Маої́зм, також відомий як Ду́мка Ма́о Цзеду́на, (спрощ.: 毛泽东思想; кит. трад.: 毛澤東思想; піньїнь: Máo Zédōng Sīxiǎng) — політична філософія, різновид марксизму-ленінізму, розвинений китайським революціонером Мао Цзедуном під час намагань здійснити соціалістичну революцію в сільськогосподарському, доіндустріальному суспільстві Республіки Китай, а пізніше Китайської Народної Республіки.
Основна різниця між маоїзмом і традиційним марксизмом-ленінізмом полягає в тому, що об'єднаний фронт прогресивних сил у класовому суспільстві очолює революційний авангард у доіндустріальних суспільствах, а не комуністичні революціонери поодинці. Ця теорія, в якій революційна практика є первинною, а ідеологічна ортодоксія вторинною, представляє урбаністичний марксизм-ленінізм, адаптований до доіндустріального Китаю.
З 1950-х років і до економічних реформ Дена Сяопіна наприкінці 1970-х років маоїзм був політичною та військовою ідеологією Комуністичної партії Китаю та маоїстських революційних рухів у всьому світі.
Термін «маоїзм» — витвір прихильників Мао; сам Мао відкидав його і віддавав перевагу використанню терміну «думка Мао Цзедуна».
Виникнення
Маоїзм виник як «китайська форма марксизму», «китайський комунізм» і був офіційно проголошений на 7 з'їзді Комуністичної партії Китаю (КПК) у 1945 році. Проголошено, що «відбулося з'єднання загальних істин марксизму-ленінізму з практикою китайської революції».
Маоїзм характеризується крайнім еклектизмом, , волюнтаризмом. У маоїзмі поєдналися ідеї деяких давніх китайських ідеологій (легізму, конфуціанства, даосизму), ідеологій селянських середньовічних повстань.
Особливості ідеології
Якщо класичний марксизм базується на досвіді європейських пролетарів і тісно пов'язаний із розвитком європейської філософії, а вчення Леніна є його продовженням із пристосуванням до фази імперіалізму, то Думка Мао є регіональним пристосуванням революційної теорії до умов напівфеодального Китаю середини XX століття. Основа вчення є практичною відповіддю на питання, що поставали перед Комуністичною партією Китаю під час тривалої партизанської війни в сільській місцевості.
У класичних марксистів пролетарська революція внутрішньо підживлювалася капіталістичним способом виробництва; у міру розвитку капіталізму «виникає напруга між продуктивними силами та способом виробництва». Політична напруга між продуктивними силами (робітниками) і власниками засобів виробництва (капіталістами) була б неминучим стимулом для пролетарської революції, результатом якої стане комуністичне суспільство. Зі свого боку, Мао не погоджувався з теорією Маркса про неминучу циклічність економічної системи. Його метою було об'єднати китайську націю і таким чином реалізувати прогресивні зміни для Китаю у формі соціалізму. Він поставив під сумнів твердження, мовляв, для побудови нової формації потрібні передові економічні умови. У «Великому союзі народних мас» (1919) Мао писав: «Занепад держави, страждання людства і темрява суспільства досягли крайньої межі».
Для Мао Цзедуна революційною силою було зубожіле селянство, адже тогочасний Китай не мав достатньої індустріальної бази для існування просунутого та масового робітничого руху. Також до селян могли приєднуватися ремісники, інтелігенція і спочутлива дрібна буржуазія. Такий союз допустимий в межах «нової демократії», перехідного передсоціалістичного ладу, який для маоїстів є бажаним при поступовому будівництві нової економічної формації. Ідея широкої класової єдності навколо прогресивного революційного класу є основним положенням маоїстів.
До прикладу, блок класів, що відображає принципи Нової демократії, символізують зірки на прапорі Китаю. Найбільша зірка символізує керівництво партії, а навколишні чотири менші зірки символізують Блок чотирьох класів, тобто пролетарських робітників, селян, дрібної буржуазії і капіталістів національного походження. Нова демократія Мао пояснює Блок чотирьох класів як нещасний, але необхідний крок до подолання реакційних сил.
