«Попіл і алмаз» (пол. Popiół i diament) — останній фільм «воєнної трилогії» польського режисера Анджея Вайди. Знятий за мотивами повісті Єжи Анджеєвського. Одне з найзначніших досягнень польської кіношколи.
Попіл і алмаз | |
---|---|
Popiół i diament | |
Жанр | драма |
Режисер | Анджей Вайда |
Продюсер | Анджей Вайда |
Сценарист | Єжи Анджеєвський Анджей Вайда |
На основі | d |
У головних ролях | Збігнєв Цибульський Ева Кшижевська |
Оператор | Ежі Вуйчік |
Композитор | Філіп Новак, Ян Кренц |
Художник | d |
Кінокомпанія | Кіностудія Kadr |
Дистриб'ютор | Kadr і Netflix |
Тривалість | 94 хвилини |
Мова | польська |
Країна | Польща |
Рік | 1958 |
IMDb | ID 0052080 |
Попіл і діамант у Вікісховищі |
Сюжет
Звільнена від німців Польща, 8 травня 1945 року. Колишні бійці Армії Крайової, які боролися проти німецької окупації, а тепер «прокляті солдати». Мачек і його командир Анджей, знайомі ще з Варшавського повстання, отримують завдання вбити секретаря ПРП Щуку. Помилково вони розстрілюють робочих цементного заводу поблизу придорожньої каплиці. Вони повертаються в місто і приходять в ресторан готелю, щоб повідомити про хід операції майору.
У ресторані вони дізнаються, що Щука живий.Там же Мачек знайомиться з барменом Христиною. Мачек знімає кімнату в готелі по сусідству з кімнатою Щуки і запрошує туди Христину.
Щука намагається з'ясувати долю свого сина у сестри дружини Станевич.
У ресторані готелю проводиться святкування Дня Перемоги (капітуляції нацистської Німеччини) і призначення мера Свецького міністром охорони здоров'я. Святкування затьмарюється поведінкою секретаря мера Древновского (також інформатора Мачека і Анджея), якого напоїв давній знайомий мера редактор газети Пеньонжек.
Мачек і Христина зустрічаються в номері, кохаються, гуляють нічним містом. Вони заходять в напівзруйнований костел, де на надгробку читають вірші Ципріана Норвіда (цитату з них має заголовок фільму). У цьому ж костелі вони бачать тіла робочих цементного заводу. Мачек хоче змінити долю, про що розмовляє з Христиною.
Щука дізнається, що його сина схопили при знищенні групи Армії Крайової, якою командував капітан Вовк.
Анджей призначений на місце Вовка.Він говорить Мачеку, що він повинен виконати наказ. Щука йде на зустріч із сином. За ним слідує Мачек і вбиває його.
Настає ранок. В готелі триває святкування з виконанням полонезів Шопена A major, Op. 40 (при цьому оркестр сильно фальшивить) і Огінського «Прощання з Батьківщиною». Мачек залишає готель і Христину. Мачек не зупиняється на вимогу патруля. У нього стріляють і смертельно ранять. Мачек намагається втекти, але вмирає на звалищі під звуки полонезу Огінського.
- Назва фільму
Назву фільму як, власне, і роману Єжи Анджеєвського, взято з вірша польського поета Ципріана Норвіда:
Коли згориш, що станеться з тобою :
Чи підеш з димом в небо голубе
Чи станеш ти золою мертвою на вітрі ?
Що свого ти залишиш в цьому світі ?
Чим згадати нам тебе в юдолі ранній
Навіщо ти в цей світ прийшов?
Що попіл приховав від нас ? А раптом
Із попелу блисне нам алмаз,
Блисне із дна своєю чистою гранню...
