Броненосці типу «Реджина Марія Піа» — чотири броненосці, побудовані для Королівських військово-морських сил Італії у 1860-х: Regina Maria Pia, San Martino, Castelfidardo та Ancona. Їх побудували французькі верфі, оскільки італійські були неспроможні задовольнити попит зростаючого італійського флоту. Це були батарейні броненосці, які несли 26 дульнозарядних гармат.
Броненосці типу «Реджина Марія Піа» | ||
---|---|---|
Classe Regina Maria Pia | ||
Броненосець «Реджина Марія Піа», 1870 рік | ||
Служба | ||
Тип/клас | Броненосець | |
Держава прапора | Королівство Італія | |
Належність | Королівські ВМС Італії | |
Закладено | 4 | |
Спущено на воду | 4 | |
Виведений зі складу флоту | 4 | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 4 268 тонн (стандартна) 4 600 тонн (повна) | |
Довжина | 81,2 м | |
Ширина | 15,2 м | |
Осадка | 6,3 м | |
Бронювання | Пояс- 121 мм Батарея — 110 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 1 × Парова машина 6 × парових котлів | |
Потужність | 2 924 к.с. | |
Швидкість | 13 вузлів | |
Дальність плавання | 2 600 миль на швидкості 10 вузлів | |
Екіпаж | 480—485 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 x 203-мм гармати 22 x 160-мм гармати |
Всі чотири кораблі брали участь у битві біля Лісси під час Австро-італійської війни (1866). Regina Maria Pia серйозно обгорів під час неї, але інші кораблі не зазнали серйозних ушкоджень. Пізніше кораблі використовувались за різним призначенням, їх модернізували у кінці 1880-тих а потім використовували як навчальні кораблі. Regina Maria Pia, San Martino, та Ancona були розібрані у 1903—1904 роках, а Castelfidardo розібрали 1910 року.
Представники
Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
---|---|---|---|---|---|
«Реджина Марія Піа» Regina Maria Pia | «Société Nouvelle des Forges et Chantiers de la Méditerranée», Ла-Сейн-сюр-Мер | 22 липня 1862 року | 28 квітня 1863 року | 17 квітня 1864 року | Виключений зі складу флоту 22 березня 1904 року Зданий на злам |
«Сан Мартіно» San Martino | «Société Nouvelle des Forges et Chantiers de la Méditerranée», Ла-Сейн-сюр-Мер | 22 липня 1862 року | 21 вересня 1863 року | 9 листопада 1864 року | Виключений зі складу флоту 30 серпня 1903 року Зданий на злам |
«Кастельфідардо» Castelfidardo | «Gouin et Guibert» Сен-Назер | 27 липня 1862 року | 1 серпня 1863 року | 1 травня 1864 року | Виключений зі складу флоту 4 грудня 1910 року Зданий на злам |
«Анкона» Ancona | «Arman Brothers» Бордо | 11 серпня 1862 року | 17 жовтня 1864 року | 1 квітня 1866 року | Виключений зі складу флоту 1 січня 1903 року Зданий на злам |
Конструкція
Корпус броненосців типу «Реджина Марія Піа» був сталевий. Він захищався броньовим поясом товщиною 121 мм і простягався до ватерлінії. Батарейна палуба мала бронювання 109 мм.
Силова установка складалась шести парових котлів та однієї парової машини подвійного розширення потужністю 2924 к.с., яка обертала один гвинт. Вона забезпечувала максимальну швидкість 12,9 вузлів.
Озброєння броненосців складалось з чотирьох 203-мм дульнозарядних гармат та 22 160-мм гармат. Кількість гармат змінювалась протягом служби кораблів. Також всі вони мали 3-метровий таран.
У 1871 році всі чотири кораблі були переозброєні двома дульнозарядними 220-мм гарматами та вісьмома 203-мм гарматами, у 1880 році була додана ще одна 203-мм гармата. «Реджина Марія Піа» та «Сан Мартіно» були оснащені шістьма 152-мм скорострільними гарматами, чотирма 120-мм гарматами чотирма 57-мм гарматами та вісьмома 37-мм гарматами Готчкісса. У 1884 році «Кастельфідардо» отримав таке саме малокаліберне озброєння. «Анкона» отримала лише дві 37-мм гармати.
Три броненосці були обладнані трьома торпедними апаратами, а «Кастельфідардо» отримав лише два.
Список літератури
- Gardiner, Robert, ред. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships: 1860–1905. London: Conway Maritime Press. ISBN .
- Greene, Jack; Massignani, Alessandro (1998). Ironclads at War: The Origin and Development of the Armored Warship, 1854–1891. Pennsylvania: Da Capo Press. ISBN .
- Ordovini, Aldo F.; Petronio, Fulvio; Sullivan, David M. (December 2014). Capital Ships of the Royal Italian Navy, 1860–1918: Part I: The Formidabile, Principe di Carignano, Re d'Italia, Regina Maria Pia, Affondatore, Roma and Principe Amedeo Classes. . Т. 51, № 4. с. 323—360. ISSN 0043-0374.
- Sondhaus, Lawrence (1994). The Naval Policy of Austria-Hungary, 1867–1918. West Lafayette: Purdue University Press. ISBN .
- Wilson, Herbert Wrigley (1896). Ironclads in Action: A Sketch of Naval Warfare from 1855 to 1895. London: S. Low, Marston and Company. OCLC 1111061.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Броненосці типу «Реджина Марія Піа»
- Броненосці типу «Реджина Марія Піа» на сайті www.marina.difesa.it [ 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bronenosci tipu Redzhina Mariya Pia chotiri bronenosci pobudovani dlya Korolivskih vijskovo morskih sil Italiyi u 1860 h Regina Maria Pia San Martino Castelfidardo ta Ancona Yih pobuduvali francuzki verfi oskilki italijski buli nespromozhni zadovolniti popit zrostayuchogo italijskogo flotu Ce buli batarejni bronenosci yaki nesli 26 dulnozaryadnih garmat Bronenosci tipu Redzhina Mariya Pia Classe Regina Maria Pia Bronenosec Redzhina Mariya Pia 1870 rik Sluzhba Tip klas Bronenosec Derzhava prapora Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski VMS Italiyi Zakladeno 4 Spusheno na vodu 4 Vivedenij zi skladu flotu 4 Identifikaciya Parametri Tonnazh 4 268 tonn standartna 4 600 tonn povna Dovzhina 81 2 m Shirina 15 2 m Osadka 6 3 m Bronyuvannya Poyas 121 mm Batareya 110 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 1 Parova mashina 6 parovih kotliv Potuzhnist 2 924 k s Shvidkist 13 vuzliv Dalnist plavannya 2 600 mil na shvidkosti 10 vuzliv Ekipazh 480 485 Ozbroyennya Artileriya 4 x 203 mm garmati 22 x 160 mm garmati Vsi chotiri korabli brali uchast u bitvi bilya Lissi pid chas Avstro italijskoyi vijni 1866 Regina Maria Pia serjozno obgoriv pid chas neyi ale inshi korabli ne zaznali serjoznih ushkodzhen Piznishe korabli vikoristovuvalis za riznim priznachennyam yih modernizuvali u kinci 1880 tih a potim vikoristovuvali yak navchalni korabli Regina Maria Pia San Martino ta Ancona buli rozibrani u 1903 1904 rokah a Castelfidardo rozibrali 1910 roku PredstavnikiNazva Verf Zakladenij Spushenij na vodu Vstupiv u strij Dolya Redzhina Mariya Pia Regina Maria Pia Societe Nouvelle des Forges et Chantiers de la Mediterranee La Sejn syur Mer 22 lipnya 1862 roku 28 kvitnya 1863 roku 17 kvitnya 1864 roku Viklyuchenij zi skladu flotu 22 bereznya 1904 roku Zdanij na zlam San Martino San Martino Societe Nouvelle des Forges et Chantiers de la Mediterranee La Sejn syur Mer 22 lipnya 1862 roku 21 veresnya 1863 roku 9 listopada 1864 roku Viklyuchenij zi skladu flotu 30 serpnya 1903 roku Zdanij na zlam Kastelfidardo Castelfidardo Gouin et Guibert Sen Nazer 27 lipnya 1862 roku 1 serpnya 1863 roku 1 travnya 1864 roku Viklyuchenij zi skladu flotu 4 grudnya 1910 roku Zdanij na zlam Ankona Ancona Arman Brothers Bordo 11 serpnya 1862 roku 17 zhovtnya 1864 roku 1 kvitnya 1866 roku Viklyuchenij zi skladu flotu 1 sichnya 1903 roku Zdanij na zlamKonstrukciyaShema korablya Korpus bronenosciv tipu Redzhina Mariya Pia buv stalevij Vin zahishavsya bronovim poyasom tovshinoyu 121 mm i prostyagavsya do vaterliniyi Batarejna paluba mala bronyuvannya 109 mm Silova ustanovka skladalas shesti parovih kotliv ta odniyeyi parovoyi mashini podvijnogo rozshirennya potuzhnistyu 2924 k s yaka obertala odin gvint Vona zabezpechuvala maksimalnu shvidkist 12 9 vuzliv Ozbroyennya bronenosciv skladalos z chotiroh 203 mm dulnozaryadnih garmat ta 22 160 mm garmat Kilkist garmat zminyuvalas protyagom sluzhbi korabliv Takozh vsi voni mali 3 metrovij taran U 1871 roci vsi chotiri korabli buli pereozbroyeni dvoma dulnozaryadnimi 220 mm garmatami ta vismoma 203 mm garmatami u 1880 roci bula dodana she odna 203 mm garmata Redzhina Mariya Pia ta San Martino buli osnasheni shistma 152 mm skorostrilnimi garmatami chotirma 120 mm garmatami chotirma 57 mm garmatami ta vismoma 37 mm garmatami Gotchkissa U 1884 roci Kastelfidardo otrimav take same malokaliberne ozbroyennya Ankona otrimala lishe dvi 37 mm garmati Tri bronenosci buli obladnani troma torpednimi aparatami a Kastelfidardo otrimav lishe dva Spisok literaturiGardiner Robert red 1979 Conway s All the World s Fighting Ships 1860 1905 London Conway Maritime Press ISBN 0 85177 133 5 Greene Jack Massignani Alessandro 1998 Ironclads at War The Origin and Development of the Armored Warship 1854 1891 Pennsylvania Da Capo Press ISBN 0 938289 58 6 Ordovini Aldo F Petronio Fulvio Sullivan David M December 2014 Capital Ships of the Royal Italian Navy 1860 1918 Part I The Formidabile Principe di Carignano Re d Italia Regina Maria Pia Affondatore Roma and Principe Amedeo Classes T 51 4 s 323 360 ISSN 0043 0374 Sondhaus Lawrence 1994 The Naval Policy of Austria Hungary 1867 1918 West Lafayette Purdue University Press ISBN 978 1 55753 034 9 Wilson Herbert Wrigley 1896 Ironclads in Action A Sketch of Naval Warfare from 1855 to 1895 London S Low Marston and Company OCLC 1111061 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bronenosci tipu Redzhina Mariya Pia Bronenosci tipu Redzhina Mariya Pia na sajti www marina difesa it 20 listopada 2021 u Wayback Machine ital