Вплив ідей маоїзму
Думка Мао мала величезний вплив на філософію та масову культуру. Маоїзм поривав із СРСР, а китайські комуністи вважали радянську доктрину «ревізіоністською». Подібна думка відгукнулася багатьом західним лівим активістам та інтелектуалам, так «маоїстами» почали себе називати відомі французькі філософи, серед яких: Луї Альтюссер, Ален Бадью тощо. Для лівих того періоду Думка Мао не була догматичним ученням, натомість для французьких маоїстів досвід Китайської революції слугував майданчиком для дослідження революційної події, практичні та ідеологічні наслідки якої створили передумови для формування нової, більш широкої у порівнянні з попередніми історичними формами марксизму, соціально-критичної перспективи.
Думка Мао стала важливою подією для світового соціалістичного руху, так подальші переосмислення маоїзму призвели до появи нового вчення, марксизму-ленінізму-маоїзму, дещо пов'язаного із його попереднім, але пристосованим до універсального застосування. Ця доктрина поєднує аспекти вчення Мао, досвід нових лівих і філософський доробок французьких інтелектуалів.
Часто режим Червоних кхмерів у Камбоджі кличуть копією маоїстського режиму, однак самі маоїсти та марксисти загалом стверджують, що Комуністична партія Кампучії сильно відхилилася від марксистської доктрини, а кілька посилань на маоїстський Китай у пропаганді КПК були критичними щодо китайців.
Критика
Політолог Ґрегем Янґ стверджує, що маоїсти бачать Йосипа Сталіна як останнього справжнього соціалістичного лідера Радянського Союзу, але допускає, що маоїстські оцінки Сталіна варіюються між надзвичайно позитивними та більш амбівалентними. Деякі політичні філософи, такі як Мартін Коен, бачили в маоїзмі спробу поєднати конфуціанство та соціалізм, та називали це «третім шляхом між комунізмом і капіталізмом».
Енвер Ходжа критикував маоїзм з марксистсько-ленінської точки зору, стверджуючи, що нова демократія припиняє класову боротьбу і дозволяє необмежену капіталістичну експлуатацію. Також він називав теорію трьох світів є «контрреволюційною», і критикував пропоновані Мао методи партизанської війни.
Окремі дослідники кажуть, що Мао відійшов від ленінізму не лише через майже повну відсутність інтересу до міського робітничого класу, але й через його концепцію природи та ролі партії.
Низка дослідників стверджують, що реалізація Думки Мао в Китаї потягла за собою від 30 до 80 мільйонів смертей у мирний час через Культурну революцію, антиправу кампанію 1957–1958 років і Великий стрибок уперед. Разом з тим, критикуючи дискурси щодо смертей внаслідок імплементації Думки Мао, академіки Крістіан Сорас, Іван Франескіні та Ніколас Лубер зауважують, що ці дискурси приписують відповідальність за смерті у способи, які не є типовими для дискурсів щодо інших ідеологій, таких як лібералізм.
Активні кампанії, зокрема партійні чистки та «перевиховання», призводили до ув'язнення або страти тих, хто вважався таким, що суперечить реалізації ідеалів маоїзму. Залишаються дискусійними випадки знищення культурної спадщини, релігії та мистецтва. Низка вчених висловлювали думку, що маоїзм спрямований на боротьбу за панування над природою та її підкорення, що спричинило значних збитків довкіллю.
Маоїзм сьогодні
Починаючи з реформ Дена Сяопіна в 1978 році, маоїзм впав у немилість Комуністичній партії Китаю. Ден вважав, що маоїзм показав небезпеку «ультралівизни», що виявилось у «шкоді» різноманітних масових рухів, характерних для маоїстської доби. У китайському комунізмі термін «ліві» можна вважати евфемізмом для маоїстської політики. Проте Ден заявив, що революційну сторону маоїзму слід розглядати окремо від сторони управління, що виразилось у його відомому вислові, що Мао «на 70% мав рацію, на 30% помилявся».
