Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джованні Джолітті (італ. Giovanni Giolitti; 27 жовтня 1842, Мондові — 17 липня 1928, Кавур) — італійський політичний діяч, прем'єр-міністр Італійського королівства (п'ять разів).
| Джованні Джолітті італ. Giovanni Giolitti | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 травня 1892 — 10 грудня 1893 | ||
| Попередник: | Антоніо Старабба | |
| Наступник: | Франческо Кріспі | |
| 1903 — 1905 | ||
| Попередник: | Джузеппе Дзанарделлі | |
| Наступник: | Томмазо Тіттоні | |
| 1906 — 1909 | ||
| Попередник: | Сідней Сонніно | |
| Наступник: | Сідней Сонніно | |
| Ім'я при народженні: | італ. Giovanni Giolitti | |
| Народження: | 27 жовтня 1842[1][2][…] Мондові, Кунео, П'ємонт, Італія[4] | |
| Смерть: | 17 липня 1928[4][1][…] (85 років) Кавур, Провінція Турин, П'ємонт, Італія[4] | |
| Країна: | Королівство Італія | |
| Релігія: | католицька церква | |
| Освіта: | Туринський університет | |
| Ступінь: | лауреат[d][6] | |
| Партія: | d і Італійська ліберальна партія | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: |       | |
| | ||
Життєпис
Народився 27 жовтня 1842 року в Мондові (П'ємонт). Батько, Джіовінале Джолітті — юрист соціальної служби, обраний головою місцевого суду — походив із сім'ї бідних селян; від пневмонії помер батько, коли хлопчику був рік. Мати, Енрікетта Плочі — із дрібної буржуазії. Після смерті чоловіка вона перевезла сина до будинку батьків у Турин, де сама зайнялася його навчанням грамотою. Решту початкової освіти здобув удома під керівництвом братів сестри. У гімназії Джолітті особливого інтересу до навчання та дисциплінованості не демонстрував, віддаючи перевагу математиці та латині, романам Вальтера Скотта та Бальзака. Попри близькість своєї сім'ї до політичних кіл П'ємонту (один його дядько був членом парламенту та близьким другом особистого секретаря Кавуру), Джолітті не виявляв особливого інтересу до Рісорджементо і не прагнув піти добровольцем до армії. Згодом багато політиків, які брали участь у війнах з Австрією та походах Гарібальді, критикували Джолітті за його бездіяльність.
Здобув юридичну освіту в Туринському університеті. Працював у адміністративних органах. У 1876 році, в міністерство Депретису, він був призначений директором митного управління. 1882 року обраний депутатом від Кунео. 1889 року Кріспі надав йому посаду міністра казначейства, а 1890 року — фінансів. Незабаром, однак, Джолітті вийшов з кабінету внаслідок незгоди з міністром публічних робіт, а потім чимало сприяв падінню міністерства Кріспі. Джолітті був прихильником помірного лібералізму часів Кавура, ідеї якого він намагався втілити у реальність.
Політичні погляди Джолітті пояснюються тим, що він від початку робив кар'єру серед п'ємонтського буржуазного чиновництва, певною мірою вільного від консервативних забобонів, але відрізняється строгими правилами. Можливо, обрана Джолітті політика ліберального шляху розвитку Італії виявилася крахом саме через її консервативну основу.
Вперше Джованні Джолітті очолив уряд у момент, коли розбіжності з питань фінансової політики всередині міністерства Антоніо Старабба призвели до його відставки у квітні 1892 року. Тоді Джолітті сформував новий кабінет.
Джолітті, на відміну від колишнього уряду, був противником надзвичайних заходів і вважав за необхідне розрядити ситуацію в країні за допомогою реформи податкової системи, поліпшення соціального законодавства тощо. Але і його кабінет виявився недовговічним: у 1893 році оприлюднили скандальні афери «Римського банку» і зв'язки з цим банком багатьох відомих парламентаріїв і міністрів. Джолітті, особисто невинний у корупції, але знав про ці непривабливі факти та довго опирався їх оприлюдненню, був змушений у листопаді 1893 піти у відставку.
