Паоло Таон ді Ревель (італ. Paolo Camillo Margherita Giuseppe Maria Thaon di Revel, 10 червня 1859, Турин - 24 березня 1948, Рим) - італійський адмірал та політик.
Паоло Таон ді Ревель | |
---|---|
Paolo Camillo Margherita Giuseppe Maria Thaon di Revel | |
Народження | 10 червня 1859 Турин, Італія[1] |
Смерть | 24 березня 1948[2] (88 років) Рим, Італія[1] |
Поховання | Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-дей-Мартірі |
Країна | Королівство Італія Італія |
Освіта | d |
Партія | незалежний політик |
Член | d |
Звання | великий адмірал |
Війни / битви | Італійсько-турецька війна Перша світова війна |
Титул | герцог |
Рід | d |
Нагороди | |
Паоло Таон ді Ревель у Вікісховищі |
Біографія
Паоло Таон ді Ревель народився 10 червня 1859 року в Турині. Походив зі шляхетного роду з Ніцци та П'ємонту . Його батько був політиком, міністром фінансів Сардинського королівства та сенатором Королівства Італії.
У 1873 році Паоло Таон ді Ревель вступив до Школи військово-морського флоту в Неаполі, через два роки перейшов до Школи військово-морського флоту в Генуї, яку закінчив у 1877 році у званні гардемарина. Ніс службу на броненосці «Аффондаторе», фрегаті . У 1880 році отримав звання молодшого лейтенанта, у 1886 році - лейтенанта, у 1896 році - капітана III рангу, і 4 роки був ад'ютантом короля Умберто I.
5 травня 1898 року Паоло Таон ді Ревель одружився з Ірене ді Енріко Мартіні (італ. Irene di Enrico Martini di Cigala e Cocconato). У шлюбі народились дві дочки: Джованна (1899) і Клоринда (1905).
У 1900 році отримав звання капітана II рангу, був заступником командира броненосця «Амміральйо ді Сан-Бон». У 1904 році отримав звання капітана I рангу. Протягом 1904-1905 років керував Школою механіків у Венеції, потім, до кінця 1907 року - Військово-морською академією в Ліворно.
Протягом 1907-1909 років Паоло Таон ді Ревель командував новим пре-дредноутом «Вітторіо Емануеле». У грудні 1908 року корабель взяв участь в рятувальній операції після Мессінського землетрусу.
У 1910 році Паоло Таон ді Ревель отримав звання контр-адмірала. У лютому 1911 року він був призначений ад'ютантом короля Віктора Емануїла III. На цій посаді він перебував до серпня того ж року, після чого був призначений командувачем 2-ї морської дивізії I ескадри.
Італійсько-турецька війна
2-га морська дивізія складалась з крейсерів «Франческо Ферруччо» (флагманський корабель), «Варезе», «Джузеппе Гарібальді», «Марко Поло» та «Коатіт». Дивізія здійснила обстріли лівійського узбережжя, зокрема Триполі. Потім вона була переведена у східне Середземномор'я.24 лютого 1912 року «Франческо Ферруччо» та «Джузеппе Гарібальді» поблизу Бейруту потопили турецький броненосець «Авні-Іллах» та міноносець «Анкара». Пізніше дивізія здійснювала блокаду Дарданелл.
За участь у війні Паоло Таон ді Ревель був удостоєний звання Командора Савойського військового ордена. У 1913 році він отримав звання віце-адмірала та був призначений начальником генерального штабу флоту замість адмірала Карло Рокка Рея. На цій посаді він просував будівництво легких кораблів та розвиток морської авіації.
Перша світова війна
На момент вступу Італії у Першу світову війну 24 травня 1915 року в командуванні італійського флоту не було одностайності щодо характеру бойових дій. Командувач флоту герцог Луїджі Амедео та адмірали Енріко Мілло і Умберто Каньї були прихильниками рішучих дій у відкритому морі. Вони бажали помститись флоту Австро-Угорщини за поразку біля Лісси у 1866 році. Паоло Таон ді Ревель у свою чергу вважав, що велика морська битва між двома флотами має невелику імовірність через появу міноносців та підводних човнів, широке застосування морських мін та морської авіації.
Вже перші сутички з австро-угорським флотом довели правоту Паоло Таона ді Ревеля. Підводними човнами австро-угорського флоту були потоплені крейсери «Джузеппе Гарібальді» та «Амальфі», а у своїх портах внаслідок вибуху боєзапасу загинули лінкори «Бенедетто Брін» і «Леонардо до Вінчі» (на той момент вважалось, що це були диверсії ворога, але після війни з'ясувалось, що це були нещасні випадки). Тим не менше, 1 жовтня 1915 року Паоло Таон ді Ревель був усунутий з посади начальника штабу флоту і призначений командувачем Військово-морського командування у Венеції.
