Захарівка (у 1927—2016 — Фрунзівка) — селище в Роздільнянському районі Одеської області України. Адміністративний центр Захарівської селищної громади.
селище Захарівка | |
---|---|
Парк у центрі селища | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Громада | Захарівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51140070010053225 |
Облікова картка | Захарівка (селище) |
Основні дані | |
Засновано | 1791 |
Колишня назва | Фрунзівка |
Статус | із 2024 року |
Площа | 7,60 км² |
Населення | ▼ 5142 (01.01.2022) |
Густота | 680,8 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 66702 |
Телефонний код | +380 4860 |
Географічні координати | 47°19′52″ пн. ш. 29°45′16″ сх. д. / 47.33111° пн. ш. 29.75444° сх. д.Координати: 47°19′52″ пн. ш. 29°45′16″ сх. д. / 47.33111° пн. ш. 29.75444° сх. д. |
Водойма | р. Кучурган, р. Великий Канай |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Затишшя |
До станції: | 12 км |
До райцентру: | |
- фізична: | 58 км |
- автошляхами: | 72 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 120 км |
- автошляхами: | 140 км |
Селищна влада | |
Адреса | 66700, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Захарівка, вул. Одеська, 59 |
Карта | |
Захарівка | |
Захарівка | |
Захарівка у Вікісховищі |
До 25 жовтня 2020 року селище було адміністративним центром Захарівського району, який був ліквідований.
Територія сучасного селища Захарівка містить також колишні села Адамівка, Баєрове, Катеринівка, Латівка.
Через Захарівку проходять автодороги Р33, Т 1614,та бере початок .
Поблизу селища створено ландшафтний заказник місцевого значення Шептереди.
Історія
На території Захарівки і поблизу неї виявлено рештки поселення епохи мезоліту (13 тис. років тому) та великий могильник черняхівської культури (III—VI століття н. е.).
У 1798 році в Захарівці було 78 дворів і мешкало 249 осіб.
В Захар'їці, яка в 1843 році стала волосним центром Тираспольського повіту Херсонської губернії і одержала статус містечка, відбувалися ярмарки, щотижня збиралися великі базари. Вигідне географічне розташування — на шляху між Одесою і Балтою, по якому йшли хлібні вантажі з степових районів до чорноморського порту,— сприяло перетворенню Захар'ївки в один із значних центрів торгівлі хлібом. Поряд з торгівлею в містечку розвивалося ремесло — ковальське, кравецьке, шорне, шапкове тощо. Наприкінці XIX століття тут працювали 21 кравець, 12 шевців, 12 теслярів, 8 ковалів. Переважну частину ремісників, так само як і дрібних торговців, становили євреї. Єврейське населення Захар'ївки в кінці XIX — на початку XX століть становило половину її мешканців.
Станом на 1886 рік у містечку Захарівка, центрі Захар'ївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 702 особи, налічувалось 127 дворових господарств, існували станова квартира 3-го стану, православна церква на честь Святого Пророка Захарії, збудована 1794-го року, 2 єврейські синагоги, школа, земська станція, 6 лавок, заїзд, харчевня та винний склад, відбувався щорічний ярмарок та базари кожної другої неділі місяця. За 9 верст — залізнична станція, трактир. За 12 верст — молитовний будинок. За 16 верст — залізнична станція. У селі Адамівка мешкало 50 особи, налічувалось 12 дворових господарств, існували паровий млин та цегельний завод. У селі Катеринівка мешкало 32 особи, налічувалось 7 дворових господарств, існував винний склад.
Близько 400 жителів Захарівки були мобілізовані на фронти Першої світової війни. Близько 100 з них загинули.
Впродовж німецько-радянської війни понад 1000 жителів Захарівки було призвано до лав Червоної Армії. 283 з них загинули. Понад 200 осіб нагороджено орденами та медалями.
З 1963 року — селище міського типу.
За переписом 2001 року населення склало 5111 осіб.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4724 | 92.43 % |
російська | 275 | 5.38 % |
румунська | 68 | 1.33 % |
вірменська | 9 | 0.18 % |
болгарська | 7 | 0.14 % |
білоруська | 4 | 0.08 % |
гагаузька | 4 | 0.08 % |
німецька | 1 | 0.02 % |
грецька | 1 | 0.02 % |
інші/не вказали | 18 | 0.34 % |
Усього | 5111 | 100 % |
Переіменування
7 листопада 1927 року, в десяту річницю більшовицької революції Захарівку було переіменовано на Фрунзівку, на честь радянського державного та військового діяча Фрунзе Михайла Васильовича, батько якого народився та жив тут тривалий час.
Згідно з законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» смт Фрунзівка внесене до переліку населених пунктів, які підлягають перейменуванню.
19 травня 2016 року Захарівці було повернено її історичну назву.
Персоналії
- Іванов Павло Андрійович (1860—прибл. 1918) — історик, вивчав історію українських земель у період Середньовіччя.
- Маркус Олександр Семенович (нар. 1932) — молдавський та ізраїльський математим, професор Університету імені Бен-Гуріона у Негеві (Беер-Шева).
- Орлик Олександр Іванович (1983—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- — Доктор економічних наук, професор. Громадсько-політичний діяч. Народився 04.02.1939 р. у с. Фрунзівка, Одеська область. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут (1961), з відзнакою — Академію суспільних наук у Москві (1976). З 1961 р. працював на Чернівецькому деревообробному комбінаті, де пройшов шлях від майстра цеху до голови правління ВАТ. Працював першим секретарем Чернівецького міськкому партії, на керівних посадах у Чернівецькому облвиконкому та облдержадміністрації. У 1976 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Ефективність об'єднань в промисловості та шляхи її підвищення»; у 1997 р. — докторську дисертацію на тему: «Регіональна політика розвитку туризму. Методологія формування, механізм реалізації». З 1998 р. — завідувач кафедри міжнародної економіки та економіки підприємства в Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича. Юхим Гусар.
Див. також
Джерела
- Захарівка [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.] (Фрунзівка [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Фрунзівка // Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- Інгульський степ. Збірник [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- 42 міста з радянськими назвами, які перейменують (карта) [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]//fakty.ictv.ua
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaharivka u 1927 2016 Frunzivka selishe v Rozdilnyanskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayini Administrativnij centr Zaharivskoyi selishnoyi gromadi selishe ZaharivkaPark u centri selishaPark u centri selishaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Rozdilnyanskij rajonGromada Zaharivska selishna gromadaKod KATOTTG UA51140070010053225Oblikova kartka Zaharivka selishe Osnovni daniZasnovano 1791Kolishnya nazva FrunzivkaStatus iz 2024 rokuPlosha 7 60 km Naselennya 5142 01 01 2022 Gustota 680 8 osib km Poshtovij indeks 66702Telefonnij kod 380 4860Geografichni koordinati 47 19 52 pn sh 29 45 16 sh d 47 33111 pn sh 29 75444 sh d 47 33111 29 75444 Koordinati 47 19 52 pn sh 29 45 16 sh d 47 33111 pn sh 29 75444 sh d 47 33111 29 75444Vodojma r Kuchurgan r Velikij KanajVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya ZatishshyaDo stanciyi 12 kmDo rajcentru fizichna 58 km avtoshlyahami 72 kmDo obl centru fizichna 120 km avtoshlyahami 140 kmSelishna vladaAdresa 66700 Odeska obl Rozdilnyanskij r n smt Zaharivka vul Odeska 59KartaZaharivkaZaharivkaZaharivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zaharivka Trotuar v centriSupermarketVulicya v centri Do 25 zhovtnya 2020 roku selishe bulo administrativnim centrom Zaharivskogo rajonu yakij buv likvidovanij Teritoriya suchasnogo selisha Zaharivka mistit takozh kolishni sela Adamivka Bayerove Katerinivka Lativka Cherez Zaharivku prohodyat avtodorogi R33 T 1614 ta bere pochatok Poblizu selisha stvoreno landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Shepteredi Pivnichna chastina ZaharivkiPivdenna chastina ZaharivkiIstoriyaKrayeznavchij muzej u Zaharivci Na teritoriyi Zaharivki i poblizu neyi viyavleno reshtki poselennya epohi mezolitu 13 tis rokiv tomu ta velikij mogilnik chernyahivskoyi kulturi III VI stolittya n e U 1798 roci v Zaharivci bulo 78 dvoriv i meshkalo 249 osib V Zahar yici yaka v 1843 roci stala volosnim centrom Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi i oderzhala status mistechka vidbuvalisya yarmarki shotizhnya zbiralisya veliki bazari Vigidne geografichne roztashuvannya na shlyahu mizh Odesoyu i Baltoyu po yakomu jshli hlibni vantazhi z stepovih rajoniv do chornomorskogo portu spriyalo peretvorennyu Zahar yivki v odin