Парагва́й (гуар. Paraguái, ісп. Paraguay МФА: [paɾaˈɣwai̯] Парагва́й), офіційно Респу́бліка Парагва́й (ісп. República del Paraguay, гуар. Tetã Paraguái) — країна в Південній Америці, межує на північному сході з Бразилією, півдні з Аргентиною; заході з Болівією. Площа — 406752 км²; столиця Асунсьйон. Рельєф: болотисті рівнини, розділені річкою Парагвай, на південному сході кордон проходить по річці Парана.
Республіка Парагвай | |||||
| |||||
Девіз: Paz y justicia Мир і правосуддя | |||||
Гімн: «Paraguayos, República o Muerte» | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Асунсьйон country H G O | ||||
Офіційні мови | іспанська, гуарані | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | конституційна республіка | ||||
- президент | Маріо Абдо Бенітес | ||||
- Віцепрезидент | |||||
Незалежність | |||||
- від Іспанії | 14 травня 1811 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 406 752 км² (59) | ||||
- Внутр. води | 2,3 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2008 | 6 831 306 (101) | ||||
- Густота | 15/км² (192) | ||||
ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
- Повний | $94,47 мільярдів (86) | ||||
- На душу населення | $13 395 (93) | ||||
ІЛР (2018) | 0,702 (середній) (110) | ||||
Валюта | Гуарані (PYG ) | ||||
Часовий пояс | (UTC-4) | ||||
- Літній час | (UTC-3) | ||||
Коди ISO 3166 | PRY | ||||
Домен | .py | ||||
Телефонний код | +595 | ||||
|
Мови: іспанська (державна), гуарані. Парагвай є унікальним прикладом дійсно двомовної країни: абсолютна більшість населення володіє обома мовами й використовує їх за ситуацією. Іспанська — офіційна, мова літератури та діловодства, мову гуарані використовують у побуті. Приблизно 6 % населення володіють лише іспанською, близько чверті знають лише гуарані, близько 70 % населення є двомовними.
Релігія: римо-католики — 90 %
Історія
Найдавніше відоме населення цих територій — індіанці гуарані. У XVI столітті тут вперше з'явились європейці.
1537 — заснування іспанцями Асунсьйона.
1542–1640 — у складі іспанського віце-королівства Перу.
1609 — прихід Ордену Товариство Ісуса (єзуїтів).
1617 — територія Парагваю отримала автономію в рамках віце-королівства Перу. Місцеву владу здійснював орден єзуїтів. Єзуїти створили з індіанців загони самооборони проти бразильських мисливців за рабами. Індіанців прикріпили до спеціальних поселень — , на чолі яких стояли патери (священики). Помічників патерів набирали серед місцевого населення — вони носили звання корехідор (керівник) і алькальд (староста).
1768 — іспанська влада розгромила сім східних місій та вигнала єзуїтів з Парагваю за підозрою в сепаратизмі.
1776 — Парагвай включений до складу віце-королівства Ріо-де-Ла-Плата.
1811 — відокремлення Ріо-де-Ла-Плати від Іспанії викликало відцентрові тенденції всередині самопроголошеної держави, в результаті Парагвай стає незалежною державою як від Іспанії, так і від Аргентини — правонаступниці Республіки Ріо-де-Ла-Плата. Довічним диктатором Парагваю став Франсіа.
1848 — проголошено рівноправність креолів і індіанців.
1866–1870 — Парагвайська війна з Бразилією, Аргентиною й Уругваєм (Війна Потрійного альянсу). Втрачено близько 1/2 території і 4/5 населення. Економіка була дуже підірвана, і в країні затвердився англо-американський капітал.
1870–1879 — Окупація союзників. За час управління Парагваєм Аргентини та Бразилії, Парагвай втратив до 154 000 км²
1887 — офіційно були засновані партії прихильників ліберальних реформ та партія землевласників «Колорадо».
1904 (серпень—грудень) —розпочалася низка ліберальних повстань, військових переворотів та громадянських бунтів, після яких влада партії «Колорадо» була усунута, а її місця посіла . Наступний підйом Ліберальної партії ознаменувався зниженням впливу Бразилії на Парагвай та зростання аргентинського впливу. Революція закінчилися 12 грудня 1904 року, коли Хуан Антоніо Ескурра пішов у відставку, а 19 грудня тимчасовим президентом став Хуан Баутіста Ґаона від лібералів.
1922—1923 — Громадянська війна в Парагваї між радикальними прихильниками Едуардо Шерера та Мануеля Ґондри.
1932–1935 — Чакська війна з Болівією. Парагвай переміг і здобув усю область з багатими нафтовими родовищами, але завойовані землі стали розробляти корпорації США.
1936 — переворот, здійснений ветеранами Чакської війни.
1940–1948 — диктатура генерала Моріньїґо.
