Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про Юдейська війна та Юдейські війни Перша Юдейська війна єврейське загальнонаціональне повстання п

Перша юдейська війна

У Вікіпедії є статті про: Юдейська війна та Юдейські війни.

Перша Юдейська війна — єврейське загальнонаціональне повстання проти Риму, яке спалахнуло в Єрусалимі в 66 році. На придушення повстання були кинуті римські легіони під керівництвом Веспасіана, починаючи з 69 року, коли Веспасіан став імператором. Пізніше римлян очолив його син Тит. Війна закінчилася завоюванням Єрусалиму восени 70 року та знищенням Другого храму. З падінням Єрусалиму війна практично завершилась, однак у руках юдеїв ще залишалася низка фортець. Першою була взята Махайра на східному березі Мертвого моря, а остаточно повстання було придушене лише зі знищенням оплоту юдеїв у Масаді на західному березі моря. Місто було взяте лише в 73 (а за деякими даними в 74 році).

Перша Юдейська війна
Юдейські війни
image
Франческо Айец. Падіння Єрусалимського храму

Франческо Айец. Падіння Єрусалимського храму
Дата: 66-73 рр. Н. Е.
Місце: Юдея
Результат: Перемога Римської імперії
Сторони
image Римська імперія image Повсталі євреї
Командувачі
image Гай Цестій Галл
image Веспасіан
image Тит
image Луцій Флавій Сільва Ноній Басс 		image
image Йосип Флавій
Військові сили
60 000-80 000 (?) 300 000 (?)
Втрати
невідомо близько 1 200 000 за Флавієм, 3 600 000 за Тацитом
image
Римські монети з портретом Веспасіана і написом IVDEA CAPTA (Підкорена Юдея)
image
(Арка Тита): Тит Флавій Веспасіан на квадризі під час тріумфу
image
(Арка Тита): Перша Юдейська війна. Хода з менорою
image
Облога і зруйнування Єрусалима римлянами під командуванням Тита, 70 рік. Девід Робертс, олія, 1850

Детальний опис цієї війни залишив її очевидець, учасник і спочатку один з командирів єврейських сил Йосип Флавій у своїй книзі «Юдейська війна».

Причини та передумови повстання

Після смерті Ірода Агріппи Юдеєю, що ввійшла до складу провінції Сирія, управляли римські прокуратори і майже всі імператори зважали на релігійні традиції юдеїв. Вони були звільнені від військової служби і не брали участі в культі імператора. Попри це, між римською владою і населенням не вщухали конфлікти. Населення Юдеї, як і інших провінцій, потерпало від непомірних податків. Юдеї побоювались за свободу своєї релігії, яка характеризувалась винятковістю і не допускала втручання іновірців, внаслідок того, що прокуратори і розміщені в Юдеї солдати нерідко порушували релігійні привілеї юдейства.

У самій Юдеї не припинялася внутрішня боротьба. Головні юдейські політичні угруповання виникли ще в доримську епоху, а традиційні незгоди між ними посилювались внаслідок різного ставлення до римського панування. Римляни спирались на прихильників династії Ірода — садукеїв, партію вищого юдейського духовенства, великих землевласників. Садукеї не були популярні серед широких мас населення. Ще в I століття до н. е. в Юдеї великого значення набули фарисеї — ревнителі суворого дотримання обрядів і ритуальної чистоти. Вони мали певну підтримку вищих і середніх верств, міського населення, але до них негативно ставились селяни, які частково підтримували демократичне угруповання зелотів, а частково — (ессеїв), які перебували далеко від політики і становили окрему релігійну організацію.

Хід подій

Початок повстання

Повстання було викликано утисками Гессія Флора, прокуратора Юдеї. Рушійною силою повстання став рух ревнителів-зелотів. Повстання охопило всю Палестину і навіть перекинулося на великі єврейські громади в сусідніх Єгипті та Сирії; в Александрії, Дамаску та інших містах розпочалися вбивства і вуличні битви, у яких гинули десятки тисяч людей.