На новій посаді Паоло Таон ді Ревель розгорнув активну діяльність з протидії можливому наступу ворога на морі, в повітрі та на суші. Зокрема, він сприяв посиленню авіації, застосуванню бронепоїздів; формував загони морської піхоти, а також підрозділи MAS. Завдяки цій стратегії 10 грудня 1917 року в бухті Трієста був потоплений австро-угорський лінкор ; 10 червня 1918 року біля острова Премуда був потоплений лінкор «Сент Іштван». На заключному етапі війни, 1 листопада 1918 року, італійські бойові плавці потопили лінкор «Вірібус Унітіс», щоб він не дістався новоствореному Королівству Сербів, Хорватів і Словенців.
На суші після поразки Італії в битві при Капоретто восени 1917 року Паоло Таон ді Ревель організував нові лінії оборони вздовж річки П'яве та лагуни Венеції. Наприкінці війни було здійснене бомбардування Дураццо, а також окупація Істрії та Далмації.
Політична кар'єра
У 1917 році Паоло Таон ді Ревель призначений сенатором, а також знову обійняв посаду начальника генерального штабу флоту. У 1918 році отримав звання адмірала. Після закінчення війни брав участь в Паризькій мирній конференції (1919—1920). У 1919 році залишив посаду начальника штабу флоту і був призначений генеральним інспектором флоту. У 1920 році став президентом Комітету адміралів. Протягом 1921-1923 років був президентом італійського географічного товариства.
З 1922 по 1925 рік був міністром Військово-морських сил в уряді Беніто Муссоліні. На цій посаді в складний у соціальному та економічному плані період займався реструктуризацією флоту. Зокрема, у цей період були закладені нові лінкори, важкі крейсери типу «Тренто», а також перші великі підводні човни. Коли у 1923 році були сформовані Королівські повітряні сили Італії, які об'єднали в одну структуру як авіацію армії, так і флоту, Паоло Таон ді Ревель домігся того, щоб певна частка авіації перебувала під контролем флоту для повітряної боротьби над морем.
У 1923 році отримав титул (італ. Duca del Mare), у 1924 - єдиний в історії Італії отримав звання «Великий адмірал» (італ. Grande ammiraglio), еквівалентне званню «Маршал Італії».
У 1941 році Паоло Таон ді Ревель разом з генералом армії та генералом авіації був призначений головою комісії з розслідування причин поразки Італії в Східноафриканській кампанії.
Після падіння фашистського уряду 25 липня 1943 року король призначив Паоло Таона ді Ревеля Президентом Сенату.
Помер у Римі 24 березня 1948 року. Похований в базиліці Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-деї-Мартірі.
Вшанування
На честь Паоло Таона ді Ревеля названі численні вулиці та площі у багатьох містах Італії. Також на його честь названий головний корабель однойменної серії багатоцільових сторожових кораблів прибережної зони, який вступив у стрій у 2022 році.
Нагороди
Італійські
- Вищий орден Святого Благовіщення
- Командор Савойського військового ордена
- Великий офіцер Савойського військового ордена
- Кавалер Великого хреста Савойського військового ордена
- Хрест «За військові заслуги» (нагороджений тричі)
- Кавалер Великого хреста Ордена Святих Маврикія та Лазаря
- Кавалер Великого хреста Ордена Корони Італії
- Кавалер великого хреста Колоніального Ордену Зірки Італії
- Кавалер Савойського цивільного ордена
- Кавалер Великого хреста Мальтійського ордена
- Пам'ятна медаль італійсько-турецької війни 1911—1912
- Медаль за заслуги під час рятувальної операції після Мессінського землетрусу
- Пам'ятна медаль за рятувальну операцію після Мессінського землетрусу
Іноземні
Джерела
- Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паоло Таон ді Ревель
- Паоло Таон ді Ревель на сайті treccani.it/ (італ.)
- Паоло Таон ді Ревель на сайті Сенату Італійської республіки (італ.)
