Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мордва́ — об'єднання двох фіно-угорських етносів — ерзя та мокша, які мають власні мови. Серед мордви виокремлюються 2 малих етнічних групи — терюхани, близькі до ерзя, і каратаї, близькі до мокшан.
Історія
Починаючи з доби пізнього неоліту, на території сучасного проживання мордви була поширена культура ямково-гребінцевої кераміки. Представники даної археологічної культури належали до вираженої лапоноїдної раси.
Археологічні знахідки пов'язані з мордвою датують, починаючи з 1-2 століть нашої ери.
Слово мордва вперше з'являється у готських та арабських історичних джерелах у I тис. до н. е. для означення окремих союзів племен фіно-угорських народів Поволжя.
Після приєднання територій проживання мордви до Московського царства, після XI—XII ст. почався процес асиміляції. Мордва активно брала участь в етногенезі місцевих росіян, змішуючись із ними. У результаті на даний час більшість мордовців вільно спілкуються російською мовою, при чому ерзянську або мокшанську знають менше 30 % мордовців.
- Офіційно прийнятий термін для позначення ерзян та мокшан у Російській імперії.
З огляду на велику дисперсність (розпорошеність) ерзянського та мокшанського народу, культурної та мовної неоднорідності, частина комуністичної інтелігенції виступила за збереження етноніму «мордва» для позначення двох споріднених фіно-угорських народів. У такий спосіб 1928 року створено спільний національний округ ерзян та мокшан, який отримав назву «Мордовський». Конституція Мордовської АРСР підтвердила державну функціональність цього нового етноніму.
Тепер ерзянська мова (эрзянь кель) переважає у мордовській спільноті і на ній говорить 2/3 мордовського автохтонного фіно-угорського населення.
Назва «мордва» належить до ряду екзоетнонімів, які традиційно використовували в російській мові та за часів радянської політики коренізації поступово замінювались на самоназви цих народів:
- башкири — башкорти,
- черемиси — марійці,
- вотяки — удмурти,
- остяки — ханти,
- зиряни і перм'яки — комі, комі-перм'яки,
- вогули — мансі,
- чудь — вепси, іжора, вожани,
- лопарі — саами,
- самоїди — ненці, нґанасани, енці, селькупи.
Виняток становлять палеоазійські народи, частина з яких досі носять старі російські екзоетноніми: чукчі (раветляни), якути (сахинці) тощо.
Термін
Мордва — «угро-фінська народність, мокша та ерзя»; — походження назви не з'ясоване; пов'язується з комі морт «людина», удмуртське мурт «чоловік, наречений», які виводяться від староперського mart «людина» (перське mard «чоловік»). (прор.: удмурт)
Термін «мордва» в Україні
Зустрічається в староукраїнських літописних джерелах, починаючи з ХІ ст. У ХІІІ ст. в межах південної України селяться представники мокшан (як союзники Золотої Орди) — вони також іменуються мордвою. Починаючи з XVI століття українські переселенці з території Речі Посполитої сягають ерзянських та мокшанських рубежів у районі сучасної Тамбовської області та м. Воронеж. Після утворення Слобідської України — активні міжетнічні контакти, під час яких українці знову називали ерзян та мокшан «мордвою». У середовищі українців з'явилися прізвища на кшталт «Мордовець» — вихідець із Мордовії.
Національно-коректні імена — ерзя та мокша — почали пасивно ширитися в Україні після утворення Мордовської АРСР, масової еміграції ерзян до Української РСР після Другої світової війни, а також у 1990-х роках — завдяки ентузіазму невеличких груп інтелігенції Києва (член-кореспондент НАН України Борис Ткаченко) та Сум (середовище СУМ «Сумщина»).
Див. також
Примітки
- Народы России. — М. : «Большая Российская Энциклопедия», 1994. — С. 232. — .
- . cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. Т. 3: М/ Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989 — . — Т. З.: Кора — М/ Укл.:Р. В. Болдирєв та ін.-1989. — 552 с. — . 10450 прим. (с.:512)
Посилання
- Морда, мордвини // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1037. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mordva znachennya Mordva ob yednannya dvoh fino ugorskih etnosiv erzya ta moksha yaki mayut vlasni movi Sered mordvi viokremlyuyutsya 2 malih etnichnih grupi teryuhani blizki do erzya i karatayi blizki do mokshan Osnovni areali rozselennya mordvi v Yevropejskij RosiyiMordvini 1870 IstoriyaPochinayuchi z dobi piznogo neolitu na teritoriyi suchasnogo prozhivannya mordvi bula poshirena kultura yamkovo grebincevoyi keramiki Predstavniki danoyi arheologichnoyi kulturi nalezhali do virazhenoyi laponoyidnoyi rasi Arheologichni znahidki pov yazani z mordvoyu datuyut pochinayuchi z 1 2 stolit nashoyi eri Slovo mordva vpershe z yavlyayetsya u gotskih ta arabskih istorichnih dzherelah u I tis do n e dlya oznachennya okremih soyuziv plemen fino ugorskih narodiv Povolzhya Pislya priyednannya teritorij prozhivannya mordvi do Moskovskogo carstva pislya XI XII st pochavsya proces asimilyaciyi Mordva aktivno brala uchast v etnogenezi miscevih rosiyan zmishuyuchis iz nimi U rezultati na danij chas bilshist mordovciv vilno spilkuyutsya rosijskoyu movoyu pri chomu erzyansku abo mokshansku znayut menshe 30 mordovciv Oficijno prijnyatij termin dlya poznachennya erzyan ta mokshan u Rosijskij imperiyi Z oglyadu na veliku dispersnist rozporoshenist erzyanskogo ta mokshanskogo narodu kulturnoyi ta movnoyi neodnoridnosti chastina komunistichnoyi inteligenciyi vistupila za zberezhennya etnonimu mordva dlya poznachennya dvoh sporidnenih fino ugorskih narodiv U takij sposib 1928 roku stvoreno spilnij nacionalnij okrug erzyan ta mokshan yakij otrimav nazvu Mordovskij Konstituciya Mordovskoyi ARSR pidtverdila derzhavnu funkcionalnist cogo novogo etnonimu Teper erzyanska mova erzyan kel perevazhaye u mordovskij spilnoti i na nij govorit 2 3 mordovskogo avtohtonnogo fino ugorskogo naselennya Nazva mordva nalezhit do ryadu ekzoetnonimiv yaki tradicijno vikoristovuvali v rosijskij movi ta za chasiv radyanskoyi politiki korenizaciyi postupovo zaminyuvalis na samonazvi cih narodiv bashkiri bashkorti cheremisi marijci votyaki udmurti ostyaki hanti ziryani i perm yaki komi komi perm yaki voguli mansi chud vepsi izhora vozhani lopari saami samoyidi nenci nganasani enci selkupi Vinyatok stanovlyat paleoazijski narodi chastina z yakih dosi nosyat stari rosijski ekzoetnonimi chukchi ravetlyani yakuti sahinci tosho TerminMordva ugro finska narodnist moksha ta erzya pohodzhennya nazvi ne z yasovane pov yazuyetsya z komi mort lyudina udmurtske murt cholovik narechenij yaki vivodyatsya vid staroperskogo mart lyudina perske mard cholovik pror udmurt Termin mordva v UkrayiniZustrichayetsya v staroukrayinskih litopisnih dzherelah pochinayuchi z HI st U HIII st v mezhah pivdennoyi Ukrayini selyatsya predstavniki mokshan yak soyuzniki Zolotoyi Ordi voni takozh imenuyutsya mordvoyu Pochinayuchi z XVI stolittya ukrayinski pereselenci z teritoriyi Rechi Pospolitoyi syagayut erzyanskih ta mokshanskih rubezhiv u rajoni suchasnoyi Tambovskoyi oblasti ta m Voronezh Pislya utvorennya Slobidskoyi Ukrayini aktivni mizhetnichni kontakti pid chas yakih ukrayinci znovu nazivali erzyan ta mokshan mordvoyu U seredovishi ukrayinciv z yavilisya prizvisha na kshtalt Mordovec vihidec iz Mordoviyi Nacionalno korektni imena erzya ta moksha pochali pasivno shiritisya v Ukrayini pislya utvorennya Mordovskoyi ARSR masovoyi emigraciyi erzyan do Ukrayinskoyi RSR pislya Drugoyi svitovoyi vijni a takozh u 1990 h rokah zavdyaki entuziazmu nevelichkih grup inteligenciyi Kiyeva chlen korespondent NAN Ukrayini Boris Tkachenko ta Sum seredovishe SUM Sumshina Div takozhAndrofagi Udmurti Erzya Moksha Karatayi OJME muzichnij kolektiv sho vikonuye pisni mordovskimi movami PrimitkiNarody Rossii M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1994 S 232 ISBN 5 85270 082 7 cyberleninka ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 15 sichnya 2020 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi V 7 t AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Redkol O S Melnichuk golovnij red ta in K Nauk dumka 1983 T 3 M Ukl R V Boldiryev ta in 1989 T Z Kora M Ukl R V Boldiryev ta in 1989 552 s ISBN 5 12 001263 9 10450 prim s 512 PosilannyaMorda mordvini Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1037 1000 ekz