Карівурст нім Currywurst популярна в Німеччині страва фастфуду смажена часто обсмажена в фритюрі сосиска з спеціальним с

Карівурст (нім. Currywurst) — популярна в Німеччині страва фастфуду: смажена (часто обсмажена в фритюрі) сосиска з спеціальним соусом на основі кетчупа або томатної пасти та порошком карі.

Карівурст

Походження	Німеччина
Необхідні компоненти	ковбаса, ^d і карі
Медіафайли у Вікісховищі

Закусочна «Берлінська карівурст» в Гюккесвагені

Опис страви

Для приготування карівурст використовують сардельки з дрібно рубленої свинини (іноді з додаванням яловичини), причому на відміну від поширеної в Німеччині братвурст (смаженої сосиски) сосиски для карівурст використовують не сирими, а вже звареними. Ці сосиски можуть бути як із кишкою, так і без неї. В останньому випадку карівурст набувають більш характерної для себе форми, трохи нагадуючи мініатюрні шматочки хліба. Кілька хвилин сосиски смажать так, що вони занурені в олію лише наполовину, що згодом надає їм характерну «шкірку». Найчастіше готову сосиску нарізують на кілька кусочків або на дві половинки, щедро поливають кетчупом і посипають порошком карі. Класичним гарніром до карівурст є картопля фрі, хоча іноді додають булочку.

Історія

Меморіальна дошка на будинку, де в 1949 була перша закусочна з карівурст

Хоча зараз карівурст популярна по всій Німеччині, проте найбільше полюбляють її у Берліні, де її й вперше приготували.

Творцем карівурст вважають . У післявоєнний час вона була власницею невеликої закусочної в тій частині Берліна, що перебувала в британському секторі. Англійські солдати ділилися із нею спеціями, які вона використовувала в приготуванні своїх страв.

У 1949 році Герта Гойвер приготувала особливий соус, використавши в ньому індійську приправу карі, вустерський соус і кетчуп, який тоді ставав популярним у Німеччині завдяки американським солдатам, які приправляли ним свою їжу. Готовим соусом вона полила звичайну сосиску та почала продаж перших карівурст. Ця проста страва швидко сподобалася мешканцям Берліна, і в 1959 році Гойвер запатентувала свій соус. Протягом кількох наступних років кіоски, що продавали подібну карівурст, поширилися по всій Німеччині.

У 2009 році до шістдесятирічного ювілею страви в Берліні відкрили Музей карівурст. Його директор Бріжіт Брело відзначає: «Жодна інша національна страва не викликає такого хвилювання, як карівурст». Відвідувачі музею можуть купити собі майку із написом: «Dont worry, be Curry»

Примітки

. // gobars.ru. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 2012-4-22. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
. // fm-off-sky.livejournal.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 2012-4-22. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
Currywurst Soße Erfindung. // currywurst-berlin.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 2012-4-22. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()(нім.)
У Німеччині відкрили музей берлінської сосики. // 1tv.ru. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 2012-5-4. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()
Репортаж Тетяни Логунової (5 вересня 2009 року). . Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 7 січня 2015.
. 16.09.2009. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2015.

Посилання

Сайт Музею карівурст [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.)

Див. також

[1] . // gobars.ru. Архів оригіналу за 2 березня 2011. Процитовано 2012-4-22. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()

[2] . // fm-off-sky.livejournal.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 2012-4-22. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()

[3] Currywurst Soße Erfindung. // currywurst-berlin.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 2012-4-22. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()(нім.)

[4] У Німеччині відкрили музей берлінської сосики. // 1tv.ru. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 2012-5-4. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= ()

[5] Репортаж Тетяни Логунової (5 вересня 2009 року). . Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 7 січня 2015.

[6] . 16.09.2009. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2015.