Громадя́нська війна́ в Парагва́ї (ісп. La Guerra Civil Paraguaya) — озброєне зіткнення між політичними силами в Парагваї, що відбулося в 1922—1923 роках.
Громадянська війна у Парагваї (1922–1923) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Вступ лоялістів до Асунсьйона в 1923 році | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
«гондаристи» | «шереристи» | ||||||
Командувачі | |||||||
Мануель Ґондра | Едуардо Шерер |
Політична обстановка напередодні війни
Республіка Парагвай на початку XX століття був за південноамериканськими мірками порівняно відсталою країною. Основу національного виробництва становило сільське господарство. Експорт був практично відсутній, велику частину його складав мате (парагвайський чай). Все це посилювалося наслідками щодо недавньої Війни Потрійного альянсу, в якій Парагвай втратив більшу частину свого населення, особливо чоловіків.
При цьому в країні існували різні політичні сили, що в основному виражали інтереси визначених великих землевласників і представників банківсько-фінансової еліти. Значним впливом користувалися також окремі представники вищого офіцерського складу. Разом зі всім цим, перші десятиліття 20 століття, відомі в історії Парагваю як «ліберальні десятиліття», були насичені напруженою політичною боротьбою, і озброєними зіткненнями. Наприклад, у період із по 1922 рік в Парагваї змінилося 15 президентів і 21 кабінет міністрів. Основна боротьба йшла між так званими радикалами (radicales) і «сівікос» (сívicos). У цю боротьбу неодноразово втручалися збройні сили Парагваю.
Парагвайська армія і флот
Парагвайська армія на початку 1920-х років мала у своєму складі близько 5000 осіб. Полків в армії не було, піхота була підрозділена на чотири трироти, батальйони і саперну роту, кавалерія була зведена в чотири ескадрони і окремий жандармський ескадрон. Були також дві артилерійські батареї.
Флот складався з двох річкових канонерських човнів і кількох озброєних катерів. Військової авіації практично не існувало.
Всі військові частини розділялися на чотири зони і розміщувалися в різних частинах країни — в Енкарнасьйоні, Парагуарі, Вільярриці і Консепсьйоні. Керував озброєними силами військовий міністр. Вище офіцерство складалося з одного генерала і п'ятьох полковників. Офіцерські кадри готувалися у військовому училищі з п'ятирічним курсом і курсантських класах для офіцерів флоту, розташованих у столиці країни — Асунсьйоні.
У збройних силах були сильні германофільські настрої: навіть армійська форма була копією німецької часів Першої світової війни. Також в армії служила велика кількість іноземних офіцерів, багато з яких були німцями. В той же час багато офіцерів з парагвайців перебували в опозиції до зростання впливу германофілів в армії.
Передумови громадянської війни
У 1911 році президент-радикал Мануель Ґондра вже втрачав владу в результаті , здійсненого командувачем озброєними силами полковником Альбіно Харою на користь сівікос. Через рік, за який в країні встигли змінитися чотири президенти (Альбіно Хара, Ліберато Марсіаль Рохас, і Еміліано Гонсалес Наверо), влада знову перейшла до радикалів в особі нового президента Едуардо Шерера, в уряді якого військовим міністром став той же Мануель Ґондра. Проте незабаром серед радикалів намітився розкол — з них виділилися фракції «шереристів» (schaereristas) і «гондристів» (gondristas). Коли в 1920 році на президентських виборах знову переміг Мануель Гондра, шерерісти стали активно готуватися до його насильного усунення.
29 жовтня 1921 року військовий міністр-шерерист полковник Адольфо Ширіфе за підтримки розквартированого в столиці піхотного батальйону змусив президента Ґондру подати у відставку. Проте парламент країни підтримав гондористів, і віце-президент Фелікс Пайва, що вступив у виконання обов'язків президента країни, змістив Ширіфе з посади і перевів у віддалений округ. При цьому виник розкол і в армії: велика частина офіцерів (в основному — з іноземців) підтримували Ширіфе, менша ж, — парламент. Новим президентом став один з видних гондраїстів — Еусебіо Аяла (Eusebio Ayala).
