Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коріятовичі Коріатовичі Корятовичі Коріотайтіси династія литовсько руських князів одна з ліній Гедиміновичів що правили

Корятовичі

Корятовичі

Коріятовичі (Коріатовичі, Корятовичі, Коріотайтіси)  — династія литовсько-руських князів (одна з ліній Гедиміновичів), що правили в Подільському князівстві та Закарпатті. Першим представником династії Коріятовичів був Коріят-Михайло Гедимінович, що князював у Новогрудку та був братом великого литовського князя Ольгерда.

image
Родовий герб Коріятовичів Погоня Руська або Св. Юрій

Відомості про князів

image
Герб Коріятовичів в замку Паланок

У період із 1345 до 1351 року, після смерті князя Коріята, втративши Новогрудське (Новгород-Литовське) князівство та політичні впливи в Литві й шукаючи нові підвладні території, русько-литовські князі Коріатовичі — небожі великого литовського князя Ольґерда, онуки литовського князя Ґедиміна — брати Юрій, Олександр, Костянтин, Борис і Федір прийшли на Поділля. Поява тут нових князів не викликала протистояння — навпаки, їх уважали захисниками краю від татар.

1363 року великий литовський князь Ольґерд, разом з іншими литовсько-руськими володарями, вирушив походом проти татар і здобув перемогу в битві біля річки Синюхи у степу. Після цього подоляни піддалися під руку Ольґерда, а він затвердив князями на Поділлі Коріятовичів: Юрія, Олександра, Костянтина й Федора. Згідно з літописом, вони «ввійшли у приязнь з отаманами, почали боронити Подільську землю від татар, а баскакам дані вже не давано».

Князі звернули увагу на те, що треба зміцнити Поділля й захистити його від татар, які подалися далі у степи на південь і звідти почали робити набіги та спустошувати край: побудували замки в Бакоті, Смотричі, Вінниці, відбудували замок і заселили місто Кам'янець. Також було побудовано замки у Червоногороді, Скалі, Брацлаві, Сокільці, Меджибожі, Божську. За часів Коріятовичів у Кам'янці зведено кілька православних церков і католицьких костелів. Саме вони започаткували розбудову замків на Поділлі, яке в той час мало у своєму складі 11 округів.

За часів князювання Коріятовичів на Поділлі з'явився католицизм. 1370 року в Кам'янці почав функціонувати домініканський чернечий орден, був заснований монастир, незабаром і францисканці заклали в місті свою обитель. Князь Олександр навіть перейшов на католицький обряд. 1378 (1380) року Папа Римський Урбан VI видав йому буллу на заснування в Кам'янці католицької єпископії (дієцезії).

Влада Коріятовичів на Поділлі тривала з 40-х по 90-ті роки XIV століття. Вони намагалися реорганізувати адміністративну структуру Поділля, де боярська еліта складалася переважно з русинів (українців) і незначної частини польської шляхти. 1374 року Юрій та Олександр Коріятовичі видали Кам'янцю грамоту, намагаючись розбудувати місто і збільшити його населення. Місто на 20 років звільнялося від податків, а також отримувало 200 ланів землі на околицях, частину берега Дністра для риболовлі, вигін для пасовиська, ліс. У грамоті закладено основи міського самоврядування: «А судитися їм (міщанам) своїм правом, перед своїми райцями (радниками), а воєводі в то не треба вступати». Цей акт дав значний поштовх розвитку міста.

Правління братів Коріятовичів: Юрія, Олександра, Бориса, Костянтина та Федора — перетворило одну з периферійних територій Великого князівства Литовського на самостійне державне утворення з суверенною зовнішньою та внутрішньою політикою.

Спочатку столицею Подільського князівства був Смотрич, згодом — Кам'янець, який 1374 року, один із перших на території України, отримав від Коріятовичів маґдебурзьке право на самоврядування.

Деякий час Коріятовичі були в певній васальній залежності від короля Угорщини та Польщі Людовика (1342—1382). Відомо, що 1377 року брати Олександр і Борис склали Людовику І васальну присягу.

Про Бориса Коріятовича літописні джерела взагалі не згадують. Уперше його ім'я було зазначене в листі короля Людовика I Великого до Франциска Каррари від 29 вересня 1377 р. про ленну присягу обох подільських князів «короні Угорського королівства».

Юрій Коріятович

Юрій Коріатович (*? — †1400 Бирлад, Молдавія) — подільський князь, молдавський та валаський воєвода, столицю мав в місті Смотрич, у 1374 р. при ньому було реконструйовано місто-фортецю Кам'янець і він надав йому маґдебурзьке право.

У 1372 р. був запрошений на князівство в Молдавії, столицю збудував у Сучаві. 3.07.1374 р. видав у Берладі грамоту, в якій він указаний як правитель Молдавської землі.

Юрій Коріятович помер у Василюй (Васильків), був похований у монастирі біля міста Бирлад.

Олександр Коріятович

Олександр Коріаятович (*? — †1388/1392) — подільський, волинський і покутський князь, у Володимирі, Кременці, Олеську, пізніше — в Смотричі (1375 р.). У 1366 — 1370 рр. — володимир-волинський князь.

Загинув 1392 року в битві з татарами на Поділлі. Був похований у смотрицькому костелі.

Костянтин Коріятович

image
Подільський полугрошик кн. Костянтина

Наступником Бориса став після 1386 р. його співправитель Костянтин (*бл. 1335). Пізніше джерело — Биховця хроніка (XVI ст.) — приписує Костянтинові Коріятовичу володіння Костянтина Ольґердовича, Чернігів і Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Волинської обл.) та двох його синів Гліба й Василя — предка князів Чорторийських.

Костянтин Коріятович мав сина Гридка (Григорія), за якого близько 1390 р. спеціальною грамотою ручалася намісникові короля польського та великого князя литовського Владислава II Яґайла в Литві Скирґайлу Ольґердовичу група литовсько-руських князів і бояр.

За князя Костянтина (1380 — до 1391) почалося карбування власної монети, відомої з історичних джерел як подільський полугрошик, на якій було зображення святого Юрія Змієборця (геральдичного герба князівського роду Коріятовичів). На аверсі монети містився напис латиною: «Монета Костянтина», на реверсі — «Князя, дідича та господаря Поділля».

Впродовж цього часу Поділлям правили по черзі всі Коріятовичі. Після смерті старших братів, Подільським князівством почав порядкувати молодший брат Федір. Коли після смерті Ольґерда в Литві став правити його син Владислав II Яґайло і небіж Вітовт, то під зверхність Вітовта було віддано й Поділля. Федір Коріятович не погодився з таким рішенням.

Федір Коріятович

За польським істориком Мацеєм Стрийковським, було два Федори Коріатовичі: один воював проти Ольґерда, інший проти Вітовта.

За легендою, Федір Коріятович 1339 року покинув Новгородок і з 40 000 русинів оселився на Підкарпатті; за сприяння князя було збудовано замок у Мукачеві.

Людовик I Угорський у 1352 році надав Федорові Уйгей (Шаторал'яуйгей) у Земплінському комітаті, 1359 року також Мукачево, Мармароський та Ужгородський (Унгарський) комітати.

1360 року кн. Федір Коріатович заснував монастир василіян у Мукачеві.

Крім Костянтина, свою монету також карбував подільський князь Федір Коріятович (1388—1394). Відомий його унікальний денарій із зображенням особистого княжого знаку Федора — подвійного хреста з розсіченими кінцями, який проростає з фігури, схожої на літеру «М». На іншому боці монети Федора під короною зображено дві готичних літери: «С» та «О», які більшість дослідників пов'язують із карбуванням монети в Кам'янці — латиницею «Camenec».

1393 р. Вітовт завоював Брацлав у Федора Коріятовича, а потім усі подільські замки. Останній разом із молдавськими військами Романа I зазнав під Брацлавом поразки від Вітовта, після чого Федір втратив Подільське князівство, а Роман — Молдавське. Свидриґайло 1400 року взяв у полон Романа І.

Вітовт, захопивши Поділля, поділив його на дві частини: Верхнє Побожжя (з Меджибожем, Божськом і Вінницею), західну частину віддав Яґайлові, той від себе призначив управителем — воєводу Спитка ІІ з Мельштина.

Подільсько-молдавський князь Федір Коріятович — мармароський князь, Брацлавський князь — після того, як Вітовт завоював Брацлав, перейшов до Мукачева, де став князем Карпатської Русі.

У 1412—1413 рр. старий князь Федір Коріятович разом із бароном Перені прогнав із Королева синів Драґа — внуків воєводи Саса, які тероризували місцеве населення та заважали торгівлі.

Помер у 1414 р. Був похований у соборі мукачівського монастиря. Дружина Ольга померла в 1416 р. Обидві дочки вийшли заміж за угорських магнатів. Марія — за Емеріха Марцалі, Анна — за палатина Ґарая. Живих синів у них на той час не було і володіння відійшли назад до угорських королів.

Дарча грамота подільського князя Федора Коріатовича

Ми, князь Федір Коріатович, Божою милістю дідич і господар Подільської землі, чиним свідомо цим листом усякому доброму, хто на цей лист гляне й почує, поважаючи його, даруємо, але не чужих земель, а земель нами самими перетвореного Поділля за вірну службу землі Крапивни долів Буга («місцевість», по-сучасному «басейн» Бугу) недалеко від Бердичева (землі Великого князівства Литовського) пану Гринькові зі всіма тими ріками, землями, лісами, полями, дібровами та селами, хто там сидять і прислужують (проживають)…

Княжий писар Андрій Морхина, город Смотрич, 1 липня 1392 року.

Фрагмент копії дослівного трактування князь-грамоти зі старослов'янської на сучасну українську мову підготовлений археографом Олександром Грушею у 2001 році з оригіналу, написаного кирилицею на пергаменті, що знаходиться в Національному історичному архіві Білорусі (Радзивіллівська папка, Беларускі гістарычны агляд).

Василь Коріятович

Наймолодший із Коріятовичів — Василь (Костянтинович) титулується як «князь Поділля» ще в документі угорського короля Сиґізмунда I Люксембурґа від 2 лютого 1398 р. На той час цей титул уже не мав реального значення, міг указувати лише на те, що раніше, приблизно від 1390 р., його власник був співправителем Федора Коріятовича.

Наприкінці 1394 року Василь разом із братом Федором змушений був шукати пристанища в Угорщині, яке вони й отримали на території комітату Береґ (Закарпаття). 1 липня 1403 у м. Грубешеві (нині Польща) Василь видав грамоту, якою обіцяв королю польському та великому князю литовському Владиславу II Яґайлу ніколи більше не виступати проти нього. З цього присяжного запису випливає, що відмовився від титулу подільського князя й, можливо, отримав якісь володіння від польського короля.

12 серпня 1399 року в битві на р. Ворсклі загинули молодші князі Коріятовичі — Гліб і Семен.

Михайло Костянтинович

Серед сподвижників Свидриґайла є князь Михайло Костянтинович. У 1439—1448 рр. він мав невеликі володіння в Галицькій землі. 1452 р. йому підтвердили право на Буремлю й інші землі на Волині, надані свого часу Свидриґайлом. Від Михайла Коріятовича пішли князі Курцевичі, які вважали себе нащадками Коріята. Дослідники вважають, що Михайло Коріятович міг бути племінником Василя та сином Костянтина Коріятовича. Втративши володіння на Поділлі, Василь Коріятович разом із племінником залишився васалом Свидриґайла Ольґердовича й, зрештою, Корятовичі-Курцевичі отримали володіння на Волині.

Дмитро Коріятович

На думку деяких дослідників, сином Коріята Ґедиміновича був князь Дмитро, у російських хроніках відомий як воєвода Боброк Волинський. Він був одружений із сестрою великого князя московського Дмитра Донського. За однією з версій, Юрій Змієборець стає гербом московських князів та Москви саме з цього часу, а син Дмитра Донського — князь Василь — починає карбувати монети із зображенням святого Юрія на коні зі списом (коп'єм) — звідси й назва «копійка». Від Дмитра Коріятовича пішов рід російських князів .

  • image
    Анна Юріївна Подільська, дочка Юрія Коріатовича

Вшанування пам'яті

Див. також

Примітки

  1. Кропивна
  2. Щепак, Єлєна (22 грудня 2022). У Черкасах перейменували більше сотні вулиць, провулків та скверів. 18000.com.ua (укр.). Процитовано 30 грудня 2022.

Джерела та література

  • Войтович Л. 4.17. Гедиміновичі. Корятовичі [ 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль: Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000.
  • Михайловський В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К., 2010. — № 4 (493) (лип.-серп.). — С. 4-15. — ISSN 0130-5247.
  • Михайловський B. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення / Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 34—47. — ISSN 0130-5247.
  • Шабульдо Ф. М. Коріятовичі [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 158. — .
  • Munkacowo // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 806. (пол.) (пол.)
  • Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 620—621. (пол.)

Посилання

  • Коріятовичі // сайт Інституту історії НАН України [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • План замку в Мукачеві [ 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Заснування мукачівського монастиря [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • (пол.)
  • Князівство Коріатовичів

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koriyatovichi Koriatovichi Koryatovichi Koriotajtisi dinastiya litovsko ruskih knyaziv odna z linij Gediminovichiv sho pravili v Podilskomu knyazivstvi ta Zakarpatti Pershim predstavnikom dinastiyi Koriyatovichiv buv Koriyat Mihajlo Gediminovich sho knyazyuvav u Novogrudku ta buv bratom velikogo litovskogo knyazya Olgerda Rodovij gerb Koriyatovichiv Pogonya Ruska abo Sv YurijVidomosti pro knyazivGerb Koriyatovichiv v zamku Palanok U period iz 1345 do 1351 roku pislya smerti knyazya Koriyata vtrativshi Novogrudske Novgorod Litovske knyazivstvo ta politichni vplivi v Litvi j shukayuchi novi pidvladni teritoriyi rusko litovski knyazi Koriatovichi nebozhi velikogo litovskogo knyazya Olgerda onuki litovskogo knyazya Gedimina brati Yurij Oleksandr Kostyantin Boris i Fedir prijshli na Podillya Poyava tut novih knyaziv ne viklikala protistoyannya navpaki yih uvazhali zahisnikami krayu vid tatar 1363 roku velikij litovskij knyaz Olgerd razom z inshimi litovsko ruskimi volodaryami virushiv pohodom proti tatar i zdobuv peremogu v bitvi bilya richki Sinyuhi u stepu Pislya cogo podolyani piddalisya pid ruku Olgerda a vin zatverdiv knyazyami na Podilli Koriyatovichiv Yuriya Oleksandra Kostyantina j Fedora Zgidno z litopisom voni vvijshli u priyazn z otamanami pochali boroniti Podilsku zemlyu vid tatar a baskakam dani vzhe ne davano Knyazi zvernuli uvagu na te sho treba zmicniti Podillya j zahistiti jogo vid tatar yaki podalisya dali u stepi na pivden i zvidti pochali robiti nabigi ta spustoshuvati kraj pobuduvali zamki v Bakoti Smotrichi Vinnici vidbuduvali zamok i zaselili misto Kam yanec Takozh bulo pobudovano zamki u Chervonogorodi Skali Braclavi Sokilci Medzhibozhi Bozhsku Za chasiv Koriyatovichiv u Kam yanci zvedeno kilka pravoslavnih cerkov i katolickih kosteliv Same voni zapochatkuvali rozbudovu zamkiv na Podilli yake v toj chas malo u svoyemu skladi 11 okrugiv Za chasiv knyazyuvannya Koriyatovichiv na Podilli z yavivsya katolicizm 1370 roku v Kam yanci pochav funkcionuvati dominikanskij chernechij orden buv zasnovanij monastir nezabarom i franciskanci zaklali v misti svoyu obitel Knyaz Oleksandr navit perejshov na katolickij obryad 1378 1380 roku Papa Rimskij Urban VI vidav jomu bullu na zasnuvannya v Kam yanci katolickoyi yepiskopiyi diyeceziyi Vlada Koriyatovichiv na Podilli trivala z 40 h po 90 ti roki XIV stolittya Voni namagalisya reorganizuvati administrativnu strukturu Podillya de boyarska elita skladalasya perevazhno z rusiniv ukrayinciv i neznachnoyi chastini polskoyi shlyahti 1374 roku Yurij ta Oleksandr Koriyatovichi vidali Kam yancyu gramotu namagayuchis rozbuduvati misto i zbilshiti jogo naselennya Misto na 20 rokiv zvilnyalosya vid podatkiv a takozh otrimuvalo 200 laniv zemli na okolicyah chastinu berega Dnistra dlya ribolovli vigin dlya pasoviska lis U gramoti zakladeno osnovi miskogo samovryaduvannya A suditisya yim mishanam svoyim pravom pered svoyimi rajcyami radnikami a voyevodi v to ne treba vstupati Cej akt dav znachnij poshtovh rozvitku mista Pravlinnya brativ Koriyatovichiv Yuriya Oleksandra Borisa Kostyantina ta Fedora peretvorilo odnu z periferijnih teritorij Velikogo knyazivstva Litovskogo na samostijne derzhavne utvorennya z suverennoyu zovnishnoyu ta vnutrishnoyu politikoyu Spochatku stoliceyu Podilskogo knyazivstva buv Smotrich zgodom Kam yanec yakij 1374 roku odin iz pershih na teritoriyi Ukrayini otrimav vid Koriyatovichiv magdeburzke pravo na samovryaduvannya Deyakij chas Koriyatovichi buli v pevnij vasalnij zalezhnosti vid korolya Ugorshini ta Polshi Lyudovika 1342 1382 Vidomo sho 1377 roku brati Oleksandr i Boris sklali Lyudoviku I vasalnu prisyagu Pro Borisa Koriyatovicha litopisni dzherela vzagali ne zgaduyut Upershe jogo im ya bulo zaznachene v listi korolya Lyudovika I Velikogo do Franciska Karrari vid 29 veresnya 1377 r pro lennu prisyagu oboh podilskih knyaziv koroni Ugorskogo korolivstva Yurij Koriyatovich Yurij Koriatovich 1400 Birlad Moldaviya podilskij knyaz moldavskij ta valaskij voyevoda stolicyu mav v misti Smotrich u 1374 r pri nomu bulo rekonstrujovano misto fortecyu Kam yanec i vin nadav jomu magdeburzke pravo U 1372 r buv zaproshenij na knyazivstvo v Moldaviyi stolicyu zbuduvav u Suchavi 3 07 1374 r vidav u Berladi gramotu v yakij vin ukazanij yak pravitel Moldavskoyi zemli Yurij Koriyatovich pomer u Vasilyuj Vasilkiv buv pohovanij u monastiri bilya mista Birlad Oleksandr Koriyatovich Oleksandr Koriayatovich 1388 1392 podilskij volinskij i pokutskij knyaz u Volodimiri Kremenci Olesku piznishe v Smotrichi 1375 r U 1366 1370 rr volodimir volinskij knyaz Zaginuv 1392 roku v bitvi z tatarami na Podilli Buv pohovanij u smotrickomu kosteli Kostyantin Koriyatovich Podilskij polugroshik kn Kostyantina Nastupnikom Borisa stav pislya 1386 r jogo spivpravitel Kostyantin bl 1335 Piznishe dzherelo Bihovcya hronika XVI st pripisuye Kostyantinovi Koriyatovichu volodinnya Kostyantina Olgerdovicha Chernigiv i Chortorijsk nini s Starij Chortorijsk Manevickogo r nu Volinskoyi obl ta dvoh jogo siniv Gliba j Vasilya predka knyaziv Chortorijskih Kostyantin Koriyatovich mav sina Gridka Grigoriya za yakogo blizko 1390 r specialnoyu gramotoyu ruchalasya namisnikovi korolya polskogo ta velikogo knyazya litovskogo Vladislava II Yagajla v Litvi Skirgajlu Olgerdovichu grupa litovsko ruskih knyaziv i boyar Za knyazya Kostyantina 1380 do 1391 pochalosya karbuvannya vlasnoyi moneti vidomoyi z istorichnih dzherel yak podilskij polugroshik na yakij bulo zobrazhennya svyatogo Yuriya Zmiyeborcya geraldichnogo gerba knyazivskogo rodu Koriyatovichiv Na aversi moneti mistivsya napis latinoyu Moneta Kostyantina na reversi Knyazya didicha ta gospodarya Podillya Vprodovzh cogo chasu Podillyam pravili po cherzi vsi Koriyatovichi Pislya smerti starshih brativ Podilskim knyazivstvom pochav poryadkuvati molodshij brat Fedir Koli pislya smerti Olgerda v Litvi stav praviti jogo sin Vladislav II Yagajlo i nebizh Vitovt to pid zverhnist Vitovta bulo viddano j Podillya Fedir Koriyatovich ne pogodivsya z takim rishennyam Fedir Koriyatovich Za polskim istorikom Maceyem Strijkovskim bulo dva Fedori Koriatovichi odin voyuvav proti Olgerda inshij proti Vitovta Za legendoyu Fedir Koriyatovich 1339 roku pokinuv Novgorodok i z 40 