Розгром Цестія Галла

У 66 році правитель Сирії Гай Цестій Галл рушив на Єрусалим з (XII Блискавичним легіоном) (Legio XII Fulminata) для придушення заколоту й навіть зміг увійти в місто, але відбитий почав відступати. Під час відступу римляни потрапили в засідку біля Бет-Орона, де втратили 6000 воїнів. Євреї відновили теократичне правління. На чолі повсталих стояв первосвященник Анна, серед ватажків висунулися Йосип бен Матітьягу (Йосип Флавій), воєначальник Галілеї, та .

Контрнаступ Веспасіана

Замість Цеста в Юдею був присланий Веспасіан, який зібрав в Антіохії 60 000 римських і союзницьких воїнів. Після тривалої облоги він узяв місто , що стоїть між (Птолемаїдою) та Тіверіадою; при цьому загинуло 40 000 юдеїв, багато з них самі позбавляли себе життя; до числа тих, хто здався, належав Йосип бен Матитьягу, який у полоні взяв ім'я Йосип Флавій.

Інші міста Галілеї (зокрема (Гамла)) згодом спіткала та ж доля; вцілілі загони зелотів поспішили сховатися в Єрусалимі. Однак невдовзі в місті почались сильні партійні чвари. Партія поміркованих була запідозрена в симпатіях до римлян і позбулася будь-якого впливу; зелоти вбили Анну та інших вождів поміркованої партії і, закликавши до Єрусалиму ідумеян, влаштували терористичний режим. Серед них самих незабаром стався розкол: навколо Симона бар Гіора зібралася партія простого народу, а навколо Іоанна Гіскальского — освічені класи; третя партія, на чолі з Елеазором, назвалася священицькою.

Взяття Єрусалима

Докладніше: Облога Єрусалима (70)

У 70 році син Веспасіана, Тит, за дорученням батька взяв Єрусалим в облогу. Юдеї мужньо захищалися; в місті виник сильний голод, і вже в перші місяці облоги від нього загинуло близько 115 000 осіб. Після взяття міста, яке супроводжувалось страшною різаниною і руйнуваннями, Тит вирушив до Риму, де відсвяткував чудовий тріумф; серед полонених, які йшли за колісницею тріумфатора, були вожді інсургентів, Іоанн і Симон.


Іоанн був кинутий у темницю, де і помер, а Симон був страчений. У Палестині, після взяття Єрусалиму, ще кілька років тривала запекла боротьба проти залишків радикального крила зелотів — (сікаріїв). Останній оплот повстанців, Масада, римляни захопили лише 73 чи 74 року. Коли стіни фортеці були так сильно пошкоджені, що очікувалося їх падіння, сікарії спалили свої будинки і скарби та вчинили масове самогубство.

Жертви

Протягом всієї війни, за словами древніх письменників, було вбито 600 000 осіб (при 2-мільйонному населенні Палестини); число загиблих від голоду, проданих у рабство і т. д. не визначається, але воно було величезне.


Результати війни

Перемога над нечисленним народом, яка дісталася дорогою ціною, несла так мало честі, що ні Веспасіан, ні Тит не захотіли прийняти титул Judaicus («переможець юдеїв»). Тільки написи на монетах, вибитих на честь перемоги, свідчили про «підкорену Юдею». Палестина була розділена на частини й роздана або розпродана новим поселенцям; податки, які юдеї платили в Єрусалимський храм, вони тепер повинні були платити новозбудованому храму Юпітера Капітолійського. Управління провінцією було відокремлено від Сирії; намісником почали призначати преторіанского легата імператора.