На сторону Ширіфе відкрито перейшли командувачі округами полковники Педро Мендоса й Франсіско Брісуела, вірним уряду залишився тільки новий військовий міністр полковник Рохас (Rojas) і начальник військового училища полковник Шеноні Луго (Manuel Schenoni Lugo). Командувач — генерал Ескобар — з причини подій, що відбуваються, віддалився в свій маєток, пославшись на хворобу.
Сили сторін
У травні 1922 року Ширіфе відкрито підняв заколот і наказав військовим частинам, що підтримували його, зайняти столицю країни — місто Асунсьйон. Бунтівники стали називати себе «конституціоналістами», оскільки однією з їх вимог була зміна конституції країни. Прихильники діючих президента і парламенту отримали назву «лоялістів». На початку заколоту перевага сил була на стороні конституціоналістів: загалом їм підкорялися два піхотних батальйони, кавалерійський ескадрон, окрема піхотна рота, дві кулеметні роти, дві батареї гірських гармат — всього близько 1700 людей. Проте ці підрозділи були розсіяні по всій території країни, знаходячись в різних військових округах. Лоялістські підрозділи були сконцентровані в столиці країни: піхотна рота, саперна рота, кулеметний взвод, два кавалерійські ескадрони (зокрема «ескорт президента»), кадети військового училища — всього близько 600 людей. Також на стороні лоялістов виступив флот: навчальне судно «Адольфо Рікельме» (Adolfo Riquelme), патрульні судна «Тріунфо» (El Triunfo) і «Коронель Мартінес» (Coronel Martinez), кожне з яких мали на озброєнні 76-мм гармати Віккерса.
Хід бойових дій
Перше озброєне зіткнення відбулося 8 червня 1922 року, коли сили бунтівників підійшли до околиць Асунсьйона. У цих боях лоялісти активно використовували свою перевагу в кавалерії, раптовими атаками розсіюючи піхоту супротивника. Чималу роль в обороні столиці зіграли також добровольчі частини (близько 1000 осіб), ініціативу у формуванні яких проявила профспілка портових робітників. Після успішного відбиття нападу на столицю лоялісти стали тіснити супротивника на південний схід, у напрямку до міст і Парагуарі.
Ширіфе, в очікуванні підкріплення — піхотного батальйону полковника Брісуела — з яким його розділяло 500 км, відходив на південь країни. На цьому етапі лоялісти стали задіювати перші літаки парагвайської військової авіації: один винищувач SPAD Herbemont S.XX, два розвідувальних SAML A.3, два винищувачі-бомбардувальники Ansaldo SVA 5 і один бомбардувальник Ansaldo SVA 10, які прибули, найнявши також британських та італійських льотчиків, що літали на них. Крім того, прискореними темпами формувалися нові піхотні, кавалерійські і артилерійські частини.
31 липня 1922 року лоялісти зайняли місто Вільяррика на південному сході країни, на той час друге за населенням місто Парагваю. У серпні цього ж року на стороні лоялістів з'явився бронепоїзд з 190-міліметровими морськими гарматами, виготовлений в арсеналі Асунсьйона, а на стороні Ширіфе — авіація в кількості трьох Ansaldo SVA 5 і одного Ansaldo SVA 10, що прибула через Аргентину (два літаки в жовтні 1922 року перелетіло до Аргентини, решта була захоплена лоялістами).
У листопаді 1922 року війська лоялістів взяли штурмом місто Енкарнасьйон, розташоване на березі річки Парана. Після втрати Енкарнасьйона бунтівні частини були вимушені відступити в малозаселені райони північної частини країни.
18 травня 1922 року лідер заколоту полковник Ширіфе помер від пневмонії, і новий командир конституціоналістів, полковник Мендоса, склав план просування своїх військ в обхід великих населених пунктів, що контролювалися лоялістами, на захоплення Асунсьйона. Цей план вдався, і ввечері 9 липня 1923 року частини лейтенант-полковника Брісуела практично без опору увійшли до столиці країни. Проте уряд встиг завчасно покинути Асунсьйон, з міста були також вивезені державна казна і всі продовольчі та речові запаси. Моральний стан тих з бунтівників, що сподівалися на багаті трофеї, було підірвано, і зважаючи на великі сили лоялістів, що наближалися до міста, Брісуела відступив до містечка Вільєта на межі з Аргентиною, де й склав зброю.