000 rusiniv oselivsya na Pidkarpatti za spriyannya knyazya bulo zbudovano zamok u Mukachevi Lyudovik I Ugorskij u 1352 roci nadav Fedorovi Ujgej Shatoral yaujgej u Zemplinskomu komitati 1359 roku takozh Mukachevo Marmaroskij ta Uzhgorodskij Ungarskij komitati 1360 roku kn Fedir Koriatovich zasnuvav monastir vasiliyan u Mukachevi Krim Kostyantina svoyu monetu takozh karbuvav podilskij knyaz Fedir Koriyatovich 1388 1394 Vidomij jogo unikalnij denarij iz zobrazhennyam osobistogo knyazhogo znaku Fedora podvijnogo hresta z rozsichenimi kincyami yakij prorostaye z figuri shozhoyi na literu M Na inshomu boci moneti Fedora pid koronoyu zobrazheno dvi gotichnih literi S ta O yaki bilshist doslidnikiv pov yazuyut iz karbuvannyam moneti v Kam yanci latiniceyu Camenec 1393 r Vitovt zavoyuvav Braclav u Fedora Koriyatovicha a potim usi podilski zamki Ostannij razom iz moldavskimi vijskami Romana I zaznav pid Braclavom porazki vid Vitovta pislya chogo Fedir vtrativ Podilske knyazivstvo a Roman Moldavske Svidrigajlo 1400 roku vzyav u polon Romana I Vitovt zahopivshi Podillya podiliv jogo na dvi chastini Verhnye Pobozhzhya z Medzhibozhem Bozhskom i Vinniceyu zahidnu chastinu viddav Yagajlovi toj vid sebe priznachiv upravitelem voyevodu Spitka II z Melshtina Podilsko moldavskij knyaz Fedir Koriyatovich marmaroskij knyaz Braclavskij knyaz pislya togo yak Vitovt zavoyuvav Braclav perejshov do Mukacheva de stav knyazem Karpatskoyi Rusi U 1412 1413 rr starij knyaz Fedir Koriyatovich razom iz baronom Pereni prognav iz Koroleva siniv Draga vnukiv voyevodi Sasa yaki terorizuvali misceve naselennya ta zavazhali torgivli Pomer u 1414 r Buv pohovanij u sobori mukachivskogo monastirya Druzhina Olga pomerla v 1416 r Obidvi dochki vijshli zamizh za ugorskih magnativ Mariya za Emeriha Marcali Anna za palatina Garaya Zhivih siniv u nih na toj chas ne bulo i volodinnya vidijshli nazad do ugorskih koroliv Darcha gramota podilskogo knyazya Fedora Koriatovicha Mi knyaz Fedir Koriatovich Bozhoyu milistyu didich i gospodar Podilskoyi zemli chinim svidomo cim listom usyakomu dobromu hto na cej list glyane j pochuye povazhayuchi jogo daruyemo ale ne chuzhih zemel a zemel nami samimi peretvorenogo Podillya za virnu sluzhbu zemli Krapivni doliv Buga miscevist po suchasnomu basejn Bugu nedaleko vid Berdicheva zemli Velikogo knyazivstva Litovskogo panu Grinkovi zi vsima timi rikami zemlyami lisami polyami dibrovami ta selami hto tam sidyat i prisluzhuyut prozhivayut Knyazhij pisar Andrij Morhina gorod Smotrich 1 lipnya 1392 roku Fragment kopiyi doslivnogo traktuvannya knyaz gramoti zi staroslov yanskoyi na suchasnu ukrayinsku movu pidgotovlenij arheografom Oleksandrom Grusheyu u 2001 roci z originalu napisanogo kiriliceyu na pergamenti sho znahoditsya v Nacionalnomu istorichnomu arhivi Bilorusi Radzivillivska papka Belaruski gistarychny aglyad Vasil Koriyatovich Najmolodshij iz Koriyatovichiv Vasil Kostyantinovich tituluyetsya yak knyaz Podillya she v dokumenti ugorskogo korolya Sigizmunda I Lyuksemburga vid 2 lyutogo 1398 r Na toj chas cej titul uzhe ne mav realnogo znachennya mig ukazuvati lishe na te sho ranishe priblizno vid 1390 r jogo vlasnik buv spivpravitelem Fedora Koriyatovicha Naprikinci 1394 roku Vasil razom iz bratom Fedorom zmushenij buv shukati pristanisha v Ugorshini yake voni j otrimali na teritoriyi komitatu Bereg Zakarpattya 1 lipnya 1403 u m Grubeshevi nini Polsha Vasil vidav gramotu yakoyu obicyav korolyu polskomu ta velikomu knyazyu litovskomu Vladislavu II Yagajlu nikoli bilshe ne vistupati proti nogo Z cogo prisyazhnogo zapisu viplivaye sho vidmovivsya vid titulu podilskogo knyazya j mozhlivo otrimav yakis volodinnya vid polskogo korolya 12 serpnya 1399 roku v bitvi na r Vorskli zaginuli molodshi knyazi Koriyatovichi Glib i Semen Mihajlo Kostyantinovich Sered spodvizhnikiv Svidrigajla ye knyaz Mihajlo Kostyantinovich U 1439 1448 rr vin mav neveliki volodinnya v Galickij zemli 1452 r jomu pidtverdili pravo na Buremlyu j inshi zemli na Volini nadani svogo chasu Svidrigajlom Vid Mihajla Koriyatovicha pishli knyazi Kurcevichi yaki vvazhali sebe nashadkami Koriyata Doslidniki vvazhayut sho Mihajlo Koriyatovich mig buti pleminnikom Vasilya ta sinom Kostyantina Koriyatovicha Vtrativshi volodinnya na Podilli Vasil Koriyatovich razom iz pleminnikom zalishivsya vasalom Svidrigajla Olgerdovicha j zreshtoyu Koryatovichi Kurcevichi otrimali volodinnya na Volini Dmitro Koriyatovich Na dumku deyakih doslidnikiv sinom Koriyata Gediminovicha buv knyaz Dmitro u rosijskih hronikah vidomij yak voyevoda Bobrok Volinskij Vin buv odruzhenij iz sestroyu velikogo knyazya moskovskogo Dmitra Donskogo Za odniyeyu z versij Yurij Zmiyeborec staye gerbom moskovskih knyaziv ta Moskvi same z cogo chasu a sin Dmitra Donskogo knyaz Vasil pochinaye karbuvati moneti iz zobrazhennyam svyatogo Yuriya na koni zi spisom kop yem zvidsi j nazva kopijka Vid Dmitra Koriyatovicha pishov rid rosijskih knyaziv Anna Yuriyivna Podilska dochka Yuriya KoriatovichaVshanuvannya pam yatiU mistah Vinnicya Kam yanec Podilskij ta Ladizhin isnuyut vulici Knyaziv Koriatovichiv U misti Cherkasi perejmenuvali uzviz Parkovij na uzviz Knyaziv Koriatovichiv Div takozhJosif Kurcevich Koriyatovich Olgerdovichi Volinskij pohid Lyudovika Ugorskogo Povist pro Podillya PodillyaPrimitkiKropivna Shepak Yelyena 22 grudnya 2022 U Cherkasah perejmenuvali bilshe sotni vulic provulkiv ta skveriv 18000 com ua ukr Procitovano 30 grudnya 2022 Dzherela ta literaturaVojtovich L 4 17 Gediminovichi Koryatovichi 7 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Istoriko genealogichne doslidzhennya Lviv 2000 Mihajlovskij V Vasalni stosunki knyaziv Koriatovichiv iz Kazimirom III ta Lyudovikom Ugorskim Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2010 4 493 lip serp S 4 15 ISSN 0130 5247 Mihajlovskij B Pravlinnya Koriatovichiv na Podilli 1340 vi 1394 rr socialna struktura knyazivskogo otochennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 488 ver zhovt 240 s S 34 47 ISSN 0130 5247 Shabuldo F M Koriyatovichi 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 158 ISBN 978 966 00 0855 4 Munkacowo Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 806 pol pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 29 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 2 761 s S 620 621 pol PosilannyaKoriyatovichi sajt Institutu istoriyi NAN Ukrayini 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Plan zamku v Mukachevi 21 veresnya 2015 u Wayback Machine Zasnuvannya mukachivskogo monastirya 29 zhovtnya 2014 u Wayback Machine pol Knyazivstvo Koriatovichiv

Дата публікації:
Топ