(Переклад Д.Климчук)
Знімальна група
- Режисер: Анджей Вайда
- Сценарій: Єжи Анджеєвський, Анджей Вайда
- Продюсер: Анджей Вайда
- Оператор: Ежі Вуйчік
- Художник:
- Композитори: Філіп Новак, Ян Кренц
- Монтаж:
У ролях
- Збігнєв Цибульський — Мачек
- Адам Павліковський — Анджей
- Богуміл Кобеля — Древновський
- Ева Кшижевська — Христина
- Вацлав Застжежинський — Щука
- Адольф Хроницький — Подгурський, асистент Щуки
- Ян Цецерський — портьє
- Станіслав Мільський — Пеньонжек
- Збігнєв Сковронський — Сломка, власник ресторану
- Ігнацій Маховський — майор Флоріан (Вага)
- Галина Квятковська — дружина Станевича
- Артур Млодніцький — Котовіч
- Александр Севрук — Свецький
- Віктор Гротович — Францішек Павліцкій
- Фердинанд Матисік — Сташек Гавлік
- Барбара Краффтувна — Стефка, наречена Сташека
- Зофія Червінська — буфетниця Лілі
- Тадеуш Калиновський — Вейхерт
- Єжи Адамчик — майор Врона
Музика у фільмі
- Фридерик Шопен, полонез ля мажор, Op. 40.
- Міхал Огінський, полонез «Прощання з Батьківщиною».
- «Червоні маки на Монте-Кассіно», пісня Альфреда Шютца на слова Фелікса Конарського.
- «Темна ніч», пісня Микити Богословського (виконується без слів).
- «Південно-Уральська», пісня В.Соловьйова-Седого на слова О.Фатьянова.
Робота над фільмом
Фільм знімали в Тшебниці та у Вроцлаві. Збігнєв Цибульський грав у своєму повсякденному одязі (джинси, брезентова сумка через плече) і темних окулярах, що не відповідало історичним реаліям 1945 року.
У «Попелу і алмазу» виникли серйозні цензурні труднощі. Відповідальних за ідеологію бентежило те, що антикомуніст у виконанні Цибульського, навіть убивши партійного функціонера, не втрачає романтичного ореолу. На кінофестиваль у Венеції фільм потрапив за ініціативою дрібного чиновника всупереч рішенню партійного керівництва. Хоча стрічку показали поза конкурсом, вона була помічена і отримала світове визнання. До показу в СРСР фільм був допущений тільки в 1965 році.
Художні особливості
Фільм не позбавлений характерної для Вайди барокової експресії. У ньому - починаючи з найперших кадрів - активно використовується християнська символіка. Протистояння минулої Польщі й Польщі післявоєнної під звуки полонезу Огінського представлено як екзистенційна драма, а фінал картини надає їй велич історичної трагедії. На візуальні рішення вплинули «Асфальтові джунглі» та інші фільми нуар.
Саме в фільмі «Попіл і алмаз» зіграв найкращу свою роль Збігнєв Цибульський. При виконанні цієї ролі він орієнтувався на Джеймса Діна в «Бунтарі без причини».
Нагороди
- 1958 – Золота качка для найкращого фільму
- 1959 — приз тижневика «Фільм» за найкращий польський фільм 1958 року
- 1959 — приз ФІПРЕССІ (Міжнародної федерації кінопреси) на Міжнародному Венеційському кінофестивалі
Продовження
Тематичним продовженням «Попелу і алмазу» повинен був стати знятий Вайдою 35 років потому фільм «Кільце з орлом в короні». У цей фільм режисер ввів автоцитату з «Попелу і алмазу» - знамениту сцену, коли Мачек підпалює горілку в чарках в пам'ять про загиблих друзів. На фільмуванні «Попелу і алмазу» в чарках насправді був бензин, тому що він дає більш яскраве полум'я, ніж спирт.
Примітки
- Прем'єрі «Попелу і алмазу» 40 років
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 28 квітня 2017.