У 1901 році обійняв посаду міністра внутрішніх справ в уряді Д. Дзанарделлі. 1903 року знову очолив кабінет міністрів.
Всього в 1882—1924 роках кілька разів обирався в палату депутатів і п'ятиразово обіймав посаду прем'єр-міністра (1892—1893, 1903—1905, 1906—1909, 1911—1914 і 1920—1921). Домагаючись прихильності реформістського крила робочого руху, Джолітті вводив в уряд соціалістів, провів ліберальні реформи, легалізував робітничі організації, визнав право робітників на страйки (1901), ухвалив закони про профілактику травматизму, про обмеження дитячої та жіночої праці, про конфліктні комісії на виробництві щотижневих вихідних, про нормування нічних змін тощо. буд.[8]; при прийнятті нового виборчого закону ввів загальне виборче право для чоловіків (1912), проводив лінію суворої законності стосовно як господарів, так і робітників і профспілок. Був майстром різноманітних інтриг, тиску, маніпуляцій із голосами виборців, залишаючись у своїй демократичній орієнтації. Джолітті ввів Італію в Троїстий союз, але налагодив відносини і з Францією; зробив спробу захоплення Лівії.
У 1911 році — знову прем'єр-міністр Італії. Однак у роки цього прем'єрства Джолітті соціальні та політичні протиріччя Італії різко загострилися. Почастішали страйки; робітники вимагали відставки Джолітті. Попри це, здобув перемогу і на виборах у 1913 році, але пішов у відставку «за станом здоров'я». Намагався запобігти вступу Італії до Першої світової війни, очолюючи табір прихильників нейтралітету. Успіх Народної партії та соціалістів на виборах 1919 року спричинив зміну його довоєнної політичної тактики.
Останній термін перебування Джолітті на посаді прем'єр-міністра — з 15 червня 1920 року до 4 липня 1921 року. Як і більшість довоєнних політиків, Джолітті спочатку підтримував фашистів, але після вбивства Маттеотті перейшов в опозицію і виступив проти Муссоліні.
Вважався людиною простою, врівноваженою, тверезомислячою, не цинічною, прагматиком, яка не визнає жодних сектантських дій і прагне золотої середини. Належав до «лівих конституціоналістів», але не надавав жодного значення політичним ярликам. Очолюючи уряд, при роздачі міністерських портфелів не прагнув забезпечити рівновагу політичних сил, але підбирав людей, виходячи з їхньої компетентності та динамізму, часто їхнього особистого доброго відношення. Щоб досягти сталої підтримки більшості депутатів, намагався задовольнити місцеві інтереси та особисті амбіції. Очолюючи уряд, одночасно виконував обов'язки міністра внутрішніх справ, що дозволяло тримати у підпорядкуванні префектів і цим здійснювати безпосередній контроль за політичним життям на місцях.
Помер 17 липня 1928 року у Кавурі.