У роки Другої світової війни Парагвай проголосив нейтралітет, але де-факто надавав допомогу Німеччині, а після закінчення війни дав притулок нацистським злочинцям.
1954–1989 — диктатура генерала Стресснера.
1993 — на вільних багатопартійних виборах переміг Хуан Карлос Васмосі.
Державний устрій
Парагвай — республіка. Діє Конституція від 21 червня 1992 р.
Глава держави — президент, який обирається загальним прямим голосуванням терміном на 5 років. Переможець визначається простою більшістю голосів. Президент не може бути обраний на другий термін. Віце-президент обирається тим самим шляхом і на той самий строк, що і президент.
Законодавча влада здійснюється Конгресом (двопалатний парламент), який складається з двох палат: сенату (45 сенаторів) і палати депутатів(80 депутатів). Обидві палати обираються загальним прямим голосуванням терміном на 5 років. Голова Сенату — Мігель Каррісоса (Miguel Carrizosa). Голова Палати депутатів — Енріке Бусаркіс Касерес (Enrigue Buzarguis Caceres).
Виконавча влада здійснюється президентом, який формує очолюваний ним уряд.
Політичні партії
— НСПГ (Union Nacional de Ciudadanos Eticos-UNACE). Консервативна партія. Заснована в 2002 р. Голова — Ліно Ов'єдо(Lino Oviedo).
Національно-республіканська асоціація (НРА) — партія «Колорадо» (Asociacion Nacional Republicana (ANR) — Partido Colorado).
створена у 1887 р. Налічує 1,6 млн членів. Голова — Ліліан Саманьєго (жін.) (Lilian Samaniego). Друкований орган — газета «Патріа» (Patria).
— ПКП (Partido Comunista Paraguaya — PCP). Заснована 19 лютого 1928 р. Генеральний секретар ЦК ПКП — Наджиб Амадо (Najeeb Amado). Друковані органи — газета «Аделанте!» (Adelante!) і політико-теоретичний журнал «Перспективас» (Perspectivas).
(Partido Patria Querida) заснована в 2002 р. Голова — Педро Фадуль(Pedro Fadul). Патріотичний альянс за зміни (Alianza Patriotica para el Cambio). Передвиборчий блок. Створений в 2007 р. Істинною ліберально-радикальною партією та іншими лівоцентристськими партіями і організаціями. Лідер — Фернандо Луго(Fernando Lugo).
— ІЛРП (Partido Liberal Radical Autentico — PLRA). Правоцентристська партія. Заснована у 1978 р. Голова — Луіс Федеріко Франко Гомес (Luis Federico Franco Gomes).
— РФП (Partido Revolucionario Febrerista — PRF). Партія. Створена у лютому 1951 р. під назвою Фебреристська партія. Голова — Нільс Кандіа-Хіні (Nils Candia-Gini). Друковані органи — тижневик «Пуебло» (El Pueblo) і «Прогресо» (El Progreso).
— ХДП (Partido Democrato Cristiano). Партія. Створена у 1960 р. Налічує 20,5 тис. чол. Голова — Херардо Ролон Посе (Gerardo Rolon Pose).
Населення
6 831 306 (2008) (95 % нащадки іспанців та індіанців); Річний приріст населення — 2,7 %. Населення — представники змішання монголоїдної(індіанці гуарані) та європеоїдної (іспанці) рас. У цей час метисів проживає 95 %, америндів та європеїдів — 5 %. 95 % населення зосереджується в Орієнте. У містах мешкає 54 % населення країни.
Географія
Республіка Парагвай розташована в центральній частині Південної Америки, і не має виходу до моря. Парагвай — гаряча та волога країна, розділена на дві нерівні частини річкою Парагвай. На захід від річки знаходиться область Гран-Чако, пустельний край, який займає близько 60 % площі країни. На сході, де зосереджена основна частина населення, знаходяться родючі рівнинні землі та субтропічні ліси. Майже всі парагвайці, які живуть в цих місцях, займаються скотарством і вирощуванням цукрової тростини, рису, кави та сої. Парагвай залишається бідною країною, але його родючі землі та можливості побудови ГЕС обіцяють багате майбутнє.
Із заходу на схід країна простягається на 660 км, із півночі на південь — на 925 км. Парагвай знаходиться на стику субекваторіального та тропічного поясів.
Основні природні райони: на захід від р. Парагвай і (сх.) між річками Парагвай і Парана. Чако (займає 3/5 площі, перетинається Південним тропіком), з його жарким і посушливим кліматом, практично безлюдне. Орієнте має сприятливіші умови.
Пересічні температури в Асунсьйоні: січня — 29 °C, липня — 19 °C; опадів — 1270 мм. Лісом вкрита площа займає 32 %, під охороною — 3,8 %.