Див. також

Примітки

  1. http://necrometrics.com/romestat.htm

Джерела та література

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перша Юдейська війна

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro Yudejska vijna ta Yudejski vijni Persha Yudejska vijna yevrejske zagalnonacionalne povstannya proti Rimu yake spalahnulo v Yerusalimi v 66 roci Na pridushennya povstannya buli kinuti rimski legioni pid kerivnictvom Vespasiana pochinayuchi z 69 roku koli Vespasian stav imperatorom Piznishe rimlyan ocholiv jogo sin Tit Vijna zakinchilasya zavoyuvannyam Yerusalimu voseni 70 roku ta znishennyam Drugogo hramu Z padinnyam Yerusalimu vijna praktichno zavershilas odnak u rukah yudeyiv she zalishalasya nizka fortec Pershoyu bula vzyata Mahajra na shidnomu berezi Mertvogo morya a ostatochno povstannya bulo pridushene lishe zi znishennyam oplotu yudeyiv u Masadi na zahidnomu berezi morya Misto bulo vzyate lishe v 73 a za deyakimi danimi v 74 roci Persha Yudejska vijna Yudejski vijni Franchesko Ajec Padinnya Yerusalimskogo hramu Franchesko Ajec Padinnya Yerusalimskogo hramu Data 66 73 rr N E Misce Yudeya Rezultat Peremoga Rimskoyi imperiyi Storoni Rimska imperiya Povstali yevreyi Komanduvachi Gaj Cestij Gall Vespasian Tit Lucij Flavij Silva Nonij Bass Josip Flavij Vijskovi sili 60 000 80 000 300 000 Vtrati nevidomo blizko 1 200 000 za Flaviyem 3 600 000 za Tacitom Rimski moneti z portretom Vespasiana i napisom IVDEA CAPTA Pidkorena Yudeya Arka Tita Tit Flavij Vespasian na kvadrizi pid chas triumfu Arka Tita Persha Yudejska vijna Hoda z menoroyu Obloga i zrujnuvannya Yerusalima rimlyanami pid komanduvannyam Tita 70 rik Devid Roberts oliya 1850 Detalnij opis ciyeyi vijni zalishiv yiyi ochevidec uchasnik i spochatku odin z komandiriv yevrejskih sil Josip Flavij u svoyij knizi Yudejska vijna Prichini ta peredumovi povstannyaPislya smerti Iroda Agrippi Yudeyeyu sho vvijshla do skladu provinciyi Siriya upravlyali rimski prokuratori i majzhe vsi imperatori zvazhali na religijni tradiciyi yudeyiv Voni buli zvilneni vid vijskovoyi sluzhbi i ne brali uchasti v kulti imperatora Popri ce mizh rimskoyu vladoyu i naselennyam ne vshuhali konflikti Naselennya Yudeyi yak i inshih provincij poterpalo vid nepomirnih podatkiv Yudeyi poboyuvalis za svobodu svoyeyi religiyi yaka harakterizuvalas vinyatkovistyu i ne dopuskala vtruchannya inovirciv vnaslidok togo sho prokuratori i rozmisheni v Yudeyi soldati neridko porushuvali religijni privileyi yudejstva U samij Yudeyi ne pripinyalasya vnutrishnya borotba Golovni yudejski politichni ugrupovannya vinikli she v dorimsku epohu a tradicijni nezgodi mizh nimi posilyuvalis vnaslidok riznogo stavlennya do rimskogo panuvannya Rimlyani spiralis na prihilnikiv dinastiyi Iroda sadukeyiv partiyu vishogo yudejskogo duhovenstva velikih zemlevlasnikiv Sadukeyi ne buli populyarni sered shirokih mas naselennya She v I stolittya do n e v Yudeyi velikogo znachennya nabuli fariseyi revniteli suvorogo dotrimannya obryadiv i ritualnoyi chistoti Voni mali pevnu pidtrimku vishih i serednih verstv miskogo naselennya ale do nih negativno stavilis selyani yaki chastkovo pidtrimuvali demokratichne ugrupovannya zelotiv a chastkovo esseyiv yaki perebuvali daleko vid politiki i stanovili okremu religijnu organizaciyu Hid podijPochatok povstannya Povstannya bulo viklikano utiskami Gessiya Flora prokuratora Yudeyi Rushijnoyu siloyu povstannya stav ruh revniteliv zelotiv Povstannya ohopilo vsyu Palestinu i navit perekinulosya na veliki yevrejski gromadi v susidnih Yegipti ta Siriyi v Aleksandriyi Damasku ta inshih mistah rozpochalisya vbivstva i vulichni bitvi u yakih