Період італійської історії з кінця 1880-х до початку 1920-х років вважаються «золотим століттям» італійського лібералізму, прийнято називати «ерою Джолітті», а самого Джолітті — «італійським Ллойд Джорджем».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Джолитти Джованни // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- https://storia.camera.it/deputato/giovanni-giolitti-18421027
Посилання
- Джолитти, Джованни // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanni Dzholitti ital Giovanni Giolitti 27 zhovtnya 1842 Mondovi 17 lipnya 1928 Kavur italijskij politichnij diyach prem yer ministr Italijskogo korolivstva p yat raziv Dzhovanni Dzholitti ital Giovanni Giolitti Prem yer ministr Italiyi 10 travnya 1892 10 grudnya 1893 Poperednik Antonio Starabba Nastupnik Franchesko Krispi 1903 1905 Poperednik Dzhuzeppe Dzanardelli Nastupnik Tommazo Tittoni 1906 1909 Poperednik Sidnej Sonnino Nastupnik Sidnej Sonnino Im ya pri narodzhenni ital Giovanni GiolittiNarodzhennya 27 zhovtnya 1842 1842 10 27 1 2 Mondovi Kuneo P yemont Italiya 4 Smert 17 lipnya 1928 1928 07 17 4 1 85 rokiv Kavur Provinciya Turin P yemont Italiya 4 Krayina Korolivstvo ItaliyaReligiya katolicka cerkvaOsvita Turinskij universitetStupin laureat d 6 Partiya d i Italijska liberalna partiya Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 27 zhovtnya 1842 roku v Mondovi P yemont Batko Dzhiovinale Dzholitti yurist socialnoyi sluzhbi obranij golovoyu miscevogo sudu pohodiv iz sim yi bidnih selyan vid pnevmoniyi pomer batko koli hlopchiku buv rik Mati Enriketta Plochi iz dribnoyi burzhuaziyi Pislya smerti cholovika vona perevezla sina do budinku batkiv u Turin de sama zajnyalasya jogo navchannyam gramotoyu Reshtu pochatkovoyi osviti zdobuv udoma pid kerivnictvom brativ sestri U gimnaziyi Dzholitti osoblivogo interesu do navchannya ta disciplinovanosti ne demonstruvav viddayuchi perevagu matematici ta latini romanam Valtera Skotta ta Balzaka Popri blizkist svoyeyi sim yi do politichnih kil P yemontu odin jogo dyadko buv chlenom parlamentu ta blizkim drugom osobistogo sekretarya Kavuru Dzholitti ne viyavlyav osoblivogo interesu do Risordzhemento i ne pragnuv piti dobrovolcem do armiyi Zgodom bagato politikiv yaki brali uchast u vijnah z Avstriyeyu ta pohodah Garibaldi kritikuvali Dzholitti za jogo bezdiyalnist Zdobuv yuridichnu osvitu v Turinskomu universiteti Pracyuvav u administrativnih organah U 1876 roci v ministerstvo Depretisu vin buv priznachenij direktorom mitnogo upravlinnya 1882 roku obranij deputatom vid Kuneo 1889 roku Krispi nadav jomu posadu ministra kaznachejstva a 1890 roku finansiv Nezabarom odnak Dzholitti vijshov z kabinetu vnaslidok nezgodi z ministrom publichnih robit a potim chimalo spriyav padinnyu ministerstva Krispi Dzholitti buv prihilnikom pomirnogo liberalizmu chasiv Kavura ideyi yakogo vin namagavsya vtiliti u realnist Politichni poglyadi Dzholitti poyasnyuyutsya tim sho vin vid pochatku robiv kar yeru sered p yemontskogo burzhuaznogo chinovnictva pevnoyu miroyu vilnogo vid konservativnih zaboboniv ale vidriznyayetsya strogimi pravilami Mozhlivo obrana Dzholitti politika liberalnogo shlyahu rozvitku Italiyi viyavilasya krahom same cherez yiyi konservativnu osnovu Vpershe Dzhovanni Dzholitti ocholiv uryad u moment koli rozbizhnosti z pitan finansovoyi politiki vseredini ministerstva Antonio Starabba prizveli do jogo vidstavki u kvitni 1892 roku Todi Dzholitti sformuvav novij kabinet Dzholitti na vidminu vid kolishnogo uryadu buv protivnikom nadzvichajnih zahodiv i vvazhav za neobhidne rozryaditi situaciyu v krayini za dopomogoyu