Флора і фауна
Адміністративний поділ
Код | Назва | Іспанською | Столиця |
---|---|---|---|
Асунсьйон | Asunción | Асунсьйон | |
I | Консепсьйон | Concepción | Консепсьйон |
II | Сан-Педро | San Pedro | |
III | Кордильєра | Cordillera | Каакупе |
IV | Ґуайра | Guairá | Вільяррика |
V | Кааґуасу | Caaguazú | |
VI | Каасапа | Caazapá | Каазапа |
VII | Ітапуа | Itapúa | Енкарнасьйон |
VIII | Місьйонес | Misiones | Сан-Хуан-Баутіста |
IX | Paraguarí | Параґуарі | |
X | Альто-Парана | Alto Paraná | Сьюдад-дель-Есте |
XI | Сентрал | Central | |
XII | Ньєембуку | Ñeembucú | Пілар |
XIII | Амамбай | Amambay | Педро-Хуан-Кабальєро |
XIV | Каніндею | Canindeyú | Сальто-дель-Ґуайра |
XV | Альто-Парагвай | Alto Paraguay | Фуерте-Олімпо |
XVI | Пресіденте-Аєс | Presidente Hayes | |
XVII | Бокерон | Boquerón | Філадельфія (Парагвай) |
Економіка
Експорт | Імпорт | ||
---|---|---|---|
Країна | Відсоток | Країна | Відсоток |
Бразилія | 44,0 % | Аргентина | 25,4 % |
Уругвай | 14,0 % | Бразилія | 24,5 % |
Аргентина | 11,0 % | Уругвай | 3,8 % |
Інші | 36,0 % | Інші | 46,3 % |
Парагвай — аграрна країна, один з найбільших у світі виробників сої (6-е місце у світі). Є однією з найвідсталіших країн Південної Америки. ВВП на душу населення в 2009 році — 4,1 тис. дол (154-е місце у світі). Нижче рівня бідності — 32 % населення (в 2006). Сільське господарство (22 % ВВП, 31 % працюючих) — бавовник, цукрова тростина, соя, кукурудза, пшениця, тютюн, кассава (тапіока), фрукти, овочі; лісозаготівлі. Промисловість (18 % ВВП, 17 % працюючих) — виробництво цукру, цементу, текстилю, напоїв, лісоматеріали; гідроенергетика. Сфера обслуговування — 60 % ВВП, 52 % працюючих. У господарстві країни зайнято 2 млн чоловік: у сільському господарстві — 39 %, промисловості — 23 %. Частка у ВНП: сільське господарство — 24 %, обробна промисловість — 16 %, сфера послуг — 54 %. Обробляється 4 % площі, під пасовищами знаходиться 55 %. Зрошується 67 тис.га. Вирощують: кукурудзу, коренеплоди, цукрову тростину, мате (парагвайський чай), бавовник. Потужні ГЕС на р. Парана: «Ітайпу» (7,4 млн кВт), на кордоні з Бразилією та «Корпус Посадос» (4,7 млн кВт), на кордоні з Аргентиною.
Основною галуззю невиробничої сфери є туризм. Щорічно в Парагваї буває 147 тис. туристів, що дає 197 млн доларів прибутку. У списку ЮНЕСКО є єзуїтська місія Ла-Сантисіма-Тринідад-де-Парана і Таваранке.
У країні є 965 км залізниць. Добре розвинутий автомобільний та повітряний транспорт. У Парагваї є 5 аеропортів із постійними рейсами. Розвинутий і річковий транспорт. Найбільший річковий порт знаходиться у місті Асунсьйон. Наземні зв'язки з зовнішнім світом відбуваються через Аргентину і Бразилію.
На 1000 жителів тут є 83 телевізори і 31 телефон.
Політика
У цей час Парагвай є республікою. Офіційна назва — Республіка Парагвай. Глава держави та уряду — президент. Законодавчий орган — Національний конгрес. Адміністративно — територіальний поділ: 16 департаментів і один столичний округ. Воєнні витрати — 0,9 % ВНП. Військовослужбовців 20 200.
Міжнародні відносини
Головними партнерами в зовнішніх стосунках Парагваю є країни Південної Америки. Але активно розвиваються відносини з рештою держав світу. Парагвай наразі (2019 р.) є єдиною державою Південної Америки, що підтримує дипломатичні стосунки з Тайванем, а не з КНР.
Відносини з Україною
Парагвай визнав незалежність України 1 квітня 1992 р., а 26 лютого 1993 встановив з нею дипломатичні відносини.
Культура
Декоративно-вжиткове мистецтво
Серед парагвайців популярним видом декоративно-вжиткового мистецтва є мереживо. З мережив, які називаються «ньяндуті» («павутина»), парагвайці роблять квіти, птахів, тварин та різноманітні візерунки.