Посилання
- С. Амін: Маоїзм потрібний всюди у світі (інтерв'ю з 2008 р.) [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- В. Голубничий. Мао Тзе-тунґ — теоретик національного відродження Китаю (1955) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В. Голубничий. Матеріялістична діялєктика Мао Цзедуна (1964) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- І. Дойчер. Маоїзм: його засновки, розвиток, ідейна сильвета (1964) [ 16 липня 2014 у Wayback Machine.]
- І. Майстренко. Енциклопедист антисталіністської революції Мао-Цзедун (1957) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Р. Россанда. Мао Цзе-дун як марксист (1974) [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- А. Тарасов. Спадщина Мао Цзедуна для радикала кінця XX — початку XXI ст. (1996) [ 28 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Guiding thought of revolution: the heart of Maoism [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Marx2Mao.org (маоїстська інтернет-бібліотека) [ 16 травня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Ідеї Мао Цзедуна на Marxists.org [ 29 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Примітки
- On Guerrilla Warfare — Ch 6. www.marxists.org. Процитовано 30 квітня 2024.
- Meisner, Maurice (Jan–Mar 1971). "Leninism and Maoism: Some Populist Perspectives on Marxism-Leninism in China". The China Quarterly. 45 (45): 2–36. doi:10.1017/S0305741000010407. JSTOR 651881. S2CID 154407265.
- 毛泽东眼里的“毛泽东”【2】--党史频道-人民网. dangshi.people.com.cn. Процитовано 30 квітня 2024.
- Lampa, Roberto (2012-06). Agnar Sandmo, Economics Evolving. A History of Economic Thought (Princeton and Oxford: Princeton University Press, 2011), pp. vii, 489, $45.00. ISBN 978-0-691-14842-7. Journal of the History of Economic Thought. Т. 34, № 2. с. 282—285. doi:10.1017/s1053837212000272. ISSN 1053-8372. Процитовано 30 квітня 2024.
- THE GREAT UNION OF THE POPULAR MASSES. www.marxists.org. Процитовано 30 квітня 2024.
- Huang, Yibing (2020). Zheng, Qian (ред.). An ideological history of the Communist Party of China. Volume 2: Volume 2 / Huang Yibing; Zheng Qian (Chief Editor) ; translated by Shelly Bryant and Sun Li. Montreal, Quebec: Royal Collins Publishing Group. ISBN .
- Lin, Chun (2006). The transformation of Chinese socialism. Durham [N.C.]: Duke University Press. ISBN .
- Рабкор.ру (30 березня 2023). СССР глазами французских маоистов | Рабкор.ру (ru-RU) . Процитовано 30 квітня 2024.
- . web.archive.org. 10 серпня 2011. Процитовано 30 квітня 2024.
- Young, Graham (1982). "On Socialist Development and the 'Two Roads'". The Australian Journal of Chinese Affairs. 8 (8). University of Chicago Press: 75–84. doi:10.2307/2158927. ISSN 0156-7365. JSTOR 2158927. S2CID 147645749.
- Cohen, Martin (2001). Political philosophy : from Plato to Mao. London: Pluto. ISBN 0-585-43378-X.
- Enver Hoxha: Imperialism and the Revolution (1979). www.marxists.org. Процитовано 30 квітня 2024.
- "Meisner, Maurice. Mao's China and After. New York: Free Press, 1999. p. 44.
- Teiwes, Frederick C., and Warren Sun. 1999. 'China's road to disaster: Mao, central politicians, and provincial leaders in the unfolding of the great leap forward, 1955-1959. Contemporary China papers. Armonk, N.Y.: M.E. Sharpe. pp. 52–55.
