Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левицький Кость Антонович Леви цький гербу Роґаля 18 листопада 1859 18

Левицький Кость

Левицький Кость
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левицький.

Кость Антонович Леви́цький гербу Роґаля (18 листопада 1859(18591118), Тисмениця, Станиславівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині Україна, Івано-Франківська область — 12 листопада 1941, Львів, Дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх) — український державний діяч, публіцист, юрист, історик, один із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття — першої половини XX століття, доктор наук. Співзасновник УНДП. З початку Першої світової війни очолив Головну українську раду у Львові. З листопада 1918 р. — голова Державного секретаріату ЗУНР, потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. Прем'єр-міністр ЗУНР (листопад — грудень 1918). У липні 1941 засновник, голова Національної Ради у Львові.

Кость Антонович Левицький
image
Кость Антонович Левицький
image
Роґаля
Прем'єр-міністр ЗУНР
9 листопада 1918 — грудень 1918
Попередник: посада запроваджена
Спадкоємець: Ісидор Голубович
 
Народження: 18 листопада 1859(1859-11-18)
Тисмениця, Станиславівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія
Смерть: 12 листопада 1941(1941-11-12) (81 рік)
Львів, Дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх
Поховання: Янівський цвинтар[1]
Національність: українець
Країна: Австро-Угорщина → ЗУНР → Друга Річ Посполита → Українська Держава
Освіта: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Партія: Українська Національно-Демократична Партія
Шлюб: Ольга з Огоновських
Нагороди:
image
Командор ордена Леопольда (Австрія)

image Медіафайли у Вікісховищі

image Роботи у  Вікіджерелах

Зять академіка ПАН Омеляна Огоновського, вуйко Любомира Огоновського.

Біографія

image
Надгробок на могилі батьків біля церкви в Нижневі

Народився 18 листопада 1859 у містечку Тисмениця Станиславівського повіту Королівства Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині районний центр Івано-Франківської області, Україна) в сім'ї священника УГКЦ, шляхтича гербу «Роґаля» о. Антіна Левицького (1832—1909, Нижнів) — пароха Нижнева. Мав брата Олександра (?—1918), який працював секретарем при Міністерстві справедливості уряду Австро-Угорщини, зятя о. Северина Метеллі.

Після закінчення в 1878 році Станиславівської цісарсько-королівської гімназії навчався на правничих факультетах Львівського та Віденського університетів. У 1884 році склав докторат, у 1890 році відкрив адвокатську канцелярію у Львові.

Активний громадський діяч: обирали заступником голови «Академічного братства», активним діячем першого товариства українських правників «Кружок правничий» (1881), співзасновником, провідним діячем товариства українських ремісників «Зоря», «Народної торгівлі» (1883), страхового товариства «Дністер» (1891), «Краєвого союзу ревізійного» (1904), «Земельного банку гіпотечного» (1910), директором «Краєвого союзу кредитового» (1898—1939), засідав в управі «Просвіти».

Виявив себе в галузі науки: перекладав закони, опрацьовував українську юридичну термінологію, уклав німецько-український правничий словник, почесний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, співзасновник, довголітній редактор «Часописі правничої» та квартальника Союзу українських адвокатів «Життя і право», автор популярних юридичних праць.

Видатний політик: співзасновник і секретар «Народної Ради», член президії та президент Народного комітету Української національно-демократичної партії, депутат Палати Послів австрійського парламенту (1907—1918) та Галицького сейму (1908—1913 роки, від IV курії округу Рогатин; входив до складу «Українсько-руського соймового клубу», заступник голови у 1908—1909 роках, його голова у 1910-13 роках); 1913—1914 роки — від IV курії округу Жидачів), президент (голова) «Українського соймового клюбу» в Галицькому сеймі (1913—1914 років), президент українського клубу в австрійському парламенті (1910—1916). Очолюючи боротьбу українських парламентарів за український університет і реформу виборчої ординації до Галицького сейму, став одним із найавторитетніших українських політиків. На початку I світової війни очолив Головну Українську Раду, згодом Загальну Українську Раду — координаційний орган  українських партій. У 1914 році нагороджений командорським хрестом австрійського ордена Леопольда.