Одна з великих діячів культури Парагваю — Хосефіна Пла (1903—1999), поетеса, автор романів і оповідань, яка працювала також в галузі художньої кераміки.
Література Парагваю
У доколоніальний період існував лише фольклор гуарані, що отримав розвиток і в колоніальну добу.
Література Парагваю розвивається іспанською мовою та мовою гуарані.
Зародження національної літератури Парагваю почалося після повалення іспанського панування. Провідною стала поезія Н. М. Талавери, автора патріотичних віршів у тому числі національного гімну, він є першим у країні поетом-романтиком.
У 90-ті роки XIX століття основне місце зайняла героїко-епічна тема. Перші письменники-просвітники поєднували літературну публіцистику і критику з історико-філософськими пошуками: С. Баес, М. Гондра, М. Домінгес та інші прославляли історичне минуле, сприяли утвердженню національної самосвідомості. Ідеї просвітників були розвинуті прозаїком Р. Барретом і поетами початку XX століття Х. Е. О'Лірі (цикл віршів «Наша епопея»), І. А. Пане. Суспільне гуманістичне начало характерне для Е. Фаріньї Нун'єса створившого епічну поему про життя народа «Пісня віків» і роман «Родопис» (1912). У романі «Світанок» Х. Стефанича проявились реалістичні тенденції. Різко зріс інтерес до фольклору гуарані; у 1917 вийшла антологія поезії гуарані «Лісові квіти». Популярності набули вірші М. Ортіса Герреро в котрих він виступав проти несправедливих війн, соціального і національного гніту. Засновник національної драматургії і організатор національного театру «Кара-Пока» Х. Корреа був також помітним представником поезії тісно пов'язаної з фольклором.
У 1930-х Е. Кампос Сервера вніс в поезію соціальну тематику, нові виразні засоби. Його послідовниками були А. Роа Бастос, Е. Ромеро, Х. Пла, Г. Касаксія. До цього часу відноситься становлення парагвайської прози; появились повісті і розповіді що відобразили трагічні події Чакської війни 1932—1935 років: «Хрести з кебрачо» (1934) А. Вальдовіноса, «Вісім чоловік» (1934) А. Віільярехо, «Під знаком Марса, Хроніки війни за Чако» (1934) Х. Пастора Бенітеса.
Заклади культури
Українці в Парагваї
Українська етнічна меншина в цій південноамериканській країні у середині 1990-х років становила від 5000 до 8000 мешканців. Українці зосереджені в Парагваї у невеличких громадах навколо міста Енкарнасьйон на південному сході країни, на кордоні з аргентинською провінцією Місьйонес (яка є теж центром української еміграції в Аргентині). Більшість українців у Парагваї займається сільським господарством, вирощуванням рису, кукурудзи, пшениці та інших культур. Певна частина українців Парагваю працюють у різних державних установах країни, в тому числі на високих урядових посадах.
Див. також
Примітки
- Л. Д. Чекаленко. Зовнішня політика України: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. — 712с. с.49.
Посилання
Олександр Москалець. Ізольовані від океану // Український тиждень, № 29 (246), 20.07.2012
Джерела та література
- Бур´ян М. С. Парагвай // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 57. — .
- Федоренко В. Л. Парагвай // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Beverina J. La Guerra Del Paraguay 1865-1870. Resumen Histórico. Círculo Militar, 1973.
- Mora F.O., Cooney J.W. Paraguay and the United States: Distant Allies. University of Georgia Press, 2007. (United States and the Americas)
- The Transition to Democracy in Paraguay. [Ed. by P. Lambert, A. Nickson]. Palgrave Macmillan UK, 1997.
- Whigham T.L. The Road to Armageddon: Paraguay Versus the Triple Alliance, 1866–70. University of Calgary Press, 2017.