- Паоло Таон ді Ревель на сайті marina.difesa.it (італ.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121091961 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paolo Taon di Revel ital Paolo Camillo Margherita Giuseppe Maria Thaon di Revel 10 chervnya 1859 Turin 24 bereznya 1948 Rim italijskij admiral ta politik Paolo Taon di RevelPaolo Camillo Margherita Giuseppe Maria Thaon di RevelNarodzhennya10 chervnya 1859 1859 06 10 Turin Italiya 1 Smert24 bereznya 1948 1948 03 24 2 88 rokiv Rim Italiya 1 PohovannyaSanta Mariya delyi Andzheli e dej MartiriKrayina Korolivstvo Italiya ItaliyaOsvitadPartiyanezalezhnij politikChlendZvannyavelikij admiralVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijnaTitulgercogRiddNagorodiVishij orden Svyatogo Blagovishennya Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Velikij oficer Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Velikogo Hresta Savojskogo vijskovogo ordena Hrest Za vijskovi zaslugi Italiya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Kavaler Velikogo hresta Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Kavaler Savojskogo civilnogo ordena Pam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Medal Za vidatni zaslugi VMS SShA Paolo Taon di Revel u VikishovishiBiografiyaPaolo Taon di Revel narodivsya 10 chervnya 1859 roku v Turini Pohodiv zi shlyahetnogo rodu z Nicci ta P yemontu Jogo batko buv politikom ministrom finansiv Sardinskogo korolivstva ta senatorom Korolivstva Italiyi U 1873 roci Paolo Taon di Revel vstupiv do Shkoli vijskovo morskogo flotu v Neapoli cherez dva roki perejshov do Shkoli vijskovo morskogo flotu v Genuyi yaku zakinchiv u 1877 roci u zvanni gardemarina Nis sluzhbu na bronenosci Affondatore fregati U 1880 roci otrimav zvannya molodshogo lejtenanta u 1886 roci lejtenanta u 1896 roci kapitana III rangu i 4 roki buv ad yutantom korolya Umberto I 5 travnya 1898 roku Paolo Taon di Revel odruzhivsya z Irene di Enriko Martini ital Irene di Enrico Martini di Cigala e Cocconato U shlyubi narodilis dvi dochki Dzhovanna 1899 i Klorinda 1905 U 1900 roci otrimav zvannya kapitana II rangu buv zastupnikom komandira bronenoscya Ammiraljo di San Bon U 1904 roci otrimav zvannya kapitana I rangu Protyagom 1904 1905 rokiv keruvav Shkoloyu mehanikiv u Veneciyi potim do kincya 1907 roku Vijskovo morskoyu akademiyeyu v Livorno Protyagom 1907 1909 rokiv Paolo Taon di Revel komanduvav novim pre drednoutom Vittorio Emanuele U grudni 1908 roku korabel vzyav uchast v ryatuvalnij operaciyi pislya Messinskogo zemletrusu U 1910 roci Paolo Taon di Revel otrimav zvannya kontr admirala U lyutomu 1911 roku vin buv priznachenij ad yutantom korolya Viktora Emanuyila III Na cij posadi vin perebuvav do serpnya togo zh roku pislya chogo buv priznachenij komanduvachem 2 yi morskoyi diviziyi I eskadri Italijsko turecka vijna 2 ga morska diviziya skladalas z krejseriv Franchesko Ferruchcho flagmanskij korabel Vareze Dzhuzeppe Garibaldi Marko Polo ta Koatit Diviziya zdijsnila obstrili livijskogo uzberezhzhya zokrema Tripoli Potim vona bula perevedena u shidne Seredzemnomor ya 24 lyutogo 1912 roku Franchesko Ferruchcho ta Dzhuzeppe Garibaldi poblizu Bejrutu potopili tureckij bronenosec Avni Illah ta minonosec Ankara Piznishe diviziya zdijsnyuvala blokadu Dardanell Za uchast u vijni Paolo Taon di Revel buv udostoyenij zvannya Komandora Savojskogo vijskovogo ordena U 1913 roci vin otrimav zvannya vice admirala ta buv priznachenij nachalnikom generalnogo shtabu flotu zamist admirala Karlo Rokka Reya Na cij posadi vin prosuvav budivnictvo legkih korabliv ta rozvitok morskoyi aviaciyi Persha svitova vijna Na moment vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu 24 travnya 1915 roku v komanduvanni italijskogo flotu ne bulo odnostajnosti shodo harakteru bojovih dij Komanduvach flotu gercog Luyidzhi Amedeo ta admirali Enriko Millo i Umberto Kanyi buli prihilnikami rishuchih dij u vidkritomu mori Voni bazhali pomstitis flotu Avstro Ugorshini za porazku bilya Lissi u 1866 roci Paolo Taon di Revel u svoyu chergu vvazhav sho velika morska bitva mizh dvoma flotami maye neveliku imovirnist cherez poyavu minonosciv ta pidvodnih chovniv shiroke zastosuvannya morskih min ta morskoyi aviaciyi Vzhe pershi sutichki z avstro ugorskim flotom doveli pravotu Paolo Taona di Revelya Pidvodnimi chovnami avstro