Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Косте́л свято́го Ма́рти́на був закладений у селі Скелівка (Фельштин) Старосамбірського району Львівської області. Занесений до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 511/1 (ID 46-251-0020). Перед костелом розміщено вежу-дзвіницю, занесену до Реєстру пам'яток України національного значення за охоронним номером 511/2 (ID 46-251-0021).
| Костел святого Мартина | |
|---|---|
 Костел св. Мартина з вежею-дзвіницею | |
| 49°32′04″ пн. ш. 22°58′09″ сх. д. / 49.53444° пн. ш. 22.96917° сх. д.Координати: 49°32′04″ пн. ш. 22°58′09″ сх. д. / 49.53444° пн. ш. 22.96917° сх. д. | |
| Тип споруди | костел |
| Розташування |  Україна, Львівська область, Скелівка |
| Засновник | Гербурти |
| Початок будівництва | після 1498- початок XVI ст. |
| Зруйновано | 1914–1915 |
| Стиль | готика•ренесанс |
| Належність | УГКЦ |
| Адреса | Львівська область, Старосамбірський район, Скелівка |
| Покровитель | Мартин I |
  Костел святого Мартина (Скелівка) (Україна) | |
 Костел святого Мартина у Вікісховищі | |
Історія
Перша згадка про селище Фельштин походить з 10 січня 1390. На 14 жовтня 1400 було згадано місто Фельштин. Парафія закладена до 1418 року, коли було згадано пробоща Ідзі. З дозволу перемишльського єпископа Лаврентія Гослицького 5 травня 1593 року Еразм Гербурт і пробощ Якуб Мрочковський відновили фундації і привілеї костелу, пробоства. Його син Еразм Войцех у Кракові 11 березня 1608 року разом з опікуном Яном Щенсним Гербуртом приєднав фельштинську парафію до монастиря кармелітів у Сусідовичах. Це подання було підтверджено в 1613, 1617, 1618 роках, але 1632-го його скасували. Надалі парафія у Фельштині належала до самбірського деканату (1746–1785 до новоміського деканату). Найбільш значним для життя парафії було XVI ст. за часів Гербуртів. З вигасанням династії в 1646 році відзначали поганий стан даху костелу, що вимагав ґрунтовного ремонту. Пошкодження костелу, вежі 1914 року виправляли до 1937-го. Костел визнали 1933 року пам'яткою. Після світової війни костел закрили і 1990 року передали віруючим УГКЦ.
Костел
Імовірно, перший дерев'яний костел був спалений в час нападу татар у 1498 році. Після цього Ян Гербурт на початку 1500-х років повинен був закласти неподалік міського ринку у південно-східному наріжнику міських фортифікацій мурований костел з вільностоячою оборонною вежею-дзвіницею. Можливо, костел звели за зразком львівського костелу св. Станіслава. Храм виконував роль усипальниці роду Гербуртів, завдяки чому впродовж XVI ст. отримав чимало фундушів для дорогих літургійних тканин, начиння. Впродовж століття тут було встановлено декілька високохудожніх надгробків. Імовірно, першою на вході до крипти костелу встановили пам'ятну плиту дружині львівського хорунжого Северина Гербурта, що померла 1495 року. Для увічнення пам'яті Кшиштофа Гербурта (†1558) і єпископа Валентія Гербурта (†1572) за припущенням Мечислава Ґембаровича було збудовано бічні каплиці, де помістили їхні надгробки. За Ґембаровичем надгробок єпископа Валентія мали виготовити будівничий Йозеф і Герман ван Гутте, які принагідно 1573 року працювали в Самборі. У підлозі костелу була встановлена надгробна плита дружини Миколая Гербурта Катажини († 1559), у пресвітерії подвійний надгробок Станіслава Гербурта і Катажини з Бажів чи Яна Гербурта і Катерини з Дрогойовських, епітафії Яна, Валентина Гербуртів. За кошти каштеляна львівського, старости самбірського Станіслава Гербурта у 1583 році вимурували склепіння нави замість дерев'яного перекриття. Можливо, тоді для підтримання склепіння біля стін були примуровані стовпи, що мали прийняти на себе його вагу (можливо, після 1808).