Болівія | Бразилія | Бразилія |
Бразилія | ||
Аргентина | Аргентина | Аргентина |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Paragvaj znachennya Paragva j guar Paraguai isp Paraguay MFA paɾaˈɣwai Paragva j oficijno Respu blika Paragva j isp Republica del Paraguay guar Teta Paraguai krayina v Pivdennij Americi mezhuye na pivnichnomu shodi z Braziliyeyu pivdni z Argentinoyu zahodi z Boliviyeyu Plosha 406752 km stolicya Asunsjon Relyef bolotisti rivnini rozdileni richkoyu Paragvaj na pivdennomu shodi kordon prohodit po richci Parana Respublika Paragvaj isp Republica del Paraguay guar Teta ParaguaiPrapor GerbDeviz Paz y justicia Mir i pravosuddyaGimn Paraguayos Republica o Muerte Roztashuvannya ParagvayuStolicya ta najbilshe misto Asunsjon 25 18 pd sh 57 38 zh d country H G OOficijni movi ispanska guaraniForma pravlinnya konstitucijna respublika prezident Mario Abdo Benites ViceprezidentNezalezhnist vid Ispaniyi 14 travnya 1811 Plosha Zagalom 406 752 km 59 Vnutr vodi 2 3 Naselennya ocinka 2008 6 831 306 101 Gustota 15 km 192 VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 94 47 milyardiv 86 Na dushu naselennya 13 395 93 ILR 2018 0 702 serednij 110 Valyuta Guarani a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 PYG a Chasovij poyas UTC 4 Litnij chas UTC 3 Kodi ISO 3166 PRYDomen pyTelefonnij kod 595Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Paragvaj Movi ispanska derzhavna guarani Paragvaj ye unikalnim prikladom dijsno dvomovnoyi krayini absolyutna bilshist naselennya volodiye oboma movami j vikoristovuye yih za situaciyeyu Ispanska oficijna mova literaturi ta dilovodstva movu guarani vikoristovuyut u pobuti Priblizno 6 naselennya volodiyut lishe ispanskoyu blizko chverti znayut lishe guarani blizko 70 naselennya ye dvomovnimi Religiya rimo katoliki 90 IstoriyaDokladnishe Istoriya Paragvayu Centr mista Enkarnasjon Najdavnishe vidome naselennya cih teritorij indianci guarani U XVI stolitti tut vpershe z yavilis yevropejci 1537 zasnuvannya ispancyami Asunsjona 1542 1640 u skladi ispanskogo vice korolivstva Peru 1609 prihid Ordenu Tovaristvo Isusa yezuyitiv 1617 teritoriya Paragvayu otrimala avtonomiyu v ramkah vice korolivstva Peru Miscevu vladu zdijsnyuvav orden yezuyitiv Yezuyiti stvorili z indianciv zagoni samooboroni proti brazilskih mislivciv za rabami Indianciv prikripili do specialnih poselen na choli yakih stoyali pateri svyasheniki Pomichnikiv pateriv nabirali sered miscevogo naselennya voni nosili zvannya korehidor kerivnik i alkald starosta 1768 ispanska vlada rozgromila sim shidnih misij ta vignala yezuyitiv z Paragvayu za pidozroyu v separatizmi 1776 Paragvaj vklyuchenij do skladu vice korolivstva Rio de La Plata 1811 vidokremlennya Rio de La Plati vid Ispaniyi viklikalo vidcentrovi tendenciyi vseredini samoprogoloshenoyi derzhavi v rezultati Paragvaj staye nezalezhnoyu derzhavoyu yak vid Ispaniyi tak i vid Argentini pravonastupnici Respubliki Rio de La Plata Dovichnim diktatorom Paragvayu stav Fransia 1842 skasovane rabstvo 1848 progolosheno rivnopravnist kreoliv i indianciv 1866 1870 Paragvajska vijna z Braziliyeyu Argentinoyu j Urugvayem Vijna Potrijnogo alyansu Vtracheno blizko 1 2 teritoriyi i 4 5 naselennya Ekonomika bula duzhe pidirvana i v krayini zatverdivsya anglo amerikanskij kapital 1870 1879 Okupaciya soyuznikiv Za chas upravlinnya Paragvayem Argentini ta Braziliyi Paragvaj vtrativ do 154 000 km 1887 oficijno buli zasnovani partiyi prihilnikiv liberalnih reform ta partiya zemlevlasnikiv Kolorado 1904 serpen gruden rozpochalasya nizka liberalnih povstan vijskovih perevorotiv ta gromadyanskih buntiv pislya yakih vlada partiyi Kolorado bula usunuta a yiyi miscya posila Nastupnij pidjom Liberalnoyi partiyi oznamenuvavsya znizhennyam vplivu Braziliyi na Paragvaj ta zrostannya argentinskogo vplivu Revolyuciya zakinchilisya 12 grudnya 1904 roku koli Huan Antonio Eskurra pishov u vidstavku a 19 grudnya timchasovim