Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Людвік Вацулік | ||||
|---|---|---|---|---|
| чеськ. Ludvík Vaculík | ||||
 | ||||
| Народився | 23 липня 1926 , Злінський край, Чехословаччина | |||
| Помер | 6 червня 2015 (88 років), Середньочеський край, Чехія | |||
| Громадянство | Чехія | |||
| Національність | чех | |||
| Діяльність | письменник, журналіст | |||
| Сфера роботи | d[1], фейлетон[1] і публіцистика[1] | |||
| Мова творів | чеська | |||
| Magnum opus | «Дві тисячі слів» | |||
| Членство | Хартія 77[2], Q125391857?[3] і d[3] | |||
| Партія | Комуністична партія Чехословаччини | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d[4] і d[5] | |||
| Нагороди | Орден Томаша Гарріга Масарика 3 класу | |||
| Сайт: ludvikvaculik.cz | ||||
| | ||||
 Людвік Вацулік у Вікісховищі | ||||
Людвік Вацулік (чеськ. Ludvík Vaculík, 23 липня 1926, , Злінський край, Чехословаччина — 6 червня 2015, , Середньочеський край, Чехія) — чеський письменник і журналіст-фейлетоніст. Став відомий завдяки зверненню «Дві тисячі слів», написаному під час подій Празької весни.
Юність
Народився 23 липня 1926 році в (Валашске-Клобоуки) в сім'ї теслі. Після закінчення середньої школи навчався в Школі робочої молоді підприємства (знаменита взуттєва фабрика, Злін). Під час війни продовжив працювати на фірмі і одночасно підвищував кваліфікацію в Школі взуттєвиків (1941–1946). В 1948 вступив в Комуністичну партію Чехословаччини (КПЧ) і в 1950 закінчив дворічний курс Вищої партійної школи в Празі. Викладав в інтернаті Об'єднаних заводів в Бенешеві над Плучницею. У цей час з'явилася його перша проза («Гучний будинок», «Сокира»).
Молодість
Після повернення зі служби в армії працював редактором політичної літератури у видавництві рупора Комуністичної партії Чехословаччини , а пізніше — в сільському журналі «Бесіда сільської родини». Після 1958 року в молодіжній редакції Чехословацького радіо вів передачі «Мікрофон молодих» (потім — «Мікрофорум») і «Вчора мені було 15», став членом . В 1965 році влаштувався на роботу в «Літературну газету». Його фейлетони порівнювали з фейлетонами Карела Чапека. На в кінці червня 1967 року виголосив промову, в якій вимагав свободи слова та скасування цензури. За це був виключений з партії.
Дві тисячі слів
Маніфест «Дві тисячі слів» Вацулік написав на прохання тих сил в КПЧ, які підтримували реформатора Дубчека — групи академіків на чолі з Віхтерле і члена політбюро . У ньому, під виглядом демократизації політичного режиму ЧССР, фактично містилися заклики до усунення від влади Комуністичної партії, відходу Чехословаччини з соціалістичного шляху розвитку. Маніфест був опублікований 27 червня 1968 року відразу в декількох чехословацьких газетах (Літературна газета, Сільська газета і ), буквально на наступний день після того, як парламент своїм законом скасував попередню цензуру в пресі. Незважаючи на наявність в маніфесті «2000 слів» прямих закликів до захисту уряду Дубчека «зі зброєю в руках», сам Вацулік сьогодні стверджує, що його знаменитий текст був написаний під враженням вчення Махатми Ганді і закликав до громадянського протистояння без застосування насильства.
Вторгнення танків Варшавського договору в Чехословаччину в 1968 році Вацулік описує з гумором: "21 серпня 1968 року я був з сім'єю в моєму рідному місті Брумов, гостював у двоюрідного брата теж по імені Людвік. О шостій ранку його дружина відкрила двері в нашу кімнату і каже: «Людвік, росіяни нас окупують!». Мій брат встав, запалив і сказав: «Чим ми їх привітаємо? Сливовиця випита, гранат немає». Потім прийшли лісничі, мовляв, треба мене заховати. А я кажу: «Це що ще за дурість, що я буду тут сто років ховатися, чи що?».
За часів нормалізації
За часів нормалізації (з 1969) Вацуліку було заборонено друкуватися. В 1969–1971 роках публікувався в рукописному журналі «Йонаш» . Його книги виходили у самвидаві, а також у великих чеських видавництвах за кордоном — Sixty-Eight Publishers в Торонто і в кельнському «Індексі». Його книги цих років — «Крихітки» (1973), «Чеський сонник» (1981; «Улюблені однокласники» (1981).
У 1973 році Вацулік став організатором непідцензурного видавництва , котрий випустив близько чотирьохсот книг, а в 1977 році став одним з лідерів правозахисної організації Хартія 77. Отримав Премію Ярослава Сейферта у 1987 році.
Після оксамитової революції
Офіційна заборона на роботи Вацуліка знята в кінці 1989 року, після оксамитової революції. Вацулік — один з небагатьох письменників того часу, який не був причетний до політичного життя в цей час. У листопаді 1989 року організатори політичних урочистостей на Льотній запропонували Вацулік повідомити, про що він хоче говорити, і після його відмови зробити це — не пустили на трибуну, посилаючись на те, що свідомий народ не дасть йому виступити, звинувачуючи в боягузтві.
Після 1989 року Вацулік написав книги «Як справи, хлопець» (1991 — про відносини батька з сином), «Немемуари» (1998 — про своє життя), «Прощання з Дівою» (2003 — про божественне падіння) і «Покращені пісеньки» (2006 — народні пісні, поліпшені Вацуліком). Невиданою залишається його еротична проза «Старе ліжко» і «Хліб наш насущний». Право вирішувати видавати, їх чи ні після смерті, передано синові письменника.
За літературні та цивільні заслуги в 1996 році письменник нагороджений орденом Томаша Масарика.
В 2000-х
У 2000-х Вацулік жив в Празі, писав прозу і вів колонку «Останнє слово» в праволіберальній газеті . «З чуйністю, властивою тільки натурам винятковим, — пише Іван Клима, — коротко, дотепно і цікаво Вацулік виявляє і називає по імені причини хвороб, що роз'їдають душу і тіло нашого суспільства; в блискучому літературному стилі, що не має аналогів з часів Карела Чапека, він веде боротьбу за нормальну людину і її гідне, осмислене життя». У серпні 2008 82-річний Вацулік в одному з «Останніх слів» різко висловився проти дозволу отримання в Чехії для громадян Росії: «… цей народ, який отримав таке виховання і пройшов таку селекцію, небезпечний в будь-якій ситуації. Тому я не згоден з тим, щоб таких людей до нас впускали. Вони приїжджають під девізом свободи, нічого про неї не знаючи, привозять сюди свій капітал, щоб зачепитися, а коли їх тут стане багато, так вони вимагатимуть автономії. А брати з держави прийдуть їх рятувати. Як в Грузії».
Примітки
- Czech National Authority Database
- COURAGE Registry
- Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- Чеське телебачення — 1992.
- https://plus.rozhlas.cz/maminka-lenka-prochazkova-je-klidna-tatinek-ludvik-vaculik-me-v-detstvi-bil-8590075
Посилання
- Людвик Вацулик (журнал «Рефлекс») [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.](чес.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Lyudvik Vaculikchesk Ludvik VaculikNarodivsya 23 lipnya 1926 1926 07 23 Zlinskij kraj ChehoslovachchinaPomer 6 chervnya 2015 2015 06 06 88 rokiv Serednocheskij kraj ChehiyaGromadyanstvo ChehiyaNacionalnist chehDiyalnist pismennik zhurnalistSfera roboti d 1 fejleton 1 i publicistika 1 Mova tvoriv cheskaMagnum opus Dvi tisyachi sliv Chlenstvo Hartiya 77 2 Q125391857 3 i d 3 Partiya Komunistichna partiya ChehoslovachchiniU shlyubi z dDiti d 4 i d 5 Nagorodi Orden Tomasha Garriga Masarika 3 klasuSajt ludvikvaculik cz Lyudvik Vaculik u Vikishovishi Lyudvik Vaculik chesk Ludvik Vaculik 23 lipnya 1926 19260723 Zlinskij kraj Chehoslovachchina 6 chervnya 2015 Serednocheskij kraj Chehiya cheskij pismennik i zhurnalist fejletonist Stav vidomij zavdyaki zvernennyu Dvi tisyachi sliv napisanomu pid chas podij Prazkoyi vesni YunistNarodivsya 23 lipnya 1926 roci v Valashske Klobouki v sim yi tesli Pislya zakinchennya serednoyi shkoli navchavsya v Shkoli robochoyi molodi pidpriyemstva znamenita vzuttyeva fabrika Zlin Pid chas vijni prodovzhiv pracyuvati na firmi i odnochasno pidvishuvav kvalifikaciyu v Shkoli vzuttyevikiv 1941 1946 V 1948 vstupiv v Komunistichnu partiyu Chehoslovachchini KPCh i v 1950 zakinchiv dvorichnij kurs Vishoyi partijnoyi shkoli v Prazi Vikladav v internati Ob yednanih zavodiv v Beneshevi nad Pluchniceyu U cej chas z yavilasya jogo persha proza Guchnij budinok Sokira MolodistPislya povernennya zi sluzhbi v armiyi pracyuvav redaktorom politichnoyi literaturi u vidavnictvi rupora Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini a piznishe v silskomu zhurnali Besida silskoyi rodini Pislya 1958 roku v molodizhnij redakciyi Chehoslovackogo radio viv peredachi Mikrofon molodih potim Mikroforum i Vchora meni bulo 15 stav chlenom V 1965 roci vlashtuvavsya na robotu v Literaturnu gazetu Jogo fejletoni porivnyuvali z fejletonami Karela Chapeka Na v kinci chervnya 1967 roku vigolosiv promovu v yakij vimagav svobodi slova ta skasuvannya cenzuri Za ce buv viklyuchenij z partiyi Dvi tisyachi slivManifest Dvi tisyachi sliv Vaculik napisav na prohannya tih sil v KPCh yaki pidtrimuvali reformatora Dubcheka grupi akademikiv na choli z Vihterle i chlena politbyuro U nomu pid viglyadom demokratizaciyi politichnogo rezhimu ChSSR faktichno mistilisya zakliki do usunennya vid vladi Komunistichnoyi partiyi vidhodu Chehoslovachchini z socialistichnogo shlyahu rozvitku Manifest buv opublikovanij 27 chervnya 1968 roku vidrazu v dekilkoh chehoslovackih gazetah Literaturna gazeta Silska gazeta i bukvalno na nastupnij den pislya togo yak parlament svoyim zakonom skasuvav poperednyu cenzuru v presi Nezvazhayuchi na nayavnist v manifesti 2000 sliv pryamih zaklikiv do zahistu uryadu Dubcheka zi zbroyeyu v rukah sam Vaculik sogodni stverdzhuye sho jogo znamenitij tekst buv napisanij pid vrazhennyam vchennya Mahatmi Gandi i zaklikav do gromadyanskogo protistoyannya bez zastosuvannya nasilstva Vtorgnennya tankiv Varshavskogo dogovoru v Chehoslovachchinu v 1968 roci Vaculik opisuye z gumorom 21 serpnya 1968 roku ya buv z sim yeyu v moyemu ridnomu misti Brumov gostyuvav u dvoyuridnogo brata tezh po imeni Lyudvik O shostij ranku jogo druzhina vidkrila dveri v nashu kimnatu i kazhe Lyudvik rosiyani nas okupuyut Mij brat vstav zapaliv i skazav Chim mi yih privitayemo Slivovicya vipita granat nemaye Potim prijshli lisnichi movlyav treba mene zahovati A ya kazhu Ce sho she za durist sho ya budu tut sto rokiv hovatisya chi sho Za chasiv normalizaciyiZa chasiv normalizaciyi z 1969 Vaculiku bulo zaboroneno drukuvatisya V 1969 1971 rokah publikuvavsya v rukopisnomu zhurnali Jonash Jogo knigi vihodili u samvidavi a takozh u velikih cheskih vidavnictvah za kordonom Sixty Eight Publishers v Toronto i v kelnskomu Indeksi Jogo knigi cih rokiv Krihitki 1973 Cheskij sonnik 1981 Ulyubleni odnoklasniki 1981 U 1973 roci Vaculik stav organizatorom nepidcenzurnogo vidavnictva Petlice kotrij vipustiv blizko chotirohsot knig a v 1977 roci stav odnim z lideriv pravozahisnoyi organizaciyi Hartiya 77 Otrimav Premiyu Yaroslava Sejferta u 1987 roci Pislya oksamitovoyi revolyuciyiOficijna zaborona na roboti Vaculika znyata v kinci 1989 roku pislya oksamitovoyi revolyuciyi Vaculik odin z nebagatoh pismennikiv togo chasu yakij ne buv prichetnij do politichnogo zhittya v cej chas U listopadi 1989 roku organizatori politichnih urochistostej na Lotnij zaproponuvali Vaculik povidomiti pro sho vin hoche govoriti i pislya jogo vidmovi zrobiti ce ne pustili na tribunu posilayuchis na te sho svidomij narod ne dast jomu vistupiti zvinuvachuyuchi v boyaguztvi Pislya 1989 roku Vaculik napisav knigi Yak spravi hlopec 1991 pro vidnosini batka z sinom Nememuari 1998 pro svoye zhittya Proshannya z Divoyu 2003 pro bozhestvenne padinnya i Pokrasheni pisenki 2006 narodni pisni polipsheni Vaculikom Nevidanoyu zalishayetsya jogo erotichna proza Stare lizhko i Hlib nash nasushnij Pravo virishuvati vidavati yih chi ni pislya smerti peredano sinovi pismennika Za literaturni ta civilni zaslugi v 1996 roci pismennik nagorodzhenij ordenom Tomasha Masarika V 2000 hU 2000 h Vaculik zhiv v Prazi pisav prozu i viv kolonku Ostannye slovo v pravoliberalnij gazeti Z chujnistyu vlastivoyu tilki naturam vinyatkovim pishe Ivan Klima korotko dotepno i cikavo Vaculik viyavlyaye i nazivaye po imeni prichini hvorob sho roz yidayut dushu i tilo nashogo suspilstva v bliskuchomu literaturnomu stili sho ne maye analogiv z chasiv Karela Chapeka vin vede borotbu za normalnu lyudinu i yiyi gidne osmislene zhittya U serpni 2008 82 richnij Vaculik v odnomu z Ostannih sliv rizko vislovivsya proti dozvolu otrimannya v Chehiyi dlya gromadyan Rosiyi cej narod yakij otrimav take vihovannya i projshov taku selekciyu nebezpechnij v bud yakij situaciyi Tomu ya ne zgoden z tim shob takih lyudej do nas vpuskali Voni priyizhdzhayut pid devizom svobodi nichogo pro neyi ne znayuchi privozyat syudi svij kapital shob zachepitisya a koli yih tut stane bagato tak voni vimagatimut avtonomiyi A brati z derzhavi prijdut yih ryatuvati Yak v Gruziyi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 COURAGE Registry d Track Q64784883 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 Cheske telebachennya 1992 d Track Q341134 https plus rozhlas cz maminka lenka prochazkova je klidna tatinek ludvik vaculik me v detstvi bil 8590075PosilannyaLyudvik Vaculik zhurnal Refleks 5 grudnya 2008 u Wayback Machine ches ros