На арці поміж навою і пресвітерієм до руйнувань 1914/15 існувало зображення людської фігури, яку вважали за зображення одного з Гербуртів. Неподалік були герби Гербурт, Наленч, Огончик, Корчак. Стіни і склепіння були щедро декоровані орнаментами, після чого 1583 костел наново освятили. У 1684 році на даху встановили сигнатурку.
-
![image]()
Замальовка розписів склепіння пресвітерія. 2-а пол. ХІХ ст.] -
![image]()
Маньєристичний вівтар XVI ст. св. Валентина. Стан до 1914 -
![image]()
Маньєристичний вівтар XVI ст. св. Анни. Стан до 1914
У протоколі візитації єпископа Яна Шембека (1721) у костелі знаходились вівтарі позолочений, поліхромований головний Св. Мартина; позолочений, поліхромований Матері Божої Вервечкового Братства; маньєристичний Св. Анни у каплиці з образами св. Анни і Марії Магдалини, що особливо шанувався; маньєристичний св. Валентина у каплиці. Крім того було 14 лав, 2 сповідальниці, орган, амвон. На час візитації 1780 року потріскались склепіння, прогнив дах, потребували заміни старі вівтарі, знищений орган. Поганий стан костелу підтвердила візитація 1783 року. Зрештою 1785 року провели ремонт костелу, 1778 — дзвіниці. Зі складу закритих монастирів у Самборі привезли вівтар головний і бічні, імовірно, з домініканського кляштору. За даними інвентаря головний вівтар був куплений пробощем Т. Нєдабильським у 1795 році, бічні вівтарі ним замовлені. Тоді костел мали побілити всередині і встановили нову підлогу з дощок. Напевно, це було відновлення після пожежі 1788 року. Під час пожежі 1808 року вигорів дах костелу, завалилась верхня частина дзвіниці. При відбудові на кошти власника Фельштина Станіслава Мнішка було вимуруване нове коробове склепіння. Консерватор граф Мечислав Потоцький у 1869 році відновлював парний надгробок, ідентифікувавши померлих, 1870-го було відреставровано вівтар св. Валентина, На кошти Станіслава Катинського художник А. Качмарський і різьбяр Фердинанд Маєрський 1871 року провели реставрацію костелу, відновлення надгробків, вівтарів. Було перемальовано розписи пресвітерії, довільно доповнивши відсутні ділянки. Загалом реставрацію визнали дуже низького рівня. У 1896 році провели нову реставрацію. На кошти Крайового Сейму консерватор Фридерик Папее та архітектор Казимир Мокловський 1904 виконали нову реставрвцію з посиленням мурів, добудовою імовірно існувавших у давнину готичних щипців, надбудовано на ярус вежу сходів. Було змінено форму даху відповідно до щипців і покрито її черепицею.
-
![image]()
Надгробок Кшиштофа Гербурта. Літографія. 1840 -
![image]()
Надгробок єпископа Валентія Гербурта. Стан до 1914 -
![image]()
Парний надгробок. Стан до 1914
У час перших боїв Першої світової війни (1914) костел зазнав обстрілу російської артилерії. Снарядами були пошкоджені мури, склепіння нави, дахи. Склепіння пресвітерії завалилось з розписами XVI ст., пошкодивши головний і бічні вівтарі, вівтарі каплиць, надгробки XVI ст. Після зайняття Фельштина австрійським військом у 1915 році Тадеуш Шидловський та інженер Казімеж Вичинський розпочали роботи по відновленню костелу. До 1917 року поновили зовнішні мури, у 1917—1918 роках вимурували склепіння, яке піднесли на 1,5 м відносно передвоєнного стану. Було відновлено вівтарі бічних каплиць, перероблено вівтар св. Валентина, до якого виконали новий образ святого. Старовинний образ Успення Богородиці передали до Національного музею Кракова. Було реконструйовано розбитий надгробок Валентина Гербурта. Впродовж 1918—1919 років у південних вікнах пресбітерії встановили вітражі «Христор Добрий пастир», «Непорочне Зачаття Діви Марії». У 1920-х роках відбудовою керував львівський архітектор Вітольд Равський, який виконав проекти сигнатурки, головного і бічних вівтарів, амвону, розписів пресбітерії. У перемишльській фірмі Фельчинських вилили нові дзвони з уламків старих. Головний вівтар виконали у 1923–1928 роках з використанням барельєфів Розп'яття, Матір Божа, св. Іван з ангелами з старого вівтаря. Вітраж Св. Мартин фундувала сім'я Гінслів. Вартість вівтаря становила 10 000 злотих. Бічні вітарі переробили в 1928 році, використавивши старий образ Богородиці. Амвон виготовили у Львові за 3 000 злотих. 4 червня 1932 року Броніслав Гавлік уклав угоду на темперний розпис пресвітерія. У серпні через конфлікт відносно коштів утримання його з помічником, Гавлік покинув роботу, яку завершувала Марія Шворн.