prezidentom stav Huan Bautista Gaona vid liberaliv 1922 1923 Gromadyanska vijna v Paragvayi mizh radikalnimi prihilnikami Eduardo Sherera ta Manuelya Gondri 1932 1935 Chakska vijna z Boliviyeyu Paragvaj peremig i zdobuv usyu oblast z bagatimi naftovimi rodovishami ale zavojovani zemli stali rozroblyati korporaciyi SShA 1936 perevorot zdijsnenij veteranami Chakskoyi vijni 1940 1948 diktatura generala Morinyigo U roki Drugoyi svitovoyi vijni Paragvaj progolosiv nejtralitet ale de fakto nadavav dopomogu Nimechchini a pislya zakinchennya vijni dav pritulok nacistskim zlochincyam 1954 1989 diktatura generala Stressnera 1993 na vilnih bagatopartijnih viborah peremig Huan Karlos Vasmosi Derzhavnij ustrijOrasio Kartes prezident Paragvayu 2013 2018 Paragvaj respublika Diye Konstituciya vid 21 chervnya 1992 r Glava derzhavi prezident yakij obirayetsya zagalnim pryamim golosuvannyam terminom na 5 rokiv Peremozhec viznachayetsya prostoyu bilshistyu golosiv Prezident ne mozhe buti obranij na drugij termin Vice prezident obirayetsya tim samim shlyahom i na toj samij strok sho i prezident Zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya Kongresom dvopalatnij parlament yakij skladayetsya z dvoh palat senatu 45 senatoriv i palati deputativ 80 deputativ Obidvi palati obirayutsya zagalnim pryamim golosuvannyam terminom na 5 rokiv Golova Senatu Migel Karrisosa Miguel Carrizosa Golova Palati deputativ Enrike Busarkis Kaseres Enrigue Buzarguis Caceres Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya prezidentom yakij formuye ocholyuvanij nim uryad Politichni partiyi NSPG Union Nacional de Ciudadanos Eticos UNACE Konservativna partiya Zasnovana v 2002 r Golova Lino Ov yedo Lino Oviedo Nacionalno respublikanska asociaciya NRA partiya Kolorado Asociacion Nacional Republicana ANR Partido Colorado stvorena u 1887 r Nalichuye 1 6 mln chleniv Golova Lilian Samanyego zhin Lilian Samaniego Drukovanij organ gazeta Patria Patria PKP Partido Comunista Paraguaya PCP Zasnovana 19 lyutogo 1928 r Generalnij sekretar CK PKP Nadzhib Amado Najeeb Amado Drukovani organi gazeta Adelante Adelante i politiko teoretichnij zhurnal Perspektivas Perspectivas Partido Patria Querida zasnovana v 2002 r Golova Pedro Fadul Pedro Fadul Patriotichnij alyans za zmini Alianza Patriotica para el Cambio Peredviborchij blok Stvorenij v 2007 r Istinnoyu liberalno radikalnoyu partiyeyu ta inshimi livocentristskimi partiyami i organizaciyami Lider Fernando Lugo Fernando Lugo ILRP Partido Liberal Radical Autentico PLRA Pravocentristska partiya Zasnovana u 1978 r Golova Luis Federiko Franko Gomes Luis Federico Franco Gomes RFP Partido Revolucionario Febrerista PRF Partiya Stvorena u lyutomu 1951 r pid nazvoyu Febreristska partiya Golova Nils Kandia Hini Nils Candia Gini Drukovani organi tizhnevik Pueblo El Pueblo i Progreso El Progreso HDP Partido Democrato Cristiano Partiya Stvorena u 1960 r Nalichuye 20 5 tis chol Golova Herardo Rolon Pose Gerardo Rolon Pose NaselennyaDokladnishe Naselennya Paragvayu 6 831 306 2008 95 nashadki ispanciv ta indianciv Richnij pririst naselennya 2 7 Naselennya predstavniki zmishannya mongoloyidnoyi indianci guarani ta yevropeoyidnoyi ispanci ras U cej chas metisiv prozhivaye 95 amerindiv ta yevropeyidiv 5 95 naselennya zoseredzhuyetsya v Oriyente U mistah meshkaye 54 naselennya krayini GeografiyaKarta ParagvayuDokladnishe Geografiya Paragvayu Respublika Paragvaj roztashovana v centralnij chastini Pivdennoyi Ameriki i ne maye vihodu do morya Paragvaj garyacha ta vologa krayina rozdilena na dvi nerivni chastini richkoyu Paragvaj Na zahid vid richki znahoditsya oblast Gran Chako pustelnij kraj yakij zajmaye blizko 60 ploshi krayini Na shodi de zoseredzhena osnovna chastina naselennya znahodyatsya rodyuchi rivninni zemli ta subtropichni lisi Majzhe vsi paragvajci yaki zhivut v cih miscyah zajmayutsya skotarstvom i viroshuvannyam cukrovoyi trostini risu kavi ta soyi