Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2018) |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (грудень 2018) |
Альфредо Стресснер Матіауда (ісп. Alfredo Stroessner Matiauda, перше прізвище інколи пишеться як Strössner або Strößner, 3 листопада 1912 — 16 серпня 2006) — парагвайський генерал і політик, що обіймав посаду президента Парагваю з 1954 до 1989 року.
Альфредо Стресснер Alfredo Stroessner | |
---|---|
ісп. Alfredo Stroessner Matiauda | |
Президент Парагваю | |
15 серпня 1954 — 3 лютого 1989 | |
Попередник | Томас Ромеро Перейра |
Наступник | Андрес Родрігес |
| |
Народився | 3 листопада 1912 Енкарнасьйон, Парагвай |
Помер | 16 серпня 2006 (93 роки) Бразиліа, Бразилія |
Відомий як | політик, офіцер |
Країна | Парагвай |
Alma mater | d і d |
Політична партія | Партія Колорадо |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Релігія | Католик |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Батьками Стресснера був Уго Стресснер, який іммігрував з міста Гоф (Баварія, Німеччина) і працював бухгалтером на пивоварному заводі, та Еріберта Матіауда, яка виросла у багатому парагвайському сімействі. Альфредо в 1929 році приєднався до парагвайської армії, став лейтенантом у 1931 році. Він воював у Чакській війні проти Болівії в 1932 році, а потім почав швидко підвищуватися по службі, та за кілька років (в 1948 році) став бригадним генералом і наймолодшим генералом у всій Південній Америці.
Стресснер виступив проти планів президента Федеріко Чавеса озброїти національну поліцію та 4 травня 1954 року скинув його з посади в ході державного перевороту. Після короткого періоду влади , який виконував обов'язки президента, Стресснер став єдиним кандидатом на позачергових президентських виборах 11 липня. Після цього він переобирався вісім разів— у 1958, 1963, 1968, 1973, 1978, 1983 і 1988 роках. На всіх цих виборах він або не мав жодних альтернативних кандидатів, або мав таких, що від початку не мали ніяких шансів. Загалом він займав президентську посаду протягом 35 років, другий найдовший термін серед латиноамериканських лідерів 20-го століття після Фіделя Кастро.
Незабаром, після вступу на посаду, Стресснер оголосив надзвичайний стан у державі та тимчасово припинив дію конституції. Цей надзвичайний стан відновлювався кожні 90 днів протягом його терміну і припинявся тільки під час виборів. Переконаний анти-комуніст, він виправдував ці дії як необхідний інструмент захисту країни.
Стресснер починав свій день о 4 годині ранку, працюючи у своєму ліжку, та прибував в урядовий палац не пізніше 6 години ранку. Хоча він і робив тригодинну перерву в середині дня, він працював до першої години ночі. Він ніколи не був у відпустці протягом перебування на президентській посаді.
Антикомуністичні переконання Стресснера зробили його другом США протягом більшої частини його правління. Протягом цього часу жодна соціалістична країна не мала посольств у Парагваї, за виключенням Югославії. Його поважали за своєчасне повернення позик, наданих парагвайському уряду Світовим Банком та іншими установами, та підтримку стабільності валюти. Стресснер зробив багато державних візитів, зокрема до японського імператора Хірохіто, президента США Джонсона, президента Франції Шарля де Голля, і кілька візитів до Західної Німеччини, хоча наприкінці його правління відносини із Західною Німеччиною були не найкращими. Тому що він завжди займав про-німецьку позицію, разом з погіршенням відносин із США, він сприймав це погіршення відносин як особистий удар.
Його режим засуджують за тортури, викрадення людей і корупцію, які були підтверджені «Архівами терору», знайденими в 1992 році у передмісті Асунсьйона Ламбаре; він і сам не заперечував високий рівень корупції у своєму уряді. Корупція була поширена навіть у найвищих ешелонах уряду, ни виключаючи і самого Стресснера: за оцінками, його родина отримала близько 300 млн доларів США.