Орієнтований цегляний костел з криптою звели на кам'яному фундаменті. Він складається з двопряслової нави з добудованими каплицями — північною св. Валентина і південною св. Анни. Музичний хор дерев'яний. Кутові стовпи декоровані пілястрами. Більш вузький і високий двопрясловий пресбітерій відділяє стрілчаста арка, які і бічні каплиці. У ньому зберігся готичний портал входу до захристя. Зовні костел має відкрите цегляне мурування з скісними ступінчастими контрфорсами, каплиці прямими контрфорсами. Інтер'єр наново потинькований без слідів давніх розписів. Під час ремонту 1990-х років дахи покрили металочерепицею. Залишки головного вівтаря закриті високим іконостасом. Частина давніх надгробків, вівтарів було перенесено до Львівської галереї мистецтв.
Вежа
Квадратна вежа має три яруси. На другому ярусу у давнину розміщувався годинник. Спочатку була збудована як оборонна споруда, згодом почала виконувати функції дзвіниці. Відома гіпотеза, що її звели раніше костелу як частину фортифікацій міста — міську браму. Вежа була частиною земляного оборонного валу з ровом, що оточували костел. У її нижньому ярусі розміщувалась брама з проїздом. Після пожежі 1808 завалилась верхня частина вежі, яку відбудували 1863 року коштом власника Фельштина Станіслава Катинського. 10 жовтня 1914 року була підірвана російським військом. При падінні верхніх ярусів було знищено закопані під нею дзвони. Відбудову вежі розпочали 1931-го, домурувавши мури до рівня 2 ярусу, який перекрили залізобетонною плитою. Була встановлено сходи і на поверсі два дзвони. Дзвіницю в 1933 році визнали пам'яткою, 1937 року вимуровано верхній ярус.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
Джерела
- Пам'ятки архітектури та містобудування України.— Київ, 2000.
- Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини ХІІІ-XVIII ст. — Львів, 2008. . — C. 189.
- Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. T. 5. — Kraków, 1997. — S. 67—93. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — Киев: Будівельник, 1985. — T. 3. — С. 213 (рос.)
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. — Львів : Центр Європи, 2005. — . — C. 83.
Посилання
- Скелівка (Фельштин) [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Скелівка [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Костел святого Мартина (Скелівка) на фільмі з дрона, 2018 [ 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatogo Martina Koste l svyato go Ma rti na buv zakladenij u seli Skelivka Felshtin Starosambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zanesenij do Reyestru pam yatok Ukrayini nacionalnogo znachennya za ohoronnim nomerom 511 1 ID 46 251 0020 Pered kostelom rozmisheno vezhu dzvinicyu zanesenu do Reyestru pam yatok Ukrayini nacionalnogo znachennya za ohoronnim nomerom 511 2 ID 46 251 0021 Kostel svyatogo MartinaKostel sv Martina z vezheyu dzviniceyu49 32 04 pn sh 22 58 09 sh d 49 53444 pn sh 22 96917 sh d 49 53444 22 96917 Koordinati 49 32 04 pn sh 22 58 09 sh d 49 53444 pn sh 22 96917 sh d 49 53444 22 96917Tip sporudikostelRoztashuvannya Ukrayina Lvivska oblast SkelivkaZasnovnikGerburtiPochatok budivnictvapislya 1498 pochatok XVI st Zrujnovano1914 1915Stilgotika renesansNalezhnistUGKCAdresaLvivska