Paragvaj zalishayetsya bidnoyu krayinoyu ale jogo rodyuchi zemli ta mozhlivosti pobudovi GES obicyayut bagate majbutnye Iz zahodu na shid krayina prostyagayetsya na 660 km iz pivnochi na pivden na 925 km Paragvaj znahoditsya na stiku subekvatorialnogo ta tropichnogo poyasiv Osnovni prirodni rajoni na zahid vid r Paragvaj i sh mizh richkami Paragvaj i Parana Chako zajmaye 3 5 ploshi peretinayetsya Pivdennim tropikom z jogo zharkim i posushlivim klimatom praktichno bezlyudne Oriyente maye spriyatlivishi umovi Peresichni temperaturi v Asunsjoni sichnya 29 C lipnya 19 C opadiv 1270 mm Lisom vkrita plosha zajmaye 32 pid ohoronoyu 3 8 Flora i faunaDiv takozh Spisok rib ParagvayuAdministrativnij podilParagvaj v administrativnomu vidnoshenni dilitsya na 17 departamentiv isp departamento s i odin stolichnij okrug Kod Nazva Ispanskoyu StolicyaAsunsjon Asuncion AsunsjonI Konsepsjon Concepcion KonsepsjonII San Pedro San PedroIII Kordilyera Cordillera KaakupeIV Guajra Guaira VilyarrikaV Kaaguasu CaaguazuVI Kaasapa Caazapa KaazapaVII Itapua Itapua EnkarnasjonVIII Misjones Misiones San Huan BautistaIX Paraguari ParaguariX Alto Parana Alto Parana Syudad del EsteXI Sentral CentralXII Nyeembuku Neembucu PilarXIII Amambaj Amambay Pedro Huan KabalyeroXIV Kanindeyu Canindeyu Salto del GuajraXV Alto Paragvaj Alto Paraguay Fuerte OlimpoXVI Presidente Ayes Presidente HayesXVII Bokeron Boqueron Filadelfiya Paragvaj EkonomikaStolicya AsunsjonEksport ImportKrayina Vidsotok Krayina Vidsotok Braziliya 44 0 Argentina 25 4 Urugvaj 14 0 Braziliya 24 5 Argentina 11 0 Urugvaj 3 8 Inshi 36 0 Inshi 46 3 Paragvaj agrarna krayina odin z najbilshih u sviti virobnikiv soyi 6 e misce u sviti Ye odniyeyu z najvidstalishih krayin Pivdennoyi Ameriki VVP na dushu naselennya v 2009 roci 4 1 tis dol 154 e misce u sviti Nizhche rivnya bidnosti 32 naselennya v 2006 Silske gospodarstvo 22 VVP 31 pracyuyuchih bavovnik cukrova trostina soya kukurudza pshenicya tyutyun kassava tapioka frukti ovochi lisozagotivli Promislovist 18 VVP 17 pracyuyuchih virobnictvo cukru cementu tekstilyu napoyiv lisomateriali gidroenergetika Sfera obslugovuvannya 60 VVP 52 pracyuyuchih U gospodarstvi krayini zajnyato 2 mln cholovik u silskomu gospodarstvi 39 promislovosti 23 Chastka u VNP silske gospodarstvo 24 obrobna promislovist 16 sfera poslug 54 Obroblyayetsya 4 ploshi pid pasovishami znahoditsya 55 Zroshuyetsya 67 tis ga Viroshuyut kukurudzu koreneplodi cukrovu trostinu mate paragvajskij chaj bavovnik Potuzhni GES na r Parana Itajpu 7 4 mln kVt na kordoni z Braziliyeyu ta Korpus Posados 4 7 mln kVt na kordoni z Argentinoyu Osnovnoyu galuzzyu nevirobnichoyi sferi ye turizm Shorichno v Paragvayi buvaye 147 tis turistiv sho daye 197 mln dolariv pributku U spisku YuNESKO ye yezuyitska misiya La Santisima Trinidad de Parana i Tavaranke U krayini ye 965 km zaliznic Dobre rozvinutij avtomobilnij ta povitryanij transport U Paragvayi ye 5 aeroportiv iz postijnimi rejsami Rozvinutij i richkovij transport Najbilshij richkovij port znahoditsya u misti Asunsjon Nazemni zv yazki z zovnishnim svitom vidbuvayutsya cherez Argentinu i Braziliyu Na 1000 zhiteliv tut ye 83 televizori i 31 telefon PolitikaDokladnishe Administrativnij podil Paragvayu U cej chas Paragvaj ye respublikoyu Oficijna nazva Respublika Paragvaj Glava derzhavi ta uryadu prezident Zakonodavchij organ Nacionalnij kongres Administrativno teritorialnij podil 16 departamentiv i odin stolichnij okrug Voyenni vitrati 0 9 VNP Vijskovosluzhbovciv 20 200 Mizhnarodni vidnosiniGolovnimi partnerami v zovnishnih stosunkah Paragvayu ye krayini Pivdennoyi Ameriki Ale aktivno rozvivayutsya vidnosini z reshtoyu derzhav svitu Paragvaj narazi 2019 r ye yedinoyu derzhavoyu Pivdennoyi Ameriki sho pidtrimuye diplomatichni stosunki z Tajvanem a ne z KNR Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko paragvajski vidnosini Paragvaj viznav nezalezhnist Ukrayini 1 kvitnya 1992 r a 26 lyutogo 1993 vstanoviv z neyu diplomatichni vidnosini KulturaDekorativno vzhitkove mistectvo Sered paragvajciv populyarnim vidom dekorativno vzhitkovogo mistectva ye merezhivo Z merezhiv yaki nazivayutsya nyanduti pavutina paragvajci roblyat kviti ptahiv tvarin ta riznomanitni vizerunki Odna z velikih diyachiv kulturi Paragvayu Hosefina Pla 1903 1999 poetesa avtor romaniv i opovidan yaka pracyuvala takozh v galuzi hudozhnoyi keramiki Literatura Paragvayu U dokolonialnij period isnuvav lishe folklor guarani sho otrimav rozvitok i v kolonialnu dobu Literatura Paragvayu rozvivayetsya ispanskoyu movoyu ta movoyu guarani Zarodzhennya nacionalnoyi literaturi Paragvayu pochalosya pislya povalennya ispanskogo panuvannya Providnoyu stala poeziya N M Talaveri avtora patriotichnih virshiv u tomu chisli nacionalnogo gimnu vin ye pershim u krayini poetom romantikom U 90 ti roki XIX stolittya osnovne misce zajnyala geroyiko epichna tema Pershi pismenniki prosvitniki poyednuvali literaturnu publicistiku i kritiku z istoriko filosofskimi poshukami S Baes M Gondra M Dominges ta inshi proslavlyali istorichne minule spriyali utverdzhennyu nacionalnoyi samosvidomosti Ideyi prosvitnikiv buli rozvinuti prozayikom R Barretom i poetami pochatku XX stolittya H E O Liri cikl virshiv Nasha epopeya I A Pane Suspilne gumanistichne nachalo harakterne dlya E Farinyi Nun yesa stvorivshogo epichnu poemu pro zhittya naroda Pisnya vikiv i roman Rodopis 1912 U romani Svitanok H Stefanicha proyavilis realistichni tendenciyi Rizko zris interes do folkloru guarani u 1917 vijshla antologiya poeziyi guarani Lisovi kviti Populyarnosti nabuli virshi M Ortisa Gerrero v kotrih vin vistupav proti nespravedlivih vijn socialnogo i nacionalnogo gnitu Zasnovnik nacionalnoyi dramaturgiyi i organizator nacionalnogo teatru Kara Poka H Korrea buv takozh pomitnim predstavnikom poeziyi tisno pov yazanoyi z folklorom U 1930 h E Kampos Servera vnis v poeziyu socialnu tematiku novi virazni zasobi Jogo poslidovnikami buli A Roa Bastos E Romero H Pla G Kasaksiya Do cogo chasu vidnositsya stanovlennya paragvajskoyi prozi poyavilis povisti i rozpovidi sho vidobrazili tragichni podiyi Chakskoyi vijni 1932 1935 rokiv Hresti z kebracho 1934 A Valdovinosa Visim cholovik 1934 A Viilyareho Pid znakom Marsa Hroniki vijni za Chako 1934 H Pastora Benitesa Zakladi kulturi Nacionalna biblioteka ParagvayuUkrayinci v ParagvayiDokladnishe Ukrayinci v Paragvayi Ukrayinska etnichna menshina v cij pivdennoamerikanskij krayini u seredini 1990 h rokiv stanovila vid 5000 do 8000 meshkanciv Ukrayinci zoseredzheni v Paragvayi u nevelichkih gromadah navkolo mista Enkarnasjon na pivdennomu shodi krayini na kordoni z argentinskoyu provinciyeyu Misjones yaka ye tezh centrom ukrayinskoyi emigraciyi v Argentini Bilshist ukrayinciv u Paragvayi zajmayetsya silskim gospodarstvom viroshuvannyam risu kukurudzi pshenici ta inshih kultur Pevna chastina ukrayinciv Paragvayu pracyuyut u riznih derzhavnih ustanovah krayini v tomu chisli na visokih uryadovih posadah Div takozhSpisok mist ParagvayuPrimitkiL D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayini Pidruchnik Kiyiv Libid 2006 712s s 49 PosilannyaOleksandr Moskalec Izolovani vid okeanu Ukrayinskij tizhden 29 246 20 07 2012Dzherela ta literaturaBur yan M S Paragvaj Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 57 ISBN 978 966 00 1142 7 Fedorenko V L Paragvaj Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Beverina J La Guerra Del Paraguay 1865 1870 Resumen Historico Circulo Militar 1973 Mora F O Cooney J W Paraguay and the United States Distant Allies University of Georgia Press 2007 United States and the Americas The Transition to Democracy in Paraguay Ed by P Lambert A Nickson Palgrave Macmillan UK 1997 Whigham T L The Road to Armageddon Paraguay Versus the Triple Alliance 1866 70 University of Calgary Press 2017 Boliviya Braziliya Braziliya Braziliya Argentina Argentina Argentina