Посилання
- Опис фільму на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Кадри з фільму на сайті fototeka.fn.org.pl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Popil i almaz pol Popiol i diament ostannij film voyennoyi trilogiyi polskogo rezhisera Andzheya Vajdi Znyatij za motivami povisti Yezhi Andzheyevskogo Odne z najznachnishih dosyagnen polskoyi kinoshkoli Popil i almazPopiol i diamentZhanrdramaRezhiserAndzhej VajdaProdyuserAndzhej VajdaScenaristYezhi Andzheyevskij Andzhej VajdaNa osnovidU golovnih rolyahZbignyev Cibulskij Eva KshizhevskaOperatorEzhi VujchikKompozitorFilip Novak Yan KrencHudozhnikdKinokompaniyaKinostudiya KadrDistrib yutorKadr i NetflixTrivalist94 hviliniMovapolskaKrayina PolshaRik1958IMDbID 0052080 Popil i diamant u VikishovishiSyuzhetZvilnena vid nimciv Polsha 8 travnya 1945 roku Kolishni bijci Armiyi Krajovoyi yaki borolisya proti nimeckoyi okupaciyi a teper proklyati soldati Machek i jogo komandir Andzhej znajomi she z Varshavskogo povstannya otrimuyut zavdannya vbiti sekretarya PRP Shuku Pomilkovo voni rozstrilyuyut robochih cementnogo zavodu poblizu pridorozhnoyi kaplici Voni povertayutsya v misto i prihodyat v restoran gotelyu shob povidomiti pro hid operaciyi majoru U restorani voni diznayutsya sho Shuka zhivij Tam zhe Machek znajomitsya z barmenom Hristinoyu Machek znimaye kimnatu v goteli po susidstvu z kimnatoyu Shuki i zaproshuye tudi Hristinu Shuka namagayetsya z yasuvati dolyu svogo sina u sestri druzhini Stanevich U restorani gotelyu provoditsya svyatkuvannya Dnya Peremogi kapitulyaciyi nacistskoyi Nimechchini i priznachennya mera Sveckogo ministrom ohoroni zdorov ya Svyatkuvannya zatmaryuyetsya povedinkoyu sekretarya mera Drevnovskogo takozh informatora Macheka i Andzheya yakogo napoyiv davnij znajomij mera redaktor gazeti Penonzhek Machek i Hristina zustrichayutsya v nomeri kohayutsya gulyayut nichnim mistom Voni zahodyat v napivzrujnovanij kostel de na nadgrobku chitayut virshi Cipriana Norvida citatu z nih maye zagolovok filmu U comu zh kosteli voni bachat tila robochih cementnogo zavodu Machek hoche zminiti dolyu pro sho rozmovlyaye z Hristinoyu Shuka diznayetsya sho jogo sina shopili pri znishenni grupi Armiyi Krajovoyi yakoyu komanduvav kapitan Vovk Andzhej priznachenij na misce Vovka Vin govorit Macheku sho vin povinen vikonati nakaz Shuka jde na zustrich iz sinom Za nim sliduye Machek i vbivaye jogo Nastaye ranok V goteli trivaye svyatkuvannya z vikonannyam poloneziv Shopena A major Op 40 pri comu orkestr silno falshivit i Oginskogo Proshannya z Batkivshinoyu Machek zalishaye gotel i Hristinu Machek ne zupinyayetsya na vimogu patrulya U nogo strilyayut i smertelno ranyat Machek namagayetsya vtekti ale vmiraye na zvalishi pid zvuki polonezu Oginskogo Nazva filmu Nazvu filmu yak vlasne i romanu Yezhi Andzheyevskogo vzyato z virsha polskogo poeta Cipriana Norvida Koli zgorish sho stanetsya z toboyu Chi pidesh z dimom v nebo golube Chi stanesh ti zoloyu mertvoyu na vitri Sho svogo ti zalishish v comu sviti Chim zgadati nam tebe v yudoli rannij Navisho ti v cej svit prijshov Sho popil prihovav vid nas A raptom Iz popelu blisne nam almaz Blisne iz dna svoyeyu chistoyu grannyu Pereklad D Klimchuk Znimalna grupaRezhiser Andzhej Vajda Scenarij Yezhi Andzheyevskij Andzhej Vajda Prodyuser Andzhej Vajda Operator Ezhi Vujchik Hudozhnik Kompozitori Filip Novak Yan Krenc Montazh U rolyahZbignyev Cibulskij Machek Adam Pavlikovskij Andzhej Bogumil Kobelya Drevnovskij Eva Kshizhevska Hristina Vaclav Zastzhezhinskij Shuka Adolf Hronickij Podgurskij asistent Shuki Yan Cecerskij portye Stanislav Milskij Penonzhek Zbignyev Skovronskij Slomka vlasnik restoranu Ignacij Mahovskij major Florian Vaga Galina Kvyatkovska druzhina Stanevicha Artur Mlodnickij Kotovich Aleksandr Sevruk Sveckij Viktor Grotovich Francishek Pavlickij Ferdinand Matisik Stashek Gavlik Barbara Krafftuvna Stefka narechena Stasheka Zofiya Chervinska bufetnicya Lili Tadeush Kalinovskij Vejhert Yezhi Adamchik major VronaMuzika u filmiFriderik Shopen polonez lya mazhor Op 40 Mihal Oginskij polonez Proshannya z Batkivshinoyu Chervoni maki na Monte Kassino pisnya Alfreda Shyutca na slova Feliksa Konarskogo Temna nich pisnya Mikiti Bogoslovskogo vikonuyetsya bez sliv Pivdenno Uralska pisnya V Solovjova Sedogo na slova O Fatyanova Robota nad filmomVroclavskij gotel Monopol v inter yerah yakogo znyati bilshist epizodiv filmu Film znimali v Tshebnici ta u Vroclavi Zbignyev Cibulskij grav u svoyemu povsyakdennomu odyazi dzhinsi brezentova sumka cherez pleche i temnih okulyarah sho ne vidpovidalo istorichnim realiyam 1945 roku U Popelu i almazu vinikli serjozni cenzurni trudnoshi Vidpovidalnih za ideologiyu bentezhilo te sho antikomunist u vikonanni Cibulskogo navit ubivshi partijnogo funkcionera ne vtrachaye romantichnogo oreolu Na kinofestival u Veneciyi film potrapiv za iniciativoyu dribnogo chinovnika vsuperech rishennyu partijnogo kerivnictva Hocha strichku pokazali poza konkursom vona bula pomichena i otrimala svitove viznannya Do pokazu v SRSR film buv dopushenij tilki v 1965 roci Hudozhni osoblivostiFilm ne pozbavlenij harakternoyi dlya Vajdi barokovoyi ekspresiyi U nomu pochinayuchi z najpershih kadriv aktivno vikoristovuyetsya hristiyanska simvolika Protistoyannya minuloyi Polshi j Polshi pislyavoyennoyi pid zvuki polonezu Oginskogo predstavleno yak ekzistencijna drama a final kartini nadaye yij velich istorichnoyi tragediyi Na vizualni rishennya vplinuli Asfaltovi dzhungli ta inshi filmi nuar Same v filmi Popil i almaz zigrav najkrashu svoyu rol Zbignyev Cibulskij Pri vikonanni ciyeyi roli vin oriyentuvavsya na Dzhejmsa Dina v Buntari bez prichini Nagorodi1958 Zolota kachka dlya najkrashogo filmu 1959 priz tizhnevika Film za najkrashij polskij film 1958 roku 1959 priz FIPRESSI Mizhnarodnoyi federaciyi kinopresi na Mizhnarodnomu Venecijskomu kinofestivaliProdovzhennyaTematichnim prodovzhennyam Popelu i almazu povinen buv stati znyatij Vajdoyu 35 rokiv potomu film Kilce z orlom v koroni U cej film rezhiser vviv avtocitatu z Popelu i almazu znamenitu scenu koli Machek pidpalyuye gorilku v charkah v pam yat pro zagiblih druziv Na filmuvanni Popelu i almazu v charkah naspravdi buv benzin tomu sho vin daye bilsh yaskrave polum ya nizh spirt PrimitkiPrem yeri Popelu i almazu 40 rokiv Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 28 kvitnya 2017 PosilannyaOpis filmu na sajti filmpolski pl pol Kadri z filmu na sajti fototeka fn org pl