1 серпня 1914 року разом з Миколою Ганкевичем та Михайлом Павликом створив і очолив Головну українську раду.

Співорганізатор похорону Івана Франка 31 травня 1916 року.

Керівник Державного Секретаріату ЗУНР

В умовах розпаду Австро-Угорської імперії парламентарії сформували Українську Національну Раду, взяли курс на створення незалежної держави. 31 жовтня 1918 р. львівська делегація Ради під проводом Костя Левицького ухвалила рішення про збройне повстання. 9 листопада УНРада під головуванням Костя Левицького схвалила опрацьовану за його участі тимчасову Конституцію ЗУНР. Голова першого уряду — Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР.

Уряд діяв два місяці, сформував правові й організаційні засади ЗУНР. Після відставки Кость Левицький очолював комісію виборчого законодавства УНРади. Через відступ УГА в липні 1919 року за Збруч переїхав до Відня, увійшов до складу уряду ЗУНР як уповноважений у справах преси та пропаганди, згодом — закордонних справ. Очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921), був членом делегації ЗУНР на Ґенуезькій конференції (1922). Очолював Комітет політичної еміграції. Після самоліквідації 1923 р. уряду згідно з рішенням Ліги Націй про анексію Східної Галичини повернувся до Львова.

Міжвоєнний період

У міжвоєнний період входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання; вирішальної ролі в політиці вже не відігравав. Працював на посадах директора «Центробанку», очолював Союз українських адвокатів, входив до складу Навчальної ради адвокатів Польщі. Проявив себе як історик — автор «Історії політичної думки галицьких українців 1848—1914 рр.» (1926), «Історії визвольних змагань галицьких українців у часи світової війни 1914—1918 рр.» (1928—1930), «Великий зрив» (1931) тощо «Історію політичної думки галицьких українців» досі вважають основною працею з історії українського національного руху XIX ст.

«Золотий вересень» 1939 року втягнув його у вир політики — однопартійці доручили налагодити контакти з червоними завойовниками. 22 вересня 1939 р. він представився новій владі, але невдовзі п. Костя вивезли до Москви. Арешт Левицького ініціював М. Хрущов, ні з ким з цього приводу не консультуючись. 80-річний сеньйор галицької політики просидів на Луб'янці півтора року. Побутує думка, що внаслідок наполягань Кирила Студинського та інших галичан, на думку яких, начебто, зважала радянська влада, навесні 1941 р. Костя Левицького якимось дивом звільнили, він повернувся до Львова. Утім, важливу роль у звільненні К.Левицького відігравали міркування політичного характеру, які вдалося довести до відома Берії, а, через нього і до Молотова, Павлу Судоплатову. Останньому було доручено Берією підготувати доповідь про політичні наслідки арешту К.Левицького і в цій доповіді Судоплатов висловився проти арешту і за звільнення Левицького, що й було зроблено.

image
Могила Костя Левицького на 38 полі Янівського цвинтаря

Проголошення Української держави

30 червня 1941 року оунівці проголосили Українську державу, Кость Левицький очолив Раду Сеньйорів (передпарламент — з 6 липня, із 30 липня 1941 р. — УНРада). Неодноразово провадив нелегкі переговори з нацистами, намагався відіграти роль представника єдиної легітимної влади в Галичині. На початку 1942-го нацисти поставили перед УНРадою ультиматум про саморозпуск.

Помер 12 листопада 1941 року. Похований на Янівському меморіальному цвинтарі поруч з генералом Мироном Тарнавським.

У прощальному слові митрополит Йосип Сліпий, відзначаючи величезні заслуги Костя Левицького, назвав його «керманичем політичного життя народу до останньої хвилини».

Вшанування пам'яті

1992 р. вулицю Володимира Маяковського у Львові, на якій під № 34 був розташований будинок Костя Левицького, перейменували на його честь.

26 листопада 2009 Національним банком України була випущена ювілейна монета «Кость Левицький».