- Valerie Strauss and Daniel Southerland (July 16, 1994 at 8:00 p.m.). How many died? New evidence suggests fat higher numbers for the victims of Mao Zedong's era (англ.). The Washington Post.
- Jung Chang and Jon Halliday, Mao: The Untold Story (Jonathan Cape, 2005) p. 3.
- Sorace, Christian; Franeschini, Ivan; Loubere, Nicholas (2019). "Introduction". Afterlives of Chinese Communism: Political Concepts from Mao to Xi. Acton, Australia: Australian National University Press. pp. 4–5.
- Link, Perry. . The Washington Post.
- Shapiro, Judith (2001). Mao's war against nature: politics and the environment in Revolutionary China. Cambridge University Press. ISBN 978-0-511-4102
- . web.archive.org. 14 серпня 2020. Процитовано 30 квітня 2024.
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про політику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Marksizmom leninizmom maoyizmom politichnoyu filosofiyeyu sho vinikla v 80 ih rokah HH stolittya Maoyi zm takozh vidomij yak Du mka Ma o Czedu na sprosh 毛泽东思想 kit trad 毛澤東思想 pinyin Mao Zedōng Sixiǎng politichna filosofiya riznovid marksizmu leninizmu rozvinenij kitajskim revolyucionerom Mao Czedunom pid chas namagan zdijsniti socialistichnu revolyuciyu v silskogospodarskomu doindustrialnomu suspilstvi Respubliki Kitaj a piznishe Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Osnovna riznicya mizh maoyizmom i tradicijnim marksizmom leninizmom polyagaye v tomu sho ob yednanij front progresivnih sil u klasovomu suspilstvi ocholyuye revolyucijnij avangard u doindustrialnih suspilstvah a ne komunistichni revolyucioneri poodinci Cya teoriya v yakij revolyucijna praktika ye pervinnoyu a ideologichna ortodoksiya vtorinnoyu predstavlyaye urbanistichnij marksizm leninizm adaptovanij do doindustrialnogo Kitayu Z 1950 h rokiv i do ekonomichnih reform Dena Syaopina naprikinci 1970 h rokiv maoyizm buv politichnoyu ta vijskovoyu ideologiyeyu Komunistichnoyi partiyi Kitayu ta maoyistskih revolyucijnih ruhiv u vsomu sviti Termin maoyizm vitvir prihilnikiv Mao sam Mao vidkidav jogo i viddavav perevagu vikoristannyu terminu dumka Mao Czeduna ViniknennyaMaoyizm vinik yak kitajska forma marksizmu kitajskij komunizm i buv oficijno progoloshenij na 7 z yizdi Komunistichnoyi partiyi Kitayu KPK u 1945 roci Progolosheno sho vidbulosya z yednannya zagalnih istin marksizmu leninizmu z praktikoyu kitajskoyi revolyuciyi Maoyizm harakterizuyetsya krajnim eklektizmom volyuntarizmom U maoyizmi poyednalisya ideyi deyakih davnih kitajskih ideologij legizmu konfucianstva daosizmu ideologij selyanskih serednovichnih povstan Osoblivosti ideologiyiYaksho klasichnij marksizm bazuyetsya na dosvidi yevropejskih proletariv i tisno pov yazanij iz rozvitkom yevropejskoyi filosofiyi a vchennya Lenina ye jogo prodovzhennyam iz pristosuvannyam do fazi imperializmu to Dumka Mao ye regionalnim pristosuvannyam revolyucijnoyi teoriyi do umov napivfeodalnogo Kitayu seredini XX stolittya Osnova vchennya ye praktichnoyu vidpoviddyu na pitannya sho postavali pered Komunistichnoyu partiyeyu Kitayu pid chas trivaloyi partizanskoyi vijni v silskij miscevosti U klasichnih marksistiv proletarska revolyuciya vnutrishno pidzhivlyuvalasya kapitalistichnim sposobom virobnictva u miru rozvitku kapitalizmu vinikaye napruga mizh produktivnimi silami ta sposobom virobnictva Politichna napruga mizh produktivnimi silami robitnikami i vlasnikami zasobiv virobnictva kapitalistami bula b neminuchim stimulom dlya proletarskoyi revolyuciyi rezultatom yakoyi stane komunistichne suspilstvo Zi svogo boku Mao ne pogodzhuvavsya z teoriyeyu Marksa pro neminuchu ciklichnist ekonomichnoyi sistemi Jogo metoyu bulo ob yednati kitajsku naciyu i takim chinom realizuvati progresivni zmini dlya Kitayu u formi socializmu Vin postaviv pid sumniv tverdzhennya movlyav dlya pobudovi novoyi formaciyi potribni peredovi ekonomichni umovi U Velikomu soyuzi narodnih mas 1919 Mao pisav Zanepad derzhavi strazhdannya lyudstva i temryava suspilstva dosyagli krajnoyi mezhi Dlya Mao Czeduna revolyucijnoyu siloyu bulo zubozhile selyanstvo adzhe togochasnij Kitaj ne mav dostatnoyi industrialnoyi bazi dlya isnuvannya prosunutogo ta masovogo robitnichogo ruhu Takozh do selyan mogli priyednuvatisya remisniki inteligenciya i spochutliva dribna burzhuaziya Takij soyuz dopustimij v mezhah novoyi demokratiyi perehidnogo peredsocialistichnogo ladu yakij dlya maoyistiv ye bazhanim pri postupovomu budivnictvi novoyi ekonomichnoyi formaciyi Ideya shirokoyi klasovoyi yednosti navkolo progresivnogo revolyucijnogo klasu ye osnovnim polozhennyam maoyistiv Do prikladu blok klasiv sho vidobrazhaye principi Novoyi demokratiyi simvolizuyut zirki na prapori Kitayu Najbilsha zirka simvolizuye kerivnictvo partiyi a navkolishni chotiri menshi zirki simvolizuyut Blok chotiroh klasiv tobto proletarskih robitnikiv selyan dribnoyi burzhuaziyi i kapitalistiv nacionalnogo pohodzhennya Nova demokratiya Mao poyasnyuye Blok chotiroh klasiv yak neshasnij ale neobhidnij krok do podolannya reakcijnih sil Vpliv idej maoyizmuDumka Mao mala velicheznij vpliv na filosofiyu ta masovu kulturu Maoyizm porivav iz SRSR a kitajski komunisti vvazhali radyansku doktrinu revizionistskoyu Podibna dumka vidguknulasya bagatom zahidnim livim aktivistam ta intelektualam tak maoyistami pochali sebe nazivati vidomi francuzki filosofi sered yakih Luyi Altyusser Alen Badyu tosho Dlya livih togo periodu Dumka Mao ne bula dogmatichnim uchennyam natomist dlya francuzkih maoyistiv dosvid Kitajskoyi revolyuciyi sluguvav majdanchikom dlya doslidzhennya revolyucijnoyi podiyi praktichni ta ideologichni naslidki yakoyi stvorili peredumovi dlya formuvannya novoyi bilsh shirokoyi u porivnyanni z poperednimi istorichnimi formami marksizmu socialno kritichnoyi perspektivi Dumka Mao stala vazhlivoyu podiyeyu dlya svitovogo socialistichnogo ruhu tak podalshi pereosmislennya maoyizmu prizveli do poyavi novogo vchennya marksizmu leninizmu maoyizmu desho pov yazanogo iz jogo poperednim ale pristosovanim do universalnogo zastosuvannya Cya doktrina poyednuye aspekti vchennya Mao dosvid novih livih i filosofskij dorobok francuzkih intelektualiv Chasto rezhim Chervonih khmeriv u Kambodzhi klichut kopiyeyu maoyistskogo rezhimu odnak sami maoyisti ta marksisti