Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Енріко Мілло італ Enrico Millo 12 лютого 1865 К яварі 14 червня 1930 Рим італійський адмірал та політик міністр військов

Енріко Мілло

Енріко Мілло

Енріко Мілло (італ. Enrico Millo, 12 лютого 1865, К'яварі — 14 червня 1930, Рим) — італійський адмірал та політик, міністр військово-морських сил, учасник Першої світової війни, нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть».

Енріко Мілло
італ. Enrico Millo
image
Ім'я при народженніітал. Enrico Millo
Народження12 лютого 1865(1865-02-12)[1]
К'яварі, Провінція Генуя, Лігурія, Італія[1]
Смерть14 червня 1930(1930-06-14)[1] (65 років)
Рим, Італія[1]
Країнаimage Королівство Італія
Званняадмірал
Війни / битвиІталійсько-турецька війна
Перша світова війна
Нагороди
image
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
image
Кавалер ордена Корони Італії
image
Офіцер ордена Корони Італії
image
Командор ордена Корони Італії
image
Великий офіцер ордена Корони Італії
image
Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Командор Савойського військового ордена
 image
image
Пам'ятна медаль Італійсько-турецької війни 1911—1912
 image image
image image
image Енріко Мілло у Вікісховищі

Біографія

Енріко Мілло народився 12 лютого 1865 року в К'яварі. У віці 14 років вступив до Військово-морської школи в Неаполі. У 1882 році був переведений до новоствореної Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1884 році у званні гардемарина. Ніс службу на броненосцях «Аффондаторе», «Анкона», міноносцях «Везувіо», «Ніббіо», на броненосці «Італія», де у 1889 році отримав звання лейтенанта. Протягом 1896-1900 років командував міноносцями типів «S» і «T».

Протягом 1900-1903 років ніс службу у міністерстві військово-морських сил. У 1905 році отримав звання капітана II рангу і був призначений помічником капітана броненосця «Бенедетто Брін». У 1908 році, командуючи транспортним судном «Вольта», брав участь в рятувальній операції після Мессінського землетрусу.

У 1910 році отримав звання капітана I рангу.

Італійсько-турецька війна

У 1911 році Енріко Мілло був призначений капітаном крейсера «Веттор Пізані». На борту крейсера він брав участь в італійсько-турецькій війні (1911-1912). Зокрема, брав участь в окупації Додеканесу.

18-19 липня 1911 року «Веттор Пізані» з п'ятьма міноносцями здійснив сміливий рейд в протоці Дарданелли, під час якого італійські кораблі намагались торпедувати турецькі лінкори. Італійці пройшли 22 км протокою, але зрештою через вогонь берегових батарей змушені були повернути назад, так і не випустивши торпеди. За цю акцію Енріко Мілло був нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть» і згодом отримав звання контрадмірла.

У 1913 році Енріко Мілло був призначений сенатором. Протягом липня 1913 - липня 1914 років був міністром військово-морських сил в урядах Джованні Джолітті та Антоніо Саландри. Протягом 1914-1915 років командував Військово-морською академією.

Перша світова війна

Енріко Мілло мав радикальні націоналістичні погляди, підтримував італійський колоніалізм та іредентизм, і був прихильником розриву стосунків з Австро-Угорщиною та Німеччиною. Зі вступом Італії у Першу світову війну він разом з Луїджі Амедео та Умберто Каньї були прихильниками рішучих дій у відкритому морі. Вони бажали помститись флоту Австро-Угорщини за поразку біля Лісси у 1866 році. Натомість начальник штабу флоту Паоло Таон ді Ревель у свою чергу вважав, що велика морська битва між двома флотами має невелику імовірність через появу міноносців та підводних човнів, широке застосування морських мін та морської авіації. Все це викликало в Енріко Мілло стійку неприязнь до Таона ді Ревеля, що переросла у пряме суперництво.

З наближенням вступу Італії у війну у квітні 1915 року Енріко Мілло залишив командування Військово-морською академією і був переведений у Бріндізі командувачем дивізіоном крейсерів-скутів. На цій посаді він взяв участь у численних місіях проти ворожого узбережжя, а також розробив плани декількох десантних операцій, зокрема, окупації острова Палагружа.

У жовтні 1915 року Енріко Мілло був призначений командувачем 1-ї морської дивізії (флагманський корабель - лінкор «Конте ді Кавур»). У 1916 році отримав звання віцеадмірала і був призначений командувачем 2-ї морської дивізії. Протягом 1918-1918 років командував Військово-морським департаментом в Неаполі.

Післявоєнний період

Після закінчення війни Енріко Мілло був призначений губернатором територій Далмації, які за Лондонським договором мали відійти до Італії. Коли у 1920 році Італія змушена була віддати значну частину цих територій Югославії, він повернувся до Італії, де до грудня 1922 року знову був міністром військово-морських сил. Але восени 1922 року він був знятий з цієї посади, яку обійняв Паоло Таон ді Ревель.

Після відставки Енріко Мілло отримав звання ескадреного віцеадмірал і був призначений урядовим комісаром порту Неаполя, де ніс службу до 1926 року. У 1926 році був призначений в центральну адміністрацію торгового флоту. Того ж року отримав звання адмірал флоту (італ. Ammiraglio d'armata).

Помер 14 червня 1930 року у Римі.

Вшанування

На честь Енріко Мілло названі вулиці та площі у низці міст Італії, зокрема у його рідному місті К'яварі, в П'яченці, Гаццолі, Мандурії, Кастельчивіті, Летоянні, Саві, Остії, Катанії.

Також на честь Енріко Мілло був названий підводний човен типу , який брав участь у Другій світовій війні.

Нагороди

Джерела

  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Енріко Мілло
  • Енріко Мілло на сайті marina.difesa.it (італ.)
  • Енріко Мілло на сайті treccani.it (італ.)
  • Енріко Мілло на сайті Сенату Італійської республіки (італ.)

Примітки

  1. Gemignani M. Dizionario Biografico degli Italiani — 2010. — Vol. 74.
    d:Track:Q1128537d:Track:Q124694110
  2. A. Del Boca, Gli Italiani in Libia vol 1, Oscar Mondadori 2010, p.173