У 2010 р. до 150-річчя від дня народження Кость Левицького Львівською обласною державною телерадіокомпанією було презентовано документальний фільм, присвячений діяльності видатного адвоката, громадського та політичного діяча. Сценаристом і ведучим телевізійного фільму виступив журналіст та дипломат Яців Володимир.

На батьківщині, в Тисмениці, одна з центральних вулиць носить ім'я К. Левицького.

image
Вул. Костя Левицького в Тисмениці

Праці

Кость Левицький — автор цінних історичних праць:

  • Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 (1926) (завантажити з Chtyvo.org [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.])
  • Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр. (1928) (завантажити з Chtyvo.org [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.])
  • Великий зрив (1931).

Примітки

  1. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/14810/1/15_pohovannya.pdf
  2. Омелян Огоновський нар. 3 серпня 1832, пом. 28 жовтня 1894 / Родовід [ 15 листопада 2017 у Wayback Machine.][]
  3. Михайло Гуцуляк. Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — іл. — С. 27. — .
  4. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : KM Akademia, 2004. — S. 249. — . (англ.)
  5. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 77.
  6. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий. — Львів : Свічадо, 2010. — С. 36. — .
  7. Там само. — С. 36, 55.
  8. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103—104.
  9. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 114.
  10. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 114—115.
  11. Kronika [ 29 липня 2017 у Wayback Machine.] // Głos Rzeszowski, Nr 4 z 8 marca 1914. — S. 3.
  12. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien, 1918. — S. 59.(нім.)
  13. Кульчицький, Станіслав Владиславович; Лебедєва, Юлія Генадіївна (2009). Історія України (Українська) . Київ: Видавництво "Генеза". с. 304. ISBN .
  14. Литвин М., Науменко К. Історія Галицького стрілецтва. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 36. — .

Джерела та література

  • Андрусяк Т. Г. Левицький Кость Антонович [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 87. — .
  • Красівський О. Левицький Кость // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 394. — .
  • Левицький Кость [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 815. — 1000 екз.
  • Левицький Кость Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2014. — С. 245—247.
  • Левицький Кость [ 7 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 463. — .
  • Литвин М. // Львівська Газета. — 2008. — 30 жовт.
  • Литвин М. // Львівська Газета. — 2008. — 31 жовт.
  • Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с.: іл. — С. 77. — .
  • Слюзар В., Щербак Л. Левицький Кость Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 330. — .
  • Солдатенко В. Ф. Левицький Костянтин Антонович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — .
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — С. 113—115, 152. — (Львівська сотня). — .

Посилання

  • Документальний фільм Українські Державники — Кость Левицький.
  • Урядовий портал [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
image
 Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levickij Kost Antonovich Levi ckij gerbu Rogalya 18 listopada 1859 18591118 Tismenicya Stanislavivskij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini Ukrayina Ivano Frankivska oblast 12 listopada 1941 Lviv Distrikt Galichina General gubernatorstvo Tretij Rejh ukrayinskij derzhavnij diyach publicist yurist istorik odin iz najviznachnishih politichnih diyachiv Galichini kincya XIX stolittya pershoyi polovini XX stolittya doktor nauk Spivzasnovnik UNDP Z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni ocholiv Golovnu ukrayinsku radu u Lvovi Z listopada 1918 r golova Derzhavnogo sekretariatu ZUNR potim golova komisiyi z viborchoyi reformi pri uryadi Prem yer ministr ZUNR listopad gruden 1918 U lipni 1941 zasnovnik golova Nacionalnoyi Radi u Lvovi Kost Antonovich LevickijKost Antonovich Levickij Rogalya Prem yer ministr ZUNR 9 listopada 1918 gruden 1918 Poperednik posada zaprovadzhena Spadkoyemec Isidor Golubovich Narodzhennya 18 listopada 1859 1859 11 18 Tismenicya Stanislavivskij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstrijska imperiyaSmert 12 listopada 1941 1941 11 12 81 rik Lviv Distrikt Galichina General gubernatorstvo Tretij RejhPohovannya Yanivskij cvintar 1 Nacionalnist ukrayinecKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Druga Rich Pospolita Ukrayinska DerzhavaOsvita yuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaPartiya Ukrayinska Nacionalno Demokratichna PartiyaShlyub Olga z Ogonovskih Nagorodi Komandor ordena Leopolda Avstriya Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zyat akademika PAN Omelyana Ogonovskogo vujko Lyubomira Ogonovskogo znachushist faktu BiografiyaNadgrobok na mogili batkiv bilya cerkvi v Nizhnevi Narodivsya 18 listopada 1859 u mistechku Tismenicya Stanislavivskogo povitu Korolivstva Galichini i Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini rajonnij centr Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina v sim yi svyashennika UGKC shlyahticha gerbu Rogalya o Antina Levickogo 1832 1909 Nizhniv paroha Nizhneva Mav brata Oleksandra 1918 yakij pracyuvav sekretarem pri Ministerstvi spravedlivosti uryadu Avstro Ugorshini zyatya o Severina Metelli Pislya zakinchennya v 1878 roci Stanislavivskoyi cisarsko korolivskoyi gimnaziyi navchavsya na pravnichih fakultetah Lvivskogo ta Videnskogo universitetiv U 1884 roci sklav doktorat u 1890 roci vidkriv advokatsku kancelyariyu u Lvovi Aktivnij gromadskij diyach obirali zastupnikom golovi Akademichnogo bratstva aktivnim diyachem pershogo tovaristva ukrayinskih pravnikiv Kruzhok pravnichij 1881 spivzasnovnikom providnim diyachem tovaristva ukrayinskih remisnikiv Zorya Narodnoyi torgivli 1883 strahovogo tovaristva Dnister 1891 Krayevogo soyuzu revizijnogo 1904 Zemelnogo banku gipotechnogo 1910 direktorom Krayevogo soyuzu kreditovogo 1898 1939 zasidav v upravi Prosviti Viyaviv sebe v galuzi nauki perekladav zakoni opracovuvav ukrayinsku yuridichnu terminologiyu uklav nimecko ukrayinskij pravnichij slovnik pochesnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Tarasa Shevchenka spivzasnovnik dovgolitnij redaktor Chasopisi pravnichoyi ta kvartalnika Soyuzu ukrayinskih advokativ Zhittya i pravo avtor populyarnih yuridichnih prac Vidatnij politik spivzasnovnik i sekretar Narodnoyi Radi chlen prezidiyi ta prezident Narodnogo komitetu Ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi partiyi deputat Palati Posliv avstrijskogo parlamentu 1907 1918 ta Galickogo sejmu 1908 1913 roki vid IV kuriyi okrugu Rogatin vhodiv do skladu Ukrayinsko ruskogo sojmovogo klubu zastupnik golovi u 1908 1909 rokah jogo golova u 1910 13 rokah 1913 1914 roki vid IV kuriyi okrugu Zhidachiv prezident golova Ukrayinskogo sojmovogo klyubu v Galickomu sejmi 1913 1914 rokiv prezident ukrayinskogo klubu v avstrijskomu parlamenti 1910 1916 Ocholyuyuchi borotbu ukrayinskih parlamentariv za ukrayinskij universitet i reformu viborchoyi ordinaciyi do Galickogo sejmu stav odnim iz najavtoritetnishih ukrayinskih politikiv Na pochatku I svitovoyi vijni ocholiv Golovnu Ukrayinsku Radu zgodom Zagalnu Ukrayinsku Radu koordinacijnij organ ukrayinskih partij U 1914 roci nagorodzhenij komandorskim hrestom avstrijskogo ordena Leopolda 1 serpnya 1914 roku razom z Mikoloyu Gankevichem ta Mihajlom Pavlikom stvoriv i ocholiv Golovnu ukrayinsku radu Spivorganizator pohoronu Ivana Franka 31 travnya 1916 roku Kerivnik Derzhavnogo Sekretariatu ZUNR V umovah rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi parlamentariyi sformuvali Ukrayinsku Nacionalnu Radu vzyali kurs na stvorennya nezalezhnoyi derzhavi 31 zhovtnya 1918 r lvivska delegaciya Radi pid provodom Kostya Levickogo uhvalila rishennya pro zbrojne povstannya 9 listopada UNRada pid golovuvannyam Kostya Levickogo shvalila opracovanu za jogo uchasti timchasovu Konstituciyu ZUNR Golova pershogo uryadu Derzhavnogo sekretariatu ZUNR ministr finansiv ZUNR Uryad diyav dva misyaci sformuvav pravovi j organizacijni zasadi ZUNR Pislya vidstavki Kost Levickij ocholyuvav komisiyu viborchogo zakonodavstva UNRadi Cherez vidstup UGA v lipni 1919 roku za Zbruch pereyihav do Vidnya uvijshov do skladu uryadu ZUNR yak upovnovazhenij u spravah presi ta propagandi zgodom zakordonnih sprav Ocholyuvav delegaciyi ZUNR na mizhnarodnih konferenciyah u Rizi 1920 Zhenevi 1921 buv chlenom delegaciyi ZUNR na Genuezkij konferenciyi 1922 Ocholyuvav Komitet politichnoyi emigraciyi Pislya samolikvidaciyi 1923 r uryadu zgidno z rishennyam Ligi Nacij pro aneksiyu Shidnoyi Galichini povernuvsya do Lvova Mizhvoyennij period U mizhvoyennij period vhodiv do Centralnogo komitetu Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya virishalnoyi roli v politici vzhe ne vidigravav Pracyuvav na posadah direktora Centrobanku ocholyuvav Soyuz ukrayinskih advokativ vhodiv do skladu Navchalnoyi radi advokativ Polshi Proyaviv sebe yak istorik avtor Istoriyi politichnoyi dumki galickih ukrayinciv 1848 1914 rr 1926 Istoriyi vizvolnih zmagan galickih ukrayinciv u chasi svitovoyi vijni 1914 1918 rr 1928 1930 Velikij zriv 1931 tosho Istoriyu politichnoyi dumki galickih ukrayinciv dosi vvazhayut osnovnoyu praceyu z istoriyi ukrayinskogo nacionalnogo ruhu XIX st Zolotij veresen 1939 roku vtyagnuv jogo u vir politiki odnopartijci doruchili nalagoditi kontakti z chervonimi zavojovnikami 22 veresnya 1939 r vin predstavivsya novij vladi ale nevdovzi p Kostya vivezli do Moskvi Aresht Levickogo iniciyuvav M Hrushov ni z kim z cogo privodu ne konsultuyuchis 80 richnij senjor galickoyi politiki prosidiv na Lub yanci pivtora roku Pobutuye dumka sho vnaslidok napolyagan Kirila Studinskogo ta inshih galichan na dumku yakih nachebto zvazhala radyanska vlada navesni 1941 r Kostya Levickogo yakimos divom zvilnili vin povernuvsya do Lvova Utim vazhlivu rol u zvilnenni K Levickogo vidigravali mirkuvannya politichnogo harakteru yaki vdalosya dovesti do vidoma Beriyi a cherez nogo i do Molotova Pavlu Sudoplatovu Ostannomu bulo dorucheno Beriyeyu pidgotuvati dopovid pro politichni naslidki areshtu K Levickogo i v cij dopovidi Sudoplatov vislovivsya proti areshtu i za zvilnennya Levickogo sho j bulo zrobleno Mogila Kostya Levickogo na 38 poli Yanivskogo cvintarya Progoloshennya Ukrayinskoyi derzhavi 30 chervnya 1941 roku ounivci progolosili Ukrayinsku derzhavu Kost Levickij ocholiv Radu Senjoriv peredparlament z 6 lipnya iz 30 lipnya 1941 r UNRada Neodnorazovo provadiv nelegki peregovori z nacistami namagavsya vidigrati rol predstavnika yedinoyi legitimnoyi vladi v Galichini Na pochatku 1942 go nacisti postavili pered UNRadoyu ultimatum pro samorozpusk Pomer 12 listopada 1941 roku Pohovanij na Yanivskomu memorialnomu cvintari poruch z generalom Mironom Tarnavskim U proshalnomu slovi mitropolit Josip Slipij vidznachayuchi velichezni zaslugi Kostya Levickogo nazvav jogo kermanichem politichnogo zhittya narodu do ostannoyi hvilini Vshanuvannya pam yati1992 r vulicyu Volodimira Mayakovskogo u Lvovi na yakij pid 34 buv roztashovanij budinok Kostya Levickogo perejmenuvali na jogo chest 26 listopada 2009 Nacionalnim bankom Ukrayini bula vipushena yuvilejna moneta Kost Levickij U 2010 r do 150 richchya vid dnya narodzhennya Kost Levickogo Lvivskoyu oblasnoyu derzhavnoyu teleradiokompaniyeyu bulo prezentovano dokumentalnij film prisvyachenij diyalnosti vidatnogo advokata gromadskogo ta politichnogo diyacha Scenaristom i veduchim televizijnogo filmu vistupiv zhurnalist ta diplomat Yaciv Volodimir Na batkivshini v Tismenici odna z centralnih vulic nosit im ya K Levickogo Vul Kostya Levickogo v TismeniciPraciKost Levickij avtor cinnih istorichnih prac Istoriya politichnoyi dumki galickih ukrayinciv 1848 1914 1926 zavantazhiti z Chtyvo org 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Istoriya vizvolnih zmagan galickih ukrayinciv v chasi svitovoyi vijni 1914 1918 rr 1928 zavantazhiti z Chtyvo org 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Velikij zriv 1931 Primitkihttp ena lp edu ua 8080 bitstream ntb 14810 1 15 pohovannya pdf Omelyan Ogonovskij nar 3 serpnya 1832 pom 28 zhovtnya 1894 Rodovid 15 listopada 2017 u Wayback Machine neavtoritetne dzherelo Mihajlo Guculyak Pershij listopad 1918 na Zahidnih zemlyah Ukrayini K Libid 1993 il S 27 ISBN 5 325 00302 X Dmytro Blazejowskyj Historical Sematism of the Archeparchy of L viv 1832 1944 Kyiv KM Akademia 2004 S 249 ISBN 966 518 225 0 angl Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR S 77 Kushak D Istoriya sela Lyublinec Novij Lviv Svichado 2010 S 36 ISBN 978 966 395 408 0 Tam samo S 36 55 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu S 103 104 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu S 114 Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu S 114 115 Kronika 29 lipnya 2017 u Wayback Machine Glos Rzeszowski Nr 4 z 8 marca 1914 S 3 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1918 S 59 nim Kulchickij Stanislav Vladislavovich Lebedyeva Yuliya Genadiyivna 2009 Istoriya Ukrayini Ukrayinska Kiyiv Vidavnictvo Geneza s 304 ISBN 978 966 11 0016 8 Litvin M Naumenko K Istoriya Galickogo strilectva Lviv Kamenyar 1991 S 36 ISBN 5 7745 0394 1 Dzherela ta literaturaAndrusyak T G Levickij Kost Antonovich 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 87 ISBN 978 966 00 1028 1 Krasivskij O Levickij Kost Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 394 ISBN 978 966 611 818 2 Levickij Kost 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 815 1000 ekz Levickij Kost Antonovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 S 245 247 Levickij Kost 7 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 463 ISBN 966 7492 03 6 Litvin M Lvivska Gazeta 2008 30 zhovt Litvin M Lvivska Gazeta 2008 31 zhovt Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 77 ISBN 5 7707 7867 9 Slyuzar V Sherbak L Levickij Kost Antonovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 330 ISBN 966 528 199 2 Soldatenko V F Levickij Kostyantin Antonovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Chornovol I 199 deputativ Galickogo sejmu 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Lviv Triada plyus 2010 228 s S 113 115 152 Lvivska sotnya ISBN 978 966 486 089 2 PosilannyaDokumentalnij film Ukrayinski Derzhavniki Kost Levickij Uryadovij portal 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela

Дата публікації:
Топ