zagalom stverdzhuyut sho Komunistichna partiya Kampuchiyi silno vidhililasya vid marksistskoyi doktrini a kilka posilan na maoyistskij Kitaj u propagandi KPK buli kritichnimi shodo kitajciv KritikaPolitolog Gregem Yang stverdzhuye sho maoyisti bachat Josipa Stalina yak ostannogo spravzhnogo socialistichnogo lidera Radyanskogo Soyuzu ale dopuskaye sho maoyistski ocinki Stalina variyuyutsya mizh nadzvichajno pozitivnimi ta bilsh ambivalentnimi Deyaki politichni filosofi taki yak Martin Koen bachili v maoyizmi sprobu poyednati konfucianstvo ta socializm ta nazivali ce tretim shlyahom mizh komunizmom i kapitalizmom Enver Hodzha kritikuvav maoyizm z marksistsko leninskoyi tochki zoru stverdzhuyuchi sho nova demokratiya pripinyaye klasovu borotbu i dozvolyaye neobmezhenu kapitalistichnu ekspluataciyu Takozh vin nazivav teoriyu troh svitiv ye kontrrevolyucijnoyu i kritikuvav proponovani Mao metodi partizanskoyi vijni Okremi doslidniki kazhut sho Mao vidijshov vid leninizmu ne lishe cherez majzhe povnu vidsutnist interesu do miskogo robitnichogo klasu ale j cherez jogo koncepciyu prirodi ta roli partiyi Nizka doslidnikiv stverdzhuyut sho realizaciya Dumki Mao v Kitayi potyagla za soboyu vid 30 do 80 miljoniv smertej u mirnij chas cherez Kulturnu revolyuciyu antipravu kampaniyu 1957 1958 rokiv i Velikij stribok upered Razom z tim kritikuyuchi diskursi shodo smertej vnaslidok implementaciyi Dumki Mao akademiki Kristian Soras Ivan Franeskini ta Nikolas Luber zauvazhuyut sho ci diskursi pripisuyut vidpovidalnist za smerti u sposobi yaki ne ye tipovimi dlya diskursiv shodo inshih ideologij takih yak liberalizm Aktivni kampaniyi zokrema partijni chistki ta perevihovannya prizvodili do uv yaznennya abo strati tih hto vvazhavsya takim sho superechit realizaciyi idealiv maoyizmu Zalishayutsya diskusijnimi vipadki znishennya kulturnoyi spadshini religiyi ta mistectva Nizka vchenih vislovlyuvali dumku sho maoyizm spryamovanij na borotbu za panuvannya nad prirodoyu ta yiyi pidkorennya sho sprichinilo znachnih zbitkiv dovkillyu Maoyizm sogodniPochinayuchi z reform Dena Syaopina v 1978 roci maoyizm vpav u nemilist Komunistichnij partiyi Kitayu Den vvazhav sho maoyizm pokazav nebezpeku ultralivizni sho viyavilos u shkodi riznomanitnih masovih ruhiv harakternih dlya maoyistskoyi dobi U kitajskomu komunizmi termin livi mozhna vvazhati evfemizmom dlya maoyistskoyi politiki Prote Den zayaviv sho revolyucijnu storonu maoyizmu slid rozglyadati okremo vid storoni upravlinnya sho virazilos u jogo vidomomu vislovi sho Mao na 70 mav raciyu na 30 pomilyavsya PosilannyaS Amin Maoyizm potribnij vsyudi u sviti interv yu z 2008 r 9 listopada 2013 u Wayback Machine V Golubnichij Mao Tze tung teoretik nacionalnogo vidrodzhennya Kitayu 1955 15 bereznya 2016 u Wayback Machine V Golubnichij Materiyalistichna diyalyektika Mao Czeduna 1964 15 bereznya 2016 u Wayback Machine I Dojcher Maoyizm jogo zasnovki rozvitok idejna silveta 1964 16 lipnya 2014 u Wayback Machine I Majstrenko Enciklopedist antistalinistskoyi revolyuciyi Mao Czedun 1957 15 bereznya 2016 u Wayback Machine R Rossanda Mao Cze dun yak marksist 