oblast Starosambirskij rajon SkelivkaPokrovitelMartin IKostel svyatogo Martina Skelivka Ukrayina Kostel svyatogo Martina u VikishovishiIstoriyaKostel i vezha na pochatku 1914Kostel i vezha pislya rujnuvan Pershoyi svitovoyi 1915Zrujnovane sklepinnya presbiteriyi 1915 Persha zgadka pro selishe Felshtin pohodit z 10 sichnya 1390 Na 14 zhovtnya 1400 bulo zgadano misto Felshtin Parafiya zakladena do 1418 roku koli bulo zgadano probosha Idzi Z dozvolu peremishlskogo yepiskopa Lavrentiya Goslickogo 5 travnya 1593 roku Erazm Gerburt i probosh Yakub Mrochkovskij vidnovili fundaciyi i privileyi kostelu probostva Jogo sin Erazm Vojceh u Krakovi 11 bereznya 1608 roku razom z opikunom Yanom Shensnim Gerburtom priyednav felshtinsku parafiyu do monastirya karmelitiv u Susidovichah Ce podannya bulo pidtverdzheno v 1613 1617 1618 rokah ale 1632 go jogo skasuvali Nadali parafiya u Felshtini nalezhala do sambirskogo dekanatu 1746 1785 do novomiskogo dekanatu Najbilsh znachnim dlya zhittya parafiyi bulo XVI st za chasiv Gerburtiv Z vigasannyam dinastiyi v 1646 roci vidznachali poganij stan dahu kostelu sho vimagav gruntovnogo remontu Poshkodzhennya kostelu vezhi 1914 roku vipravlyali do 1937 go Kostel viznali 1933 roku pam yatkoyu Pislya svitovoyi vijni kostel zakrili i 1990 roku peredali viruyuchim UGKC KostelImovirno pershij derev yanij kostel buv spalenij v chas napadu tatar u 1498 roci Pislya cogo Yan Gerburt na pochatku 1500 h rokiv povinen buv zaklasti nepodalik miskogo rinku u pivdenno shidnomu narizhniku miskih fortifikacij murovanij kostel z vilnostoyachoyu oboronnoyu vezheyu dzviniceyu Mozhlivo kostel zveli za zrazkom lvivskogo kostelu sv Stanislava Hram vikonuvav rol usipalnici rodu Gerburtiv zavdyaki chomu vprodovzh XVI st otrimav chimalo fundushiv dlya dorogih liturgijnih tkanin nachinnya Vprodovzh stolittya tut bulo vstanovleno dekilka visokohudozhnih nadgrobkiv Imovirno pershoyu na vhodi do kripti kostelu vstanovili pam yatnu plitu druzhini lvivskogo horunzhogo Severina Gerburta sho pomerla 1495 roku Dlya uvichnennya pam yati Kshishtofa Gerburta 1558 i yepiskopa Valentiya Gerburta 1572 za pripushennyam Mechislava Gembarovicha bulo zbudovano bichni kaplici de pomistili yihni nadgrobki Za Gembarovichem nadgrobok yepiskopa Valentiya mali vigotoviti budivnichij Jozef i German van Gutte yaki prinagidno 1573 roku pracyuvali v Sambori U pidlozi kostelu bula vstanovlena nadgrobna plita druzhini Mikolaya Gerburta Katazhini 1559 u presviteriyi podvijnij nadgrobok Stanislava Gerburta i Katazhini z Bazhiv chi Yana Gerburta i Katerini z Drogojovskih epitafiyi Yana Valentina Gerburtiv Za koshti kashtelyana lvivskogo starosti sambirskogo Stanislava Gerburta u 1583 roci vimuruvali sklepinnya navi zamist derev yanogo perekrittya Mozhlivo todi dlya pidtrimannya sklepinnya bilya stin buli primurovani stovpi sho mali prijnyati na sebe jogo vagu mozhlivo pislya 1808 Na arci pomizh navoyu i presviteriyem do rujnuvan 1914 15 isnuvalo zobrazhennya lyudskoyi figuri yaku vvazhali za zobrazhennya odnogo z Gerburtiv Nepodalik buli gerbi Gerburt Nalench Ogonchik Korchak Stini i sklepinnya buli shedro dekorovani ornamentami pislya chogo 1583 kostel nanovo osvyatili U 1684 roci na dahu