reformi podatkovoyi sistemi polipshennya socialnogo zakonodavstva tosho Ale i jogo kabinet viyavivsya nedovgovichnim u 1893 roci oprilyudnili skandalni aferi Rimskogo banku i zv yazki z cim bankom bagatoh vidomih parlamentariyiv i ministriv Dzholitti osobisto nevinnij u korupciyi ale znav pro ci neprivablivi fakti ta dovgo opiravsya yih oprilyudnennyu buv zmushenij u listopadi 1893 piti u vidstavku U 1901 roci obijnyav posadu ministra vnutrishnih sprav v uryadi D Dzanardelli 1903 roku znovu ocholiv kabinet ministriv Vsogo v 1882 1924 rokah kilka raziv obiravsya v palatu deputativ i p yatirazovo obijmav posadu prem yer ministra 1892 1893 1903 1905 1906 1909 1911 1914 i 1920 1921 Domagayuchis prihilnosti reformistskogo krila robochogo ruhu Dzholitti vvodiv v uryad socialistiv proviv liberalni reformi legalizuvav robitnichi organizaciyi viznav pravo robitnikiv na strajki 1901 uhvaliv zakoni pro profilaktiku travmatizmu pro obmezhennya dityachoyi ta zhinochoyi praci pro konfliktni komisiyi na virobnictvi shotizhnevih vihidnih pro normuvannya nichnih zmin tosho bud 8 pri prijnyatti novogo viborchogo zakonu vviv zagalne viborche pravo dlya cholovikiv 1912 provodiv liniyu suvoroyi zakonnosti stosovno yak gospodariv tak i robitnikiv i profspilok Buv majstrom riznomanitnih intrig tisku manipulyacij iz golosami viborciv zalishayuchis u svoyij demokratichnij oriyentaciyi Dzholitti vviv Italiyu v Troyistij soyuz ale nalagodiv vidnosini i z Franciyeyu zrobiv sprobu zahoplennya Liviyi U 1911 roci znovu prem yer ministr Italiyi Odnak u roki cogo prem yerstva Dzholitti socialni ta politichni protirichchya Italiyi rizko zagostrilisya Pochastishali strajki robitniki vimagali vidstavki Dzholitti Popri ce zdobuv peremogu i na viborah u 1913 roci ale pishov u vidstavku za stanom zdorov ya Namagavsya zapobigti vstupu Italiyi do Pershoyi svitovoyi vijni ocholyuyuchi tabir prihilnikiv nejtralitetu Uspih Narodnoyi partiyi ta socialistiv na viborah 1919 roku sprichiniv zminu jogo dovoyennoyi politichnoyi taktiki Ostannij termin perebuvannya Dzholitti na posadi prem yer ministra z 15 chervnya 1920 roku do 4 lipnya 1921 roku Yak i bilshist dovoyennih politikiv Dzholitti spochatku pidtrimuvav fashistiv ale pislya vbivstva Matteotti perejshov v opoziciyu i vistupiv proti Mussolini Vvazhavsya lyudinoyu prostoyu vrivnovazhenoyu tverezomislyachoyu ne cinichnoyu pragmatikom yaka ne viznaye zhodnih sektantskih dij i pragne zolotoyi seredini Nalezhav do livih konstitucionalistiv ale ne nadavav zhodnogo znachennya politichnim yarlikam Ocholyuyuchi uryad pri rozdachi ministerskih portfeliv ne pragnuv zabezpechiti rivnovagu politichnih sil ale pidbirav lyudej vihodyachi z yihnoyi kompetentnosti ta dinamizmu chasto yihnogo osobistogo dobrogo vidnoshennya Shob dosyagti staloyi pidtrimki bilshosti deputativ namagavsya zadovolniti miscevi interesi ta osobisti ambiciyi Ocholyuyuchi uryad odnochasno vikonuvav obov yazki ministra vnutrishnih sprav sho dozvolyalo trimati u pidporyadkuvanni prefektiv i cim zdijsnyuvati bezposerednij kontrol za politichnim zhittyam na miscyah Pomer 17 lipnya 1928 roku u Kavuri Period italijskoyi istoriyi z kincya 1880 h do pochatku 1920 h rokiv vvazhayutsya zolotim stolittyam italijskogo liberalizmu prijnyato nazivati eroyu Dzholitti a samogo Dzholitti italijskim Llojd Dzhordzhem PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Dzholitti Dzhovanni Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 https storia camera it deputato giovanni giolitti 18421027PosilannyaDzholitti Dzhovanni Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref