Луїджі Джузеппе Фаравеллі італ Luigi Giuseppe Faravelli 29 жовтня 1852 Страделла 22 березня 1914 Рим італійський адмірал

Луїджі Джузеппе Фаравеллі (італ. Luigi Giuseppe Faravelli, 29 жовтня 1852, Страделла - 22 березня 1914, Рим) - італійський адмірал та політик.

Луїджі Фаравеллі

Народження

29 жовтня 1852
Страделла, Провінція Павія, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія

Смерть

22 березня 1914 (61 рік)
Рим, Італія

Країна

Королівство Італія

Звання

адмірал

Війни / битви

Італійсько-турецька війна

Нагороди

Кавалер ордена Корони Італії	Офіцер ордена Корони Італії	Командор ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Корони Італії	Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії	Кавалер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря	Командор ордена Святих Маврикія й Лазаря	Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря	Великий офіцер Савойського військового ордена	Пам'ятна медаль Італійсько-турецької війни 1911—1912

Біографія

Луїджі Фаравеллі та Умберто Каньї в Триполі

Луїджі Фаравеллі народився 29 жовтня 1852 року у місті Страделла. У 1866 році вступив до Морсркьої школи в Генуї, яку закінчив у 1871 році у званні гардемарина. У 1875 році отримав звання молодшого лейтенанта, у 1881 році - лейтенанта, у 1890 році - капітана III рангу, у 1896 році - капітана II рангу.

У 1897 році командував броненосцем «Франческо Морозіні», який перебував у складі Міжнародної ескадри, що втрутилась у повстання греків Криту проти панування Османської імперії.

У 1900 році отримав звання капітана I рангу і був призначений капітаном броненосця «Реджина Маргерита», пізніше знову командував броненосцем «Франческо Морозіні».

У 1905 році отримав звання контрадмірала і був призначений генеральним директором департаменту персоналу та військової служби, потім командував військово-морського командування на Сардинії. У 1911 році отримав звання віцеадмірала і був призначений командувачем військово-морського командування у Венеції.

Під час італійсько-турецької війни 1911-1912 років командував 2-ю ескадрою, яка блокувала Триполі та інші важливі лівійські порти, щоб захистити десантування італійської армії від нападу турецького флоту.

У 1912 році був призначений сенатором. Того ж року був президентом Вищої ради військово-морського флоту (італ. Consiglio superiore della Marina).

Помер у Римі 22 березня 1914 року. Похований у фамільному склепі в Страделлі.