ginuli desyatki tisyach lyudej Rozgrom Cestiya Galla U 66 roci pravitel Siriyi Gaj Cestij Gall rushiv na Yerusalim z XII Bliskavichnim legionom Legio XII Fulminata dlya pridushennya zakolotu j navit zmig uvijti v misto ale vidbitij pochav vidstupati Pid chas vidstupu rimlyani potrapili v zasidku bilya Bet Orona de vtratili 6000 voyiniv Yevreyi vidnovili teokratichne pravlinnya Na choli povstalih stoyav pervosvyashennik Anna sered vatazhkiv visunulisya Josip ben Matityagu Josip Flavij voyenachalnik Galileyi ta Kontrnastup Vespasiana Zamist Cesta v Yudeyu buv prislanij Vespasian yakij zibrav v Antiohiyi 60 000 rimskih i soyuznickih voyiniv Pislya trivaloyi oblogi vin uzyav misto sho stoyit mizh Ptolemayidoyu ta Tiveriadoyu pri comu zaginulo 40 000 yudeyiv bagato z nih sami pozbavlyali sebe zhittya do chisla tih hto zdavsya nalezhav Josip ben Matityagu yakij u poloni vzyav im ya Josip Flavij Inshi mista Galileyi zokrema Gamla zgodom spitkala ta zh dolya vcilili zagoni zelotiv pospishili shovatisya v Yerusalimi Odnak nevdovzi v misti pochalis silni partijni chvari Partiya pomirkovanih bula zapidozrena v simpatiyah do rimlyan i pozbulasya bud yakogo vplivu zeloti vbili Annu ta inshih vozhdiv pomirkovanoyi partiyi i zaklikavshi do Yerusalimu idumeyan vlashtuvali teroristichnij rezhim Sered nih samih nezabarom stavsya rozkol navkolo Simona bar Giora zibralasya partiya prostogo narodu a navkolo Ioanna Giskalskogo osvicheni klasi tretya partiya na choli z Eleazorom nazvalasya svyashenickoyu Vzyattya Yerusalima Dokladnishe Obloga Yerusalima 70 U 70 roci sin Vespasiana Tit za doruchennyam batka vzyav Yerusalim v oblogu Yudeyi muzhno zahishalisya v misti vinik silnij golod i vzhe v pershi misyaci oblogi vid nogo zaginulo blizko 115 000 osib Pislya vzyattya mista yake suprovodzhuvalos strashnoyu rizaninoyu i rujnuvannyami Tit virushiv do Rimu de vidsvyatkuvav chudovij triumf sered polonenih yaki jshli za kolisniceyu triumfatora buli vozhdi insurgentiv Ioann i Simon Ioann buv kinutij u temnicyu de i pomer a Simon buv strachenij U Palestini pislya vzyattya Yerusalimu she kilka rokiv trivala zapekla borotba proti zalishkiv radikalnogo krila zelotiv sikariyiv Ostannij oplot povstanciv Masada rimlyani zahopili lishe 73 chi 74 roku Koli stini forteci buli tak silno poshkodzheni sho ochikuvalosya yih padinnya sikariyi spalili svoyi budinki i skarbi ta vchinili masove samogubstvo Zhertvi Protyagom vsiyeyi vijni za slovami drevnih pismennikiv bulo vbito 600 000 osib pri 2 miljonnomu naselenni Palestini chislo zagiblih vid golodu prodanih u rabstvo i t d ne viznachayetsya ale vono bulo velichezne Rezultati vijniPeremoga nad nechislennim narodom yaka distalasya dorogoyu cinoyu nesla tak malo chesti sho ni Vespasian ni Tit ne zahotili prijnyati titul Judaicus peremozhec yudeyiv Tilki napisi na monetah vibitih na chest peremogi svidchili pro pidkorenu Yudeyu Palestina bula rozdilena na chastini j rozdana abo rozprodana novim poselencyam podatki yaki yudeyi platili v Yerusalimskij hram voni teper povinni buli platiti novozbudovanomu hramu Yupitera Kapitolijskogo Upravlinnya provinciyeyu bulo vidokremleno vid Siriyi namisnikom pochali priznachati pretorianskogo legata imperatora Div takozhPovstannya Bar KohbiPrimitkihttp necrometrics com romestat htmDzherela ta literaturaJosip Flavij Yudejska vijna 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Max Dimont Jews God and History 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine ISTORIYa YuDEJSKOYi VIJNI YuDEJSKA VIJNA I RUJNUVANNYa YeRUSALIMA 23 zhovtnya 2017 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha Yudejska vijna
Топ