ugorskogo flotu buli potopleni krejseri Dzhuzeppe Garibaldi ta Amalfi a u svoyih portah vnaslidok vibuhu boyezapasu zaginuli linkori Benedetto Brin i Leonardo do Vinchi na toj moment vvazhalos sho ce buli diversiyi voroga ale pislya vijni z yasuvalos sho ce buli neshasni vipadki Tim ne menshe 1 zhovtnya 1915 roku Paolo Taon di Revel buv usunutij z posadi nachalnika shtabu flotu i priznachenij komanduvachem Vijskovo morskogo komanduvannya u Veneciyi Na novij posadi Paolo Taon di Revel rozgornuv aktivnu diyalnist z protidiyi mozhlivomu nastupu voroga na mori v povitri ta na sushi Zokrema vin spriyav posilennyu aviaciyi zastosuvannyu bronepoyizdiv formuvav zagoni morskoyi pihoti a takozh pidrozdili MAS Zavdyaki cij strategiyi 10 grudnya 1917 roku v buhti Triyesta buv potoplenij avstro ugorskij linkor 10 chervnya 1918 roku bilya ostrova Premuda buv potoplenij linkor Sent Ishtvan Na zaklyuchnomu etapi vijni 1 listopada 1918 roku italijski bojovi plavci potopili linkor Viribus Unitis shob vin ne distavsya novostvorenomu Korolivstvu Serbiv Horvativ i Slovenciv Na sushi pislya porazki Italiyi v bitvi pri Kaporetto voseni 1917 roku Paolo Taon di Revel organizuvav novi liniyi oboroni vzdovzh richki P yave ta laguni Veneciyi Naprikinci vijni bulo zdijsnene bombarduvannya Duracco a takozh okupaciya Istriyi ta Dalmaciyi Politichna kar yera U 1917 roci Paolo Taon di Revel priznachenij senatorom a takozh znovu obijnyav posadu nachalnika generalnogo shtabu flotu U 1918 roci otrimav zvannya admirala Pislya zakinchennya vijni brav uchast v Parizkij mirnij konferenciyi 1919 1920 U 1919 roci zalishiv posadu nachalnika shtabu flotu i buv priznachenij generalnim inspektorom flotu U 1920 roci stav prezidentom Komitetu admiraliv Protyagom 1921 1923 rokiv buv prezidentom italijskogo geografichnogo tovaristva Z 1922 po 1925 rik buv ministrom Vijskovo morskih sil v uryadi Benito Mussolini Na cij posadi v skladnij u socialnomu ta ekonomichnomu plani period zajmavsya restrukturizaciyeyu flotu Zokrema u cej period buli zakladeni novi linkori vazhki krejseri tipu Trento a takozh pershi veliki pidvodni chovni Koli u 1923 roci buli sformovani Korolivski povitryani sili Italiyi yaki ob yednali v odnu strukturu yak aviaciyu armiyi tak i flotu Paolo Taon di Revel domigsya togo shob pevna chastka aviaciyi perebuvala pid kontrolem flotu dlya povitryanoyi borotbi nad morem U 1923 roci otrimav titul ital Duca del Mare u 1924 yedinij v istoriyi Italiyi otrimav zvannya Velikij admiral ital Grande ammiraglio ekvivalentne zvannyu Marshal Italiyi U 1941 roci Paolo Taon di Revel razom z generalom armiyi ta generalom aviaciyi buv priznachenij golovoyu komisiyi z rozsliduvannya prichin porazki Italiyi v Shidnoafrikanskij kampaniyi Pislya padinnya fashistskogo uryadu 25 lipnya 1943 roku korol priznachiv Paolo Taona di Revelya Prezidentom Senatu Pomer u Rimi 24 bereznya 1948 roku Pohovanij v bazilici Santa Mariya delyi Andzheli e deyi Martiri VshanuvannyaNa chest Paolo Taona di Revelya nazvani chislenni vulici ta ploshi u bagatoh mistah Italiyi Takozh na jogo chest nazvanij golovnij korabel odnojmennoyi seriyi bagatocilovih storozhovih korabliv priberezhnoyi zoni yakij vstupiv u strij u 2022 roci NagorodiItalijski Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Velikij oficer Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Velikogo hresta Savojskogo vijskovogo ordena Hrest Za vijskovi zaslugi nagorodzhenij trichi Kavaler Velikogo hresta Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Kavaler Velikogo hresta Ordena Koroni Italiyi Kavaler velikogo hresta Kolonialnogo Ordenu Zirki Italiyi Kavaler Savojskogo civilnogo ordena Kavaler Velikogo hresta Maltijskogo ordena Pam yatna medal italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Medal za zaslugi pid chas ryatuvalnoyi operaciyi pislya Messinskogo zemletrusu Pam yatna medal za ryatuvalnu operaciyu pislya Messinskogo zemletrusu Inozemni Orden Karlosa III Ispaniya Medal Za vidatni zaslugi VMS SShADzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Paolo Taon di Revel Paolo Taon di Revel na sajti treccani it ital Paolo Taon di Revel na sajti Senatu Italijskoyi respubliki ital Paolo Taon di Revel na sajti marina difesa it ital PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121091961 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563