Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Культурна революція (1966—1976 рр.) — масовий рух, початий вождем китайської комуністичної партії Мао Цзедуном, спрямований проти вищих представників середнього класу — державних службовців, артистів і вчених, що були знищені, ув'язнені, принижені або вигнані з країни. Спрямована на «очищення» китайського комунізму, вона була також спробою Мао оновити свою політичну й ідеологічну позицію всередині Китаю. Управлінський і економічний хаос, що виник унаслідок, мав багато довгострокових наслідків.
Зрештою, культурна революція мала на меті зміцнення монопольної влади Мао як єдиного «вождя» Китаю (офіційно — «очищення» китайського комунізму). Вона призвела до знищення значної частки китайської національної культурної та історичної спадщини, економічного та управлінського хаосу, зубожіння та різкого спаду рівня добробуту та загальної культури населення. Кількість жертв офіційно досі точно не встановлена і оцінюється приблизно в 40-70 мільйонів.
Передумови
Великий стрибок
З 1958 по 1960 рік в Китаї проводилась політика Великого стрибка, націлена на зміцнення індустріальної бази і різкий підйом економіки країни. У цей час Китай був на 90 % аграрною країною, яка конче потребувала модернізації. Мао Цзедун обґрунтовував політику Великого стрибка за допомогою марксистської теорії продуктивних сил. Було проведено низку реформ: зокрема, заборонені релігійні організації і містичні ритуали, проведена часткова колективізація і утворені малі селянські господарства, держава взяла під контроль розподіл сільськогосподарської продукції. Китай спочатку намагався наслідувати досвід СРСР і використовував радянських фахівців. Проте спроба посилення економічного зростання за допомогою різкої колективізації, а також підміна професіоналізму ентузіазмом обернулися катастрофою: наслідком Великого стрибка стала смерть від 20 до 40 мільйонів осіб, що зробило його однією з найбільших соціальних катастроф 20 століття.
Міжнародні відносини
Наприкінці 1950-х років відбувся дипломатичний конфлікт між КНР і СРСР. Пік конфлікту припав на 1969 рік, закінченням конфлікту вважається кінець 1980-х. Конфлікт супроводжувався розколом міжнародного комуністичного руху.
Викриття сталінізму на XX з'їзді КПРС, хрущовський курс на поступову лібералізацію в економіці при політиці «Мирного співіснування» викликали невдоволення Мао Цзедуна як такі, що суперечать комуністичній ідеології і створюють загрозу його особистій владі в КПК. Політика Микити Хрущова названа в Китаї ревізіоністською, а її прихильники (Лю Шаоці та інші) піддані нищівній критиці в роки Культурної революції.
З боку СРСР знаком невдоволення маоїстською політикою стало раптове відкликання всього корпусу радянських фахівців, що працювали у КНР за програмою міжнародного співробітництва. Кульмінацією конфлікту стали прикордонні сутички навколо острова Даманський на річці Уссурі.
Періодизація
Перший етап
Відтак, основним ворогом Китаю 1960-х років Мао Цзедун проголосив внутрішній і міжнародний ревізіонізм. Культурна революція першочерговою метою мала боротьбу з ним. Перший етап революції, який виявився найбільш активним та руйнівним, тривав з березня 1966 року по жовтень 1969 року. Формальним приводом до реалізації Культурної революції стала опублікована 1965 року в шанхайській газеті стаття із заголовком «Про нову редакцію історичної драми Розжалування Хай Жуя». Цю п'єсу, присвячену одному з епізодів історії середньовічного Китаю, написав 1960 року китайський історик та водночас заступник мера Пекіна У Хань. Його звинуватили у натяках на звільненні міністра оборони Пен Дехуя, який 1959 року зважився дати негативну оцінку політиці Великого стрибка. Окрім власне У Ханя, почалися переслідування керівників Пекінського міського комітету КПК, а також працівників відділу пропаганди Центрального комітету КПК. Наприкінці 1965 року з усіх посад був знятий за звинуваченням в узурпації всієї влади в армії і виступі проти партії. Так Мао Цзедун почав боротьбу за одноосібне лідерство в партії.
В травні 1966 року Політбюро ЦК КПК прийняло повідомлення Мао з основними тезами Культурної революції, одночасно зняті з посад , , Ян Шанкунь. Створену групу у справах Культурної революції очолив Чень Бода, колишній секретар Мао, його заступниками — дружина Мао та Чжан Чуньцяо. Для придушення будь-яких проявів опозиції вже наприкінці 1966 року організовані перші загони хунвейбінів, у середній школі при Пекінському університеті Цінхуа. Згодом заняття у школах та вишах країни за розпорядженням Мао зовсім припинилися, розгорнулися масові гоніння проти інтелігенції під приводом ревізіонізму. Стали традиційними «суди мас». За далеко не повними даними, тільки в період з 23 серпня до кінця вересня 1966 року хунвейбіни лише в Пекіні вбили 1722 осіб і конфіскували майно у 33 695 сімей. До 3 жовтня 1966 року по всій країні з міст вигнано 397 400 осіб.
Між тим, у серпні 1966 року відбувся XI пленум ЦК КПК, на якому Мао Цзедун оголосив про існування в партії «буржуазного штабу» і відкрито закликав відкрити !», повністю розгромити керівні партійні органи на місцях, а потім створити нові органи влади. Таким чином, погроми хунвейбінів набули ще більшого масштабу. Репресіям піддали близько 53 тисяч осіб, окрім багатьох видатних партійних працівників загинули й письменники, зокрема Лао Ше, . В грудні 1966 року поряд із хунвейбінами сформовані загони цзаофанів, які складали переважно молоді робітники. Вони мали перенести Культурну революцію з освітнього середовища на підприємства і заклади.
Однак і вони не змогли повністю зламати народний опір: працівники влаштовували страйки, вступали в бої із бунтарями, проти «зачисток» виступили й політичні діячі — Чжу Де, Хе Лун, Чень Ї. Тому незабаром розгорнулася кампанія із «захоплення влади». Вперше цзаофані захопили владу в січні 1967 року в Шанхаї. В Пекіні до середини січня «захоплення влади» відбулося загалом у близько 300 відомствах і установах. Паралельно формувалися нові органи влади — революційні комітети. При цьому армія перебирала на себе контроль над комунікаціями, банками, центральними архівами та тюрмами. Однак і в армії не всі покірно підтримували «бунтарів», про що свідчать Уханські події літа 1967 року, тому на допомогу цзаоафані та хунвейбінам виділяли спеціальні частини. До кінця літа 1967 року практично вся країна опинилася під військовим контролем.
У жовтні 1968 року відбувся XII пленум ЦК КПК, у ньому взяла участь тільки третина складу, адже решта вже була репресована. Пленум схвалив всі заходи Культурної революції і назавжди виключив із КПК Лю Шаоці. В квітні 1969 року відбувся IX з'їзд КПК, який остаточно затвердив усі заходи Культурної революції, здійснені в період 1966—1969 років, і прийняв новий Статут КПК. Останній не містив уже чітких економічних програм, а містив «ідеї Мао Цзедуна». Наступником Мао призначався Лінь Бяо.
Загалом, згідно з обвинуваченням «четвірки» і Лінь Бяо від 1981 року, жертвами цих років стало понад 727 тисяч осіб, з яких 34 тисячі загинули. За офіційними даними Китаю, кількість постраждалих в ході Культурної революції склала близько 100 млн осіб.
Другий етап
Другий етап тривав між IX і X з'їздами КПК, від травня 1969 до серпня 1973 року. Перші роки Культурної революції стали катастрофою для економіки Китаю, тому на початку 1970-х років політика партії була дещо підкорегована, зокрема вводилися елементи планування економіки, організації виробництва, матеріального стимулювання. Певне пом'якшення відбулося і в галузі культури.
Однак у березні 1970 року Мао Цзедун висунув ідею змінити Конституцію КНР і передусім скасувати посаду Голови КНР. Проти цього виступили Лінь Бяо і , в тому числі на II пленумі ЦК КПК в серпні того самого року. У відповідь 31 серпня Мао оприлюднив документ «Моя думка», де розкритикував й ініціював розслідування його діяльності, а 16 листопада вийшли «Вказівки з питання про антипартійної діяльності Чень Бода». У вересні 1971 року в авіакатастрофі загинув Лінь Бяо, за офіційною партійною версією «після невдалої спроби перевороту, намагаючись втекти з Китаю». За цим відбулася «зачистка» в армії, десятки тисяч офіцерів піддали репресіям. Офіційно розгорнулася кампанія критики Лінь Бяо.
1972 року розпочався процес відновлення профспілок, комсомолу та інших молодіжних організацій. В березні 1973 року Центральний комітет КПК реабілітував Ден Сяопіна і відновив на посаді заступника прем'єра Державної Ради. В серпні відбувся Х з'їзд КПК, який підтримав критику Лінь Бяо і Чень Бода, закликав народ і далі продовжити взятий курс Культурної революції, за основу якого поклали ідеї Мао Цзедуна про «Продовження революції в умовах диктатури пролетаріату», про «Загострення класової боротьби між пролетаріатом і буржуазією».
Третій етап
Третій етап тривав від X з'їзду КПК до розгрому «банди чотирьох» на чолі з Цзян Цін, від вересня 1973 до жовтня 1976 року. Внутрішньополітична обстановка залишалася вкрай нестійкою. 1974 року Цзян Цін і Ван Хунвень висунули пропозицію, підтриману Мао, критики Лінь Бяо і Конфуція. Окрім засудження «кар'єриста» і «антипартійного елемента» Лінь Бяо, розгорнулася кампанія розвінчання конфуціанства. Останньому протиставлявся легізм — давньокитайська філософія.
Не зважаючи на досягнутий на X з'їзді компроміс між різними силами в КПК, обстановка в країні продовжувала залишатися нестабільною. На початку 1974 р. за пропозицією Цзян Цін, Вана Хунвеня та їх прихильників, підтриманою Мао Цзедуном, розгорнули нову загальнонаціональну політико-ідеологічну кампанію "критики Лінь Бяо і Конфуція. Початок їй поклали виступи в пресі, спрямовані на розвінчання конфуціанства і вихваляння легізму — давньокитайської філософської школи 5-2 століть до н. е., яка відстоювала необхідність підпорядкування суспільства законам.
В січні 1975 року на першій сесії , скликаних вперше за останнє десятиріччя, прийняли нову Конституцію КНР. До неї увійшли установки першого етапу Культурної революції, однак членам «комун» дозволялося мати присадибні ділянки, закріплялася необхідність поліпшення як матеріального, так і культурного рівня життя. Сесія також сформувала склад вищих державних керівних органів, до них увійшли представники різних угруповань, що продовжували боротьбу між собою.
Наприкінці 1974 — на початку 1975 року розгорнулася нова кампанія — «за вивчення теорії диктатури пролетаріату», яка насправді ставила за мету боротьбу із тими політиками, які на перший план висували необхідність пожвавлення економічного розвитку, серед них Чжоу Еньлай, , Ден Сяопін. В світлі нових ідей оплата за результатами праці, право утримувати присадибну ділянку тощо виявлялося «буржуазним правом». Скасували матеріальне заохочення працівників, ввели роботу понад норму. У відповідь робітники влаштовували страйки, а селяни вдавалися до заворушень.
В січні 1976 року після тривалої хвороби помер прем'єр Державної Ради Чжоу Еньлай. Під час церемонії, присвяченій його пам'яті, у квітні 1976 року на центральній площі Пекіна Тяньаньмень відбулися масові виступи, які вимагали відсторонення «четвірки» на чолі із Цзян Цін. За цим наступила нова хвиля чисток, спрямована проти Ден Сяопіна особисто (його зняли з усіх посад) та його прихильників. Однак 9 вересня 1976 року помер Мао Цзедун. Це, а також наступний арешт «четвірки» поклало край Культурній революції. Почався новий етап розвитку країни.
Див. також
Примітки
- Dennis Tao Yang. «China's Agricultural Crisis and Famine of 1959—1961: A Survey and Comparison to Soviet Famines.» [ 14 липня 2013 у Wayback Machine.] Palgrave MacMillan, Comparatrive economic Studies (2008) 50, 1-29.
Література
- В.Головченко. Культурна революція // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.382
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Що таке китайська «культурна революція»? . BBC Україна. 18 травня, 2016 рік. |
- Культурная революция в Китае. Китай: история в лицах и событиях. М.: 1991.
- Усов В. Н. КНР: от «большого скачка» к «культурной революции» (1960—1966 гг.) ИДВ РАН. Москва, 1998. Часть 1, 221 стр.; Часть 2.- 241 с.
- Усов В. Н. КНР: от «культурной революции» к реформам и открытости (1976—1984 гг.). [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.] ИДВ РАН, Москва, 2003. — 190 с. —
- Jung Chang, Wild Swans: Three Daughters of China. Simon and Schuster, (London, 1991); Anchor paperback, (London, 1992), ; Harper Perennial, (London, 2004)
- Michael Schoenhals, ed., China's Cultural Revolution, 1966—1969: Not a Dinner Party (Armonk, N.Y.: M.E. Sharpe, 1996. An East Gate Reader). xix, 400p. .
- MacFarquhar, Roderick and Schoenhals, Michael. Mao's Last Revolution. Harvard University Press, 2006.
Посилання
- Китай для чайников Ч.5/6 Беспредел (1965-1969)| Этап диких танцев| Хунвейбины | Культурная революция
- Доповідь «Культурна революція в Китаї» [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulturna revolyuciya 1966 1976 rr masovij ruh pochatij vozhdem kitajskoyi komunistichnoyi partiyi Mao Czedunom spryamovanij proti vishih predstavnikiv serednogo klasu derzhavnih sluzhbovciv artistiv i vchenih sho buli znisheni uv yazneni prinizheni abo vignani z krayini Spryamovana na ochishennya kitajskogo komunizmu vona bula takozh sproboyu Mao onoviti svoyu politichnu j ideologichnu poziciyu vseredini Kitayu Upravlinskij i ekonomichnij haos sho vinik unaslidok mav bagato dovgostrokovih naslidkiv Zatertij propagandistskij slogan dobi Kulturnoyi revolyuciyi na budivli Vuchanskogo universitetu Bezmezhna vira u Mao Zapit Kulturna revolyuciya perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zreshtoyu kulturna revolyuciya mala na meti zmicnennya monopolnoyi vladi Mao yak yedinogo vozhdya Kitayu oficijno ochishennya kitajskogo komunizmu Vona prizvela do znishennya znachnoyi chastki kitajskoyi nacionalnoyi kulturnoyi ta istorichnoyi spadshini ekonomichnogo ta upravlinskogo haosu zubozhinnya ta rizkogo spadu rivnya dobrobutu ta