vstanovili signaturku Zamalovka rozpisiv sklepinnya presviteriya 2 a pol HIH st Manyeristichnij vivtar XVI st sv Valentina Stan do 1914 Manyeristichnij vivtar XVI st sv Anni Stan do 1914 U protokoli vizitaciyi yepiskopa Yana Shembeka 1721 u kosteli znahodilis vivtari pozolochenij polihromovanij golovnij Sv Martina pozolochenij polihromovanij Materi Bozhoyi Vervechkovogo Bratstva manyeristichnij Sv Anni u kaplici z obrazami sv Anni i Mariyi Magdalini sho osoblivo shanuvavsya manyeristichnij sv Valentina u kaplici Krim togo bulo 14 lav 2 spovidalnici organ amvon Na chas vizitaciyi 1780 roku potriskalis sklepinnya progniv dah potrebuvali zamini stari vivtari znishenij organ Poganij stan kostelu pidtverdila vizitaciya 1783 roku Zreshtoyu 1785 roku proveli remont kostelu 1778 dzvinici Zi skladu zakritih monastiriv u Sambori privezli vivtar golovnij i bichni imovirno z dominikanskogo klyashtoru Za danimi inventarya golovnij vivtar buv kuplenij proboshem T Nyedabilskim u 1795 roci bichni vivtari nim zamovleni Todi kostel mali pobiliti vseredini i vstanovili novu pidlogu z doshok Napevno ce bulo vidnovlennya pislya pozhezhi 1788 roku Pid chas pozhezhi 1808 roku vigoriv dah kostelu zavalilas verhnya chastina dzvinici Pri vidbudovi na koshti vlasnika Felshtina Stanislava Mnishka bulo vimuruvane nove korobove sklepinnya Konservator graf Mechislav Potockij u 1869 roci vidnovlyuvav parnij nadgrobok identifikuvavshi pomerlih 1870 go bulo vidrestavrovano vivtar sv Valentina Na koshti Stanislava Katinskogo hudozhnik A Kachmarskij i rizbyar Ferdinand Mayerskij 1871 roku proveli restavraciyu kostelu vidnovlennya nadgrobkiv vivtariv Bulo peremalovano rozpisi presviteriyi dovilno dopovnivshi vidsutni dilyanki Zagalom restavraciyu viznali duzhe nizkogo rivnya U 1896 roci proveli novu restavraciyu Na koshti Krajovogo Sejmu konservator Friderik Papee ta arhitektor Kazimir Moklovskij 1904 vikonali novu restavrvciyu z posilennyam muriv dobudovoyu imovirno isnuvavshih u davninu gotichnih shipciv nadbudovano na yarus vezhu shodiv Bulo zmineno formu dahu vidpovidno do shipciv i pokrito yiyi cherepiceyu Portret Yana Gerburta z kostelnoyi zbirkiNadgrobok Kshishtofa Gerburta Litografiya 1840 Nadgrobok yepiskopa Valentiya Gerburta Stan do 1914 Parnij nadgrobok Stan do 1914 U chas pershih boyiv Pershoyi svitovoyi vijni 1914 kostel zaznav obstrilu rosijskoyi artileriyi Snaryadami buli poshkodzheni muri sklepinnya navi dahi Sklepinnya presviteriyi zavalilos z rozpisami XVI st poshkodivshi golovnij i bichni vivtari vivtari kaplic nadgrobki XVI st Pislya zajnyattya Felshtina avstrijskim vijskom u 1915 roci Tadeush Shidlovskij ta inzhener Kazimezh Vichinskij rozpochali roboti po vidnovlennyu kostelu Do 1917 roku ponovili zovnishni muri u 1917 1918 rokah vimuruvali sklepinnya yake pidnesli na 1 5 m vidnosno peredvoyennogo stanu Bulo vidnovleno vivtari bichnih kaplic pererobleno vivtar sv Valentina do yakogo vikonali novij obraz svyatogo Starovinnij obraz Uspennya Bogorodici peredali do Nacionalnogo muzeyu Krakova Bulo rekonstrujovano rozbitij nadgrobok Valentina Gerburta Vprodovzh 1918 1919 rokiv u pivdennih viknah presbiteriyi vstanovili vitrazhi Hristor Dobrij pastir Neporochne Zachattya Divi