Підсумки війни
В результаті громадянської війни 1922—1923 років економіка Парагваю була значно підірвана. Проте разом з тим Парагвай отримав краще озброєну і сильнішу армію. Також у її складі з'явився новий для цієї країни рід військ — військово-повітряні сили.
Бойові дії проявили таланти молодих парагвайських офіцерів — майбутнього командувача парагвайською армією Хосе Фелікса Естіґаррібія, Франсіско Кабальєро Альвареса, Ніколаса Дельґадо, Карлоса Фернандеса, Рафаеля Франко — які отримали можливість зайняти достатньо високі пости в армії.
Ці чинники неабиякою мірою сприяли тому, що через 10 років Парагвай здобув перемогу над набагато сильнішою Болівією в Чакській війні.
Посилання
- La Guerra Civil Parguaya 1922—1923 [ 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] Historia y Arqueologia Marítima (англ.)
- Liberal Decades [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] з книги Dannin M. Hanratty and Sandra W. Meditz, editors (1988). Paraguay: A Country Study. Washington: GPO for the Library of Congress. (англ.)
- С. Голубинцев, «В парагвайской кавалерии» [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Los Años Azules [ 24 липня 2009 у Wayback Machine.] Una historia del Paraguay (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gromadyanska vijna v Paragvayi Gromadya nska vijna v Paragva yi isp La Guerra Civil Paraguaya ozbroyene zitknennya mizh politichnimi silami v Paragvayi sho vidbulosya v 1922 1923 rokah Gromadyanska vijna u Paragvayi 1922 1923 Vstup loyalistiv do Asunsjona v 1923 roci Vstup loyalistiv do Asunsjona v 1923 rociData 1922 1923Misce ParagvajRezultat Peremoga gondaristivStoroni gondaristi shereristi KomanduvachiManuel Gondra Eduardo ShererPolitichna obstanovka naperedodni vijniRespublika Paragvaj na pochatku XX stolittya buv za pivdennoamerikanskimi mirkami porivnyano vidstaloyu krayinoyu Osnovu nacionalnogo virobnictva stanovilo silske gospodarstvo Eksport buv praktichno vidsutnij veliku chastinu jogo skladav mate paragvajskij chaj Vse ce posilyuvalosya naslidkami shodo nedavnoyi Vijni Potrijnogo alyansu v yakij Paragvaj vtrativ bilshu chastinu svogo naselennya osoblivo cholovikiv Pri comu v krayini isnuvali rizni politichni sili sho v osnovnomu virazhali interesi viznachenih velikih zemlevlasnikiv i predstavnikiv bankivsko finansovoyi eliti Znachnim vplivom koristuvalisya takozh okremi predstavniki vishogo oficerskogo skladu Razom zi vsim cim pershi desyatilittya 20 stolittya vidomi v istoriyi Paragvayu yak liberalni desyatilittya buli nasicheni napruzhenoyu politichnoyu borotboyu i ozbroyenimi zitknennyami Napriklad u period iz po 1922 rik v Paragvayi zminilosya 15 prezidentiv i 21 kabinet ministriv Osnovna borotba jshla mizh tak zvanimi radikalami radicales i sivikos sivicos U cyu borotbu neodnorazovo vtruchalisya zbrojni sili Paragvayu Paragvajska armiya i flotParagvajska armiya na pochatku 1920 h rokiv mala u svoyemu skladi blizko 5000 osib Polkiv v armiyi ne bulo pihota bula pidrozdilena na chotiri triroti bataljoni i sapernu rotu kavaleriya bula zvedena v chotiri eskadroni i okremij zhandarmskij eskadron Buli takozh dvi artilerijski batareyi Flot skladavsya z dvoh richkovih kanonerskih chovniv i kilkoh ozbroyenih kateriv Vijskovoyi aviaciyi praktichno ne isnuvalo Vsi vijskovi chastini rozdilyalisya na chotiri zoni i rozmishuvalisya v riznih chastinah krayini v Enkarnasjoni Paraguari Vilyarrici i Konsepsjoni Keruvav ozbroyenimi silami vijskovij ministr Vishe oficerstvo skladalosya z