zagalnoyi kulturi naselennya Kilkist zhertv oficijno dosi tochno ne vstanovlena i ocinyuyetsya priblizno v 40 70 miljoniv PeredumoviVelikij stribok Dokladnishe Velikij stribok Z 1958 po 1960 rik v Kitayi provodilas politika Velikogo stribka nacilena na zmicnennya industrialnoyi bazi i rizkij pidjom ekonomiki krayini U cej chas Kitaj buv na 90 agrarnoyu krayinoyu yaka konche potrebuvala modernizaciyi Mao Czedun obgruntovuvav politiku Velikogo stribka za dopomogoyu marksistskoyi teoriyi produktivnih sil Bulo provedeno nizku reform zokrema zaboroneni religijni organizaciyi i mistichni rituali provedena chastkova kolektivizaciya i utvoreni mali selyanski gospodarstva derzhava vzyala pid kontrol rozpodil silskogospodarskoyi produkciyi Kitaj spochatku namagavsya nasliduvati dosvid SRSR i vikoristovuvav radyanskih fahivciv Prote sproba posilennya ekonomichnogo zrostannya za dopomogoyu rizkoyi kolektivizaciyi a takozh pidmina profesionalizmu entuziazmom obernulisya katastrofoyu naslidkom Velikogo stribka stala smert vid 20 do 40 miljoniv osib sho zrobilo jogo odniyeyu z najbilshih socialnih katastrof 20 stolittya Mizhnarodni vidnosini Naprikinci 1950 h rokiv vidbuvsya diplomatichnij konflikt mizh KNR i SRSR Pik konfliktu pripav na 1969 rik zakinchennyam konfliktu vvazhayetsya kinec 1980 h Konflikt suprovodzhuvavsya rozkolom mizhnarodnogo komunistichnogo ruhu Vikrittya stalinizmu na XX z yizdi KPRS hrushovskij kurs na postupovu liberalizaciyu v ekonomici pri politici Mirnogo spivisnuvannya viklikali nevdovolennya Mao Czeduna yak taki sho superechat komunistichnij ideologiyi i stvoryuyut zagrozu jogo osobistij vladi v KPK Politika Mikiti Hrushova nazvana v Kitayi revizionistskoyu a yiyi prihilniki Lyu Shaoci ta inshi piddani nishivnij kritici v roki Kulturnoyi revolyuciyi Z boku SRSR znakom nevdovolennya maoyistskoyu politikoyu stalo raptove vidklikannya vsogo korpusu radyanskih fahivciv sho pracyuvali u KNR za programoyu mizhnarodnogo spivrobitnictva Kulminaciyeyu konfliktu stali prikordonni sutichki navkolo ostrova Damanskij na richci Ussuri PeriodizaciyaPlakati chasiv kulturnoyi revolyuciyi Odin z atributiv kulturnoyi revolyuciyi citatnik Mao Citatniki v rukah u molodi Pershij etap Vidtak osnovnim vorogom Kitayu 1960 h rokiv Mao Czedun progolosiv vnutrishnij i mizhnarodnij revizionizm Kulturna revolyuciya pershochergovoyu metoyu mala borotbu z nim Pershij etap revolyuciyi yakij viyavivsya najbilsh aktivnim ta rujnivnim trivav z bereznya 1966 roku po zhovten 1969 roku Formalnim privodom do realizaciyi Kulturnoyi revolyuciyi stala opublikovana 1965 roku v shanhajskij gazeti stattya iz zagolovkom Pro novu redakciyu istorichnoyi drami Rozzhaluvannya Haj Zhuya Cyu p yesu prisvyachenu odnomu z epizodiv istoriyi serednovichnogo Kitayu napisav 1960 roku kitajskij istorik ta vodnochas zastupnik mera Pekina U Han Jogo zvinuvatili u natyakah na zvilnenni ministra oboroni Pen Dehuya yakij 1959 roku zvazhivsya dati negativnu ocinku politici Velikogo stribka Okrim vlasne U Hanya pochalisya peresliduvannya kerivnikiv Pekinskogo miskogo komitetu KPK a takozh pracivnikiv viddilu propagandi Centralnogo komitetu KPK Naprikinci 1965 roku z usih posad buv znyatij za zvinuvachennyam v uzurpaciyi vsiyeyi vladi v armiyi i vistupi proti partiyi Tak Mao Czedun pochav borotbu za odnoosibne liderstvo v partiyi V travni 1966 roku Politbyuro CK KPK prijnyalo povidomlennya Mao z osnovnimi tezami Kulturnoyi revolyuciyi odnochasno znyati z posad Yan Shankun Stvorenu grupu u spravah Kulturnoyi revolyuciyi ocholiv Chen Boda kolishnij sekretar Mao jogo zastupnikami druzhina Mao ta Chzhan Chuncyao Dlya pridushennya bud yakih proyaviv opoziciyi vzhe naprikinci 1966 roku organizovani pershi zagoni hunvejbiniv u serednij shkoli pri Pekinskomu universiteti Cinhua Zgodom zanyattya u shkolah ta vishah krayini za rozporyadzhennyam Mao zovsim pripinilisya rozgornulisya masovi goninnya proti inteligenciyi pid privodom revizionizmu Stali tradicijnimi sudi mas Za daleko ne povnimi danimi tilki v period z 23 serpnya do kincya veresnya 1966 roku hunvejbini lishe v Pekini vbili 1722 osib i konfiskuvali majno u 33 695 simej Do 3 zhovtnya 1966 roku po vsij krayini z mist vignano 397 400 osib Mizh tim u serpni 1966 roku vidbuvsya XI plenum CK KPK na yakomu Mao Czedun ogolosiv pro isnuvannya v partiyi burzhuaznogo shtabu i vidkrito zaklikav vidkriti povnistyu rozgromiti kerivni partijni organi na miscyah a potim stvoriti novi organi vladi Takim chinom pogromi hunvejbiniv nabuli she bilshogo masshtabu Represiyam piddali blizko 53 tisyach osib okrim bagatoh vidatnih partijnih pracivnikiv zaginuli j pismenniki zokrema Lao She V grudni 1966 roku poryad iz hunvejbinami sformovani zagoni czaofaniv yaki skladali perevazhno molodi robitniki Voni mali perenesti Kulturnu revolyuciyu z osvitnogo seredovisha na pidpriyemstva i zakladi Odnak i voni ne zmogli povnistyu zlamati narodnij opir pracivniki vlashtovuvali strajki vstupali v boyi iz buntaryami proti zachistok vistupili j politichni diyachi Chzhu De He Lun Chen Yi Tomu nezabarom rozgornulasya kampaniya iz zahoplennya vladi Vpershe czaofani zahopili vladu v sichni 1967 roku v Shanhayi V Pekini do seredini sichnya zahoplennya vladi vidbulosya zagalom u blizko 300 vidomstvah i ustanovah Paralelno formuvalisya novi organi vladi revolyucijni komiteti Pri comu armiya perebirala na sebe kontrol nad komunikaciyami bankami centralnimi arhivami ta tyurmami Odnak i v armiyi ne vsi pokirno pidtrimuvali buntariv pro sho svidchat Uhanski podiyi lita 1967 roku tomu na dopomogu czaoafani ta hunvejbinam vidilyali specialni chastini Do kincya lita 1967 roku praktichno vsya krayina opinilasya pid vijskovim kontrolem U zhovtni 1968 roku vidbuvsya XII plenum CK KPK u nomu vzyala uchast tilki tretina skladu adzhe reshta vzhe bula represovana Plenum shvaliv vsi zahodi Kulturnoyi revolyuciyi i nazavzhdi viklyuchiv iz KPK Lyu Shaoci V kvitni 1969 roku vidbuvsya IX z yizd KPK yakij ostatochno zatverdiv usi zahodi Kulturnoyi revolyuciyi zdijsneni v period 1966 1969 rokiv i prijnyav novij Statut KPK Ostannij ne mistiv uzhe chitkih ekonomichnih program a mistiv ideyi Mao Czeduna Nastupnikom Mao priznachavsya Lin Byao Zagalom zgidno z obvinuvachennyam chetvirki i Lin Byao vid 1981 roku zhertvami cih rokiv stalo ponad 727 tisyach osib z yakih 34 tisyachi zaginuli Za oficijnimi danimi Kitayu kilkist postrazhdalih v hodi Kulturnoyi revolyuciyi sklala blizko 100 mln osib Drugij etap Drugij etap trivav mizh IX i X z yizdami KPK vid travnya 1969 do serpnya 1973 roku Pershi roki Kulturnoyi revolyuciyi stali katastrofoyu dlya ekonomiki Kitayu tomu na pochatku 1970 h rokiv politika partiyi bula desho pidkoregovana zokrema vvodilisya elementi planuvannya ekonomiki organizaciyi virobnictva materialnogo stimulyuvannya Pevne pom yakshennya vidbulosya i v galuzi kulturi Odnak u berezni 1970 roku Mao Czedun visunuv ideyu zminiti Konstituciyu KNR i peredusim skasuvati posadu Golovi KNR Proti cogo vistupili Lin Byao i v tomu chisli na II plenumi CK KPK v serpni togo samogo roku U vidpovid 31 serpnya Mao oprilyudniv dokument Moya dumka de rozkritikuvav j iniciyuvav rozsliduvannya jogo diyalnosti a 16 listopada vijshli Vkazivki z pitannya pro antipartijnoyi diyalnosti Chen Boda U veresni 1971 roku v aviakatastrofi zaginuv Lin Byao za oficijnoyu partijnoyu versiyeyu pislya nevdaloyi sprobi perevorotu namagayuchis vtekti z Kitayu Za cim vidbulasya zachistka v armiyi desyatki tisyach oficeriv piddali represiyam Oficijno rozgornulasya kampaniya kritiki Lin Byao 1972 roku rozpochavsya proces vidnovlennya profspilok komsomolu ta inshih molodizhnih organizacij V berezni 1973 roku Centralnij komitet KPK reabilituvav Den Syaopina i vidnoviv na posadi zastupnika prem yera Derzhavnoyi Radi V serpni vidbuvsya H z yizd KPK yakij pidtrimav kritiku Lin Byao i Chen Boda zaklikav narod i dali prodovzhiti vzyatij kurs Kulturnoyi revolyuciyi za osnovu yakogo poklali ideyi Mao Czeduna pro Prodovzhennya revolyuciyi v umovah diktaturi proletariatu pro Zagostrennya klasovoyi borotbi mizh proletariatom i burzhuaziyeyu Tretij etap Tretij etap trivav vid X z yizdu KPK do rozgromu bandi chotiroh na choli z Czyan Cin vid veresnya 1973 do zhovtnya 1976 roku Vnutrishnopolitichna obstanovka zalishalasya vkraj nestijkoyu 1974 roku Czyan Cin i Van Hunven visunuli propoziciyu pidtrimanu Mao kritiki Lin Byao i Konfuciya Okrim zasudzhennya kar yerista i antipartijnogo elementa Lin Byao rozgornulasya kampaniya rozvinchannya konfucianstva Ostannomu protistavlyavsya legizm davnokitajska filosofiya Ne zvazhayuchi na dosyagnutij na X z yizdi kompromis mizh riznimi silami v KPK obstanovka v krayini prodovzhuvala zalishatisya nestabilnoyu Na pochatku 1974 r za propoziciyeyu Czyan Cin Vana Hunvenya ta yih prihilnikiv pidtrimanoyu Mao Czedunom rozgornuli novu zagalnonacionalnu politiko ideologichnu kampaniyu kritiki Lin Byao i Konfuciya Pochatok yij poklali vistupi v presi spryamovani na rozvinchannya konfucianstva i vihvalyannya legizmu davnokitajskoyi filosofskoyi shkoli 5 2 stolit do n e yaka vidstoyuvala neobhidnist pidporyadkuvannya suspilstva zakonam V sichni 1975 roku na pershij sesiyi sklikanih vpershe za ostannye desyatirichchya prijnyali novu Konstituciyu KNR Do neyi uvijshli ustanovki pershogo etapu Kulturnoyi revolyuciyi odnak chlenam komun dozvolyalosya mati prisadibni dilyanki zakriplyalasya neobhidnist polipshennya yak materialnogo tak i kulturnogo rivnya zhittya Sesiya takozh sformuvala sklad vishih derzhavnih kerivnih organiv do nih uvijshli predstavniki riznih ugrupovan sho prodovzhuvali borotbu mizh soboyu Naprikinci 1974 na pochatku 1975 roku rozgornulasya nova kampaniya za vivchennya teoriyi diktaturi proletariatu yaka naspravdi stavila za metu borotbu iz timi politikami yaki na pershij plan visuvali neobhidnist pozhvavlennya ekonomichnogo rozvitku sered nih Chzhou Enlaj Den Syaopin V svitli novih idej oplata za rezultatami praci pravo utrimuvati prisadibnu dilyanku tosho viyavlyalosya burzhuaznim pravom Skasuvali materialne zaohochennya pracivnikiv vveli robotu ponad normu U vidpovid robitniki vlashtovuvali strajki a selyani vdavalisya do zavorushen V sichni 1976 roku pislya trivaloyi hvorobi pomer prem yer Derzhavnoyi Radi Chzhou Enlaj Pid chas ceremoniyi prisvyachenij jogo pam yati u kvitni 1976 roku na centralnij ploshi Pekina Tyananmen vidbulisya masovi vistupi yaki vimagali vidstoronennya chetvirki na choli iz Czyan Cin Za cim nastupila nova hvilya chistok spryamovana proti Den Syaopina osobisto jogo znyali z usih posad ta jogo prihilnikiv Odnak 9 veresnya 1976 roku pomer Mao Czedun Ce a takozh nastupnij aresht chetvirki poklalo kraj Kulturnij revolyuciyi Pochavsya novij etap rozvitku krayini Div takozhMao Czedun Hunvejbini Czaofani Chotiri perezhitki Totalitarizm Chorna kniga komunizmuPrimitkiDennis Tao Yang China s Agricultural Crisis and Famine of 1959 1961 A Survey and Comparison to Soviet Famines 14 lipnya 2013 u Wayback Machine Palgrave MacMillan Comparatrive economic Studies 2008 50 1 29 LiteraturaV Golovchenko Kulturna revolyuciya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 382 ISBN 978 966 611 818 2 Kulturna revolyuciya v Kitayi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Kitaj Portal Istoriya Kulturna revolyuciya v Kitayi u Vikishovishi Zovnishni videofajli Sho take kitajska kulturna revolyuciya BBC Ukrayina 18 travnya 2016 rik Kulturnaya revolyuciya v Kitae Kitaj istoriya v licah i sobytiyah M 1991 Usov V N KNR ot bolshogo skachka k kulturnoj revolyucii 1960 1966 gg IDV RAN Moskva 1998 Chast 1 221 str Chast 2 241 s Usov V N KNR ot kulturnoj revolyucii k reformam i otkrytosti 1976 1984 gg 9 lipnya 2014 u Wayback Machine IDV RAN Moskva 2003 190 s ISBN 5 8381 0064 8 Jung Chang Wild Swans Three Daughters of China Simon and Schuster London 1991 Anchor paperback London 1992 ISBN 0 385 42547 3 Harper Perennial London 2004 ISBN 0 00 717615 5 Michael Schoenhals ed China s Cultural Revolution 1966 1969 Not a Dinner Party Armonk N Y M E Sharpe 1996 An East Gate Reader xix 400p ISBN 1563247364 MacFarquhar Roderick and Schoenhals Michael Mao s Last Revolution Harvard University Press 2006 ISBN 0674023323PosilannyaKitaj dlya chajnikov Ch 5 6 Bespredel 1965 1969 Etap dikih tancev Hunvejbiny Kulturnaya revolyuciya Dopovid Kulturna revolyuciya v Kitayi 28 veresnya 2007 u Wayback Machine