaki zaginuli vizvolyayuchi selo Teper yih imena vidomi zavdyaki zusillyam gurtka yunih slidopitiv a takozh uchiteliv V P Dzhulaj i D P Denisenka 1978 r pedagogichnij kolektiv ocholiv Ye S Verbickij 1984 r shkolu reorganizovano v serednyu 2002 r v Rudnyanskij serednij zagalnoosvitnij shkoli navchayetsya 270 uchniv Vikladayut 22 vchiteli sered nih vidminniki osviti Ukrayini uchiteli vishoyi ta I kategoriyi Ocholyuye pedagogichnij kolektiv O P Kompanec Rudnyanske NVO 2018 p Rudnyansku zagalnoosvitnyu shkolu ta DNZ Berizka bulo ob yednano ta zmineno nazvu na KZ Rudnyanske NVO Komunalnij zaklad Rudnyanske Navchalno Vihovne Ob yednannya Zaklad Zagalnoyi Serednoyi Osviti Zaklad Doshkilnoyi Osviti Velikodimerskoyi selishnoyi radi Rudnyanskij licej 2022 r KZ Rudnyanske NVO ta ZDO Berizka bulo perejmenovano za postanovoyu vid Velikodimerskoyi selishnoyi radi Pro osvitu na Rudnyanskij licej Velikodimerskoyi selishnoyi radi ZDO bulo perejmenovano yak Vidokremlenij strukturnij zaklad Rudnyanskogo liceyu ZDO Berizka Povazhni osobiUrodzhencem sela ye malyar ta grafik Batechko Ivan Vasilovich Takozh ukrayinskij grafik zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini chlen Nacionalnoyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kompanec Mikola Ivanovich 1939 2018 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Dzherelaoficijnij sajt Brovarskogo rajonu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Istoriya sela Rudnya na oficijnomu sajti Rudnyanskoyi silskoyi radi Za red I L Likarchuka Zakladi osviti Kiyivshini minule ta suchasne K Vid O M Eshke 2002 528s I Docin Istoriya poselen Brovarskogo krayu Vid starodavnih chasiv i do sogodennya Kniga tretya Brovari Vodograj 2003 640s Ser Brovarska minuvshina PrimitkiNacionalna kniga zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya K Bukva 2008 1374 s ISBN 978 966 7195 95 3 S 231 Ocherki zamѣtki i dokumenty po istorii Malorossii Al Lazarevskago T II Kiev 1895 s 6 ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 266 X 270 120 s ros doref Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi