Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституція Китайської Народної Республіки (кит. спр. 中华人民共和国 宪法, піньїнь: Zhōnghuá Rénmín Gònghéguó Xiànfǎ) — основний закон Китайської Народної Республіки. Після проголошення Китайської Народної Республіки (КНР) в 1949 році в країні чотири рази змінювалися Конституції. Попередні Конституції КНР приймалися в 1954, 1975 і в 1978 роках. Четверта, чинна Конституція КНР була прийнята в 1982 році. У 1988, 1993, 1999 і 2004 роках у неї вносилися зміни.
| Конституція Китайської Народної Республіки | |
 | |
| Юрисдикція | КНР |
|---|---|
| Видання або переклади | d, d, d, Q56596410?, Q56596411?, d, Q56596412?, Q56596414?, Q56596415?, d і d |
| Мова твору або назви | китайська мова |
| Повний твір доступний на | gov.cn/gongbao/content/2004/content_62714.htm |
Попередні конституції
Конституція КНР 1954 року
Проєкт Конституції був затверджений на першій сесії ВЗНП 20 вересня 1954 Конституція 1954 р. складалася зі вступу і 106 статей, об'єднаних у чотири розділи. Глава 1 «Загальні положення» була присвячена суспільного устрою, глава 2 «Державна структура» — системі державних органів, глава 3 — основним правам та обов'язкам громадян і глава 4 визначала державні символи і столицю. Як зазначалося у вступі, ця Конституція ґрунтувалася на Загальній програмі НПКРК і була її подальшим розвитком. В ст. 4 Конституції як завдання державного будівництва визначалося створення соціалістичного суспільства. Крім того, в традиційному для соціалістичного «конституціоналізму» дусі говорилося про дружбу з соціалістичними країнами і боротьбі за мир. Конституція 1954 р. передбачено створення посади Голови КНР.
Конституція КНР 1975 року
Конституція КНР 1978 року
Чинна конституція КНР 1982 року
Чинна Конституція КНР була затверджена Всекитайськими зборами народних представників (парламентом) 4 грудня 1982 р. і є четвертою в історії країни.
У Преамбулі Конституції 1982 p., яка характеризує підсумки розвитку КНР, програмні цілі та основні принципи її внутрішньої та зовнішньої політики, зазначається, що надалі основне завдання КНР — «зосередженими силами здійснити соціалістичну модернізацію». В галузі зовнішньої політики декларовано, що КНР буде дотримуватися «незалежної та самостійної зовнішньої політики», «п'яти принципів — взаємної поваги суверенітету та територіальної цілісності, взаємного ненападу, невтручання у внутрішні справи один одного, рівності та взаємної вигоди, мирного співіснування», що вона «докладає зусиль в інтересах збереження миру у всьому світі та сприяння справі прогресу людства».
Влада в КНР визначена як демократична диктатура народу, з вказівкою на те, що вона є диктатурою пролетаріату за сутністю (ст. 7).
Із Конституції 1982 р. усунуто всі згадки про «Культурну революцію» та її настанови (наприклад, про «продовження революції при диктатурі пролетаріату»). Водночас багато уваги в конституціях приділяється Єдиному фронту, який при цьому називається не «народно-демократичним» як 1954 р., не революційним, як 1978 p., а тільки «патріотичним». Знайшло конституційне закріплення і формулювання про склад Єдиного фронту, що допускає включення до нього «патріотів», які не стоять на соціалістичних позиціях, але «є прихильниками об'єднання Батьківщини», тобто возз'єднання КНР і Тайваню. До політики щодо Тайваню має пряме відношення й конституційне положення можливості «у разі необхідності» заснувати «особливі адміністративні райони» (ст. 31), режим яких «з урахуванням конкретних умов встановлюють Все-китайські збори народних представників».
Конституція закріпила багатоукладність економіки країни: до двох соціалістичних секторів додані одноосібний (статті 7, 8,11), а у ст. 18 — державно-капіталістичний в особі змішаних китайсько-іноземних підприємств та іноземних приватнокапіталістичних підприємств. У першій частині зазначеної статті йдеться про те, що «дозволяється іноземним підприємствам та іншим іноземним господарським організаціям або окремим особам відповідно до законів Китайської Народної Республіки вкладати капітал в Китаї, здійснювати в різних формах економічне співробітництво з китайськими господарськими організаціями». Закріплюючи багатоукладність в економіці КНР, Конституція особливо підкреслює, що «основа соціалістичної економічної системи КНР — соціалістична суспільна власність на засоби виробництва, тобто всенародна власність і колективна власність трудящих мас» (ст. 6).
