Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Умберто Каньї італ Umberto Cagni di Bu Meliana 24 лютого 1863 Асті 22 квітня 1932 Генуя італійський адмірал політик та п

Умберто Каньї

Умберто Каньї

Умберто Каньї (італ. Umberto Cagni di Bu Meliana, 24 лютого 1863, Асті - 22 квітня 1932, Генуя) - італійський адмірал, політик та полярний дослідник.

Умберто Каньї
image
Народження24 лютого 1863(1863-02-24)[1][2][…]
Асті, П'ємонт, Італія
Смерть22 квітня 1932(1932-04-22)[1][2][3] (69 років)
Генуя, Італія
Країнаimage Королівство Італія
ЧленНаціональна академія дей-Лінчей
Званнявіцеадмірал
Війни / битвиІталійсько-турецька війна
Перша світова війна
Нагороди
image
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
image
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
 image
image
Командор Савойського військового ордена
image
Великий офіцер Савойського військового ордена
image
Кавалер Савойського цивільного ордена
image
Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
image
Кавалер ордена Корони Італії
image
Офіцер ордена Корони Італії
image
Командор ордена Корони Італії
image
Великий офіцер ордена Корони Італії
 image
image
Пам'ятна медаль Італійсько-турецької війни 1911—1912
image
Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
image
Маврикіанська медаль
image image image
image
image Умберто Каньї у Вікісховищі

Біографія

Умберто Каньї народився 24 лютого 1896 року в Асті, в сім'ї генерала та письменника Манфредо Каньї. У 1877 році, у віці 14 років вступив до військово-морської школи в Неаполі, де провчився три роки. Продовжив навчання у військово-морській Генуї, яку закінчив у 1881 році у званні гардемарина.

Початок служби

Після нетривалої служби на борту броненосця «Сан Мартіно» Умберто Каньї протягом 1882-1885 років взяв участь у навколосвітньому поході на борту корвета . Під час походу отримав звання молодшого лейтенанта. Протягом 1887-1889 років брав участь в кампанії в Африці в Червоному морі, під час якої був нагороджений Бронзовою медаллю «За військову доблесть» та отримав звання лейтенанта.

У 1889 році Умберто Каньї вперше зустрівся з принцом Луїджі Амедео ді Савоя, з яким в подальшому разом служив та здійснив низку подорожей.

Надалі служив на борту крейсера «Амеріго Веспуччі», броненосця «Лепанто», потім командував декількома канонерськими човнами. У 1893 році був призначений ад'ютантом Луїджі Амедео. Протягом 1894-1896 років у званні капітана III рангу здійснив навколосвітню подорож на борту крейсера .

У 1897 році Умберто Каньї брав участь в експедиції Луїджі Амедео на Аляску, під час якої було підкорено вершину Святого Іллі.

Експедиція до Північного полюса

image

У 1899 році Луїджі Амедео організував подорож в Арктику, метою якої було досягнути Північного полюса. 12 червня 1899 року китобійне судно «Стелла Поларе» вирушило з Християнії до острова Рудольфа, що входить до складу Землі Франца-Йосифа. На борту корабля, крім Луїджі Амедео та Умберто Каньї, було 12 італійців та вісім норвежців. У бухті Тепліц учасники експедиції заснували базу для зимівлі.

Протягом зимівлі «Стелла Поларе» була частково зруйнована льодами, а Луїджі Амедео відморозив два пальці, і їх довелось ампутувати. Оскільки Луїджі Амедео вже не міг очолити похід до полюса, ця задача була доручена Умберто Каньї.

11 березня 1900 року три групи вирушили в похід до полюса. На санках, запряжених собаками, вони везли продукти та необхідні матеріали. Дві перші групи мали забезпечувати підтримку основної групи, проте за декілька днів, втративши трьох чоловік, повернулись у базовий табір. Основна група з 4 чоловік, якою керував Каньї, мала запаси їжі на 3 місяці. 25 квітня експедиція досягла точки з координатами 86°33′49″ пн. ш. 65°00′00″ сх. д. / 86.56361° пн. ш. 65.00000° сх. д. / 86.56361; 65.00000, за 381 км від полюса, на 35 км перевершивши досягнення експедиції Нансена. Зрозумівши, що полюсу досягнути не вдасться, експедиція повернула назад. Через 10 днів походу група покинула майже все спорядження, залишивши лише одну палатку, 12 собак та найнеобхідніші речі. Вона повернулась в бухту Тепліц 23 червня, через 12 днів після прогнозованого дня закінчення припасів. За 104 дні експедиція пройшла 1 100 км.

Італійсько-турецька війна

image
Луїджі Фаравеллі та Умберто Каньї в Триполі

Після тріумфального повернення до Італії Умберто Каньї продовжив службу на флоті. У 1902 році він отримав звання капітана II рангу і був призначений почесним ад'ютантом короля Віктора Емануїла III. Командував 2-им дивізіоном есмінців. У 1906 році отримав звання капітана I рангу. Того ж року знову взяв участь в експедиції Луїджі Амедео на Рувензорі, проте захворів на малярію і не зміг піднятись на головну вершину.

У 1907 році призначений капітаном новозбудованого броненосця «Наполі». У 1908 році брав участь у рятувальній операції після Мессінського землетрусу.

Під час італійсько-турецької війни (1911-1912) Умберто Каньї командував броненосцем «Ре Умберто». Брав участь в обстрілах ворожих укріплень в Триполі, потім у десантній операції з окупації міста. За виявлену при цьому мужність був нагороджений Савойським військовим орденом. Пізніше, у 1929 році, отримав титул «граф Бу Меліана», за назвою місцевості, де проходило десантування.

За військові заслуги під час війни у грудні 1911 року отримав звання контрадмірала. У 1913 році командував військовим арсеналом Венеції, пізніше дивізією крейсерів із флагманським кораблем «Сан-Джорджо».

Перша світова війна

Під час Першої світової війни Умберто Каньї командував дивізією крейсерів (флагманський корабель - «Піза»), що базувалась у Венеції. Дивізія здійснювала в основному вогневу підтримку армії вздовж узбережжя. Він першим висунув ідею будівництва плавучих батарей, які згодом були виготовлені в арсеналі Венеції.

У квітні 1916 року дивізія була передислокована у Валону, у червні того ж року у Бріндізі. Того ж року отримав звання віцеадмірала.

Після закінчення війни у листопаді 1918 року був призначений командувачем окупаційних сил у місті Пола. Він перебував там до моменту укладення Версальського договору у 1919 році.

Післявоєнна діяльність

У 1919 році Умберто Каньї був призначений сенатором. Протягом 1920-1922 років командував з'єднанням італійського флоту в Середземному морі. Потім був президентом Вищої ради військово-морських сил (італ. Consiglio superiore di Marina). У 1923 році вийшов у запас. У 1923 році отримав звання віцеадмірала флоту (італ. vice ammiraglio di armata), у 1926 році - адмірала флоту (італ. ammiraglio di armata).

Протягом 1926-1929 років був президентом автономного консорціуму порту Генуї (італ. Consorzio autonomo delporto di Genova).

Помер 22 квітня 1932 року в Генуї. Похований у рідному місті Асті.

Вшанування

  • На честь Умберто Каньї названі багато вулиць та площ в італійських містах.
  • На честь Умберто Каньї названа бухта на південному заході острова Джексона.
  • Італійський поет та драматург Габріеле д'Аннунціо присвятив Умберто Каньї вірш зі збірки «Merope. Canti della guerra d'oltremare».
  • На честь Умберто Каньї названий , що перебував на службі протягом 1941-1948 років.

Нагороди

Джерела

  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Умберто Каньї
  • Умберто Каньї на сайті treccani.it (італ.)
  • Умберто Каньї на сайті Сенату Італійської республіки (італ.)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  4. . Архів оригіналу за 21 aprile 2012. Процитовано 27 maggio 2010. {{}}: Недійсний |deadurl=sì ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Umberto Kanyi ital Umberto Cagni di Bu Meliana 24 lyutogo 1863 Asti 22 kvitnya 1932 Genuya italijskij admiral politik ta polyarnij doslidnik Umberto KanyiNarodzhennya24 lyutogo 1863 1863 02 24 1 2 Asti P yemont ItaliyaSmert22 kvitnya 1932 1932 04 22 1 2 3 69 rokiv Genuya ItaliyaKrayina Korolivstvo ItaliyaChlenNacionalna akademiya dej LinchejZvannyaviceadmiralVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijnaNagorodiKavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Velikij oficer Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Savojskogo civilnogo ordena Kavaler ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Komandor ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Velikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler ordena Koroni Italiyi Oficer ordena Koroni Italiyi Komandor ordena Koroni Italiyi Velikij oficer ordena Koroni Italiyi Pam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918 Mavrikianska medal Umberto Kanyi u VikishovishiBiografiyaUmberto Kanyi narodivsya 24 lyutogo 1896 roku v Asti v sim yi generala ta pismennika Manfredo Kanyi U 1877 roci u vici 14 rokiv vstupiv do vijskovo morskoyi shkoli v Neapoli de provchivsya tri roki Prodovzhiv navchannya u vijskovo morskij Genuyi yaku zakinchiv u 1881 roci u zvanni gardemarina Pochatok sluzhbi Pislya netrivaloyi sluzhbi na bortu bronenoscya San Martino Umberto Kanyi protyagom 1882 1885 rokiv vzyav uchast u navkolosvitnomu pohodi na bortu korveta Pid chas pohodu otrimav zvannya molodshogo lejtenanta Protyagom 1887 1889 rokiv brav uchast v kampaniyi v Africi v Chervonomu mori pid chas yakoyi buv nagorodzhenij Bronzovoyu medallyu Za vijskovu doblest ta otrimav zvannya lejtenanta U 1889 roci Umberto Kanyi vpershe zustrivsya z princom Luyidzhi Amedeo di Savoya z yakim v podalshomu razom sluzhiv ta zdijsniv nizku podorozhej Nadali sluzhiv na bortu krejsera Amerigo Vespuchchi bronenoscya Lepanto potim komanduvav dekilkoma kanonerskimi chovnami U 1893 roci buv priznachenij ad yutantom Luyidzhi Amedeo Protyagom 1894 1896 rokiv u zvanni kapitana III rangu zdijsniv navkolosvitnyu podorozh na bortu krejsera U 1897 roci Umberto Kanyi brav uchast v ekspediciyi Luyidzhi Amedeo na Alyasku pid chas yakoyi bulo pidkoreno vershinu Svyatogo Illi Ekspediciya do Pivnichnogo polyusa U 1899 roci Luyidzhi Amedeo organizuvav podorozh v Arktiku metoyu yakoyi bulo dosyagnuti Pivnichnogo polyusa 12 chervnya 1899 roku kitobijne sudno Stella Polare virushilo z Hristiyaniyi do ostrova Rudolfa sho vhodit do skladu Zemli Franca Josifa Na bortu korablya krim Luyidzhi Amedeo ta Umberto Kanyi bulo 12 italijciv ta visim norvezhciv U buhti Teplic uchasniki ekspediciyi zasnuvali bazu dlya zimivli Protyagom zimivli Stella Polare bula chastkovo zrujnovana lodami a Luyidzhi Amedeo vidmoroziv dva palci i yih dovelos amputuvati Oskilki Luyidzhi Amedeo vzhe ne mig ocholiti pohid do polyusa cya zadacha bula doruchena Umberto Kanyi 11 bereznya 1900 roku tri grupi virushili v pohid do polyusa Na sankah zapryazhenih sobakami voni vezli produkti ta neobhidni materiali Dvi pershi grupi mali zabezpechuvati pidtrimku osnovnoyi grupi prote za dekilka dniv vtrativshi troh cholovik povernulis u bazovij tabir Osnovna grupa z 4 cholovik yakoyu keruvav Kanyi mala zapasi yizhi na 3 misyaci 25 kvitnya ekspediciya dosyagla tochki z koordinatami 86 33 49 pn sh 65 00 00 sh d 86 56361 pn sh 65 00000 sh d 86 56361 65 00000 za 381 km vid polyusa na 35 km perevershivshi dosyagnennya ekspediciyi Nansena Zrozumivshi sho polyusu dosyagnuti ne vdastsya ekspediciya povernula nazad Cherez 10 dniv pohodu grupa pokinula majzhe vse sporyadzhennya zalishivshi lishe odnu palatku 12 sobak ta najneobhidnishi rechi Vona povernulas v buhtu Teplic 23 chervnya cherez 12 dniv pislya prognozovanogo dnya zakinchennya pripasiv Za 104 dni ekspediciya projshla 1 100 km Italijsko turecka vijna Luyidzhi Faravelli ta Umberto Kanyi v Tripoli Pislya triumfalnogo povernennya do Italiyi Umberto Kanyi prodovzhiv sluzhbu na floti U 1902 roci vin otrimav zvannya kapitana II rangu i buv priznachenij pochesnim ad yutantom korolya Viktora Emanuyila III Komanduvav 2 im divizionom esminciv U 1906 roci otrimav zvannya kapitana I rangu Togo zh roku znovu vzyav uchast v ekspediciyi Luyidzhi Amedeo na Ruvenzori prote zahvoriv na malyariyu i ne zmig pidnyatis na golovnu vershinu U 1907 roci priznachenij kapitanom novozbudovanogo bronenoscya Napoli U 1908 roci brav uchast u ryatuvalnij operaciyi pislya Messinskogo zemletrusu Pid chas italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Umberto Kanyi komanduvav bronenoscem Re Umberto Brav uchast v obstrilah vorozhih ukriplen v Tripoli potim u desantnij operaciyi z okupaciyi mista Za viyavlenu pri comu muzhnist buv nagorodzhenij Savojskim vijskovim ordenom Piznishe u 1929 roci otrimav titul graf Bu Meliana za nazvoyu miscevosti de prohodilo desantuvannya Za vijskovi zaslugi pid chas vijni u grudni 1911 roku otrimav zvannya kontradmirala U 1913 roci komanduvav vijskovim arsenalom Veneciyi piznishe diviziyeyu krejseriv iz flagmanskim korablem San Dzhordzho Persha svitova vijna Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Umberto Kanyi komanduvav diviziyeyu krejseriv flagmanskij korabel Piza sho bazuvalas u Veneciyi Diviziya zdijsnyuvala v osnovnomu vognevu pidtrimku armiyi vzdovzh uzberezhzhya Vin pershim visunuv ideyu budivnictva plavuchih batarej yaki zgodom buli vigotovleni v arsenali Veneciyi U kvitni 1916 roku diviziya bula peredislokovana u Valonu u chervni togo zh roku u Brindizi Togo zh roku otrimav zvannya viceadmirala Pislya zakinchennya vijni u listopadi 1918 roku buv priznachenij komanduvachem okupacijnih sil u misti Pola Vin perebuvav tam do momentu ukladennya Versalskogo dogovoru u 1919 roci Pislyavoyenna diyalnist U 1919 roci Umberto Kanyi buv priznachenij senatorom Protyagom 1920 1922 rokiv komanduvav z yednannyam italijskogo flotu v Seredzemnomu mori Potim buv prezidentom Vishoyi radi vijskovo morskih sil ital Consiglio superiore di Marina U 1923 roci vijshov u zapas U 1923 roci otrimav zvannya viceadmirala flotu ital vice ammiraglio di armata u 1926 roci admirala flotu ital ammiraglio di armata Protyagom 1926 1929 rokiv buv prezidentom avtonomnogo konsorciumu portu Genuyi ital Consorzio autonomo delporto di Genova Pomer 22 kvitnya 1932 roku v Genuyi Pohovanij u ridnomu misti Asti VshanuvannyaNa chest Umberto Kanyi nazvani bagato vulic ta plosh v italijskih mistah Na chest Umberto Kanyi nazvana buhta na pivdennomu zahodi ostrova Dzheksona Italijskij poet ta dramaturg Gabriele d Annuncio prisvyativ Umberto Kanyi virsh zi zbirki Merope Canti della guerra d oltremare Na chest Umberto Kanyi nazvanij sho perebuvav na sluzhbi protyagom 1941 1948 rokiv NagorodiVelikij oficer Savojskogo vijskovogo ordena Komandor Savojskogo vijskovogo ordena Kavaler Savojskogo civilnogo ordena Kavaler Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Komandor Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Velikij oficer Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Kavaler Ordena Koroni Italiyi Oficer Ordena Koroni Italiyi Komandor Ordena Koroni Italiyi Velikij oficer Ordena Koroni Italiyi Bronzova medal Za vijskovu doblest Sribna medal Za vijskovu doblest Hrest Za vijskovi zaslugi nagorodzhenij dvichi Pam yatna medal za kampaniyi v Africi Pam yatna medal italijsko tureckoyi vijni 1911 1912 Pam yatna medal Italo avstrijskoyi vijni 1915 1918 Mavrikianska medal zaslug za 10 p yatilit bezdogannoyi vijskovoyi kar yeri Zolotij hrest za vislugu rokiv Pam yatna medal za ryatuvalnu operaciyu pid chas zemletrusu 1908 roku Medal V pam yat ob yednannya Italiyi Pochesna medal za dovgolitnye sudnovodinnyaDzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Umberto Kanyi Umberto Kanyi na sajti treccani it ital Umberto Kanyi na sajti Senatu Italijskoyi respubliki ital PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Arhiv originalu za 21 aprile 2012 Procitovano 27 maggio 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl si dovidka

Дата публікації:
Топ