Пізніше він став більш терпимим до опозиції, оскільки за багато років не було спроб зміни режиму. Не зважаючи на це, добрі відносини Парагваю і США тривалі до адміністрації Картера. Адміністрація Рейгана, не зважаючи на боротьбу Стресснера проти комунізму, почала бойкотувати країну.
Деякі вказують, що Католицька Церква— єдина організація у країні, над якою Стресснер не мав повного контролю. Після зруйнування Асунсьйонського Університету поліцією в 1972 році, Архієпископ Парагваю відлучив від церкви міністра внутрішніх справ і начальника поліції, і оголосив поза законом святкування Священної Маси в знак протесту проти режиму Стресснера. Коли папа римський Іван-Павло II відвідав Парагвай в 1988 році, його візит надав сил опозиційному руху в країні.
Стресснер проводив досить ефективну економічну політику. Зокрема, при ньому, разом з Бразилією, була споруджена найбільша у світі гідроелектростанція Ітайпу, яка повністю забезпечила країну електроенергією та надала можливість Парагваю стати найбільшим експортером електроенергії у світі, розвиваючи економіку країни. Хоча Парагвай отримував тільки 2% енергії і 15% з решти контрактів, це був головний чинник, що дозволив країні мати найвищий приріст економіки в Латинській Америці протягом 1970-х років. Стресснер також відомий з багатьох інфраструктурних проектів, зокрема поліпшення дорожної системи країни. Інша програма, яку підтримував Стресснер, була надання двадцяти гектарів земель за номінальною ціною будь-якому солдату, який завершив військову службу, за умови, що солдат використовував би землю для сільськогосподарчих цілей. Понад 10 тис. солдатів прийняло цю пропозицію.
3 лютого 1989 року, кілька місяців після обрання на черговий термін, Стресснер був скинутий у ході перевороту, організованого генералом Андресом Родрігесом, другом і соратником Стресснера протягом багатьох років. Сам Стресснер втік до Бразилії, де жив у вигнанні ще сімнадцять з половиною років. Стресснер помер 16 серпня 2006 року в м. Бразиліа, у віці 93 років. Безпосередньою причиною смерті був інфаркт міокарда. Він до цього захворів на пневмонію після операції по видаленні грижі, що була проведена раніше.
Його іменем було названо місто Пуеро-Флор-де-Ліс, але в 1989 році було знов перейменоване у Сьюдад-дель-Есте. І зараз парагвайці розділені на прихильників Стресснера та його критиків. Багато хто відчуває до нього огиду, вважаючи його авторитарним диктатором. Інші вихваляють його за політичну стабільність і економічний прогрес, що переважали під час його правління.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 січня 2022.
- . History's Monsters. Metro Books, 2008. p. 271.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2022.
- Dictator by Popular Request [ 24 серпня 2013 у Wayback Machine.], Time, February 22, 1963
- Almada advierte sobre extinción de proceso contra Stroessner (h) [ 20 серпня 2009 у Wayback Machine.](ісп.)