У Конституції значно розширена глава про права та обов'язки громадян, яка тепер розміщена одразу за першою главою «Загальні положення». У ній 23 статті замість чотирьох у Конституції 1975 р. та 16 — у Конституції 1978 р. Вперше введено статті, що визначають громадянство КНР (ст. 33) та встановлюють рівність громадян перед законом (ст. 34).
Конституція 1982 р. внесла значні зміни у державну структуру КНР. По-перше, відновлено інститут Голови КНР; по-друге, Постійному Комітету Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП) надано фактично такі самі права в галузі законодавства, як і самим Зборам; по-третє, засновано Центральну військову Раду КНР, що за своїм складом була такою, як і у Військовій комісії ЦК КПК, по-четверте, відновлено волосну ланку органів влади та управління, яка відокремлена від народних комун, що зберігаються дотепер лише як одна з форм організації колективного господарства на селі; по-п'яте, зазначено строк, що обмежує перебування деяких вищих державних посадових осіб на своїх постах (Голови та заступника Голови КНР, Голови та заступників Голови Постійного комітету ВЗНП, Прем'єра, заступників Прем'єра та членів Державної Ради (уряду), Голови Верховного народного суду, Генерального прокурора Верховної народної прокуратури — двома скликаннями ВЗНП, тобто десятьма роками (статті 66,75,87)); по-шосте, визначено принцип несу-місництва членства у постійних комітетах Зборів народних представників (включаючи й ПК ВЗНП) із займанням адміністративних, судових і прокурорських посад (статті 65, 103); по-сьоме, засновано у складі урядів різних ступенів системи ревізійних органів для посилення контролю за фінансовою діяльністю (ст. 91).
Конституція відновила основні автономні права національних районів, які раніше проголошувалися Конституцією 1954 р., у тому числі й права на видання положень про автономії та окремо діючих положень (місцевих законів, що враховують національну специфіку), на формування у разі необхідності в межах державної системи військового будівництва з санкції Державної Ради загонів суспільної безпеки для охорони громадського порядку в районах національної автономії (ст. 120). Разом із тим, Конституцією вперше встановлено правило обіймання деяких посад в органах самоврядування районів національної автономії громадянами «тих національностей, які користуються районною автономією» (ст. 114). їм резервуються пости голів урядів національної автономії та голів або заступників голів Постійних комітетів Зборів народних представників цих одиниць. Проте в чинній Конституції КНР, як і в усіх попередніх, немає визначення права не-ханьських народів на самовизначення та державність.
Чинна Конституція КНР названа Основним законом держави і має найвищу юридичну силу. Структура Конституції: Вступ (Преамбула), чотири глави (138 статей). Конституція КНР 1982 p. має реальний характер. Проголошений нею курс на реформування китайської економіки проводиться динамічно та результативно.
Посилання
- Основи конституційного права Китайської Народної Республіки // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В. О. Ріяки. — Київ : Юрінком Інтер, 2006. — С. 479-493.