odnogo generala i p yatoh polkovnikiv Oficerski kadri gotuvalisya u vijskovomu uchilishi z p yatirichnim kursom i kursantskih klasah dlya oficeriv flotu roztashovanih u stolici krayini Asunsjoni U zbrojnih silah buli silni germanofilski nastroyi navit armijska forma bula kopiyeyu nimeckoyi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Takozh v armiyi sluzhila velika kilkist inozemnih oficeriv bagato z yakih buli nimcyami V toj zhe chas bagato oficeriv z paragvajciv perebuvali v opoziciyi do zrostannya vplivu germanofiliv v armiyi Peredumovi gromadyanskoyi vijniU 1911 roci prezident radikal Manuel Gondra vzhe vtrachav vladu v rezultati zdijsnenogo komanduvachem ozbroyenimi silami polkovnikom Albino Haroyu na korist sivikos Cherez rik za yakij v krayini vstigli zminitisya chotiri prezidenti Albino Hara Liberato Marsial Rohas i Emiliano Gonsales Navero vlada znovu perejshla do radikaliv v osobi novogo prezidenta Eduardo Sherera v uryadi yakogo vijskovim ministrom stav toj zhe Manuel Gondra Prote nezabarom sered radikaliv namitivsya rozkol z nih vidililisya frakciyi shereristiv schaereristas i gondristiv gondristas Koli v 1920 roci na prezidentskih viborah znovu peremig Manuel Gondra shereristi stali aktivno gotuvatisya do jogo nasilnogo usunennya 29 zhovtnya 1921 roku vijskovij ministr shererist polkovnik Adolfo Shirife za pidtrimki rozkvartirovanogo v stolici pihotnogo bataljonu zmusiv prezidenta Gondru podati u vidstavku Prote parlament krayini pidtrimav gondoristiv i vice prezident Feliks Pajva sho vstupiv u vikonannya obov yazkiv prezidenta krayini zmistiv Shirife z posadi i pereviv u viddalenij okrug Pri comu vinik rozkol i v armiyi velika chastina oficeriv v osnovnomu z inozemciv pidtrimuvali Shirife mensha zh parlament Novim prezidentom stav odin z vidnih gondrayistiv Eusebio Ayala Eusebio Ayala Na storonu Shirife vidkrito perejshli komanduvachi okrugami polkovniki Pedro Mendosa j Fransisko Brisuela virnim uryadu zalishivsya tilki novij vijskovij ministr polkovnik Rohas Rojas i nachalnik vijskovogo uchilisha polkovnik Shenoni Lugo Manuel Schenoni Lugo Komanduvach general Eskobar z prichini podij sho vidbuvayutsya viddalivsya v svij mayetok poslavshis na hvorobu Sili storinU travni 1922 roku Shirife vidkrito pidnyav zakolot i nakazav vijskovim chastinam sho pidtrimuvali jogo zajnyati stolicyu krayini misto Asunsjon Buntivniki stali nazivati sebe konstitucionalistami oskilki odniyeyu z yih vimog bula zmina konstituciyi krayini Prihilniki diyuchih prezidenta i parlamentu otrimali nazvu loyalistiv Na pochatku zakolotu perevaga sil bula na storoni konstitucionalistiv zagalom yim pidkoryalisya dva pihotnih bataljoni kavalerijskij eskadron okrema pihotna rota dvi kulemetni roti dvi batareyi girskih garmat vsogo blizko 1700 lyudej Prote ci pidrozdili buli rozsiyani po vsij teritoriyi krayini znahodyachis v riznih vijskovih okrugah Loyalistski pidrozdili buli skoncentrovani v stolici krayini pihotna rota saperna rota kulemetnij vzvod dva kavalerijski eskadroni zokrema eskort prezidenta kadeti vijskovogo uchilisha vsogo blizko 600 lyudej Takozh na storoni loyalistov vistupiv flot navchalne sudno Adolfo Rikelme Adolfo Riquelme patrulni sudna Triunfo El Triunfo i Koronel Martines Coronel Martinez kozhne z yakih mali na ozbroyenni 76 mm garmati Vikkersa Hid bojovih dijPershe ozbroyene zitknennya vidbulosya 8 chervnya 1922 roku koli sili buntivnikiv pidijshli do okolic Asunsjona U cih boyah loyalisti aktivno vikoristovuvali svoyu perevagu v