Посилання
- Дмитрий Королёв. Парагвай: взлет и падение Альфредо Стресснера (2019) [ 4 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Кирилл Пряничкин. Последний фюрер Америки (2006)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2018 Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad gruden 2018 Alfredo Stressner Matiauda isp Alfredo Stroessner Matiauda pershe prizvishe inkoli pishetsya yak Strossner abo Strossner 3 listopada 1912 16 serpnya 2006 paragvajskij general i politik sho obijmav posadu prezidenta Paragvayu z 1954 do 1989 roku Alfredo Stressner Alfredo Stroessnerisp Alfredo Stroessner MatiaudaAlfredo Stressner Alfredo StroessnerPrezident Paragvayu15 serpnya 1954 3 lyutogo 1989Poperednik Tomas Romero PerejraNastupnik Andres RodrigesNarodivsya 3 listopada 1912 1912 11 03 Enkarnasjon ParagvajPomer 16 serpnya 2006 2006 08 16 93 roki Brazilia BraziliyaVidomij yak politik oficerKrayina ParagvajAlma mater d i dPolitichna partiya Partiya KoloradoU shlyubi z dDiti dReligiya KatolikNagorodi Q99517061 1976 Mediafajli u Vikishovishi Batkami Stressnera buv Ugo Stressner yakij immigruvav z mista Gof Bavariya Nimechchina i pracyuvav buhgalterom na pivovarnomu zavodi ta Eriberta Matiauda yaka virosla u bagatomu paragvajskomu simejstvi Alfredo v 1929 roci priyednavsya do paragvajskoyi armiyi stav lejtenantom u 1931 roci Vin voyuvav u Chakskij vijni proti Boliviyi v 1932 roci a potim pochav shvidko pidvishuvatisya po sluzhbi ta za kilka rokiv v 1948 roci stav brigadnim generalom i najmolodshim generalom u vsij Pivdennij Americi Stressner vistupiv proti planiv prezidenta Federiko Chavesa ozbroyiti nacionalnu policiyu ta 4 travnya 1954 roku skinuv jogo z posadi v hodi derzhavnogo perevorotu Pislya korotkogo periodu vladi yakij vikonuvav obov yazki prezidenta Stressner stav yedinim kandidatom na pozachergovih prezidentskih viborah 11 lipnya Pislya cogo vin pereobiravsya visim raziv u 1958 1963 1968 1973 1978 1983 i 1988 rokah Na vsih cih viborah vin abo ne mav zhodnih alternativnih kandidativ abo mav takih sho vid pochatku ne mali niyakih shansiv Zagalom vin zajmav prezidentsku posadu protyagom 35 rokiv drugij najdovshij termin sered latinoamerikanskih lideriv 20 go stolittya pislya Fidelya Kastro Nezabarom pislya vstupu na posadu Stressner ogolosiv nadzvichajnij stan u derzhavi ta timchasovo pripiniv diyu konstituciyi Cej nadzvichajnij stan vidnovlyuvavsya kozhni 90 dniv protyagom jogo terminu i pripinyavsya tilki pid chas viboriv Perekonanij anti komunist vin vipravduvav ci diyi yak neobhidnij instrument zahistu krayini Stressner pochinav svij den o 4 godini ranku pracyuyuchi u svoyemu lizhku ta pribuvav v uryadovij palac ne piznishe 6 godini ranku Hocha vin i robiv trigodinnu perervu v seredini dnya vin pracyuvav do pershoyi godini nochi Vin nikoli ne buv u vidpustci protyagom perebuvannya na prezidentskij posadi Antikomunistichni perekonannya Stressnera zrobili jogo drugom SShA protyagom bilshoyi chastini jogo pravlinnya Protyagom cogo chasu zhodna socialistichna krayina ne mala posolstv u Paragvayi za viklyuchennyam Yugoslaviyi Jogo povazhali za svoyechasne povernennya pozik nadanih paragvajskomu uryadu Svitovim Bankom ta inshimi ustanovami ta pidtrimku stabilnosti valyuti Stressner zrobiv bagato derzhavnih vizitiv zokrema do yaponskogo imperatora Hirohito prezidenta SShA Dzhonsona prezidenta Franciyi Sharlya de Gollya i kilka vizitiv do Zahidnoyi Nimechchini hocha naprikinci jogo pravlinnya vidnosini iz Zahidnoyu Nimechchinoyu buli ne najkrashimi Tomu sho vin zavzhdi zajmav pro nimecku poziciyu razom z pogirshennyam vidnosin iz SShA