- http://textbooks.net.ua/content/view/3422/20/ [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki kit spr 中华人民共和国 宪法 pinyin Zhōnghua Renmin Gongheguo Xianfǎ osnovnij zakon Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Pislya progoloshennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki KNR v 1949 roci v krayini chotiri razi zminyuvalisya Konstituciyi Poperedni Konstituciyi KNR prijmalisya v 1954 1975 i v 1978 rokah Chetverta chinna Konstituciya KNR bula prijnyata v 1982 roci U 1988 1993 1999 i 2004 rokah u neyi vnosilisya zmini Konstituciya Kitajskoyi Narodnoyi RespublikiYurisdikciyaKNRVidannya abo perekladid d d Q56596410 Q56596411 d Q56596412 Q56596414 Q56596415 d i dMova tvoru abo nazvikitajska movaPovnij tvir dostupnij nagov cn gongbao content 2004 content 62714 htmPoperedni konstituciyiKonstituciya KNR 1954 roku Proyekt Konstituciyi buv zatverdzhenij na pershij sesiyi VZNP 20 veresnya 1954 Konstituciya 1954 r skladalasya zi vstupu i 106 statej ob yednanih u chotiri rozdili Glava 1 Zagalni polozhennya bula prisvyachena suspilnogo ustroyu glava 2 Derzhavna struktura sistemi derzhavnih organiv glava 3 osnovnim pravam ta obov yazkam gromadyan i glava 4 viznachala derzhavni simvoli i stolicyu Yak zaznachalosya u vstupi cya Konstituciya gruntuvalasya na Zagalnij programi NPKRK i bula yiyi podalshim rozvitkom V st 4 Konstituciyi yak zavdannya derzhavnogo budivnictva viznachalosya stvorennya socialistichnogo suspilstva Krim togo v tradicijnomu dlya socialistichnogo konstitucionalizmu dusi govorilosya pro druzhbu z socialistichnimi krayinami i borotbi za mir Konstituciya 1954 r peredbacheno stvorennya posadi Golovi KNR Konstituciya KNR 1975 roku Konstituciya KNR 1978 rokuChinna konstituciya KNR 1982 rokuChinna Konstituciya KNR bula zatverdzhena Vsekitajskimi zborami narodnih predstavnikiv parlamentom 4 grudnya 1982 r i ye chetvertoyu v istoriyi krayini U Preambuli Konstituciyi 1982 p yaka harakterizuye pidsumki rozvitku KNR programni cili ta osnovni principi yiyi vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki zaznachayetsya sho nadali osnovne zavdannya KNR zoseredzhenimi silami zdijsniti socialistichnu modernizaciyu V galuzi zovnishnoyi politiki deklarovano sho KNR bude dotrimuvatisya nezalezhnoyi ta samostijnoyi zovnishnoyi politiki p yati principiv vzayemnoyi povagi suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti vzayemnogo nenapadu nevtruchannya u vnutrishni spravi odin odnogo rivnosti ta vzayemnoyi vigodi mirnogo spivisnuvannya sho vona dokladaye zusil v interesah zberezhennya miru u vsomu sviti ta spriyannya spravi progresu lyudstva Vlada v KNR viznachena yak demokratichna diktatura narodu z vkazivkoyu na te sho vona ye diktaturoyu proletariatu za sutnistyu st 7 Iz Konstituciyi 1982 r usunuto vsi zgadki pro Kulturnu revolyuciyu ta yiyi nastanovi napriklad pro prodovzhennya revolyuciyi pri diktaturi proletariatu Vodnochas bagato uvagi v konstituciyah pridilyayetsya Yedinomu frontu yakij pri comu nazivayetsya ne narodno demokratichnim yak 1954 r ne revolyucijnim yak 1978 p a tilki patriotichnim Znajshlo konstitucijne zakriplennya i formulyuvannya pro sklad Yedinogo frontu sho dopuskaye vklyuchennya do nogo patriotiv yaki ne stoyat na socialistichnih poziciyah ale ye prihilnikami ob yednannya Batkivshini tobto vozz yednannya KNR i Tajvanyu Do politiki shodo Tajvanyu maye pryame vidnoshennya j konstitucijne polozhennya mozhlivosti u razi neobhidnosti zasnuvati osoblivi administrativni rajoni st 31 rezhim yakih z urahuvannyam konkretnih umov vstanovlyuyut Vse kitajski zbori narodnih predstavnikiv Konstituciya zakripila bagatoukladnist ekonomiki krayini do dvoh socialistichnih sektoriv dodani odnoosibnij statti 7 8 11 a u st 18 derzhavno kapitalistichnij v osobi zmishanih kitajsko inozemnih pidpriyemstv ta inozemnih privatnokapitalistichnih pidpriyemstv U pershij chastini zaznachenoyi statti jdetsya pro te sho dozvolyayetsya inozemnim pidpriyemstvam ta inshim inozemnim gospodarskim organizaciyam abo okremim osobam vidpovidno do zakoniv Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki vkladati kapital v Kitayi zdijsnyuvati v riznih formah ekonomichne spivrobitnictvo z kitajskimi gospodarskimi organizaciyami Zakriplyuyuchi bagatoukladnist v ekonomici KNR Konstituciya osoblivo pidkreslyuye sho osnova socialistichnoyi ekonomichnoyi sistemi KNR socialistichna suspilna vlasnist na zasobi virobnictva tobto vsenarodna vlasnist i kolektivna vlasnist trudyashih mas st 6 U Konstituciyi znachno rozshirena glava pro prava ta obov yazki gromadyan yaka teper rozmishena odrazu za pershoyu glavoyu Zagalni polozhennya U nij 23 statti zamist chotiroh u Konstituciyi 1975 r ta 16 u Konstituciyi 1978 r Vpershe vvedeno statti sho viznachayut gromadyanstvo KNR st 33 ta vstanovlyuyut rivnist gromadyan pered zakonom st 34 Konstituciya 1982 r vnesla znachni zmini u derzhavnu strukturu KNR Po pershe vidnovleno institut Golovi KNR po druge Postijnomu Komitetu Vsekitajskih zboriv narodnih predstavnikiv VZNP nadano faktichno taki sami prava v galuzi zakonodavstva yak i samim Zboram po tretye zasnovano Centralnu vijskovu Radu KNR sho za svoyim skladom bula takoyu yak i u Vijskovij komisiyi CK KPK po chetverte vidnovleno volosnu lanku organiv vladi ta upravlinnya yaka vidokremlena vid narodnih komun sho zberigayutsya doteper lishe yak odna z form organizaciyi kolektivnogo gospodarstva na seli po p yate zaznacheno strok sho obmezhuye perebuvannya deyakih vishih derzhavnih posadovih osib na svoyih postah Golovi ta zastupnika Golovi KNR Golovi ta zastupnikiv Golovi Postijnogo komitetu VZNP Prem yera zastupnikiv Prem yera ta chleniv Derzhavnoyi Radi uryadu Golovi Verhovnogo narodnogo sudu Generalnogo prokurora Verhovnoyi narodnoyi prokuraturi dvoma sklikannyami VZNP tobto desyatma rokami statti 66 75 87 po shoste viznacheno princip nesu misnictva chlenstva u postijnih komitetah Zboriv narodnih predstavnikiv vklyuchayuchi j PK VZNP iz zajmannyam administrativnih sudovih i prokurorskih posad statti 65 103 po some zasnovano u skladi uryadiv riznih stupeniv sistemi revizijnih organiv dlya posilennya kontrolyu za finansovoyu diyalnistyu st 91 Konstituciya vidnovila osnovni avtonomni prava nacionalnih rajoniv yaki ranishe progoloshuvalisya Konstituciyeyu 1954 r u tomu chisli j prava na vidannya polozhen pro avtonomiyi ta okremo diyuchih polozhen miscevih zakoniv sho vrahovuyut nacionalnu specifiku na formuvannya u razi neobhidnosti v mezhah derzhavnoyi sistemi vijskovogo budivnictva z sankciyi Derzhavnoyi Radi zagoniv suspilnoyi bezpeki dlya ohoroni gromadskogo poryadku v rajonah nacionalnoyi avtonomiyi st 120 Razom iz tim Konstituciyeyu vpershe vstanovleno pravilo obijmannya deyakih posad v organah samovryaduvannya rajoniv nacionalnoyi avtonomiyi gromadyanami tih nacionalnostej yaki koristuyutsya rajonnoyu avtonomiyeyu st 114 yim rezervuyutsya posti goliv uryadiv nacionalnoyi avtonomiyi ta goliv abo zastupnikiv goliv Postijnih komitetiv Zboriv narodnih predstavnikiv cih odinic Prote v chinnij Konstituciyi KNR yak i v usih poperednih nemaye viznachennya prava ne hanskih narodiv na samoviznachennya ta derzhavnist Chinna Konstituciya KNR nazvana Osnovnim zakonom derzhavi i maye najvishu yuridichnu silu Struktura Konstituciyi Vstup Preambula chotiri glavi 138 statej Konstituciya KNR 1982 p maye realnij harakter Progoloshenij neyu kurs na reformuvannya kitajskoyi ekonomiki provoditsya dinamichno ta rezultativno PosilannyaOsnovi konstitucijnogo prava Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Konstitucijne pravo zarubizhnih krayin Navch posibnik Za zag red V O Riyaki Kiyiv Yurinkom Inter 2006 S 479 493 http textbooks net ua content view 3422 20 28 bereznya 2014 u Wayback Machine