iz znachnih centriv torgivli hlibom Poryad z torgivleyu v mistechku rozvivalosya remeslo kovalske kravecke shorne shapkove tosho Naprikinci XIX stolittya tut pracyuvali 21 kravec 12 shevciv 12 teslyariv 8 kovaliv Perevazhnu chastinu remisnikiv tak samo yak i dribnih torgovciv stanovili yevreyi Yevrejske naselennya Zahar yivki v kinci XIX na pochatku XX stolit stanovilo polovinu yiyi meshkanciv Stanom na 1886 rik u mistechku Zaharivka centri Zahar yivskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 702 osobi nalichuvalos 127 dvorovih gospodarstv isnuvali stanova kvartira 3 go stanu pravoslavna cerkva na chest Svyatogo Proroka Zahariyi zbudovana 1794 go roku 2 yevrejski sinagogi shkola zemska stanciya 6 lavok zayizd harchevnya ta vinnij sklad vidbuvavsya shorichnij yarmarok ta bazari kozhnoyi drugoyi nedili misyacya Za 9 verst zaliznichna stanciya traktir Za 12 verst molitovnij budinok Za 16 verst zaliznichna stanciya U seli Adamivka meshkalo 50 osobi nalichuvalos 12 dvorovih gospodarstv isnuvali parovij mlin ta cegelnij zavod U seli Katerinivka meshkalo 32 osobi nalichuvalos 7 dvorovih gospodarstv isnuvav vinnij sklad Pam yatnik zagiblim v 1941 1945 rokah zhitelyam Zaharivki Blizko 400 zhiteliv Zaharivki buli mobilizovani na fronti Pershoyi svitovoyi vijni Blizko 100 z nih zaginuli Vprodovzh nimecko radyanskoyi vijni ponad 1000 zhiteliv Zaharivki bulo prizvano do lav Chervonoyi Armiyi 283 z nih zaginuli Ponad 200 osib nagorodzheno ordenami ta medalyami Z 1963 roku selishe miskogo tipu Za perepisom 2001 roku naselennya sklalo 5111 osib NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 4724 92 43 rosijska 275 5 38 rumunska 68 1 33 virmenska 9 0 18 bolgarska 7 0 14 biloruska 4 0 08 gagauzka 4 0 08 nimecka 1 0 02 grecka 1 0 02 inshi ne vkazali 18 0 34 Usogo 5111 100 Pereimenuvannya7 listopada 1927 roku v desyatu richnicyu bilshovickoyi revolyuciyi Zaharivku bulo pereimenovano na Frunzivku na chest radyanskogo derzhavnogo ta vijskovogo diyacha Frunze Mihajla Vasilovicha batko yakogo narodivsya ta zhiv tut trivalij chas Zgidno z zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yih simvoliki smt Frunzivka vnesene do pereliku naselenih punktiv yaki pidlyagayut perejmenuvannyu 19 travnya 2016 roku Zaharivci bulo poverneno yiyi istorichnu nazvu PersonaliyiIvanov Pavlo Andrijovich 1860 pribl 1918 istorik vivchav istoriyu ukrayinskih zemel u period Serednovichchya Markus Oleksandr Semenovich nar 1932 moldavskij ta izrayilskij matematim profesor Universitetu imeni Ben Guriona u Negevi Beer Sheva Orlik Oleksandr Ivanovich 1983 2014 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Doktor ekonomichnih nauk profesor Gromadsko politichnij diyach Narodivsya 04 02 1939 r u s Frunzivka Odeska oblast Zakinchiv Lvivskij lisotehnichnij institut 1961 z vidznakoyu Akademiyu suspilnih nauk u Moskvi 1976 Z 1961 r pracyuvav na Cherniveckomu derevoobrobnomu kombinati de projshov shlyah vid majstra cehu do golovi pravlinnya VAT Pracyuvav pershim sekretarem Cherniveckogo miskkomu partiyi na kerivnih posadah u Cherniveckomu oblvikonkomu ta oblderzhadministraciyi U 1976 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Efektivnist ob yednan v promislovosti ta shlyahi yiyi pidvishennya u 1997 r doktorsku disertaciyu na temu Regionalna politika rozvitku turizmu Metodologiya formuvannya mehanizm realizaciyi Z 1998 r zaviduvach kafedri mizhnarodnoyi ekonomiki ta ekonomiki pidpriyemstva v Cherniveckomu nacionalnomu universiteti im Yuriya Fedkovicha Yuhim Gusar Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast DzherelaZaharivka 13 chervnya 2021 u Wayback Machine Frunzivka 13 chervnya 2021 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Frunzivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF www rada gov ua Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2020 Ingulskij step Zbirnik 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Uporyadnik V A Serdyuk K Yaroslaviv Val 2018 456 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Odeska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 42 mista z radyanskimi nazvami yaki perejmenuyut karta 17 listopada 2015 u Wayback Machine fakty ictv ua Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi