«Анкона» (італ. Ancona) — броненосець типу «Реджина Марія Піа» Королівських військово-морських сил Італії другої половини 19-го століття.
Броненосець «Анкона» | |
Історія | |
---|---|
Королівство Італія | |
Назва: | Броненосець «Анкона» |
Будівник: | «Arman Brothers», Бордо |
Закладений: | 11 серпня 1862 року |
Спуск на воду: | 17 жовтня 1864 року |
Прийнятий: | 1 квітня 1866 року |
Виведений: | Виключений зі складу флоту 1 січня 1903 року |
Доля: | Зданий на злам |
Основні характеристики | |
Тип: | Броненосець типу «Реджина Марія Піа» |
Водотоннажність: |
|
Довжина: | 81,2 м |
Ширина: | 15,2 м |
Осадка: | 6,3 м |
Потужність: | 2 924 к.с. |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 13 вузлів |
Дальність плавання: | 2 600 миль на швидкості 10 вузлів |
Екіпаж: | 484 |
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
Історія створення
Броненосець «Анкона» був закладений 11 серпня 1862 року на верфі «Arman Brothers» у місті Бордо у Франції.
Спущений на воду 17 жовтня 1864, вступив у стрій 1 квітня 1866 року.
Свою назву корабель отримав на честь міста Анкона.
Історія служби
Битва біля Лісси
Під час битви біля Лісси броненосець «Анкона» входив до складу дивізії адмірала Вакки, разом з кораблями «Прінчіпе ді Каріньяно» (флагман) та «Кастельфідардо».
Після прибуття до острова Лісса командувач італійської ескадри Карло Пелліон ді Персано наказав кораблям дивізії Вакки обстрілювати берегові батареї, але Вакка повідомив, що гармати його кораблів не можуть підніматись на достатню висоту для обстрілу.
Вранці 20 липня, коли надійшла звістка про підхід австрійських кораблів, адмірал Персано вишикував свої кораблі у кільватерну колону. Але з початком бою він переніс свій прапор з «Ре д'Італія» на «Аффондаторе». Операція зайняла 10 хвилин, але між дивізіями Персано та Вакки утворився розрив, в який спрямував свій удар командувач австрійським флотом Вільгельм фон Тегетгофф.
Кораблі Вакки повернули на лівий борт, намагаючись атакувати другу лінію австрійських кораблів, але були відбиті вогнем фрегатів , і . Внаслідок цього найсильніші австрійські кораблі атакували броненосці Персано, який залишився без допомоги. Згодом цей маневр був визнаний помилкою, яка вплинула на перебіг бою не менше, ніж невдалі дії адміралів Персано та Альбіні.
«Анкона» намагався прийти на допомогу «Ре д'Італія», але в цей час він був протаранений австрійським броненосцем «Ерцгерцог Фердинанд Макс» і затонув. «Анкона» був підпалений вогнем австрійських кораблів, але екіпаж швидко зумів загасити вогонь. Згодом «Анкона» і «Варезе» намагались атакувати неброньовані кораблі , але зіштовхнулись між собою. Поки екіпажі роз'єднували свої кораблі, австрійці встигли утекти.
Загалом під час бою «Анкона» зазнав значних пошкоджень, втративши декілька броньових пластин, а один австрійський снаряд пробив броню і вибухнув всередині корпусу.
Подальша служба
Після війни «Анкона» був перебудований в броненосець із центральною батареєю. Дві 220-мм гармати були встановлені в носовій частині, вісім 203-мм гармат були розміщені в казематі (по чотири з кожного борту), ще одна гармата - в кормовій частині.
У 1871 році озброєння корабля знову було змінене. На ньому були встановлені дві 254-мм гармати в носовій частині і вісім 203-мм гармат в казематі, по чотири з кожного борту. У 1880 році озброєння було змінене ще раз. Замість 254-мм гармат були встановлені дві 220-мм гармати, а в кормовій частині була встановлена ще одна 203-мм гармата.
У 1888-1890 роках корабель був модернізований та переозброєний. Тепер його озброєння складалось з вісьмох 152-мм гармат у казематі та декількох гармат меншого калібру для захисту від міноносців - п'яти 120-мм гармат, чотирьох 57-мм гармат і восьми 37-мм гармат Готчкіса. Також на кораблі були встановлені три торпедних апарати.
У 1873 році «Анкона» був включений до складу 1-ї дивізії Постійної ескадри, куди також входили броненосці «Рома» і «Конте Верде». З 1895 року «Анкона» використовувався як сторожовий корабель в гавані Таранто.
У 1903 році корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — (англ.)
- Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ancona (1866)
- Броненосець «Анкона» на сайті www.marina.difesa.it [ 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ankona ital Ancona bronenosec tipu Redzhina Mariya Pia Korolivskih vijskovo morskih sil Italiyi drugoyi polovini 19 go stolittya Bronenosec Ankona IstoriyaKorolivstvo ItaliyaNazva Bronenosec Ankona Budivnik Arman Brothers BordoZakladenij 11 serpnya 1862 rokuSpusk na vodu 17 zhovtnya 1864 rokuPrijnyatij 1 kvitnya 1866 rokuVivedenij Viklyuchenij zi skladu flotu 1 sichnya 1903 rokuDolya Zdanij na zlam Osnovni harakteristikiTip Bronenosec tipu Redzhina Mariya Pia Vodotonnazhnist 4 268 tonn standartna 4 600 tonn povna Dovzhina 81 2 mShirina 15 2 mOsadka 6 3 mPotuzhnist 2 924 k s Dviguni 6 parovih kotliv 1 parova mashinaShvidkist 13 vuzlivDalnist plavannya 2 600 mil na shvidkosti 10 vuzlivEkipazh 484Ozbroyennya 4 x 203 mm garmati 22 x 160 mm garmatiBronyuvannya Poyas 121 mm Batareya 110 mmIstoriya stvorennyaBronenosec Ankona buv zakladenij 11 serpnya 1862 roku na verfi Arman Brothers u misti Bordo u Franciyi Spushenij na vodu 17 zhovtnya 1864 vstupiv u strij 1 kvitnya 1866 roku Svoyu nazvu korabel otrimav na chest mista Ankona Istoriya sluzhbiBitva bilya Lissi Dokladnishe Bitva bilya Lissi Pid chas bitvi bilya Lissi bronenosec Ankona vhodiv do skladu diviziyi admirala Vakki razom z korablyami Princhipe di Karinyano flagman ta Kastelfidardo Pislya pributtya do ostrova Lissa komanduvach italijskoyi eskadri Karlo Pellion di Persano nakazav korablyam diviziyi Vakki obstrilyuvati beregovi batareyi ale Vakka povidomiv sho garmati jogo korabliv ne mozhut pidnimatis na dostatnyu visotu dlya obstrilu Vranci 20 lipnya koli nadijshla zvistka pro pidhid avstrijskih korabliv admiral Persano vishikuvav svoyi korabli u kilvaternu kolonu Ale z pochatkom boyu vin perenis svij prapor z Re d Italiya na Affondatore Operaciya zajnyala 10 hvilin ale mizh diviziyami Persano ta Vakki utvorivsya rozriv v yakij spryamuvav svij udar komanduvach avstrijskim flotom Vilgelm fon Tegetgoff Korabli Vakki povernuli na livij bort namagayuchis atakuvati drugu liniyu avstrijskih korabliv ale buli vidbiti vognem fregativ i Vnaslidok cogo najsilnishi avstrijski korabli atakuvali bronenosci Persano yakij zalishivsya bez dopomogi Zgodom cej manevr buv viznanij pomilkoyu yaka vplinula na perebig boyu ne menshe nizh nevdali diyi admiraliv Persano ta Albini Ankona namagavsya prijti na dopomogu Re d Italiya ale v cej chas vin buv protaranenij avstrijskim bronenoscem Ercgercog Ferdinand Maks i zatonuv Ankona buv pidpalenij vognem avstrijskih korabliv ale ekipazh shvidko zumiv zagasiti vogon Zgodom Ankona i Vareze namagalis atakuvati nebronovani korabli ale zishtovhnulis mizh soboyu Poki ekipazhi roz yednuvali svoyi korabli avstrijci vstigli utekti Zagalom pid chas boyu Ankona zaznav znachnih poshkodzhen vtrativshi dekilka bronovih plastin a odin avstrijskij snaryad probiv bronyu i vibuhnuv vseredini korpusu Podalsha sluzhba Pislya vijni Ankona buv perebudovanij v bronenosec iz centralnoyu batareyeyu Dvi 220 mm garmati buli vstanovleni v nosovij chastini visim 203 mm garmat buli rozmisheni v kazemati po chotiri z kozhnogo bortu she odna garmata v kormovij chastini U 1871 roci ozbroyennya korablya znovu bulo zminene Na nomu buli vstanovleni dvi 254 mm garmati v nosovij chastini i visim 203 mm garmat v kazemati po chotiri z kozhnogo bortu U 1880 roci ozbroyennya bulo zminene she raz Zamist 254 mm garmat buli vstanovleni dvi 220 mm garmati a v kormovij chastini bula vstanovlena she odna 203 mm garmata U 1888 1890 rokah korabel buv modernizovanij ta pereozbroyenij Teper jogo ozbroyennya skladalos z vismoh 152 mm garmat u kazemati ta dekilkoh garmat menshogo kalibru dlya zahistu vid minonosciv p yati 120 mm garmat chotiroh 57 mm garmat i vosmi 37 mm garmat Gotchkisa Takozh na korabli buli vstanovleni tri torpednih aparati U 1873 roci Ankona buv vklyuchenij do skladu 1 yi diviziyi Postijnoyi eskadri kudi takozh vhodili bronenosci Roma i Konte Verde Z 1895 roku Ankona vikoristovuvavsya yak storozhovij korabel v gavani Taranto U 1903 roci korabel buv viklyuchenij zi skladu flotu i zdanij na zlam LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1860 1905 London Conway Maritime Press 1979 ISBN 0 85177 133 5 angl Enciklopediya bronenoscev i linkorov A E Taras Minsk 2002 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ancona 1866 Bronenosec Ankona na sajti www marina difesa it 22 listopada 2021 u Wayback Machine ital