kavaleriyi raptovimi atakami rozsiyuyuchi pihotu suprotivnika Chimalu rol v oboroni stolici zigrali takozh dobrovolchi chastini blizko 1000 osib iniciativu u formuvanni yakih proyavila profspilka portovih robitnikiv Pislya uspishnogo vidbittya napadu na stolicyu loyalisti stali tisniti suprotivnika na pivdennij shid u napryamku do mist i Paraguari Shirife v ochikuvanni pidkriplennya pihotnogo bataljonu polkovnika Brisuela z yakim jogo rozdilyalo 500 km vidhodiv na pivden krayini Na comu etapi loyalisti stali zadiyuvati pershi litaki paragvajskoyi vijskovoyi aviaciyi odin vinishuvach SPAD Herbemont S XX dva rozviduvalnih SAML A 3 dva vinishuvachi bombarduvalniki Ansaldo SVA 5 i odin bombarduvalnik Ansaldo SVA 10 yaki pribuli najnyavshi takozh britanskih ta italijskih lotchikiv sho litali na nih Krim togo priskorenimi tempami formuvalisya novi pihotni kavalerijski i artilerijski chastini 31 lipnya 1922 roku loyalisti zajnyali misto Vilyarrika na pivdennomu shodi krayini na toj chas druge za naselennyam misto Paragvayu U serpni cogo zh roku na storoni loyalistiv z yavivsya bronepoyizd z 190 milimetrovimi morskimi garmatami vigotovlenij v arsenali Asunsjona a na storoni Shirife aviaciya v kilkosti troh Ansaldo SVA 5 i odnogo Ansaldo SVA 10 sho pribula cherez Argentinu dva litaki v zhovtni 1922 roku pereletilo do Argentini reshta bula zahoplena loyalistami U listopadi 1922 roku vijska loyalistiv vzyali shturmom misto Enkarnasjon roztashovane na berezi richki Parana Pislya vtrati Enkarnasjona buntivni chastini buli vimusheni vidstupiti v malozaseleni rajoni pivnichnoyi chastini krayini 18 travnya 1922 roku lider zakolotu polkovnik Shirife pomer vid pnevmoniyi i novij komandir konstitucionalistiv polkovnik Mendosa sklav plan prosuvannya svoyih vijsk v obhid velikih naselenih punktiv sho kontrolyuvalisya loyalistami na zahoplennya Asunsjona Cej plan vdavsya i vvecheri 9 lipnya 1923 roku chastini lejtenant polkovnika Brisuela praktichno bez oporu uvijshli do stolici krayini Prote uryad vstig zavchasno pokinuti Asunsjon z mista buli takozh vivezeni derzhavna kazna i vsi prodovolchi ta rechovi zapasi Moralnij stan tih z buntivnikiv sho spodivalisya na bagati trofeyi bulo pidirvano i zvazhayuchi na veliki sili loyalistiv sho nablizhalisya do mista Brisuela vidstupiv do mistechka Vilyeta na mezhi z Argentinoyu de j sklav zbroyu Pidsumki vijniV rezultati gromadyanskoyi vijni 1922 1923 rokiv ekonomika Paragvayu bula znachno pidirvana Prote razom z tim Paragvaj otrimav krashe ozbroyenu i silnishu armiyu Takozh u yiyi skladi z yavivsya novij dlya ciyeyi krayini rid vijsk vijskovo povitryani sili Bojovi diyi proyavili talanti molodih paragvajskih oficeriv majbutnogo komanduvacha paragvajskoyu armiyeyu Hose Feliksa Estigarribiya Fransisko Kabalyero Alvaresa Nikolasa Delgado Karlosa Fernandesa Rafaelya Franko yaki otrimali mozhlivist zajnyati dostatno visoki posti v armiyi Ci chinniki neabiyakoyu miroyu spriyali tomu sho cherez 10 rokiv Paragvaj zdobuv peremogu nad nabagato silnishoyu Boliviyeyu v Chakskij vijni PosilannyaLa Guerra Civil Parguaya 1922 1923 1 serpnya 2020 u Wayback Machine Historia y Arqueologia Maritima angl Liberal Decades 5 bereznya 2016 u Wayback Machine z knigi Dannin M Hanratty and Sandra W Meditz editors 1988 Paraguay A Country Study Washington GPO for the Library of Congress angl S Golubincev V paragvajskoj kavalerii 28 sichnya 2020 u Wayback Machine ros Los Anos Azules 24 lipnya 2009 u Wayback Machine Una historia del Paraguay isp