Azərbaycanca AzərbaycancaDeutsch DeutschРусский РусскийУкраїнська Українська
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кита йсько Схі дна залізни ця КСЗ рос Китайско Восточная железная дорога або Східно цінська залізниця кит 东清铁路 колишня з

КВЖД

Кита́йсько-Схі́дна залізни́ця (КСЗ) (рос. Китайско-Восточная железная дорога) або Східно-цінська залізниця (кит. 东清铁路) — колишня залізниця на північному сході Китаю (Маньчжурія). З'єднувала Читу і російський Далекий Схід.

Китайсько-Східна залізниця
Дата створення / заснування 1896
image
Країна image Росія і image КНР
Адміністративна одиниця Хейлунцзян
Власник d
Є власником d, d і d
Дата офіційного відкриття 1901
Час/дата припинення існування 31 грудня 1952
Ширина колії європейська колія
image
image Китайсько-Східна залізниця у Вікісховищі

Південне відгалуження КСЗ — Південно-Маньчжурська залізниця — стала фактором і частково Casus belli для російсько-японської війни і Другої китайсько-японської війни.

Адміністрації КСЗ і знаходилися в Харбіні.

Попри те що Китай, мав стандартну колію 1435 мм на кінець XIX століття, маршрут КСЗ мав російську колію 1524 мм. Після передачі залізниці у власність Китаю у 1952, колію перешито на стандартну.

Історія залізниці

Китайсько-Східна залізниця була побудована за для скорочення маршруту Транс-Сибірської магістралі від сибірського міста Чита через Харбін через північ внутрішньої Маньчжурії до російського порту Владивосток.

Концесія на будівництво була надана Китаєм в 1896, будівництво різко прискорилося після того як Росія уклала договір на двадцять п'ять років оренди що до Ляодунського півострова з Китаєм.

Будівництво КСЗ почалося в липні 1897, по лінії Тарська (на схід від м. Чита) —  — Харбін — Нікольськ-Уссурійський. Офіційно рух залізницею почався в листопаді 1901, але регулярні пасажирські перевезення Санкт-Петербург — Владивосток по Транссибу почалися в липні 1903 року.

В 1898 р., розпочато будівництво 880 км залізниці, більша частина якої пізніше увійшло до складу Південно-Маньчжурської залізниці, з Харбіна через східну Маньчжурію до Ляодунського півострова, у незамерзаючий глибоководний порт Люйшунь, який Росія зміцнювала та проводила капітальний ремонт задля створення першокласної стратегічної військово-морської бази та морської вугільної станції для свого Далекосхідного військового і торговельних флотів.

Китайсько-Східна залізниця була в основному завершена в 1902 році, випередивши будівництво Навколобайкальської залізниці на кілька років.

У російсько-японську війну, Росія втратила Ляодунський півострів і велику частину Південно-Маньчжурської гілки на користь Японії. Залізниця з Чанчуня в Люйшунь передані під японський контроль, наразі це Південно-Маньчжурська залізниця.

В 1917–1924, (російська громадянської війна) російська частина КСЗ була під управлінням Білої армії.

Після 1924, СРСР і Китай мали КСЗ у співволодінні, а Японія зберегла контроль над Південно-Маньчжурською залізницею.

Китайсько-радянський конфлікт відбувся за володіння КСЗ.

В 1935 році СРСР був змушений продати всі свої права по КСЗ уряду Маньчжоу-го.

З серпня 1945 року, КСЗ знову потрапила під спільний контроль СРСР та Китаю. Намагаючись відшкодувати втрати 1904–1905, після Другої світової війни радянський уряд наполягав на окупації Ляодунського півострова, але допускав на спільний контроль над південною гілкою з Китаєм, загальна назва за для обох залізниць Китайська Чанчуньська залізниця.

У 1952, Радянський Союз передав (безкоштовно) всі свої права на Китайську Чанчуньську залізницю КНР.

Література

Посилання

Дата публікації:
Kita jsko Shi dna zalizni cya KSZ ros Kitajsko Vostochnaya zheleznaya doroga abo Shidno cinska zaliznicya kit 东清铁路 kolishnya zaliznicya na pivnichnomu shodi Kitayu Manchzhuriya Z yednuvala Chitu i rosijskij Dalekij Shid Kitajsko Shidna zaliznicya Data stvorennya zasnuvannya1896 Krayina Rosiya i KNR Administrativna odinicyaHejlunczyan Vlasnikd Ye vlasnikomd d i d Data oficijnogo vidkrittya1901 Chas data pripinennya isnuvannya31 grudnya 1952 Shirina koliyiyevropejska koliya Kitajsko Shidna zaliznicya u Vikishovishi Pivdenne vidgaluzhennya KSZ Pivdenno Manchzhurska zaliznicya stala faktorom i chastkovo Casus belli dlya rosijsko yaponskoyi vijni i Drugoyi kitajsko yaponskoyi vijni Administraciyi KSZ i znahodilisya v Harbini Popri te sho Kitaj mav standartnu koliyu 1435 mm na kinec XIX stolittya marshrut KSZ mav rosijsku koliyu 1524 mm Pislya peredachi zaliznici u vlasnist Kitayu u 1952 koliyu pereshito na standartnu Istoriya zalizniciKitajsko Shidna zaliznicya bula pobudovana za dlya skorochennya marshrutu Trans Sibirskoyi magistrali vid sibirskogo mista Chita cherez Harbin cherez pivnich vnutrishnoyi Manchzhuriyi do rosijskogo portu Vladivostok Koncesiya na budivnictvo bula nadana Kitayem v 1896 budivnictvo rizko priskorilosya pislya togo yak Rosiya uklala dogovir na dvadcyat p yat rokiv orendi sho do Lyaodunskogo pivostrova z Kitayem Budivnictvo KSZ pochalosya v lipni 1897 po liniyi Tarska na shid vid m Chita Harbin Nikolsk Ussurijskij Oficijno ruh zalizniceyu pochavsya v listopadi 1901 ale regulyarni pasazhirski perevezennya Sankt Peterburg Vladivostok po Transsibu pochalisya v lipni 1903 roku V 1898 r rozpochato budivnictvo 880 km zaliznici bilsha chastina yakoyi piznishe uvijshlo do skladu Pivdenno Manchzhurskoyi zaliznici z Harbina cherez shidnu Manchzhuriyu do Lyaodunskogo pivostrova u nezamerzayuchij glibokovodnij port Lyujshun yakij Rosiya zmicnyuvala ta provodila kapitalnij remont zadlya stvorennya pershoklasnoyi strategichnoyi vijskovo morskoyi bazi ta morskoyi vugilnoyi stanciyi dlya svogo Dalekoshidnogo vijskovogo i torgovelnih flotiv Kitajsko Shidna zaliznicya bula v osnovnomu zavershena v 1902 roci viperedivshi budivnictvo Navkolobajkalskoyi zaliznici na kilka rokiv U rosijsko yaponsku vijnu Rosiya vtratila Lyaodunskij pivostriv i veliku chastinu Pivdenno Manchzhurskoyi gilki na korist Yaponiyi Zaliznicya z Chanchunya v Lyujshun peredani pid yaponskij kontrol narazi ce Pivdenno Manchzhurska zaliznicya V 1917 1924 rosijska gromadyanskoyi vijna rosijska chastina KSZ bula pid upravlinnyam Biloyi armiyi Pislya 1924 SRSR i Kitaj mali KSZ u spivvolodinni a Yaponiya zberegla kontrol nad Pivdenno Manchzhurskoyu zalizniceyu Kitajsko radyanskij konflikt vidbuvsya za volodinnya KSZ V 1935 roci SRSR buv zmushenij prodati vsi svoyi prava po KSZ uryadu Manchzhou go Z serpnya 1945 roku KSZ znovu potrapila pid spilnij kontrol SRSR ta Kitayu Namagayuchis vidshkoduvati vtrati 1904 1905 pislya Drugoyi svitovoyi vijni radyanskij uryad napolyagav na okupaciyi Lyaodunskogo pivostrova ale dopuskav na spilnij kontrol nad pivdennoyu gilkoyu z Kitayem zagalna nazva za dlya oboh zaliznic Kitajska Chanchunska zaliznicya U 1952 Radyanskij Soyuz peredav bezkoshtovno vsi svoyi prava na Kitajsku Chanchunsku zaliznicyu KNR LiteraturaM L Mironova Kitajsko rosijskij dogovir 1896 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X O Parhomchuk Habarovskij protokol 1929 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 I D Komirenko Kitajsko radyanskij dogovir 1937 pro nenapad Ukrayinska diplomatichna enciklopediyaPosilannyaChinese Eastern Railroad Zone 17 Serpnya 2018 u Wayback Machine, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