Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Махтумкулі туркм Magtymguly Pyragy перс مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi також Мактимґули псевдонім Фраґі 1724 с Хаджі

Махтумкулі

Махтумкулі́ (туркм. Magtymguly Pyragy, перс. مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi‎, (також Мактимґули) псевдонім — Фраґі́; 1724, с. Хаджіговшан — 1807, там же) — туркменський поет, родоначальник туркменської літератури.

Махтумкулі
Magtymguly
image
Махтумкулі Фраґі
Псевдонім Фраґі
Народився 1733[1][2]
d, Сефевідський Іран
Помер 1782[3][1][2]
Голестан, Іран
Поховання d
Країна image Сефевідський Іран
image Афшариди
image Занди
image Каджари
Національність туркмен
Діяльність поет, основоположник туркменської літератури
Сфера роботи філософія і поезія[4]
Мова творів туркменська
Конфесія іслам
Батько d
image Махтумкулі у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Махтумкулі народився у 1724 році в селі Хаджіговшан в долині річки Атрек у передгір'ї Копетдага, де здавна жили туркмени різних в родині поета Азаді Довлетмамеда (перс. دولت‏محمد عضدي‎). На той час туркменські племена цього району, в тому числі і гоклен, до роду якого геркез коліна кишик належала родина Махтумкулі, були у васальній залежності від перських правителів.

Махтумкулі навчався у сільській ісламській школі (мектебе́), де викладав його батько. Ще змалку він вивчився читати перською і арабською, чому посприяли уроки батька. Так само з дитинства майбутній поет був звиклий до ремесел — лимарства, ковальства і золотарства.

У 1753 році Махтумкулі навчався один рік у медресе при усипальниці святого Ідрис-Баба у Кизил-Аяку на Амудар'ї в Бухарському ханстві.

У 1754 році Махтумкулі вирушив до Бухари, де вступив до знаменитого медресе Кокельташ, у якому навчався протягом року. Саме там він здружився з туркменом із Сирії на ім'я Нурі-Казим ібн Бахар, людиною високоосвіченою з духовним титулом мавлана. Разом із ним Махтумкулі пустився у мандри Середньою Азією — землі сучасних Туркменістану, Ірану, Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Афганістану, діставшись навіть півночі Індії.

У 1757 році обидва мандрівні поети прибули до Хіви, значного культурного і освітнього осередку з великим числом відомих медресе. Тут Махтумкулі вступив і закінчив навчання у медресе, збудованому ханом Ширгазі в 1713 році, і в якому навчалися особливо обдаровані учні, відзначені милістю самого хана.

У 1760 році помер батько Махтумкулі, і поет змушений був повернутися на батьківщину. На той час дівчину на ім'я Менглі, яку кохав поет, вже видали заміж за іншого чоловіка, родина якого спромоглася заплатити високий калим. Своє кохання до Менглі Махтумкулі проніс через усе життя — їй присвячено чимало ліричних творів поета. Черговим ударом долі для нього стала смерть двох старших братів, які загинули на шляху посольства до правителя Ахмед-шаха, у яке входили. Братам Махтумкулі також присвятив свої поетичні рядки. За якийсь час Махтумкулі одружився, однак обидва його сини, Сари та Ібрагім, померли у дитячому віці.

Після 1760 року і до самої смерті Махтумкулі здійснив мандрівку на півострів (Мангишлак), до Астрахані, землями Азербайджану і Близького Сходу.

Поет помер у 1807 році.

Значення Махтумкулі

Великий туркменський поет і мислитель XVIII століття Махтумкулі в історії свого народу відіграв таку ж роль, як в українській славетний Тарас Шевченко.

Махтумкулі вдалося у значній мірі змінити туркменську поетичну мову, зблизивши її з розмовною мовою туркменів, фактично він став основоположником сучасної літературної норми туркменської мови. Так само поет відійшов від традиційної арабо-перської метрики, якою послуговувалися раніші туркменські поети, замінивши її силабічною системою.

Твори Махтумкулі поширювалися у списках та усній передачі народних співців; опубліковані вперше 1842 року.

Поетична спадщина Махтумкулі

Поезія Махтумкулі

Збереглося понад 10 000 рядків поезій Махтумкулі.

Вже у зрілому віці поет прибрав псевдонім Фрагі́ («розлучений») — наприкінці кожного вірша він поміщав цей підпис, іноді поруч зі справжнім ім'ям, наче звертаючись до себе, що в цілому відповідало звичаям його доби.

Махтумкулі уславлений, перш за все, творами туркменської патріотичної тематики — «Туркменська доля», «Наставляння», «Нашестя», «Заклик» тощо.

У віршах «От часи», «Шукає», «У багатьох життя» та ін. лунають соціальні мотиви; поезії «Мечем і словом», «Не вічний ти» та інші — про звичаї та взаємини між людьми.

Як це притаманно східній поезії в цілому, не обійшов Махтумкулі і тематику кохання — чудова лірика його вірші «Прийди на побачення», «Закоханій», «Володарка» та інші.

Вірш «Туркменська доля»

Подібно до того, як «Заповіт» Тараса Шевченка перекладено 147 мовами народів світу, так само багатьма мовами перекладено й вірш Махтумкулі «Туркменська доля». На початку 1980-х років в Ашгабаті готувалася книжка — видання «Туркменської долі» різними мовами. Туркменський Держкомвидав звернувся до аналогічного нашого комітету з проханням зробити український переклад цього вірша; був надісланий і кваліфікований підрядник. Здійснення цієї справи було доручене київському видавництву «Дніпро». Редакція поезії видавництва замовила переклад (Михайлу Москаленку), який чудово впорався з завданням у березні 1982 року), дотримуючись віршованого розміру та схеми римування першотвору. В Україні переклад побачив світ лише у 2006 році у часописі «Всесвіт» (№ 3–4).

Нижче наведено туркменський оригінал і український переклад М. Москаленка вірша «Туркменська доля».

туркменський оригінал український переклад
TÜRKMENIŇ

Jeýhun bilen bahry-Hazar arasy,
Çöl üstünden öser ýeli türkmeniň;
Gül-gunçasy — gara gözüm garasy,
Gara dagdan iner sili türkmeniň.

Hak sylamyş bardyr onuň saýasy,
Çyrpynşar çölünde neri, maýasy,
Reňbe-reň gül açar ýaşyl ýaýlasy,
Gark bolmuş reýhana çöli türkmeniň.

Al-ýaşyl bürenip çykar perisi,
Kükeýip bark urar anbaryň ysy,
Beg, töre, aksakal ýurduň eýesi,
Küren tutar gözel ili türkmeniň.

Ol merdiň ogludyr, mertdir pederi,
Görogly gardaşy, serhoşdyr seri,
Dagda, düzde kowsa, saýýatlar diri
Ala bilmez, ýolbars ogly türkmeniň.

Köňüller, ýürekler bir bolup başlar,
Tartsa ýygyn, erär topraklar-daşlar,
Bir suprada taýýar kylynsa aşlar,
Göteriler ol ykbaly türkmeniň.

Köňül howalanar ata çykanda,
Daglar lagla döner gyýa bakanda,
Bal getirer, joşup derýa akanda,
Bent tutdurmaz, gelse sili türkmeniň.

Gapyl galmaz, döwüş güni har olmaz,
Gargyşa, nazara giriftar olmaz,
Bilbilden aýrylyp, solup, saralmaz,
Daýym anbar saçar güli türkmeniň.

Tireler gardaşdyr, urug ýarydyr,
Ykballar ters gelmez hakyň nurudyr,
Mertler ata çyksa, söweş sarydyr,
Ýow üstüne ýörär ýoly türkmeniň.

Serhoş bolup çykar, jiger daglanmaz,
Daşlary syndyrar, ýoly baglanmaz,
Gözüm gaýra düşmez köňül eglenmez,
Magtymguly — sözlär tili türkmeniň.		 Туркменська доля

Джейхýн — Бахра-Хазáр: між двох оцих границь —
Пустельна просторінь жарких вітрів туркменських!
Рожевий цвіт троянд, огонь моїх зіниць,
Гірська вода річок і ручаїв туркменських!

Закон туркмена — честь, і правда тут свята;
Баский його румак на волі вироста;
Стобарвно веснами пустеля розцвіта,
Буяє дивоцвіт серед степів туркменських!

Красуня з'явиться в одінні осяйнім —
Духмяним запахом повіє медяним;
Найбільші мудреці владарять краєм цим,
Зведе нові міста хист трударів туркменських!

Туркмен — син воїна, і сам одважний він,
Він з роду Гер-оглè, не жде на нього згин,
Не схоплять вороги його серед рівнин,
Бо мужність лев'яча — в єстві синів туркменських!

Каміння плавиться, коли проходить рать,
Серця єднаються і душі променять,
А як збирається народ бенкетувать —
Злинає вище дух од стрімчаків туркменських!

Сміливцю весело не сходити з сідла!
Він гляне — сиплеться рубінами скала,
Гей річка чистими медами потекла…
Не стримать греблями лавин і злив туркменських!

Туркменові клятьба ворожа не страшна,
Ані походів даль, ні битва навісна;
В розлуці з солов'єм не опаде вона —
Троянда запашна із квітників туркменських!

Так! Доля — істини самої блиск ясний,
А слава — чесний рід, племен братерський стрій.
Оружно рушити на справедливий бій —
Ось найжаданіший з усіх шляхів туркменських!

Туркмена не схитнуть негоди й бурі злі,
Немає перепон для нього на землі;
І вічно житиме — сказав Махтумкулі —
Народна мова, скарб коштовних слів туркменських!
Примітки

Згаданий у вірші Бахра-Хазáр — це Каспій, Каспійське (Хазарське) море; Джейхýн — «бурхлива», постійний епітет річки Амудар'ї; Гер-оглè — герой однойменного епосу, відомого в туркменській, а також в узбецькій, казахській, таджицькій та інших версіях.

Махтумкулі й Україна

image
(Пам'ятник Махтумкулі в Києві)

Українською мовою вірші Махтумкулі перекладали (щоправда, з підрядника) П.Тичина, В.Сосюра, М.Рильський, Л. Первомайський, В. Бичко, М.Москаленко тощо. Образ Махтумкулі змальовано у творах (Я.Шпорти) — «Слово про Махтумкулі» і «Кеміне сміється».

У радянський час культурний обмін між народами окремих республік СРСР, в тому числі і між українцями і туркменами, був інтенсивніший, адже часто інспірувався центром. Так у 1972 році в рамках Днів туркменської культури в Україні Київ відвідала численна делегація діячів культури з Ашгабату, які крім інших заходів, відкрили в Києві в Святошинському районі (Бібліотеку ім. Махтумкулі). Ця бібліотека функціонує і досі. У її стінах працює музей творчості Махтумкулі. Тут зібрані цікаві експонати, альбоми й рідкісні видання книг Махтумкулі. Найціннішим експонатом є збірник віршів Махтумкулі мовою оригіналу з використанням арабської графіки. У музеї також посідають почесне місце й сучасні туркменські видання, що, зокрема, стосуються історії й культури країни. (Бібліотека ім. Махтумкулі) в Києві стала своєрідним осередком туркменської культури.

Видання і посилання на твори Махтумкулі

Окреме видання поетичних творів Махтумкулі вийшли 1962 і 1983 р., російські перекладні видання (в Москві, Ленінграді і Ташкенті) належать до радянської доби:

На грошах

Пам'ятники Махтумкулі

Джерела та література

Посилання

  • Махтумкулі // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 136. — .

Примітки

  1. Бібліотека Конгресу — 1800.
    d:Track:Q131454
  2. ISNI — 2012.
    d:Track:Q423048
  3. http://thesaurus.cerl.org/record/cnp00403431
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Mahtumkuli turkm Magtymguly Pyragy pers مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi takozh Maktimguli psevdonim Fragi 1724 s Hadzhigovshan 1807 tam zhe turkmenskij poet rodonachalnik turkmenskoyi literaturi MahtumkuliMagtymgulyMahtumkuli FragiPsevdonim FragiNarodivsya 1733 1 2 d Sefevidskij IranPomer 1782 3 1 2 Golestan IranPohovannya dKrayina Sefevidskij Iran Afsharidi Zandi KadzhariNacionalnist turkmenDiyalnist poet osnovopolozhnik turkmenskoyi literaturiSfera roboti filosofiya i poeziya 4 Mova tvoriv turkmenskaKonfesiya islamBatko d Mahtumkuli u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaMahtumkuli narodivsya u 1724 roci v seli Hadzhigovshan v dolini richki Atrek u peredgir yi Kopetdaga de zdavna zhili turkmeni riznih v rodini poeta Azadi Dovletmameda pers دولت محمد عضدي Na toj chas turkmenski plemena cogo rajonu v tomu chisli i goklen do rodu yakogo gerkez kolina kishik nalezhala rodina Mahtumkuli buli u vasalnij zalezhnosti vid perskih praviteliv Mahtumkuli navchavsya u silskij islamskij shkoli mektebe de vikladav jogo batko She zmalku vin vivchivsya chitati perskoyu i arabskoyu chomu pospriyali uroki batka Tak samo z ditinstva majbutnij poet buv zviklij do remesel limarstva kovalstva i zolotarstva U 1753 roci Mahtumkuli navchavsya odin rik u medrese pri usipalnici svyatogo Idris Baba u Kizil Ayaku na Amudar yi v Buharskomu hanstvi U 1754 roci Mahtumkuli virushiv do Buhari de vstupiv do znamenitogo medrese Kokeltash u yakomu navchavsya protyagom roku Same tam vin zdruzhivsya z turkmenom iz Siriyi na im ya Nuri Kazim ibn Bahar lyudinoyu visokoosvichenoyu z duhovnim titulom mavlana Razom iz nim Mahtumkuli pustivsya u mandri Serednoyu Aziyeyu zemli suchasnih Turkmenistanu Iranu Uzbekistanu Kazahstanu Tadzhikistanu Afganistanu distavshis navit pivnochi Indiyi U 1757 roci obidva mandrivni poeti pribuli do Hivi znachnogo kulturnogo i osvitnogo oseredku z velikim chislom vidomih medrese Tut Mahtumkuli vstupiv i zakinchiv navchannya u medrese zbudovanomu hanom Shirgazi v 1713 roci i v yakomu navchalisya osoblivo obdarovani uchni vidznacheni milistyu samogo hana U 1760 roci pomer batko Mahtumkuli i poet zmushenij buv povernutisya na batkivshinu Na toj chas divchinu na im ya Mengli yaku kohav poet vzhe vidali zamizh za inshogo cholovika rodina yakogo spromoglasya zaplatiti visokij kalim Svoye kohannya do Mengli Mahtumkuli pronis cherez use zhittya yij prisvyacheno chimalo lirichnih tvoriv poeta Chergovim udarom doli dlya nogo stala smert dvoh starshih brativ yaki zaginuli na shlyahu posolstva do pravitelya Ahmed shaha u yake vhodili Bratam Mahtumkuli takozh prisvyativ svoyi poetichni ryadki Za yakijs chas Mahtumkuli odruzhivsya odnak obidva jogo sini Sari ta Ibragim pomerli u dityachomu vici Pislya 1760 roku i do samoyi smerti Mahtumkuli zdijsniv mandrivku na pivostriv Mangishlak do Astrahani zemlyami Azerbajdzhanu i Blizkogo Shodu Poet pomer u 1807 roci Znachennya MahtumkuliVelikij turkmenskij poet i mislitel XVIII stolittya Mahtumkuli v istoriyi svogo narodu vidigrav taku zh rol yak v ukrayinskij slavetnij Taras Shevchenko Mahtumkuli vdalosya u znachnij miri zminiti turkmensku poetichnu movu zblizivshi yiyi z rozmovnoyu movoyu turkmeniv faktichno vin stav osnovopolozhnikom suchasnoyi literaturnoyi normi turkmenskoyi movi Tak samo poet vidijshov vid tradicijnoyi arabo perskoyi metriki yakoyu poslugovuvalisya ranishi turkmenski poeti zaminivshi yiyi silabichnoyu sistemoyu Tvori Mahtumkuli poshiryuvalisya u spiskah ta usnij peredachi narodnih spivciv opublikovani vpershe 1842 roku Poetichna spadshina MahtumkuliPoeziya Mahtumkuli Zbereglosya ponad 10 000 ryadkiv poezij Mahtumkuli Vzhe u zrilomu vici poet pribrav psevdonim Fragi rozluchenij naprikinci kozhnogo virsha vin pomishav cej pidpis inodi poruch zi spravzhnim im yam nache zvertayuchis do sebe sho v cilomu vidpovidalo zvichayam jogo dobi Mahtumkuli uslavlenij persh za vse tvorami turkmenskoyi patriotichnoyi tematiki Turkmenska dolya Nastavlyannya Nashestya Zaklik tosho U virshah Ot chasi Shukaye U bagatoh zhittya ta in lunayut socialni motivi poeziyi Mechem i slovom Ne vichnij ti ta inshi pro zvichayi ta vzayemini mizh lyudmi Yak ce pritamanno shidnij poeziyi v cilomu ne obijshov Mahtumkuli i tematiku kohannya chudova lirika jogo virshi Prijdi na pobachennya Zakohanij Volodarka ta inshi Virsh Turkmenska dolya Podibno do togo yak Zapovit Tarasa Shevchenka perekladeno 147 movami narodiv svitu tak samo bagatma movami perekladeno j virsh Mahtumkuli Turkmenska dolya Na pochatku 1980 h rokiv v Ashgabati gotuvalasya knizhka vidannya Turkmenskoyi doli riznimi movami Turkmenskij Derzhkomvidav zvernuvsya do analogichnogo nashogo komitetu z prohannyam zrobiti ukrayinskij pereklad cogo virsha buv nadislanij i kvalifikovanij pidryadnik Zdijsnennya ciyeyi spravi bulo doruchene kiyivskomu vidavnictvu Dnipro Redakciya poeziyi vidavnictva zamovila pereklad Mihajlu Moskalenku yakij chudovo vporavsya z zavdannyam u berezni 1982 roku dotrimuyuchis virshovanogo rozmiru ta shemi rimuvannya pershotvoru V Ukrayini pereklad pobachiv svit lishe u 2006 roci u chasopisi Vsesvit 3 4 Nizhche navedeno turkmenskij original i ukrayinskij pereklad M Moskalenka virsha Turkmenska dolya turkmenskij original ukrayinskij pereklad TURKMENIN Jeyhun bilen bahry Hazar arasy Col ustunden oser yeli turkmenin Gul guncasy gara gozum garasy Gara dagdan iner sili turkmenin Hak sylamys bardyr onun sayasy Cyrpynsar colunde neri mayasy Renbe ren gul acar yasyl yaylasy Gark bolmus reyhana coli turkmenin Al yasyl burenip cykar perisi Kukeyip bark urar anbaryn ysy Beg tore aksakal yurdun eyesi Kuren tutar gozel ili turkmenin Ol merdin ogludyr mertdir pederi Gorogly gardasy serhosdyr seri Dagda duzde kowsa sayyatlar diri Ala bilmez yolbars ogly turkmenin Konuller yurekler bir bolup baslar Tartsa yygyn erar topraklar daslar Bir suprada tayyar kylynsa aslar Goteriler ol ykbaly turkmenin Konul howalanar ata cykanda Daglar lagla doner gyya bakanda Bal getirer josup derya akanda Bent tutdurmaz gelse sili turkmenin Gapyl galmaz dowus guni har olmaz Gargysa nazara giriftar olmaz Bilbilden ayrylyp solup saralmaz Dayym anbar sacar guli turkmenin Tireler gardasdyr urug yarydyr Ykballar ters gelmez hakyn nurudyr Mertler ata cyksa sowes sarydyr Yow ustune yorar yoly turkmenin Serhos bolup cykar jiger daglanmaz Daslary syndyrar yoly baglanmaz Gozum gayra dusmez konul eglenmez Magtymguly sozlar tili turkmenin Turkmenska dolya Dzhejhyn Bahra Hazar mizh dvoh ocih granic Pustelna prostorin zharkih vitriv turkmenskih Rozhevij cvit troyand ogon moyih zinic Girska voda richok i ruchayiv turkmenskih Zakon turkmena chest i pravda tut svyata Baskij jogo rumak na voli virosta Stobarvno vesnami pustelya rozcvita Buyaye divocvit sered stepiv turkmenskih Krasunya z yavitsya v odinni osyajnim Duhmyanim zapahom poviye medyanim Najbilshi mudreci vladaryat krayem cim Zvede novi mista hist trudariv turkmenskih Turkmen sin voyina i sam odvazhnij vin Vin z rodu Ger ogle ne zhde na nogo zgin Ne shoplyat vorogi jogo sered rivnin Bo muzhnist lev yacha v yestvi siniv turkmenskih Kaminnya plavitsya koli prohodit rat Sercya yednayutsya i dushi promenyat A yak zbirayetsya narod benketuvat Zlinaye vishe duh od strimchakiv turkmenskih Smilivcyu veselo ne shoditi z sidla Vin glyane sipletsya rubinami skala Gej richka chistimi medami potekla Ne strimat greblyami lavin i zliv turkmenskih Turkmenovi klyatba vorozha ne strashna Ani pohodiv dal ni bitva navisna V rozluci z solov yem ne opade vona Troyanda zapashna iz kvitnikiv turkmenskih Tak Dolya istini samoyi blisk yasnij A slava chesnij rid plemen braterskij strij Oruzhno rushiti na spravedlivij bij Os najzhadanishij z usih shlyahiv turkmenskih Turkmena ne shitnut negodi j buri zli Nemaye perepon dlya nogo na zemli I vichno zhitime skazav Mahtumkuli Narodna mova skarb koshtovnih sliv turkmenskih Primitki Zgadanij u virshi Bahra Hazar ce Kaspij Kaspijske Hazarske more Dzhejhyn burhliva postijnij epitet richki Amudar yi Ger ogle geroj odnojmennogo eposu vidomogo v turkmenskij a takozh v uzbeckij kazahskij tadzhickij ta inshih versiyah Mahtumkuli j Ukrayina Pam yatnik Mahtumkuli v Kiyevi Ukrayinskoyu movoyu virshi Mahtumkuli perekladali shopravda z pidryadnika P Tichina V Sosyura M Rilskij L Pervomajskij V Bichko M Moskalenko tosho Obraz Mahtumkuli zmalovano u tvorah Ya Shporti Slovo pro Mahtumkuli i Kemine smiyetsya U radyanskij chas kulturnij obmin mizh narodami okremih respublik SRSR v tomu chisli i mizh ukrayincyami i turkmenami buv intensivnishij adzhe chasto inspiruvavsya centrom Tak u 1972 roci v ramkah Dniv turkmenskoyi kulturi v Ukrayini Kiyiv vidvidala chislenna delegaciya diyachiv kulturi z Ashgabatu yaki krim inshih zahodiv vidkrili v Kiyevi v Svyatoshinskomu rajoni Biblioteku im Mahtumkuli Cya biblioteka funkcionuye i dosi U yiyi stinah pracyuye muzej tvorchosti Mahtumkuli Tut zibrani cikavi eksponati albomi j ridkisni vidannya knig Mahtumkuli Najcinnishim eksponatom ye zbirnik virshiv Mahtumkuli movoyu originalu z vikoristannyam arabskoyi grafiki U muzeyi takozh posidayut pochesne misce j suchasni turkmenski vidannya sho zokrema stosuyutsya istoriyi j kulturi krayini Biblioteka im Mahtumkuli v Kiyevi stala svoyeridnim oseredkom turkmenskoyi kulturi Vidannya i posilannya na tvori Mahtumkuli Okreme vidannya poetichnih tvoriv Mahtumkuli vijshli 1962 i 1983 r rosijski perekladni vidannya v Moskvi Leningradi i Tashkenti nalezhat do radyanskoyi dobi Mahtumkuli Poeziyi Uporyadkuvannya pereklad iz turkmenskoyi peredmova P Movchana K Dnipro 198 s 24 bereznya 2019 u Wayback Machine Mahtum Kuli Poeziyi K 1962 119 s Mahtumkuli Fragi Dole Otyamsya dole 17 travnya 2012 u Wayback Machine ukr Mahtumkuli Izbrannoe M 1960 ros Mahtumkuli Izbrannaya lirika Tashkent 1977 ros Mahtumkuli Izbrannoe M Hud literatura 1983 ros Mahtumkuli L Sovetskij pisatel 1984 ros Na groshah Banknota nominalom 10 manativ Turkmenistan 2009 rik Pam yatniki Mahtumkuli Ashgabad Mavzolej Mahtumkuli IranDzherela ta literaturaMahtumkuli Turkmenska dolya Chitaye V Bilocerkivskij audio Ulugberdiyev A Mahtumkuli st v Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 6 K 1981 stor 414 Poetichnij zapovit turkmenskogo geniya stattya Mihajla Moskalenka pro poeta i pereklad virsha Turkmenska dolya Vsesvit 3 4 za 2006 rik 8 bereznya 2012 u Wayback Machine ukr Kratkaya literaturnaya enciklopediya M 1972 ros U biblioteci imeni Mahtumkuli v Kiyevi zibrani ridkisni vidannya knig turkmenskogo poeta ukr Zyrin A Ovezgeldyev M Peredmova do Mahtumkuli Stihotvoreniya L Sovetskij pisatel 1984 ros Bajramov Nuri Dolgaya doroga povist pro Mahtumkuli pereklad Grebnova M zbirka Dolgaya doroga Ashhabad Magaryf 1986 ros PosilannyaMahtumkuli Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 136 ISBN 966 692 744 6 PrimitkiBiblioteka Kongresu 1800 d Track Q131454 ISNI 2012 d Track Q423048 http thesaurus cerl org record cnp00403431 Czech National Authority Database d Track Q13550863
Топ