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Enriko Millo ital Enrico Millo 12 lyutogo 1865 K yavari 14 chervnya 1930 Rim italijskij admiral ta politik ministr vijskovo morskih sil uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni nagorodzhenij Zolotoyu medallyu Za vijskovu doblest Enriko Milloital Enrico MilloIm ya pri narodzhenniital Enrico MilloNarodzhennya12 lyutogo 1865 1865 02 12 1 K yavari Provinciya Genuya Liguriya Italiya 1 Smert14 chervnya 1930 1930 06 14 1 65 rokiv Rim Italiya 1 Krayina Korolivstvo ItaliyaZvannyaadmiralVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijnaNagorodiKavaler zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler ordena Koroni Italiyi Oficer ordena Koroni Italiyi Komandor ordena Koroni Italiyi Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Kavaler ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Komandor ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Velikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Pam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Enriko Millo u VikishovishiBiografiyaEnriko Millo narodivsya 12 lyutogo 1865 roku v K yavari U vici 14 rokiv vstupiv do Vijskovo morskoyi shkoli v Neapoli U 1882 roci buv perevedenij do novostvorenoyi Vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno yaku zakinchiv u 1884 roci u zvanni gardemarina Nis sluzhbu na bronenoscyah Affondatore Ankona minonoscyah Vezuvio Nibbio na bronenosci Italiya de u 1889 roci otrimav zvannya lejtenanta Protyagom 1896 1900 rokiv komanduvav minonoscyami tipiv S i T Protyagom 1900 1903 rokiv nis sluzhbu u ministerstvi vijskovo morskih sil U 1905 roci otrimav zvannya kapitana II rangu i buv priznachenij pomichnikom kapitana bronenoscya Benedetto Brin U 1908 roci komanduyuchi transportnim sudnom Volta brav uchast v ryatuvalnij operaciyi pislya Messinskogo zemletrusu U 1910 roci otrimav zvannya kapitana I rangu Italijsko turecka vijna U 1911 roci Enriko Millo buv priznachenij kapitanom krejsera Vettor Pizani Na bortu krejsera vin brav uchast v italijsko tureckij vijni 1911 1912 Zokrema brav uchast v okupaciyi Dodekanesu 18 19 lipnya 1911 roku Vettor Pizani z p yatma minonoscyami zdijsniv smilivij rejd v protoci Dardanelli pid chas yakogo italijski korabli namagalis torpeduvati turecki linkori Italijci projshli 22 km protokoyu ale zreshtoyu cherez vogon beregovih batarej zmusheni buli povernuti nazad tak i ne vipustivshi torpedi Za cyu akciyu Enriko Millo buv nagorodzhenij Zolotoyu medallyu Za vijskovu doblest i zgodom otrimav zvannya kontradmirla U 1913 roci Enriko Millo buv priznachenij senatorom Protyagom lipnya 1913 lipnya 1914 rokiv buv ministrom vijskovo morskih sil v uryadah Dzhovanni Dzholitti ta Antonio Salandri Protyagom 1914 1915 rokiv komanduvav Vijskovo morskoyu akademiyeyu Persha svitova vijna Enriko Millo mav radikalni nacionalistichni poglyadi pidtrimuvav italijskij kolonializm ta iredentizm i buv prihilnikom rozrivu stosunkiv z Avstro Ugorshinoyu ta Nimechchinoyu Zi vstupom Italiyi u Pershu svitovu vijnu vin razom z Luyidzhi Amedeo ta Umberto Kanyi buli prihilnikami rishuchih dij u vidkritomu mori Voni bazhali pomstitis flotu Avstro Ugorshini za porazku bilya Lissi u 1866 roci Natomist nachalnik shtabu flotu Paolo Taon di Revel u svoyu chergu vvazhav sho velika morska bitva mizh dvoma flotami maye neveliku imovirnist cherez poyavu minonosciv ta pidvodnih chovniv shiroke zastosuvannya morskih min ta morskoyi aviaciyi Vse ce viklikalo v Enriko Millo stijku nepriyazn do Taona di Revelya sho pererosla u pryame supernictvo Z nablizhennyam vstupu Italiyi u vijnu u kvitni 1915 roku Enriko Millo zalishiv komanduvannya Vijskovo morskoyu akademiyeyu i buv perevedenij u Brindizi komanduvachem divizionom krejseriv skutiv Na cij posadi vin vzyav uchast u chislennih misiyah proti vorozhogo uzberezhzhya a takozh rozrobiv plani dekilkoh desantnih operacij zokrema okupaciyi ostrova Palagruzha U zhovtni 1915 roku Enriko Millo buv priznachenij komanduvachem 1 yi morskoyi diviziyi flagmanskij korabel linkor Konte di Kavur U 1916 roci otrimav zvannya viceadmirala i buv priznachenij komanduvachem 2 yi morskoyi diviziyi Protyagom 1918 1918 rokiv komanduvav Vijskovo morskim departamentom v Neapoli Pislyavoyennij period Pislya zakinchennya vijni Enriko Millo buv priznachenij gubernatorom teritorij Dalmaciyi yaki za Londonskim dogovorom mali vidijti do Italiyi Koli u 1920 roci Italiya zmushena bula viddati znachnu chastinu cih teritorij Yugoslaviyi vin povernuvsya do Italiyi de do grudnya 1922 roku znovu buv ministrom vijskovo morskih sil Ale voseni 1922 roku vin buv znyatij z ciyeyi posadi yaku obijnyav Paolo Taon di Revel Pislya vidstavki Enriko Millo otrimav zvannya eskadrenogo viceadmiral i buv priznachenij uryadovim komisarom portu Neapolya de nis sluzhbu do 1926 roku U 1926 roci buv priznachenij v centralnu administraciyu torgovogo flotu Togo zh roku otrimav zvannya admiral flotu ital Ammiraglio d armata Pomer 14 chervnya 1930 roku u Rimi VshanuvannyaNa chest Enriko Millo nazvani vulici ta ploshi u nizci mist Italiyi zokrema u jogo ridnomu misti K yavari v P yachenci Gaccoli Manduriyi Kastelchiviti Letoyanni Savi Ostiyi Kataniyi Takozh na chest Enriko Millo buv nazvanij pidvodnij choven tipu yakij brav uchast u Drugij svitovij vijni NagorodiZolota medal Za vijskovu doblest Kavaler Ordena Koroni Italiyi Oficer Ordena Koroni Italiyi Komandor Ordena Koroni Italiyi Velikij oficer Ordena Koroni Italiyi Kavaler Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Komandor Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Velikij oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Kavaler Velikogo hresta Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Pam yatna medal za kampaniyi v Africi Pam yatna medal italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Medal Peremogi Zolotij hrest za vislugu rokiv Medal V pam yat ob yednannya Italiyi Pam yatna medal za ryatuvalnu operaciyu pid chas zemletrusu 1908 rokuDzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Enriko Millo Enriko Millo na sajti marina difesa it ital Enriko Millo na sajti treccani it ital Enriko Millo na sajti Senatu Italijskoyi respubliki ital PrimitkiGemignani M Dizionario Biografico degli Italiani 2010 Vol 74 d Track Q1128537d Track Q124694110 A Del Boca Gli Italiani in Libia vol 1 Oscar Mondadori 2010 p 173

Дата публікації:
Топ