Микола Олексійович Лукаш | ||||
---|---|---|---|---|
Микола Лукаш | ||||
Псевдонім | Микола Нежурись | |||
Народився | 19 грудня 1919 Кролевець, Чернігівська губернія | |||
Помер | 29 серпня 1988 (68 років) Київ | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | УНР СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | українські переклади літературних творів чотирнадцятьма мовами, теорія перекладу, мовознавство, літературознавство | |||
Alma mater | Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1953–1988 | |||
Жанр | лірика, проза | |||
Magnum opus | Від Бокаччо до Аполлінера: Переклади М. Лукаша / Ред.-упоряд., авт. передм. «Високий шлях Миколи Лукаша» (С. 5—10) М. Н. Москаленко. — К. : Дніпро, 1990. — 510 с. — (Майстри поетичного перекладу) | |||
Премії |
| |||
| ||||
Лукаш Микола Олексійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (19 грудня 1919, Кролевець — 29 серпня 1988, Київ) — український перекладач, мовознавець і поліглот, за громадянською позицією — шістдесятник. Найвідоміші переклади: «Фауст» Гете, «Декамерон» Бокаччо, «Мадам Боварі» Флобера, «Дон Кіхот» Сервантеса, лірика Шиллера тощо.
Життєпис
Освіта й перші вивчені мови
Народився Микола Лукаш 19 грудня 1919 року в Кролевці Чернігівської губернії в сім'ї Олексія Яковича і Василини Іванівни Лукашів. Батько походив з давньої козацької родини, мати Василина (до шлюбу Оникієнко) — з шляхетсько-козацького роду, онука дяка. В роду були освічені шляхтичі: адмірал, статський радник, поліглоти, меценати, ерудити.
Свої лінгвістичні здібності виявляв змалку. Ще в дитинстві засвоїв їдиш — до революції чверть населення Кролевця становили юдеї. А якось утік із циганами й буквально за кілька днів навчився їхньої мови. В семирічці опанував французьку, німецьку та англійську мови.
1937 року вступив на історичний факультет Київського університету. Через неподілене кохання до однокурсниці Олени Біличенко полишив навчання та пішов вчителювати в сільській школі на Київщині. За рік біль угамувався, і Микола Лукаш повернувся до університету. Жив на стипендію і невеликі заробітки.
В архіві стародавніх документів Микола Лукаш вишукував папери, дотичні до Коліївщини, переписував їх і перекладав з польської та латини українською мовою. Мало не задарма готував ці матеріали для Костя Гуслистого: той саме працював над книгою про Коліївщину. Зароблені кошти Лукаш витрачав на книжки. У 1930-ті роки букіністичні крамниці були заповнені «конфіскатом» засуджених письменників і науковців. Цінні видання збували за копійки. На відміну від Лукаша, продавці не дуже тямили в книжках. Перекладач знався на них чудово: зібрав усі 10 томів «Історії України-Русі» Михайла Грушевського, «Исторические монографии» Миколи Костомарова, «Описание старой Малороссии» Олександра Лазаревського, твори Михайла Максимовича.
З наступом німецьких військ, комуністи примусили Миколу рити окопи біля Києва. Університет вивезли до Харкова. Лукаш дістався туди, дорогою був поранений у ногу. З поверненням сталінських військ Миколу Лукаша мобілізували на службу на аеродром у Харкові, де він зазнав другого поранення.
Після війни викладав англійську та німецьку в Харківському педінституті іноземних мов і Сільськогосподарському інституті. За час перебування в Харкові Лукаш завершив свій видатний переклад «Фауста» Гете, опублікований 1955 року.
Повернення у столицю та стиль життя
У 1958 році Лукаш перебрався в столицю. Як згадує його племінниця Валентина, дядько Микола завжди одягався дуже скромно, а обідати ходив до ресторану «Інтурист». Там йому було цікаво, бо тільки там міг чути чужу мову від самих іноземців, адже за кордон його не випускали; через це навіть премію, яку німці присудили Лукашеві за найкращий переклад «Фауста», не зміг забрати.
За словами його товариша Михайла Сереженка, для Лукаша була характерна життєва безпорадність. Обпікшись на першому коханні, він так і залишився старим парубком. «Кохана жінка, діти потребуватимуть моєї постійної уваги, а в мене така робота, що як порину в неї, то забуваю про все на світі, і надовго. Розриватися між двома пристрастями не зможу, тому і віддав перевагу роботі», — відповідав він на умовляння сестри Ганни одружитися.
Одержуючи великі гонорари, він завжди був без грошей. Зате зібрав велику і цінну бібліотеку. До одягу був байдужий. Ходив у поношеному костюмі класичного крою або у спортивному. Зимового пальта, теплої шапки не мав. Взимку ходив простоволосий або у спортивній шапчині з помпоном, підчищеному світлому пальті, розтоптаних черевиках. Голився лише в перукарні. Їв двічі на день. Снідав у кафе ресторану «Театральний», обідав у ресторані «Інтурист», а з побудовою на розі Хрещатика готелю «Дніпро» — в ресторані цього закладу, призначеного, по суті, для іноземних туристів. Вдома, у «комуналці» на вулиці Коцюбинського, ніколи не тримав жодних продуктів, посуду. Кімнату свою ніколи не замикав.
У 1973 році Лукаш одержав однокімнатну квартиру на вулиці Суворова. Усі меблі з «комуналки» лишив сусідці. Із собою взяв лише картотеку, письмовий стіл, кабінетний столик, книжки та друкарську машинку. З кухні зробив книгосховище. Попросив викинути газову плиту й засів за переклад «Дон Кіхота» Сервантеса.
Репресований
Коли вийшов резонансний публіцистичний твір Івана Дзюби («Інтернаціоналізм чи русифікація?»), за який 1973 року автора засудили до 5 років ув'язнення та 5 років заслання, Микола Лукаш, на той час уже знаний перекладач і літературознавець, публічно його підтримав. Він запропонував Президії Верховної Ради УРСР відбути йому, Лукашеві, термін ув'язнення замість Дзюби, бо той хворів на сухоти. За це Лукаша виключили зі Спілки письменників, заборонили друкуватися, чим позбавили засобів до існування. Збірка віршів французького поета Аполлінера в Лукашевому перекладі так і не вийшла у світ, хоча перекладачеві вже виплатили аванс. У наступних восьми томах багатотомного тлумачного Словника української мови укладачі перестали посилатися на Лукашеві переклади. Не один знайомий навіть серед письменників перестав із ним вітатися. «Вліз, як сліпе теля в яму, — охарактеризував його вчинок письменник Панас Кочур — Велика бездоглядна дитина, твердо переконана в слушності, необхідності своїх вчинків». Тривалий період біля його під'їзду стояв пост міліції, що не пропускав до нього нікого.
Заощаджень у Лукаша не було, економити він не вмів. Отож був приречений жити впроголодь, на позичені у знайомих кошти. І коли в лютому 1978 року в Кролевці померла мати, на похорон Лукаш поїхав, не маючи ні гроша, у потертих лижних штанях, светрі та брезентовій куртці. На голові — бавовняна шапчина з помпоном, на ногах — легкі боти…
Лукашу радили визнати помилковість своєї заяви до Президії Верховної Ради та записатися на прийом до секретаря ЦК з ідеологічних питань Валентина Маланчука. Дивись, і влада змінила б гнів на милість. Але він категорично відповів, що не хоче, щоб якийсь чиновник возводив його у звання поета, й уперто наполягав, що ні в чому не винний. А час плинув. Іван Дзюба давно відбув рік ув'язнення, став друкуватися, а Лукаш лишався вигнанцем. Микола Бажан, Олесь Гончар клопотали перед Володимиром Щербицьким, щоб повернути «вигнанця» в літературу, але той відповів, що ЦК КПУ проти Лукаша нічого не має, що це справа Спілки письменників. «Давня істина: пересіч не терпить талантів, — пише Михайло Серженко. — Талантів мало, пересічі багато. А Лукаш — збіса талановитий». Дмитро Павличко про ситуацію Лукаша писав: «На вулицях Києва ходили чиновники в „дубльонках“ та норкових ушанках, а він (Лукаш) ставав у дверях без шапки і пальта, в самому костюмчику, схололий, червоний від холоду».
Ситуація змінилася лише у 1979 році, коли новий редактор журналу «Вітчизна» Віталій Коротич запропонував Лукашеві перекласти кілька віршів з угорської.
Останні роки життя
Останні роки життя Микола Лукаш хворів на рак. Був поновлений у Спілці письменників України на хвилі перебудови у 1986 році, фактично напередодні смерті. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів — книжки під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера», яка вийшла 1990 року і стала своєрідним пам'ятником Лукашеві.
Помер у серпні 1988 року, похований на Байковому кладовищі. Але не в центральному секторі, а на «задвірках історії», як висловився упорядник книги «Наш Лукаш» Леонід Череватенко. Тож коли письменники на чолі з Дмитром Павличком пішли віддати шану Миколі Лукашу, то довго не могли знайти його могилу. Пам'ятник на могилі — білу мармурову стелу — Лукашу поставила його шанувальниця, викладачка «Могилянки» Ольга Петрова. Унікальна ж бібліотека перекладача (понад три тисячі книжок) потрапила до Музею літератури — туди її передала сестра Миколи Лукаша.
Переклади
Миколі Лукашу, першому в Україні, вдалося перекласти «Фауста». За його переклад українською мовою бралися Іван Франко, Михайло Старицький, Дмитро Загул, але подужати всю поему Ґете ніхто не зміг — далі першої частини жоден із них не просунувся. Микола Лукаш працював над ним 18 років. Також Лукаш переклав «Бал в опері» Юліана Тувіма — поему, що сатирично зобразила польське суспільство, взагалі вважали[] за твір, який годі перекласти.
У другому томі мемуарів «Наш Лукаш» Дмитро Павличко згадує:
У ті роки Лукашевого «Фауста» читала вся інтелектуальна Україна. Тувім українською мовою звучав краще, ніж в оригіналі. Лукаш використав таке несподіване лексичне багатство нашої мови, так гнучко та слухняно йшла за його рукою могутня плеяда тувімівських метафор, така іронія виблискувала з кожного речення перекладу, що я був зачарований тим усім. Лукашева мова — як небеса, побачені в телескоп. Міріади слів, які годі спостерігати простим оком, виступають у його мові зі своїм глибинним світлом.
Крім того, Микола Лукаш переклав українською мовою «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шиллера, «Декамерон» Бокаччо, 2 сонети зі збірки Рільке «Сонети до Орфея» та багато іншого.
Загалом Микола Лукаш знав 22 мови, з 18 вільно перекладав, і був одним з небагатьох перекладачів, які працювали з оригінальним текстом, а не з проміжним перекладом російською. «У Радянському Союзі твори світових класиків, які дозволялося перекладати, перекладали мовами національних меншин не з оригіналу, а тільки з російської мови, — згадує мовознавець Олександр Пономарів[]. — Але Лукаш перекладав лише з першотвору… Окремої уваги заслуговує переклад „Декамерона“, зроблений Лукашем архаїчною українською мовою XVII—XIX століть. До всіх приказок і афоризмів Боккаччо він знайшов точні українські відповідники». Окрім того, Лукаш мав феноменальне лінгвістичне обдарування і дивовижну ерудицію в галузі зарубіжної літератури.
Вшанування пам'яті
- У 1989 році редакція журналу «Всесвіт» заснувала щорічну премію імені Миколи Лукаша — Ars Translationis за найкращі переклади й перекладознавчі праці, опубліковані впродовж року на сторінках журналу.
- У кількох містах України іменем Миколи Лукаша названо вулиці.
- Указ Президента України № 594/2009 «Про відзначення 90-річчя від дня народження Миколи Лукаша»
- Постанова Верховної ради України 2654-VIII, «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2019 році»
- 2019 року відбувся фестиваль «Lukash Fest», в рамках якого організували серію заходів з метою відзначення 100-ліття від дня народження Миколи Лукаша. Заходи відбувалися впродовж року в різних куточках України, а також у Польщі, Німеччині, Австралії та Швеції. Найбільш знаковою подією фестивалю стала прем'єра опери «Лючія ді Ламмермур», вперше за часів незалежної України поставлена українською мовою. Проєкт утілено за підтримки Українського культурного фонду, Львівської міської ради, Львівської обласної державної адміністрації та Львівського корейського центру «Ханмаді». Голова організаційного комітету й авторка проєкту — Тетяна Савчин.
- 2019 року, з нагоди 100-річчя від дня народження митця, Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену Миколі Лукашу.
- 22 червня 2023 року у місті Ірпінь провулок Нахімова перейменували на провулок Миколи Лукаша.
- У місті Полтава провулок Радіщева запропоновано перейменувати на провулок Миколи Лукаша.
- У місті Дніпро вулицю Владивостоцьку перейменували на вулицю Миколи Лукаша.
Твори
Переклади Миколи Лукаша на сторінках окремих книжок:
Рік | Текст і видання | Наклад |
---|---|---|
1953 | Стіль А. Перший удар. — К.: Держлітвидав УРСР. | 30 000 |
1955 | Гете Й.-В. Фауст. — К.: Держлітвидав УРСР. | 8 000 |
1955 | Флобер Г. Мадам Боварі. — К.: Держлітвидав УРСР. | 30 000 |
1956 | Гейне Г. Вибрані твори. У 2 т. — Т. 1. — К.: Держлітвидав УРСР. | невідомо |
1956 | Родарі Дж. Малим і старим про Італію і Рим. — К.: Молодь. | 88 000 |
1956 | Боккаччо Дж. Декамерон. (схоже, це помилка, перше видання було в 1964) | 15 000 |
1958 | Стіль А. Діти французьких докерів. — К.: Дитвидав УРСР. | 15 000 |
1959 | Бернс Р. Вибране. — К.: Держлітвидав УРСР. | 8 000 |
1959 | Чопич Б. Рибалка і Кіт. — К.: Дитвидав УРСР. | 58 000 |
1960 | Керрол Л. Аліса в Країні Чудес. — К.: Радянський письменник. (Редактор) | 32000 |
1960 | Родарі Дж. Якого кольору ремесла: [Вірші]: Пер. з італ. — К.: Дитвидав УРСР. | 88 000 |
1961 | Єлін Пелін. Ян Бібіян. — К.: Дитвидав УРСР. | 25 000 |
1961 | Флобер Г. Мадам Боварі. Побут провінції. — К.: Держлітвидав УРСР. | 15 000 |
1962 | Лопе де Вега. Овеча криниця. Собака на сіні. — К.: Держлітвидав УРСР. | 6 000 |
1963 | Тувім Ю. Вибрані поезії. — Київ: Держлітвидав. | 4 000 |
1964 | Боккаччо Дж. Декамерон. — К.: Дніпро. | 65 000 |
1965 | Бернс Р. Поезії. — К.: Дніпро. | 5 000 |
1966 | Родарі Дж. У небі і на землі. — К.: Веселка. | 100 000 |
1967 | Мадач І. Трагедія людини. — К.: Дніпро. | 4 000 |
1967 | Шіллер Ф. Лірика. — К.: Дніпро. | 28 000 |
1968 | Верлен П. Лірика. — К.: Дніпро. | 16 000 |
1969 | Боккаччо Дж. Декамерон. — К.: Дніпро. | 25 000 |
1969 | Гарсіа Лорка Ф. Лірика. — К.: Дніпро. | 12 000 |
1969 | Гете Й.-В. Фауст. // Гете Й.-В. Твори. — Київ. | 50 000 |
1981 | Гете Й.-В. Фауст. — К.: Дніпро | 20 000 |
1984 | Аполлінер Г. Поезії. — К.: Дніпро. | 7 000 |
1985 | Боккаччо Дж. Декамерон. — К.: Дніпро. | 150 000 |
1985 | Шекспір В. Троїл і Крессіда // Шекспір В. Твори в шести томах. — Т. 4. — К.: Дніпро, 1984—1986. | 68 000 |
1986 | Волькер Ї. Поезії. — К.: Дніпро. | 2300 |
1986 | Йожеф А. Поезії. — К.: Дніпро. | 3200 |
1987 | Флобер Г. Пані Боварі // Г. Флобер. Твори. В 2 т. — Т. 1. — Київ. | 250 000 |
1990 | Від Боккаччо до Аполлінера: Переклади М. Лукаша. — К.: Дніпро. | 16 000 |
1990 | Родарі Дж. У небі і на землі. — К.: Веселка. | 100 000 |
1995 | Сервантес Сааведра М. де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Пер. з ісп. М. Лукаш, А. Перепадя. — К.: Дніпро. | невідомо |
2000 | Боккаччо Дж. Декамерон. — Дніпропетровськ: Січ. | 3 000 |
2001 | Гете Й.-В. Фауст. // Гете Й.-В. Фауст; Лірика. — Київ. | 10 000 |
2002 | Флобер Г. Пані Боварі; Проста душа. — Харків: Фоліо. | 2 500 |
2003 | Боккаччо Дж. Декамерон. — Харків: Фоліо. | 2 500 |
2004 | Шіллер Й. Ф. Лірика, Драми. — Харків: Фоліо. | 2 500 |
2005 | Сервантес Сааведра М. де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. — К.: Дніпро | невідомо |
2005 | Флобер Г. Пані Боварі; Проста душа. — Харків: Фоліо. | 1 250 |
2008 | Сервантес Сааведра М. де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. — Харків: Фоліо. | 1 250 |
Власні художні твори
2003 року опубліковано «Шпигачки» — упорядковану Леонідом Череватенком невелику книжку епіграм-«шпигачок» Миколи Лукаша, жодна з яких не дочекалася публікації, хоча деякі передавалися з уст в уста. Як-от, наприклад, ця:
Краще чужість, байдужість, ненависть, |
Примітки
- Анна Щепа (21 грудня 2011). І наш, і ваш Лукаш. Україна молода. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 20 січня 2012 р..
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 17 листопада 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ганна Черкаська. . UAHistory. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 29.08.2016.
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2020.
- Указ Президента України № 594/2009 «Про відзначення 90-річчя від дня народження Миколи Лукаша». Президент України. 2009. оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2023.
- Постанова Верховної Ради України «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2019 році» від 18.12.2018 № 2654-VIII
- Стріха, Максим (15.09.2019). (українською) . УП життя. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020.
- Результати онлайн-голосування за нові назви 61 вулиці Полтавської громади. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 28 серпня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
- За матеріалами: Микола Лукаш: біобібліографічний покажчик. В. Савчин (уклад.) Українська бібліографія; ч.10. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. — с. 40 — 58; Черняков, Борис. Чудодій українського художнього слова. // Микола Лукаш: біобібліографічний покажчик 1953—2005. — К.: Критика, 2007. — с. 7 — 34.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Лукаш М. О. Шпигачки / упоряд. та післямова Л. В. Череватенко. — К. : Ярославів Вал, 2003. — 69 с., 154 с. іл. — .
Література
- Лукаш, Микола Олексійович // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Микола Лукаш — подвижник українського художнього перекладу: моногр. / Валентина Савчин. — Львів: Літопис, 2014. — 374 с.
- Наш Лука́ш. У 2 кн. / Упорядник Леонід Череватенко. — К.: ВД «Києво-Могилянська академія». — Кн. 1 — 2009; кн. 2 — 2011. — збірка спогадів сучасників Миколи Лукаша про нього.
- Фразеологія перекладів Миколи Лукаша, Словник-довідник.
- Олег Микитенко. Микола Лукаш і «Всесвіт» // Всесвіт. — 2005. — № 1/2. (електронна версія [ 19 квітня 2005 у Wayback Machine.]).
- Євген Попович. Це ім'я мене зачарувало — поліглот, та ще й блискучий перекладач // Всесвіт. — 2009. — № 3/4. — С. 198-203. (електронна версія).
- В. Р. Савчин. Новаторство Миколи Лукаша в історії українського художнього перекладу. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. — Київ, 2006. (електронна версія автореферату [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.]).
- Лукаш Микола. С. 131. // У книзі: Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
- Микола Лукаш. Біобібліографічний покажчик / Укладач В. Савчин; науковий редактор Р. Зорівчак; редактор-бібліограф Г. Домбровська; редколегія: Б. Якимович (голова) та ін. — Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. — 356 с. — (Українська біобібліографія. Нова серія; ч. 10) — 500 прим. — .
- Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 86, 87, 264.
- Віктор Жадько. У пам'яті Києва: столичний некрополь письменників. — К., 2007. — С. 25, 83, 92, 298.
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 224.
- Віктор Жадько. Байковий некрополь. — К., 2004. — С. 211—215.
- Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша] / Б. Жолдак. — Київ : Грані-Т, 2009. — 125 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). —
- Анатолій Птіцин про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Крейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу / А. Птіцин. — Київ : Грані-Т, 2009. — 120 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). —
- Борис Черняков. Микола Лукаш. Біобібліографічний покажчик 1953—2005. — К.: Критика, 2007. — 576 с.
- Черноватий Л. М. Микола Лукаш : Моцарт українського перекладу : Біографічно-бібліографічний та мистецький нарис / Черноватий Л. М., Карабан В. І., Черняков Б. І. [та ін.]. — Вінниця : Нова Книга, 2009. — 445 с. — .
- Віра Агеєва. Чому перекладач «Декамерона» просився в радянську тюрму? // Українська літературна газета, 17 січня 2020, № 1 [ 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Марічка Набока, Дмитро Джулай. Миколі Лукашу – 100 років. Дивак та хіпстер, який переклав Шекспіра та Гете / Радіо "Свобода", 19 грудня 2019
- Савчин В. Лукашіана Михайла Москаленка // Всесвіт. – 2007. – № 3-4. – С. 146-151. http://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/296/41/
Посилання
- Переклади Миколи Лукаша [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] у бібліотеці «Чтиво»
- Микола Лукаш: біографія [ 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] // UaModna, 1 вересня 2015
- Вірші у перекладі Миколи Лукаша [ 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukash Lib Mikola Oleksijovich LukashMikola LukashPsevdonim Mikola NezhurisNarodivsya 19 grudnya 1919 1919 12 19 Krolevec Chernigivska guberniyaPomer 29 serpnya 1988 1988 08 29 68 rokiv KiyivPohovannya Bajkove kladovisheKrayina UNR SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist ukrayinski perekladi literaturnih tvoriv chotirnadcyatma movami teoriya perekladu movoznavstvo literaturoznavstvoAlma mater Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1953 1988Zhanr lirika prozaMagnum opus Vid Bokachcho do Apollinera Perekladi M Lukasha Red uporyad avt peredm Visokij shlyah Mikoli Lukasha S 5 10 M N Moskalenko K Dnipro 1990 510 s Majstri poetichnogo perekladu Premiyi 1988 premiya imeni Maksima Rilskogo za perekladi na ukrayinsku movu Dekamerona Dzh Bokkachcho Fausta J V Gete Madam Bovari G Flobera ta in 1993 ukrayinsko francuzka literaturna premiya imeni Mikoli Zerova za najkrashij ukrayinskij pereklad iz francuzkoyi literaturi Lukash Mikola Oleksijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Miko la Oleksi jovich Luka sh 19 grudnya 1919 19191219 Krolevec 29 serpnya 1988 Kiyiv ukrayinskij perekladach movoznavec i poliglot za gromadyanskoyu poziciyeyu shistdesyatnik Najvidomishi perekladi Faust Gete Dekameron Bokachcho Madam Bovari Flobera Don Kihot Servantesa lirika Shillera tosho ZhittyepisOsvita j pershi vivcheni movi Narodivsya Mikola Lukash 19 grudnya 1919 roku v Krolevci Chernigivskoyi guberniyi v sim yi Oleksiya Yakovicha i Vasilini Ivanivni Lukashiv Batko pohodiv z davnoyi kozackoyi rodini mati Vasilina do shlyubu Onikiyenko z shlyahetsko kozackogo rodu onuka dyaka V rodu buli osvicheni shlyahtichi admiral statskij radnik poligloti mecenati eruditi Svoyi lingvistichni zdibnosti viyavlyav zmalku She v ditinstvi zasvoyiv yidish do revolyuciyi chvert naselennya Krolevcya stanovili yudeyi A yakos utik iz ciganami j bukvalno za kilka dniv navchivsya yihnoyi movi V semirichci opanuvav francuzku nimecku ta anglijsku movi 1937 roku vstupiv na istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Cherez nepodilene kohannya do odnokursnici Oleni Bilichenko polishiv navchannya ta pishov vchitelyuvati v silskij shkoli na Kiyivshini Za rik bil ugamuvavsya i Mikola Lukash povernuvsya do universitetu Zhiv na stipendiyu i neveliki zarobitki V arhivi starodavnih dokumentiv Mikola Lukash vishukuvav paperi dotichni do Koliyivshini perepisuvav yih i perekladav z polskoyi ta latini ukrayinskoyu movoyu Malo ne zadarma gotuvav ci materiali dlya Kostya Guslistogo toj same pracyuvav nad knigoyu pro Koliyivshinu Zarobleni koshti Lukash vitrachav na knizhki U 1930 ti roki bukinistichni kramnici buli zapovneni konfiskatom zasudzhenih pismennikiv i naukovciv Cinni vidannya zbuvali za kopijki Na vidminu vid Lukasha prodavci ne duzhe tyamili v knizhkah Perekladach znavsya na nih chudovo zibrav usi 10 tomiv Istoriyi Ukrayini Rusi Mihajla Grushevskogo Istoricheskie monografii Mikoli Kostomarova Opisanie staroj Malorossii Oleksandra Lazarevskogo tvori Mihajla Maksimovicha Z nastupom nimeckih vijsk komunisti primusili Mikolu riti okopi bilya Kiyeva Universitet vivezli do Harkova Lukash distavsya tudi dorogoyu buv poranenij u nogu Z povernennyam stalinskih vijsk Mikolu Lukasha mobilizuvali na sluzhbu na aerodrom u Harkovi de vin zaznav drugogo poranennya Pislya vijni vikladav anglijsku ta nimecku v Harkivskomu pedinstituti inozemnih mov i Silskogospodarskomu instituti Za chas perebuvannya v Harkovi Lukash zavershiv svij vidatnij pereklad Fausta Gete opublikovanij 1955 roku Povernennya u stolicyu ta stil zhittya U 1958 roci Lukash perebravsya v stolicyu Yak zgaduye jogo pleminnicya Valentina dyadko Mikola zavzhdi odyagavsya duzhe skromno a obidati hodiv do restoranu Inturist Tam jomu bulo cikavo bo tilki tam mig chuti chuzhu movu vid samih inozemciv adzhe za kordon jogo ne vipuskali cherez ce navit premiyu yaku nimci prisudili Lukashevi za najkrashij pereklad Fausta ne zmig zabrati Za slovami jogo tovarisha Mihajla Serezhenka dlya Lukasha bula harakterna zhittyeva bezporadnist Obpikshis na pershomu kohanni vin tak i zalishivsya starim parubkom Kohana zhinka diti potrebuvatimut moyeyi postijnoyi uvagi a v mene taka robota sho yak porinu v neyi to zabuvayu pro vse na sviti i nadovgo Rozrivatisya mizh dvoma pristrastyami ne zmozhu tomu i viddav perevagu roboti vidpovidav vin na umovlyannya sestri Ganni odruzhitisya Oderzhuyuchi veliki gonorari vin zavzhdi buv bez groshej Zate zibrav veliku i cinnu biblioteku Do odyagu buv bajduzhij Hodiv u ponoshenomu kostyumi klasichnogo kroyu abo u sportivnomu Zimovogo palta teployi shapki ne mav Vzimku hodiv prostovolosij abo u sportivnij shapchini z pomponom pidchishenomu svitlomu palti roztoptanih cherevikah Golivsya lishe v perukarni Yiv dvichi na den Snidav u kafe restoranu Teatralnij obidav u restorani Inturist a z pobudovoyu na rozi Hreshatika gotelyu Dnipro v restorani cogo zakladu priznachenogo po suti dlya inozemnih turistiv Vdoma u komunalci na vulici Kocyubinskogo nikoli ne trimav zhodnih produktiv posudu Kimnatu svoyu nikoli ne zamikav U 1973 roci Lukash oderzhav odnokimnatnu kvartiru na vulici Suvorova Usi mebli z komunalki lishiv susidci Iz soboyu vzyav lishe kartoteku pismovij stil kabinetnij stolik knizhki ta drukarsku mashinku Z kuhni zrobiv knigoshovishe Poprosiv vikinuti gazovu plitu j zasiv za pereklad Don Kihota Servantesa Represovanij Koli vijshov rezonansnij publicistichnij tvir Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya za yakij 1973 roku avtora zasudili do 5 rokiv uv yaznennya ta 5 rokiv zaslannya Mikola Lukash na toj chas uzhe znanij perekladach i literaturoznavec publichno jogo pidtrimav Vin zaproponuvav Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vidbuti jomu Lukashevi termin uv yaznennya zamist Dzyubi bo toj hvoriv na suhoti Za ce Lukasha viklyuchili zi Spilki pismennikiv zaboronili drukuvatisya chim pozbavili zasobiv do isnuvannya Zbirka virshiv francuzkogo poeta Apollinera v Lukashevomu perekladi tak i ne vijshla u svit hocha perekladachevi vzhe viplatili avans U nastupnih vosmi tomah bagatotomnogo tlumachnogo Slovnika ukrayinskoyi movi ukladachi perestali posilatisya na Lukashevi perekladi Ne odin znajomij navit sered pismennikiv perestav iz nim vitatisya Vliz yak slipe telya v yamu oharakterizuvav jogo vchinok pismennik Panas Kochur Velika bezdoglyadna ditina tverdo perekonana v slushnosti neobhidnosti svoyih vchinkiv Trivalij period bilya jogo pid yizdu stoyav post miliciyi sho ne propuskav do nogo nikogo Zaoshadzhen u Lukasha ne bulo ekonomiti vin ne vmiv Otozh buv prirechenij zhiti vprogolod na pozicheni u znajomih koshti I koli v lyutomu 1978 roku v Krolevci pomerla mati na pohoron Lukash poyihav ne mayuchi ni grosha u potertih lizhnih shtanyah svetri ta brezentovij kurtci Na golovi bavovnyana shapchina z pomponom na nogah legki boti Lukashu radili viznati pomilkovist svoyeyi zayavi do Prezidiyi Verhovnoyi Radi ta zapisatisya na prijom do sekretarya CK z ideologichnih pitan Valentina Malanchuka Divis i vlada zminila b gniv na milist Ale vin kategorichno vidpoviv sho ne hoche shob yakijs chinovnik vozvodiv jogo u zvannya poeta j uperto napolyagav sho ni v chomu ne vinnij A chas plinuv Ivan Dzyuba davno vidbuv rik uv yaznennya stav drukuvatisya a Lukash lishavsya vignancem Mikola Bazhan Oles Gonchar klopotali pered Volodimirom Sherbickim shob povernuti vignancya v literaturu ale toj vidpoviv sho CK KPU proti Lukasha nichogo ne maye sho ce sprava Spilki pismennikiv Davnya istina peresich ne terpit talantiv pishe Mihajlo Serzhenko Talantiv malo peresichi bagato A Lukash zbisa talanovitij Dmitro Pavlichko pro situaciyu Lukasha pisav Na vulicyah Kiyeva hodili chinovniki v dublonkah ta norkovih ushankah a vin Lukash stavav u dveryah bez shapki i palta v samomu kostyumchiku shololij chervonij vid holodu Situaciya zminilasya lishe u 1979 roci koli novij redaktor zhurnalu Vitchizna Vitalij Korotich zaproponuvav Lukashevi pereklasti kilka virshiv z ugorskoyi Ostanni roki zhittya Memorialna tablichka na budinku de zhiv Mikola Lukash u 1973 1988 rokah vulicya Mihajla Omelyanovicha Pavlenka 3 Mogila Mikoli Lukasha skulptor Yevgen Prokopov 50 24 52 pn sh 30 30 40 sh d 50 414639 pn sh 30 511306 sh d 50 414639 30 511306 Ostanni roki zhittya Mikola Lukash hvoriv na rak Buv ponovlenij u Spilci pismennikiv Ukrayini na hvili perebudovi u 1986 roci faktichno naperedodni smerti Vin tak i ne dochekavsya vidannya velikogo tomu svoyih perekladiv knizhki pid nazvoyu Vid Bokachcho do Apollinera yaka vijshla 1990 roku i stala svoyeridnim pam yatnikom Lukashevi Pomer u serpni 1988 roku pohovanij na Bajkovomu kladovishi Ale ne v centralnomu sektori a na zadvirkah istoriyi yak vislovivsya uporyadnik knigi Nash Lukash Leonid Cherevatenko Tozh koli pismenniki na choli z Dmitrom Pavlichkom pishli viddati shanu Mikoli Lukashu to dovgo ne mogli znajti jogo mogilu Pam yatnik na mogili bilu marmurovu stelu Lukashu postavila jogo shanuvalnicya vikladachka Mogilyanki Olga Petrova Unikalna zh biblioteka perekladacha ponad tri tisyachi knizhok potrapila do Muzeyu literaturi tudi yiyi peredala sestra Mikoli Lukasha PerekladiMikoli Lukashu pershomu v Ukrayini vdalosya pereklasti Fausta Za jogo pereklad ukrayinskoyu movoyu bralisya Ivan Franko Mihajlo Starickij Dmitro Zagul ale poduzhati vsyu poemu Gete nihto ne zmig dali pershoyi chastini zhoden iz nih ne prosunuvsya Mikola Lukash pracyuvav nad nim 18 rokiv Takozh Lukash pereklav Bal v operi Yuliana Tuvima poemu sho satirichno zobrazila polske suspilstvo vzagali vvazhali hto za tvir yakij godi pereklasti U drugomu tomi memuariv Nash Lukash Dmitro Pavlichko zgaduye U ti roki Lukashevogo Fausta chitala vsya intelektualna Ukrayina Tuvim ukrayinskoyu movoyu zvuchav krashe nizh v originali Lukash vikoristav take nespodivane leksichne bagatstvo nashoyi movi tak gnuchko ta sluhnyano jshla za jogo rukoyu mogutnya pleyada tuvimivskih metafor taka ironiya vibliskuvala z kozhnogo rechennya perekladu sho ya buv zacharovanij tim usim Lukasheva mova yak nebesa pobacheni v teleskop Miriadi sliv yaki godi sposterigati prostim okom vistupayut u jogo movi zi svoyim glibinnim svitlom Krim togo Mikola Lukash pereklav ukrayinskoyu movoyu Madam Bovari Flobera liriku Shillera Dekameron Bokachcho 2 soneti zi zbirki Rilke Soneti do Orfeya ta bagato inshogo Zagalom Mikola Lukash znav 22 movi z 18 vilno perekladav i buv odnim z nebagatoh perekladachiv yaki pracyuvali z originalnim tekstom a ne z promizhnim perekladom rosijskoyu U Radyanskomu Soyuzi tvori svitovih klasikiv yaki dozvolyalosya perekladati perekladali movami nacionalnih menshin ne z originalu a tilki z rosijskoyi movi zgaduye movoznavec Oleksandr Ponomariv dzherelo Ale Lukash perekladav lishe z pershotvoru Okremoyi uvagi zaslugovuye pereklad Dekamerona zroblenij Lukashem arhayichnoyu ukrayinskoyu movoyu XVII XIX stolit Do vsih prikazok i aforizmiv Bokkachcho vin znajshov tochni ukrayinski vidpovidniki Okrim togo Lukash mav fenomenalne lingvistichne obdaruvannya i divovizhnu erudiciyu v galuzi zarubizhnoyi literaturi Vshanuvannya pam yatiYuvilejna moneta NBU prisvyachena Mikoli Lukashu U 1989 roci redakciya zhurnalu Vsesvit zasnuvala shorichnu premiyu imeni Mikoli Lukasha Ars Translationis za najkrashi perekladi j perekladoznavchi praci opublikovani vprodovzh roku na storinkah zhurnalu U kilkoh mistah Ukrayini imenem Mikoli Lukasha nazvano vulici Ukaz Prezidenta Ukrayini 594 2009 Pro vidznachennya 90 richchya vid dnya narodzhennya Mikoli Lukasha Postanova Verhovnoyi radi Ukrayini 2654 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2019 roci 2019 roku vidbuvsya festival Lukash Fest v ramkah yakogo organizuvali seriyu zahodiv z metoyu vidznachennya 100 littya vid dnya narodzhennya Mikoli Lukasha Zahodi vidbuvalisya vprodovzh roku v riznih kutochkah Ukrayini a takozh u Polshi Nimechchini Avstraliyi ta Shveciyi Najbilsh znakovoyu podiyeyu festivalyu stala prem yera operi Lyuchiya di Lammermur vpershe za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini postavlena ukrayinskoyu movoyu Proyekt utileno za pidtrimki Ukrayinskogo kulturnogo fondu Lvivskoyi miskoyi radi Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi ta Lvivskogo korejskogo centru Hanmadi Golova organizacijnogo komitetu j avtorka proyektu Tetyana Savchin 2019 roku z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya mitcya Nacionalnij bank Ukrayini vipustiv yuvilejnu monetu nominalom 2 grivni prisvyachenu Mikoli Lukashu 22 chervnya 2023 roku u misti Irpin provulok Nahimova perejmenuvali na provulok Mikoli Lukasha U misti Poltava provulok Radisheva zaproponovano perejmenuvati na provulok Mikoli Lukasha U misti Dnipro vulicyu Vladivostocku perejmenuvali na vulicyu Mikoli Lukasha TvoriPerekladi Mikoli Lukasha na storinkah okremih knizhok Rik Tekst i vidannya Naklad 1953 Stil A Pershij udar K Derzhlitvidav URSR 30 000 1955 Gete J V Faust K Derzhlitvidav URSR 8 000 1955 Flober G Madam Bovari K Derzhlitvidav URSR 30 000 1956 Gejne G Vibrani tvori U 2 t T 1 K Derzhlitvidav URSR nevidomo 1956 Rodari Dzh Malim i starim pro Italiyu i Rim K Molod 88 000 1956 Bokkachcho Dzh Dekameron shozhe ce pomilka pershe vidannya bulo v 1964 15 000 1958 Stil A Diti francuzkih dokeriv K Ditvidav URSR 15 000 1959 Berns R Vibrane K Derzhlitvidav URSR 8 000 1959 Chopich B Ribalka i Kit K Ditvidav URSR 58 000 1960 Kerrol L Alisa v Krayini Chudes K Radyanskij pismennik Redaktor 32000 1960 Rodari Dzh Yakogo koloru remesla Virshi Per z ital K Ditvidav URSR 88 000 1961 Yelin Pelin Yan Bibiyan K Ditvidav URSR 25 000 1961 Flober G Madam Bovari Pobut provinciyi K Derzhlitvidav URSR 15 000 1962 Lope de Vega Ovecha krinicya Sobaka na sini K Derzhlitvidav URSR 6 000 1963 Tuvim Yu Vibrani poeziyi Kiyiv Derzhlitvidav 4 000 1964 Bokkachcho Dzh Dekameron K Dnipro 65 000 1965 Berns R Poeziyi K Dnipro 5 000 1966 Rodari Dzh U nebi i na zemli K Veselka 100 000 1967 Madach I Tragediya lyudini K Dnipro 4 000 1967 Shiller F Lirika K Dnipro 28 000 1968 Verlen P Lirika K Dnipro 16 000 1969 Bokkachcho Dzh Dekameron K Dnipro 25 000 1969 Garsia Lorka F Lirika K Dnipro 12 000 1969 Gete J V Faust Gete J V Tvori Kiyiv 50 000 1981 Gete J V Faust K Dnipro 20 000 1984 Apolliner G Poeziyi K Dnipro 7 000 1985 Bokkachcho Dzh Dekameron K Dnipro 150 000 1985 Shekspir V Troyil i Kressida Shekspir V Tvori v shesti tomah T 4 K Dnipro 1984 1986 68 000 1986 Volker Yi Poeziyi K Dnipro 2300 1986 Jozhef A Poeziyi K Dnipro 3200 1987 Flober G Pani Bovari G Flober Tvori V 2 t T 1 Kiyiv 250 000 1990 Vid Bokkachcho do Apollinera Perekladi M Lukasha K Dnipro 16 000 1990 Rodari Dzh U nebi i na zemli K Veselka 100 000 1995 Servantes Saavedra M de Premudrij gidalgo Don Kihot z Lamanchi Per z isp M Lukash A Perepadya K Dnipro nevidomo 2000 Bokkachcho Dzh Dekameron Dnipropetrovsk Sich 3 000 2001 Gete J V Faust Gete J V Faust Lirika Kiyiv 10 000 2002 Flober G Pani Bovari Prosta dusha Harkiv Folio 2 500 2003 Bokkachcho Dzh Dekameron Harkiv Folio 2 500 2004 Shiller J F Lirika Drami Harkiv Folio 2 500 2005 Servantes Saavedra M de Premudrij gidalgo Don Kihot z Lamanchi K Dnipro nevidomo 2005 Flober G Pani Bovari Prosta dusha Harkiv Folio 1 250 2008 Servantes Saavedra M de Premudrij gidalgo Don Kihot z Lamanchi Harkiv Folio 1 250Vlasni hudozhni tvori2003 roku opublikovano Shpigachki uporyadkovanu Leonidom Cherevatenkom neveliku knizhku epigram shpigachok Mikoli Lukasha zhodna z yakih ne dochekalasya publikaciyi hocha deyaki peredavalisya z ust v usta Yak ot napriklad cya Krashe chuzhist bajduzhist nenavist I prezirstvo i glum i zloba Nizh cya panska lukava laskavist Sho uvichnyuye rabstvo raba PrimitkiAnna Shepa 21 grudnya 2011 I nash i vash Lukash Ukrayina moloda Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2012 r Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 17 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ganna Cherkaska UAHistory Arhiv originalu za 17 lipnya 2020 Procitovano 29 08 2016 Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini 594 2009 Pro vidznachennya 90 richchya vid dnya narodzhennya Mikoli Lukasha Prezident Ukrayini 2009 originalu za 10 lipnya 2014 Procitovano 17 lyutogo 2023 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2019 roci vid 18 12 2018 2654 VIII Striha Maksim 15 09 2019 ukrayinskoyu UP zhittya Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2020 Rezultati onlajn golosuvannya za novi nazvi 61 vulici Poltavskoyi gromadi Internet vidannya Poltavshina ukr 28 serpnya 2023 Procitovano 28 serpnya 2023 Za materialami Mikola Lukash biobibliografichnij pokazhchik V Savchin uklad Ukrayinska bibliografiya ch 10 Lviv Vidavnichij centr LNU im I Franka 2003 s 40 58 Chernyakov Boris Chudodij ukrayinskogo hudozhnogo slova Mikola Lukash biobibliografichnij pokazhchik 1953 2005 K Kritika 2007 s 7 34 Arhiv originalu za 19 veresnya 2019 Procitovano 17 veresnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lukash M O Shpigachki uporyad ta pislyamova L V Cherevatenko K Yaroslaviv Val 2003 69 s 154 s il ISBN 966 8135 05 9 LiteraturaLukash Mikola Oleksijovich Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Mikola Lukash podvizhnik ukrayinskogo hudozhnogo perekladu monogr Valentina Savchin Lviv Litopis 2014 374 s Nash Luka sh U 2 kn Uporyadnik Leonid Cherevatenko K VD Kiyevo Mogilyanska akademiya Kn 1 2009 kn 2 2011 zbirka spogadiv suchasnikiv Mikoli Lukasha pro nogo Frazeologiya perekladiv Mikoli Lukasha Slovnik dovidnik Oleg Mikitenko Mikola Lukash i Vsesvit Vsesvit 2005 1 2 elektronna versiya 19 kvitnya 2005 u Wayback Machine Yevgen Popovich Ce im ya mene zacharuvalo poliglot ta she j bliskuchij perekladach Vsesvit 2009 3 4 S 198 203 elektronna versiya V R Savchin Novatorstvo Mikoli Lukasha v istoriyi ukrayinskogo hudozhnogo perekladu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata filologichnih nauk Kiyiv 2006 elektronna versiya avtoreferatu 7 travnya 2008 u Wayback Machine Lukash Mikola S 131 U knizi Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Mikola Lukash Biobibliografichnij pokazhchik Ukladach V Savchin naukovij redaktor R Zorivchak redaktor bibliograf G Dombrovska redkolegiya B Yakimovich golova ta in Lviv Vidavnichij centr LNU im I Franka 2003 356 s Ukrayinska biobibliografiya Nova seriya ch 10 500 prim ISBN 966 613 272 9 Viktor Zhadko Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 86 87 264 Viktor Zhadko U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv K 2007 S 25 83 92 298 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 224 Viktor Zhadko Bajkovij nekropol K 2004 S 211 215 Bogdan Zholdak pro Karpa Solenika Josipa Timchenka Ivana Piddubnogo Yuriya Kondratyuka Mikolu Lukasha B Zholdak Kiyiv Grani T 2009 125 s Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 256 5 Anatolij Pticin pro Sholom Alejhema Yanusha Korchaka Frica Krejslera Mikolu Lukasha Matir Terezu A Pticin Kiyiv Grani T 2009 120 s Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 219 0 Boris Chernyakov Mikola Lukash Biobibliografichnij pokazhchik 1953 2005 K Kritika 2007 576 s Chernovatij L M Mikola Lukash Mocart ukrayinskogo perekladu Biografichno bibliografichnij ta misteckij naris Chernovatij L M Karaban V I Chernyakov B I ta in Vinnicya Nova Kniga 2009 445 s ISBN 978 966 382 196 2 Vira Ageyeva Chomu perekladach Dekamerona prosivsya v radyansku tyurmu Ukrayinska literaturna gazeta 17 sichnya 2020 1 28 sichnya 2020 u Wayback Machine Marichka Naboka Dmitro Dzhulaj Mikoli Lukashu 100 rokiv Divak ta hipster yakij pereklav Shekspira ta Gete Radio Svoboda 19 grudnya 2019 Savchin V Lukashiana Mihajla Moskalenka Vsesvit 2007 3 4 S 146 151 http www vsesvit journal com old content view 296 41 PosilannyaPerekladi Mikoli Lukasha 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine u biblioteci Chtivo Mikola Lukash biografiya 30 veresnya 2015 u Wayback Machine UaModna 1 veresnya 2015 Virshi u perekladi Mikoli Lukasha 10 zhovtnya 2012 u Wayback Machine