vin sprijmav ce pogirshennya vidnosin yak osobistij udar Jogo rezhim zasudzhuyut za torturi vikradennya lyudej i korupciyu yaki buli pidtverdzheni Arhivami teroru znajdenimi v 1992 roci u peredmisti Asunsjona Lambare vin i sam ne zaperechuvav visokij riven korupciyi u svoyemu uryadi Korupciya bula poshirena navit u najvishih eshelonah uryadu ni viklyuchayuchi i samogo Stressnera za ocinkami jogo rodina otrimala blizko 300 mln dolariv SShA Piznishe vin stav bilsh terpimim do opoziciyi oskilki za bagato rokiv ne bulo sprob zmini rezhimu Ne zvazhayuchi na ce dobri vidnosini Paragvayu i SShA trivali do administraciyi Kartera Administraciya Rejgana ne zvazhayuchi na borotbu Stressnera proti komunizmu pochala bojkotuvati krayinu Deyaki vkazuyut sho Katolicka Cerkva yedina organizaciya u krayini nad yakoyu Stressner ne mav povnogo kontrolyu Pislya zrujnuvannya Asunsjonskogo Universitetu policiyeyu v 1972 roci Arhiyepiskop Paragvayu vidluchiv vid cerkvi ministra vnutrishnih sprav i nachalnika policiyi i ogolosiv poza zakonom svyatkuvannya Svyashennoyi Masi v znak protestu proti rezhimu Stressnera Koli papa rimskij Ivan Pavlo II vidvidav Paragvaj v 1988 roci jogo vizit nadav sil opozicijnomu ruhu v krayini Stressner provodiv dosit efektivnu ekonomichnu politiku Zokrema pri nomu razom z Braziliyeyu bula sporudzhena najbilsha u sviti gidroelektrostanciya Itajpu yaka povnistyu zabezpechila krayinu elektroenergiyeyu ta nadala mozhlivist Paragvayu stati najbilshim eksporterom elektroenergiyi u sviti rozvivayuchi ekonomiku krayini Hocha Paragvaj otrimuvav tilki 2 energiyi i 15 z reshti kontraktiv ce buv golovnij chinnik sho dozvoliv krayini mati najvishij pririst ekonomiki v Latinskij Americi protyagom 1970 h rokiv Stressner takozh vidomij z bagatoh infrastrukturnih proektiv zokrema polipshennya dorozhnoyi sistemi krayini Insha programa yaku pidtrimuvav Stressner bula nadannya dvadcyati gektariv zemel za nominalnoyu cinoyu bud yakomu soldatu yakij zavershiv vijskovu sluzhbu za umovi sho soldat vikoristovuvav bi zemlyu dlya silskogospodarchih cilej Ponad 10 tis soldativ prijnyalo cyu propoziciyu 3 lyutogo 1989 roku kilka misyaciv pislya obrannya na chergovij termin Stressner buv skinutij u hodi perevorotu organizovanogo generalom Andresom Rodrigesom drugom i soratnikom Stressnera protyagom bagatoh rokiv Sam Stressner vtik do Braziliyi de zhiv u vignanni she simnadcyat z polovinoyu rokiv Stressner pomer 16 serpnya 2006 roku v m Brazilia u vici 93 rokiv Bezposerednoyu prichinoyu smerti buv infarkt miokarda Vin do cogo zahvoriv na pnevmoniyu pislya operaciyi po vidalenni grizhi sho bula provedena ranishe Jogo imenem bulo nazvano misto Puero Flor de Lis ale v 1989 roci bulo znov perejmenovane u Syudad del Este I zaraz paragvajci rozdileni na prihilnikiv Stressnera ta jogo kritikiv Bagato hto vidchuvaye do nogo ogidu vvazhayuchi jogo avtoritarnim diktatorom Inshi vihvalyayut jogo za politichnu stabilnist i ekonomichnij progres sho perevazhali pid chas jogo pravlinnya Primitki Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 23 travnya 2022 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2022 History s Monsters Metro Books 2008 p 271 ISBN 1 4351 0937 6 Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2022 Dictator by Popular Request 24 serpnya 2013 u Wayback Machine Time February 22 1963 Almada advierte sobre extincion de proceso contra Stroessner h 20 serpnya 2009 u Wayback Machine isp PosilannyaDmitrij Korolyov Paragvaj vzlet i padenie Alfredo Stressnera 2019 4 lipnya 2019 u Wayback Machine ros Kirill Pryanichkin Poslednij fyurer Ameriki 2006 ros