Mariyi U 1920 h rokah vidbudovoyu keruvav lvivskij arhitektor Vitold Ravskij yakij vikonav proekti signaturki golovnogo i bichnih vivtariv amvonu rozpisiv presbiteriyi U peremishlskij firmi Felchinskih vilili novi dzvoni z ulamkiv starih Golovnij vivtar vikonali u 1923 1928 rokah z vikoristannyam barelyefiv Rozp yattya Matir Bozha sv Ivan z angelami z starogo vivtarya Vitrazh Sv Martin funduvala sim ya Ginsliv Vartist vivtarya stanovila 10 000 zlotih Bichni vitari pererobili v 1928 roci vikoristavivshi starij obraz Bogorodici Amvon vigotovili u Lvovi za 3 000 zlotih 4 chervnya 1932 roku Bronislav Gavlik uklav ugodu na tempernij rozpis presviteriya U serpni cherez konflikt vidnosno koshtiv utrimannya jogo z pomichnikom Gavlik pokinuv robotu yaku zavershuvala Mariya Shvorn Oriyentovanij ceglyanij kostel z kriptoyu zveli na kam yanomu fundamenti Vin skladayetsya z dvopryaslovoyi navi z dobudovanimi kaplicyami pivnichnoyu sv Valentina i pivdennoyu sv Anni Muzichnij hor derev yanij Kutovi stovpi dekorovani pilyastrami Bilsh vuzkij i visokij dvopryaslovij presbiterij viddilyaye strilchasta arka yaki i bichni kaplici U nomu zberigsya gotichnij portal vhodu do zahristya Zovni kostel maye vidkrite ceglyane muruvannya z skisnimi stupinchastimi kontrforsami kaplici pryamimi kontrforsami Inter yer nanovo potinkovanij bez slidiv davnih rozpisiv Pid chas remontu 1990 h rokiv dahi pokrili metalocherepiceyu Zalishki golovnogo vivtarya zakriti visokim ikonostasom Chastina davnih nadgrobkiv vivtariv bulo pereneseno do Lvivskoyi galereyi mistectv VezhaKvadratna vezha maye tri yarusi Na drugomu yarusu u davninu rozmishuvavsya godinnik Spochatku bula zbudovana yak oboronna sporuda zgodom pochala vikonuvati funkciyi dzvinici Vidoma gipoteza sho yiyi zveli ranishe kostelu yak chastinu fortifikacij mista misku bramu Vezha bula chastinoyu zemlyanogo oboronnogo valu z rovom sho otochuvali kostel U yiyi nizhnomu yarusi rozmishuvalas brama z proyizdom Pislya pozhezhi 1808 zavalilas verhnya chastina vezhi yaku vidbuduvali 1863 roku koshtom vlasnika Felshtina Stanislava Katinskogo 10 zhovtnya 1914 roku bula pidirvana rosijskim vijskom Pri padinni verhnih yarusiv bulo znisheno zakopani pid neyu dzvoni Vidbudovu vezhi rozpochali 1931 go domuruvavshi muri do rivnya 2 yarusu yakij perekrili zalizobetonnoyu plitoyu Bula vstanovleno shodi i na poversi dva dzvoni Dzvinicyu v 1933 roci viznali pam yatkoyu 1937 roku vimurovano verhnij yarus Primitki Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 19 bereznya 2015 DzherelaPam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya Ukrayini Kiyiv 2000 Pshik V Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini HIII XVIII st Lviv 2008 ISBN 966 8095 03 0 C 189 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 5 Krakow 1997 S 67 93 pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR Kiev Budivelnik 1985 T 3 S 213 ros Macyuk O Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini Lviv Centr Yevropi 2005 ISBN 966 7022 45 5 C 83 PosilannyaSkelivka Felshtin 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Skelivka 21 lyutogo 2008 u Wayback Machine Kostel svyatogo Martina Skelivka na filmi z drona 2018 3 zhovtnya 2021 u Wayback Machine