У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Австрія значення Німецька Австрія нім Republik Deutschösterreich аб

	Deutsch-Österreich ; Німецька Австрія
	Відламкова держава після розпаду Австро-Угорщини
Прапор	Герб
	Австрії: історичні кордони на картіПровінції у складі Німецької Австрії, кордони Першої Австрійської республіки позначені червоним
Столиця	Відень; H G O
Мови	німецька. Також чеська та польська
Релігії	Римо-Католицька Церква
Форма правління	Республіка
	Президент Австрії
- 5 березня 1919 to; 9 грудня 1920	; (Карл Зайтц)
	Канцлер Австрії
- 30 жовтня 1918; 7 липня 1920	; (Реннер Карл)
Законодавчий орган	(Рейхсрат)
- Upper house	; (верхня палата)
- Lower house	; (нижня палата)
Історичний період	Міжвоєнний період
- Абдикація	11 листопада 1918
- Декларація республіки	12 листопада 1918
- (Рейхсрат) приймає декларацію про об'єднання всіх земель; Цислейтанії	22 листопада 1918
- Сен-Жерменський мирний договір 1919	10 вересня 1919
- Ратифікація Рейхсратом	21 жовтня 1919
Валюта	Австро-Угорська крона
Попередник	Наступник
	Австро-Угорщина
	Цислейтанія
Перша Австрійська Республіка
(Перша Чехословацька республіка)
Королівство Італія (1861–1946)
Держава словенців, хорватів і сербів
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Німецька Австрія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Австрія (значення).

Німецька Австрія (нім. Republik Deutschösterreich або нім. Deutsch-Österreich) — (відламкова держава), правонаступниця Австро-Угорської імперії після Першої світової війни, утворена з районів із переважно етнічним німецьким населенням. З площею 118 311 км² та населенням 10,4 млн чоловік, включаючи нинішні області Австрійської Республіки та інших німецькомовних районів, що були австрійськими імператорськими землями (Цислейтанії) в складі Австро-Угорщини. У їхньому числі провінції Больцано-Боцен і місто Тарвізіо, що нині у складі Італії, південна Каринтія і південна Штирія, які зараз у складі Словенії, і Судетська область (Sudetenland), що належала до Німецької Чехії (згодом також частина Судетської області), а зараз у складі Чеської Республіки.

Історія

За часів Габсбургів в Австро-Угорщині «Німецька Австрія» був неофіційним терміном і використовувався для зазначення областей імперії, населених етнічними німцями. Перед дедалі ближчим крахом імперії, наприкінці 1918 року етнічні німецькі депутати з Цислейтанії австрійського парламенту (Reichsrat), обраного в 1911 році, прагнули створити нову Німецьку Австрію. Вони заявили про скликання «тимчасової Національної асамблеї незалежної держави Німецька Австрія». У зборах взяли участь представники Чехії, Моравії і Австрійської Сілезії які відмовилися приєднатися до нової держави Чехословаччини, яку було проголошено 28 жовтня 1918 року.

11 листопада 1918 року імператор Карл I склав повноваження, і 12 листопада, Німецька Австрія офіційно проголосила республіку. Національна асамблея заявила, що «Німецька Австрія є демократичною республікою» (стаття 1) і «Німецька Австрія є частиною Республіки Німеччина» (стаття 2). Пізніше на плебісциті в провінціях (Тироль) і Зальцбург більшість (98 і 99 %) висловилась за об'єднання з Німеччиною, водночас жителі Форарльбергу (висловилися за приєднання) до Швейцарії. 22 листопада, Національна асамблея офіційно проголосила, що всі етнічні райони Цислейтанії підпорядковуються Німеччині. Проте, Антанта, виступила проти такого об'єднання і Німецька Австрія була в значній мірі безсила протистояти військам Італії, Чехословаччини, і Королівства сербів, хорватів і словенців.

10 вересня 1919 року канцлер Карл Реннер, підписав Сен-Жерменський мирний договір 1919 який був ратифікований Національними Зборами 21 жовтня. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з «Німецької Австрії» на «Австрія» і будь-які спроби країни об'єднання з Німеччиною були заборонені. Стаття 88 договору, яку інколи називають Заборона Аншлюсу, говорить, що «незалежність Австрії є невід'ємною інакше, ніж з відома Ради Ліги Націй.» [1] Крім того, у Версальському договорі, який обумовлює мир з Німеччиною, був пункт про заборону на об'єднання. З врахуванням цих змін розпочалась епоха Першої Австрійської Республіки.

Адміністративний поділ

Німецька Австрія, спочатку складалася з дев'яти провінцій (Provinzen), у тому числі:

Верхня Австрія (Oberösterreich), сучасна австрійська земля Верхня Австрія плюс (Шумавський край) (Böhmerwaldgau), в наш час^[] це Південночеський край Чехії.
Нижня Австрія (Niederösterreich), сучасна австрійська земля Нижня Австрія, а також (Deutschsüdmähren), в наш час^[] розподілені між регіонами Чехії — Південночеський край, та Південноморавський край.
Німецька Богемія (Deutschböhmen), райони західної Богемії, які пізніше були частиною Судетської області з 1938-45, нині частина Чехії.
Судетська область (Sudetenland), історичні чеські регіони північної Моравії і Чеської Сілезії (Австрійська Сілезія).
(Штирія) (Steiermark), майже вся історична Штирія у тому числі сучасна австрійська земля Штирія і північно-східна частина Словенії — Нижня Штирія.
Зальцбург сучасна австрійська земля Зальцбург.
Каринтія (Kärnten), вся історична Каринтія у тому числі сучасна австрійська земля Каринтія, словенський неофіційний регіон Каринтія, словенський муніципалітет і сьогоденні італійські комуни , (Мальборгетто Вальбруна) і Понтебба.
(Deutschtirol), майже весь історичний Тироль у тому числі сучасна австрійська земля Тироль і італійська провінція Больцано, але без .
Форарльберг, сучасна австрійська земля Форарльберг

Німецька меншина в Моравії, у тому числі німецьке населення в Brünn (Брно), Iglau (Їглава), і Olmütz (Оломоуц) також спробували проголосити свій союз з Німецькою Австрією, але зазнали невдачу. З іншого боку, етнічні німці в західній частині Королівства Угорщини, які утворюють більшість в районі, відомому як Німецька Західна Угорщина проголосували за приєднання до Австрії і це бажання було прийнято до уваги, зараз це земля Бургенланд.

Див. також

(Історія Австрії)

Джерела

Staatsgesetzblatt für den Staat Deutschösterreich, 15. November 1918 — 23. Oktober 1919
Zbynek A. Zeman: Der Zusammenbruch des Habsburgerreiches 1914—1918. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1963 (Original: The Break-Up of the Habsburg Empire. Oxford University Press, 1961)
Rudolf Neck (Hrsg.): Österreich im Jahre 1918. Berichte und Dokumente. R. Ouldenburg, München 1968
Bundesministerium für Unterricht (Hrsg.): Österreich, freies Land — freies Volk. Dokumente. Österr. Bundesverlag, Wien 1957
Friedrich Funder: Vom Gestern ins Heute. Aus dem Kaiserreich in die Republik. Herold, Wien 1971

Література

О. С. Пархомчук. Женевські протоколи про позику для Австрії та про заборону аншлюсу 1922 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.