1974 15 bereznya 2016 u Wayback Machine A Tarasov Spadshina Mao Czeduna dlya radikala kincya XX pochatku XXI st 1996 28 bereznya 2014 u Wayback Machine Guiding thought of revolution the heart of Maoism 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine angl Marx2Mao org maoyistska internet biblioteka 16 travnya 2010 u Wayback Machine angl Ideyi Mao Czeduna na Marxists org 29 listopada 2020 u Wayback Machine angl PrimitkiOn Guerrilla Warfare Ch 6 www marxists org Procitovano 30 kvitnya 2024 Meisner Maurice Jan Mar 1971 Leninism and Maoism Some Populist Perspectives on Marxism Leninism in China The China Quarterly 45 45 2 36 doi 10 1017 S0305741000010407 JSTOR 651881 S2CID 154407265 毛泽东眼里的 毛泽东 2 党史频道 人民网 dangshi people com cn Procitovano 30 kvitnya 2024 Lampa Roberto 2012 06 Agnar Sandmo Economics Evolving A History of Economic Thought Princeton and Oxford Princeton University Press 2011 pp vii 489 45 00 ISBN 978 0 691 14842 7 Journal of the History of Economic Thought T 34 2 s 282 285 doi 10 1017 s1053837212000272 ISSN 1053 8372 Procitovano 30 kvitnya 2024 THE GREAT UNION OF THE POPULAR MASSES www marxists org Procitovano 30 kvitnya 2024 Huang Yibing 2020 Zheng Qian red An ideological history of the Communist Party of China Volume 2 Volume 2 Huang Yibing Zheng Qian Chief Editor translated by Shelly Bryant and Sun Li Montreal Quebec Royal Collins Publishing Group ISBN 978 1 4878 0391 9 Lin Chun 2006 The transformation of Chinese socialism Durham N C Duke University Press ISBN 978 0 8223 3785 0 Rabkor ru 30 bereznya 2023 SSSR glazami francuzskih maoistov Rabkor ru ru RU Procitovano 30 kvitnya 2024 web archive org 10 serpnya 2011 Procitovano 30 kvitnya 2024 Young Graham 1982 On Socialist Development and the Two Roads The Australian Journal of Chinese Affairs 8 8 University of Chicago Press 75 84 doi 10 2307 2158927 ISSN 0156 7365 JSTOR 2158927 S2CID 147645749 Cohen Martin 2001 Political philosophy from Plato to Mao London Pluto ISBN 0 585 43378 X Enver Hoxha Imperialism and the Revolution 1979 www marxists org Procitovano 30 kvitnya 2024 Meisner Maurice Mao s China and After New York Free Press 1999 p 44 Teiwes Frederick C and Warren Sun 1999 China s road to disaster Mao central politicians and provincial leaders in the unfolding of the great leap forward 1955 1959 Contemporary China papers Armonk N Y M E Sharpe pp 52 55 Valerie Strauss and Daniel Southerland July 16 1994 at 8 00 p m How many died New evidence suggests fat higher numbers for the victims of Mao Zedong s era angl The Washington Post Jung Chang and Jon Halliday Mao The Untold Story Jonathan Cape 2005 p 3 Sorace Christian Franeschini Ivan Loubere Nicholas 2019 Introduction Afterlives of Chinese Communism Political Concepts from Mao to Xi Acton Australia Australian National University Press pp 4 5 ISBN 978 1 760 46249 9 Link Perry The Washington Post Shapiro Judith 2001 Mao s war against nature politics and the environment in Revolutionary China Cambridge University Press ISBN 978 0 511 4102 web archive org 14 serpnya 2020 Procitovano 30 kvitnya 2024 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi