Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дослідження Урана в наш час здійснюються за допомогою телескопів Повз Уран пролетів лише один космічний апарат зонд НАСА

Дослідження Урана

Дослідження Урана

Дослідження Урана в наш час здійснюються за допомогою телескопів. Повз Уран пролетів лише один космічний апарат — зонд НАСА «Вояджер-2»; максимальне наближення (на 81 500 км) відбулося 24 січня 1986 року. «Вояджер-2» відкрив 10 супутників Урана, дослідив його холодну атмосферу і систему кілець, відкривши два нових кільця. Крім того, він також сфотографував п'ять великих супутників Урана і виявив, що їхні поверхні вкриті ударними кратерами й каньйонами.

image
Кольорова фотографія Урана, зроблена «Вояджером-2» в 1986 році.

Запропоновано низку спеціальних дослідницьких місій до Урана, але станом на 2023 рік жодна з них не була затверджена.

Хронологія відкрить в системі Урана

Дата Відкриття Першовідкривач
13.03.1781 Уран Вільям Гершель
11.01.1787 Титанія й Оберон Вільям Гершель
22.02.1789 Гершель згадує про кільця Урана Вільям Гершель
24.10.1851 Ариєль і Умбрієль Вільям Ласселл
16.02.1948 Міранда Джерард Койпер
10.03.1979 Система кілець Урана Відкрита групою дослідників
30.12.1985 Пак Стівен Сіннот і апарат «Вояджер-2»
03.011986 Джульєтта і Порція Стівен Сіннот і апарат «Вояджер-2»
09.01.1986 Крессіда Стівен Сіннот і апарат «Вояджер-2»
13.01.1986 Дездемона, Розалінда й Белінда Стівен Сіннот і апарат «Вояджер-2»
20.01.1986 Корделія й Офелія Річард Терріл і апарат «Вояджер-2»
23.01.1986 Б'янка Бредфорд Сміт і апарат «Вояджер-2»
06.09.1997 Калібан і Сікоракса Відкриті групою дослідників
18.05.1999 Пердіта Еріх Каркошка і апарат «Вояджер-2» (на знімках від 18.01.1986)
18.07.1999 Сетебос, Стефано і Просперо Відкриті групою дослідників
13.08.2001 Трінкуло, Фердинанд і Франциско Відкриті групою дослідників
25.08.2003 Меб і Купідон Марк Шоволтер і Джек Ліссауер
29.08.2003 Маргаріта Скотт Шеппард і Девід Джуїтт
23.08.2006 Темна пляма Урана Космічний телескоп ім. Габбла і група дослідників

«Вояджер-2»

Докладніше: Вояджер-2

«Вояджер-2» максимально наблизився до Урана 24 січня 1986 року, пролетівши у 81 500 км він верхніх шарів хмар його атмосфери. Це був перший проліт повз планету після того, як «Вояджер-1» завершив свою подорож до зовнішніх планет на супутнику Сатурна Титані.

Уран — третя за розміром і четверта за масою планета Сонячної системи. Він обертається навколо Сонця на відстані близько 2,8 млрд км від нього і робить один оберт орбітою кожні 84 роки. Тривалість доби на Урані, виміряна «Вояджером-2», становить 17 годин 14 хвилин. Уран відрізняється тим, що обертається, «лежачи на боку». Вважається, що таке незвичне положення є результатом зіткнення з тілом розміром із планету на початку історії Сонячної системи. Через таку дивну орієнтацію — коли полярні регіони протягом тривалого часу піддаються впливу сонячного світла або темряви, а також через те, що «Вояджер-2» мав прибути приблизно в час сонцестояння Урана, — вчені не знали точно, якими проблемами супроводжуватиметься проліт зонда повз Уран.

image
Супутник Урана Міранда, знятий «Вояджером-2».

До прольоту «Вояджера-2» даних про магнітне поле Урана не було. Його інтенсивність порівнянна з земною, хоча магнітне поле Урана сильніше варіюється від точки до точки через його велике зміщення від центра Урана. Особлива орієнтація магнітного поля дає змогу припустити, що воно генерується на проміжних глибинах у його надрах, де тиск уже достатньо високий, щоб вода стала електропровідною. «Вояджер-2» виявив, що одним із найяскравіших наслідків його обертання «на боку» є його вплив на хвіст магнітного поля, який сам нахилений на 60° від осі обертання планети. Було показано, що обертання планети закручує магнітний хвіст у довгий «штопор» з протилежного від Сонця боку планети.

Виявлено, що радіаційні пояси Урана за інтенсивністю подібні до радіаційних поясів Сатурні. Інтенсивність випромінювання в межах поясів така, що опромінення швидко б (протягом 100 000 років) зробило темним будь-який метан, захоплений крижаними поверхнями внутрішніх супутників і частинками кільця. Це могло спричинити потемніння поверхонь супутників і частинок кільця, які мають майже рівномірно сірий колір.

Навколо освітленого Сонцем полюса виявлено високий шар серпанку, який також випромінює велику кількість ультрафіолетового світла — це явище отримало назву «електросвітіння». Середня температура атмосфери планети становить близько 59 К (−214,2 °C). Дивним є той факт, що температура на вершинах хмар на освітлених і темних полюсах, а також на більшій частині планети майже однакова.

«Вояджер-2» відкрив 10 нових супутників Урана, довівши їхню загальну кількість до 15 (на той час); через більш ніж 10 років на отриманих ним знімках було виявлено ще один, 11-й супутник — Пердіту. Більшість нових супутників невеликі; найбільший має діаметр близько 150 км.

image
Зроблений «Вояджером-2» знімок темних кілець Уранаю

Міранда, внутрішній із п'яти великих супутників Урана, виявилася одним із найдивніших тіл Сонячної системи. Детальні знімки, зроблені «Вояджером-2» під час прольоту повз неї, виявили величезні овальні структури, які отримали назву «корони» (coronae), оточені розломами глибиною до 20 км, шарами терас і сумішшю старих і молодих поверхонь. За однією з теорій, Міранда могла утворитися шляхом повторної агрегації матеріалу з більш раннього часу, коли її розколов потужний удар.

П'ять великих супутників Урана, як і супутники Сатурна, схоже, є конгломератами крижаних порід. На Титанії знайдено величезні системи розломів і каньйонів, що вказує на певний ступінь геологічної, ймовірно тектонічної активності в її історії. Арієль має найяскравішу і, можливо, наймолодшу поверхню з усіх супутників Урана і, схоже, теж пережив період геологічної активності, яка зумовила появу багатьох долин розломів і великих потоків крижаного матеріалу. На Умбрієлі й Обероні, судячи з їхніх старих і темних поверхонь, геологічна активність була незначною.

«Вояджер-2» досліджував усі дев'ять раніше відомих кілець Урана і виявив, що вони суттєво відрізняються від кілець Юпітера і Сатурна. Судячи з усього, система кілець Урана є відносно молодою і сформувалася не одночасно з Ураном. Частинки, з яких складаються кільця, імовірно, є рештками супутника, знищеного внаслідок зіткнення на високих швидкостях або розірваного гравітацією Урана. «Вояджер-2» виявив також два нових кільця.

У березні 2020 року астрономи НАСА, проаналізувавши старі дані, отримані космічним зондом «Вояджер-2» під час прольоту повз планету в 1986 році, повідомили про виявлення великої атмосферної магнітної бульбашки, так званого плазмоїда, що випускається в космічний простір з Урана.

Запропоновані місії

Концепції місій на Уран Організація/країна Тип
MUSE ЄКА Орбітальний та атмосферний зонд.
[en] НАСА/JPL Орбітальний зонд.
[en] ЄКА Орбітальні зонди — близнюки навколо Урана та Нептуна.
Uranus Orbiter and Probe НАСА Орбітальний та атмосферний зонд.
[en] Велика Британія Орбітальний зонд.
[en] CNSA Пролітний зонд.

Запропоновано низку місій на Уран. Вчені з [en] (MSSL) у Великій Британії запропонували спільну місію НАСА і ЄКА [en] до Урана. У грудні 2010 року до ЄКА був поданий заклик до запуску у 2022 році місії середнього класу (М-класу), підписаний 120 вченими з усього світу. ЄКА обмежує вартість місій М-класу 470 мільйонами євро.

У 2009 році команда планетологів з Лабораторії реактивного руху (JPL) НАСА розробила проєкти орбітального апарата для дослідження Урана із живленням від сонячних батарей. Найсприятливіший час для запуску такого зонда був би у серпні 2018 року, а прибуття до Урана — у вересні 2030 року. До наукового пакета входили б магнітометри, детектори частинок і, можливо, камера для отримання зображень.

У 2011 році Національна дослідна рада США рекомендувала орбітальний апарат і зонд на Уран як третій пріоритет для флагманської місії НАСА в рамках [en] НАСА. Однак ця місія вважалася менш пріоритетною, ніж майбутні місії до Марса і системи Юпітера, які згодом дістали назви Марс 2020 і Europa Clipper.

Місія на Уран є одним із декількох запропонованих варіантів використання безпілотного варіанту важкої ракети-носія НАСА SLS, яка зараз розробляється. Як повідомляється, SLS буде здатна запускати на Уран до 1,7 метричної тонни вантажу.

У 2013 році було запропоновано використати електричне вітрило (E-Sail) для відправлення зонда для входу в атмосферу Урана.

У 2015 році НАСА оголосило про початок техніко-економічного обґрунтування можливості орбітальних місій до Урана і Нептуна в рамках бюджету обсягом 2 млрд доларів (за курсом на 2015 рік). За словами директора НАСА з планетарних наук [en], який ініціював це дослідження, такі місії будуть запущені не раніше кінця 2020-х років, а вибір конкретних місій залежатиме від того, які з них схвалить спільнота планетологів і чи зможе НАСА забезпечити космічні апарати джерелами ядерної енергії. Аналізуються концептуальні проєкти таких місій.

Місія MUSE, задумана у 2012 році й запропонована у 2015-му, є європейською концепцією спеціальної місії до Урана з метою вивчення його атмосфери, внутрішніх шарів, супутників, кілець і магнітосфери. Місію пропонується запустити ракетою Ariane 5 у 2026 році; вона має прибути до Урана у 2044 році і працювати до 2050 року.

У 2016 році була розроблена ще одна концепція місії під назвою [en] (Origins and Composition of the Exoplanet Analog Uranus System). Вона представлена у 2017 році як потенційний претендент за програмою New Frontiers. Концепція розроблена студентами під час Літньої школи з планетології НАСА/JPL 2017 року. OCEANUS — це орбітальний апарат, який дасть змогу детально вивчити структуру магнітосфери та внутрішню будову планети, що було б неможливим при прольоті повз неї.

У 2022 році найвищим пріоритетом для флагманської місії НАСА в рамках [en] на 2023—2032 роки була визначена місія орбітального апарата та зонда для дослідження Урана. Через брак знань про крижані гіганти ця місія випередила проєкт [en] та поточну [en] (MSR).

Майбутні стартові вікна місій до Урана припадають на період між 2030 і 2034 роками.

Китай планує відправити свою першу дослідницьку місію на Уран у 2045 році в рамках проєкту [en]».

Див. також

Примітки

  1. Voyager - Uranus Approach. voyager.jpl.nasa.gov (англ.). Процитовано 5 лютого 2024.
  2. Revisiting the ice giants: NASA study considers Uranus and Neptune…. The Planetary Society (англ.). Процитовано 5 лютого 2024.
  3. Hubbard, William. Ice Giants Decadal Study. NASA Solar System Exploration. Процитовано 5 лютого 2024.
  4. Scientists plan Uranus probe. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Процитовано 5 лютого 2024.
  5. . Reuters. 8 березня 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 11 лютого 2024. {{}}: Недійсний |мертвий-url=dead () (англ.)
  6. published, Kathy Rages (26 жовтня 2006). Uranus Has a Dark Spot. Space.com (англ.). Процитовано 11 березня 2024.
  7. Voyager Mission Celebrates 30 Years Since Uranus - NASA (амер.). 22 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2024.
  8. Laboratory, Voyager 2 Mission Team Scientists, Jet Propulsion. 1986: Voyager at Uranus. NASA Solar System Exploration. Процитовано 6 лютого 2024.
  9. Karkoschka, Erich (1 травня 2001). Voyager's Eleventh Discovery of a Satellite of Uranus and Photometry and the First Size Measurements of Nine Satellites. Icarus. Т. 151, № 1. с. 69—77. doi:10.1006/icar.2001.6597. ISSN 0019-1035. Процитовано 6 лютого 2024.
  10. Thomas, P. C. (1 березня 1988). Radii, shapes, and topography of the satellites of Uranus from limb coordinates. Icarus. Т. 73, № 3. с. 427—441. doi:10.1016/0019-1035(88)90054-1. ISSN 0019-1035. Процитовано 6 лютого 2024.
  11. pubs.geoscienceworld.org. doi:10.1130/g36124.1 https://pubs.geoscienceworld.org/geology/article/42/11/931/131415/Global-resurfacing-of-Uranuss-moon-Miranda-by. Процитовано 6 лютого 2024. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  12. . web.archive.org. 21 вересня 2014. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 6 лютого 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  13. Encrenaz, Thérèse (28 листопада 2023). Les planètes - Les nôtres et les autres (French) . EDP Sciences.
  14. Voyager - Uranus Approach. voyager.jpl.nasa.gov (англ.). Процитовано 7 лютого 2024.
  15. Revisiting Decades-Old Voyager 2 Data, Scientists Find One More Secret - NASA (амер.). 25 березня 2020. Процитовано 7 лютого 2024.
  16. Andrews, Robin George (27 березня 2020). Uranus Ejected a Giant Plasma Bubble During Voyager 2’s Visit. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 7 лютого 2024.
  17. www.mssl.ucl.ac.uk https://www.mssl.ucl.ac.uk/planetary/missions/uranus/. Процитовано 8 лютого 2024. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  18. Scientists plan Uranus probe. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Процитовано 8 лютого 2024.
  19. ESA Science & Technology - Call for a Medium-size mission opportunity for a launch in 2022. sci.esa.int. Процитовано 8 лютого 2024.
  20. (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2018. Процитовано 9 лютого 2024.
  21. Vision and Voyages for Planetary Science in the Decade 2013-2022 - NASA Science. science.nasa.gov (англ.). Процитовано 9 лютого 2024.
  22. https://www.spacepolicyonline.com/images/stories/PSDS%20GP1%20Hofstadter_Uranus%20Orbiter.pdf
  23. Bergin, Chris (21 листопада 2013). New SLS mission options explored via new Large Upper Stage. NASASpaceFlight.com (амер.). Процитовано 9 лютого 2024.
  24. Janhunen, Pekka; Lebreton, Jean-Pierre; Merikallio, Sini; Paton, Mark; Mengali, Giovanni; Quarta, Alessandro A. (2014-12). Fast E-sail Uranus entry probe mission. Planetary and Space Science. Т. 104. с. 141—146. doi:10.1016/j.pss.2014.08.004. Процитовано 11 лютого 2024.
  25. Leone, Dan (25 серпня 2015). NASA To Study Uranus, Neptune Orbiters. SpaceNews (амер.). Процитовано 11 лютого 2024.
  26. Uranus, Neptune in NASA’s sights for new robotic mission – Spaceflight Now (амер.). Процитовано 11 лютого 2024.
  27. https://mlaneuville.github.io/papers/Bocanegra+2015.pdf
  28. https://www.hou.usra.edu/meetings/V2050/pdf/8147.pdf
  29. Elder, C. M.; Bramson, A. M.; Blum, L. W.; Chilton, H. T.; Chopra, A.; Chu, C.; Das, A.; Davis, A.; Delgado, A. (1 лютого 2017). New Frontiers-Class Missions to the Ice Giants. Т. 1989. с. 8147. Процитовано 11 лютого 2024.
  30. www.nationalacademies.org https://www.nationalacademies.org/our-work/planetary-science-and-astrobiology-decadal-survey-2023-2032. Процитовано 11 лютого 2024. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
  31. Foust, Jeff (19 квітня 2022). Planetary science decadal endorses Mars sample return, outer planets missions. SpaceNews (амер.). Процитовано 11 лютого 2024.
  32. Revisiting the ice giants: NASA study considers Uranus and Neptune…. The Planetary Society (англ.). Процитовано 11 лютого 2024.
  33. published, Andrew Jones (22 вересня 2022). China wants to probe Uranus and Jupiter with 2 spacecraft on one rocket. Space.com (англ.). Процитовано 11 лютого 2024.
  34. China's Mars mission 'going smoothly', chief designer says - China - Chinadaily.com.cn. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 11 лютого 2024.
  35. China's plans for outer Solar System exploration. The Planetary Society (англ.). Процитовано 11 лютого 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Doslidzhennya Urana v nash chas zdijsnyuyutsya za dopomogoyu teleskopiv Povz Uran proletiv lishe odin kosmichnij aparat zond NASA Voyadzher 2 maksimalne nablizhennya na 81 500 km vidbulosya 24 sichnya 1986 roku Voyadzher 2 vidkriv 10 suputnikiv Urana doslidiv jogo holodnu atmosferu i sistemu kilec vidkrivshi dva novih kilcya Krim togo vin takozh sfotografuvav p yat velikih suputnikiv Urana i viyaviv sho yihni poverhni vkriti udarnimi kraterami j kanjonami Kolorova fotografiya Urana zroblena Voyadzherom 2 v 1986 roci Zaproponovano nizku specialnih doslidnickih misij do Urana ale stanom na 2023 rik zhodna z nih ne bula zatverdzhena Hronologiya vidkrit v sistemi UranaData Vidkrittya Pershovidkrivach 13 03 1781 Uran Vilyam Gershel 11 01 1787 Titaniya j Oberon Vilyam Gershel 22 02 1789 Gershel zgaduye pro kilcya Urana Vilyam Gershel 24 10 1851 Ariyel i Umbriyel Vilyam Lassell 16 02 1948 Miranda Dzherard Kojper 10 03 1979 Sistema kilec Urana Vidkrita grupoyu doslidnikiv 30 12 1985 Pak Stiven Sinnot i aparat Voyadzher 2 03 011986 Dzhulyetta i Porciya Stiven Sinnot i aparat Voyadzher 2 09 01 1986 Kressida Stiven Sinnot i aparat Voyadzher 2 13 01 1986 Dezdemona Rozalinda j Belinda Stiven Sinnot i aparat Voyadzher 2 20 01 1986 Kordeliya j Ofeliya Richard Terril i aparat Voyadzher 2 23 01 1986 B yanka Bredford Smit i aparat Voyadzher 2 06 09 1997 Kaliban i Sikoraksa Vidkriti grupoyu doslidnikiv 18 05 1999 Perdita Erih Karkoshka i aparat Voyadzher 2 na znimkah vid 18 01 1986 18 07 1999 Setebos Stefano i Prospero Vidkriti grupoyu doslidnikiv 13 08 2001 Trinkulo Ferdinand i Francisko Vidkriti grupoyu doslidnikiv 25 08 2003 Meb i Kupidon Mark Shovolter i Dzhek Lissauer 29 08 2003 Margarita Skott Sheppard i Devid Dzhuyitt 23 08 2006 Temna plyama Urana Kosmichnij teleskop im Gabbla i grupa doslidnikiv Voyadzher 2 Dokladnishe Voyadzher 2 Voyadzher 2 maksimalno nablizivsya do Urana 24 sichnya 1986 roku proletivshi u 81 500 km vin verhnih shariv hmar jogo atmosferi Ce buv pershij prolit povz planetu pislya togo yak Voyadzher 1 zavershiv svoyu podorozh do zovnishnih planet na suputniku Saturna Titani Uran tretya za rozmirom i chetverta za masoyu planeta Sonyachnoyi sistemi Vin obertayetsya navkolo Soncya na vidstani blizko 2 8 mlrd km vid nogo i robit odin obert orbitoyu kozhni 84 roki Trivalist dobi na Urani vimiryana Voyadzherom 2 stanovit 17 godin 14 hvilin Uran vidriznyayetsya tim sho obertayetsya lezhachi na boku Vvazhayetsya sho take nezvichne polozhennya ye rezultatom zitknennya z tilom rozmirom iz planetu na pochatku istoriyi Sonyachnoyi sistemi Cherez taku divnu oriyentaciyu koli polyarni regioni protyagom trivalogo chasu piddayutsya vplivu sonyachnogo svitla abo temryavi a takozh cherez te sho Voyadzher 2 mav pributi priblizno v chas soncestoyannya Urana vcheni ne znali tochno yakimi problemami suprovodzhuvatimetsya prolit zonda povz Uran Suputnik Urana Miranda znyatij Voyadzherom 2 Do prolotu Voyadzhera 2 danih pro magnitne pole Urana ne bulo Jogo intensivnist porivnyanna z zemnoyu hocha magnitne pole Urana silnishe variyuyetsya vid tochki do tochki cherez jogo velike zmishennya vid centra Urana Osobliva oriyentaciya magnitnogo polya daye zmogu pripustiti sho vono generuyetsya na promizhnih glibinah u jogo nadrah de tisk uzhe dostatno visokij shob voda stala elektroprovidnoyu Voyadzher 2 viyaviv sho odnim iz najyaskravishih naslidkiv jogo obertannya na boku ye jogo vpliv na hvist magnitnogo polya yakij sam nahilenij na 60 vid osi obertannya planeti Bulo pokazano sho obertannya planeti zakruchuye magnitnij hvist u dovgij shtopor z protilezhnogo vid Soncya boku planeti Viyavleno sho radiacijni poyasi Urana za intensivnistyu podibni do radiacijnih poyasiv Saturni Intensivnist viprominyuvannya v mezhah poyasiv taka sho oprominennya shvidko b protyagom 100 000 rokiv zrobilo temnim bud yakij metan zahoplenij krizhanimi poverhnyami vnutrishnih suputnikiv i chastinkami kilcya Ce moglo sprichiniti potemninnya poverhon suputnikiv i chastinok kilcya yaki mayut majzhe rivnomirno sirij kolir Navkolo osvitlenogo Soncem polyusa viyavleno visokij shar serpanku yakij takozh viprominyuye veliku kilkist ultrafioletovogo svitla ce yavishe otrimalo nazvu elektrosvitinnya Serednya temperatura atmosferi planeti stanovit blizko 59 K 214 2 C Divnim ye toj fakt sho temperatura na vershinah hmar na osvitlenih i temnih polyusah a takozh na bilshij chastini planeti majzhe odnakova Voyadzher 2 vidkriv 10 novih suputnikiv Urana dovivshi yihnyu zagalnu kilkist do 15 na toj chas cherez bilsh nizh 10 rokiv na otrimanih nim znimkah bulo viyavleno she odin 11 j suputnik Perditu Bilshist novih suputnikiv neveliki najbilshij maye diametr blizko 150 km Zroblenij Voyadzherom 2 znimok temnih kilec Uranayu Miranda vnutrishnij iz p yati velikih suputnikiv Urana viyavilasya odnim iz najdivnishih til Sonyachnoyi sistemi Detalni znimki zrobleni Voyadzherom 2 pid chas prolotu povz neyi viyavili velichezni ovalni strukturi yaki otrimali nazvu koroni coronae otocheni rozlomami glibinoyu do 20 km sharami teras i sumishshyu starih i molodih poverhon Za odniyeyu z teorij Miranda mogla utvoritisya shlyahom povtornoyi agregaciyi materialu z bilsh rannogo chasu koli yiyi rozkolov potuzhnij udar P yat velikih suputnikiv Urana yak i suputniki Saturna shozhe ye konglomeratami krizhanih porid Na Titaniyi znajdeno velichezni sistemi rozlomiv i kanjoniv sho vkazuye na pevnij stupin geologichnoyi jmovirno tektonichnoyi aktivnosti v yiyi istoriyi Ariyel maye najyaskravishu i mozhlivo najmolodshu poverhnyu z usih suputnikiv Urana i shozhe tezh perezhiv period geologichnoyi aktivnosti yaka zumovila poyavu bagatoh dolin rozlomiv i velikih potokiv krizhanogo materialu Na Umbriyeli j Oberoni sudyachi z yihnih starih i temnih poverhon geologichna aktivnist bula neznachnoyu Voyadzher 2 doslidzhuvav usi dev yat ranishe vidomih kilec Urana i viyaviv sho voni suttyevo vidriznyayutsya vid kilec Yupitera i Saturna Sudyachi z usogo sistema kilec Urana ye vidnosno molodoyu i sformuvalasya ne odnochasno z Uranom Chastinki z yakih skladayutsya kilcya imovirno ye reshtkami suputnika znishenogo vnaslidok zitknennya na visokih shvidkostyah abo rozirvanogo gravitaciyeyu Urana Voyadzher 2 viyaviv takozh dva novih kilcya U berezni 2020 roku astronomi NASA proanalizuvavshi stari dani otrimani kosmichnim zondom Voyadzher 2 pid chas prolotu povz planetu v 1986 roci povidomili pro viyavlennya velikoyi atmosfernoyi magnitnoyi bulbashki tak zvanogo plazmoyida sho vipuskayetsya v kosmichnij prostir z Urana Zaproponovani misiyiKoncepciyi misij na Uran Organizaciya krayina Tip MUSE YeKA Orbitalnij ta atmosfernij zond en NASA JPL Orbitalnij zond en YeKA Orbitalni zondi bliznyuki navkolo Urana ta Neptuna Uranus Orbiter and Probe NASA Orbitalnij ta atmosfernij zond en Velika Britaniya Orbitalnij zond en CNSA Prolitnij zond Zaproponovano nizku misij na Uran Vcheni z en MSSL u Velikij Britaniyi zaproponuvali spilnu misiyu NASA i YeKA en do Urana U grudni 2010 roku do YeKA buv podanij zaklik do zapusku u 2022 roci misiyi serednogo klasu M klasu pidpisanij 120 vchenimi z usogo svitu YeKA obmezhuye vartist misij M klasu 470 miljonami yevro U 2009 roci komanda planetologiv z Laboratoriyi reaktivnogo ruhu JPL NASA rozrobila proyekti orbitalnogo aparata dlya doslidzhennya Urana iz zhivlennyam vid sonyachnih batarej Najspriyatlivishij chas dlya zapusku takogo zonda buv bi u serpni 2018 roku a pributtya do Urana u veresni 2030 roku Do naukovogo paketa vhodili b magnitometri detektori chastinok i mozhlivo kamera dlya otrimannya zobrazhen U 2011 roci Nacionalna doslidna rada SShA rekomenduvala orbitalnij aparat i zond na Uran yak tretij prioritet dlya flagmanskoyi misiyi NASA v ramkah en NASA Odnak cya misiya vvazhalasya mensh prioritetnoyu nizh majbutni misiyi do Marsa i sistemi Yupitera yaki zgodom distali nazvi Mars 2020 i Europa Clipper Misiya na Uran ye odnim iz dekilkoh zaproponovanih variantiv vikoristannya bezpilotnogo variantu vazhkoyi raketi nosiya NASA SLS yaka zaraz rozroblyayetsya Yak povidomlyayetsya SLS bude zdatna zapuskati na Uran do 1 7 metrichnoyi tonni vantazhu U 2013 roci bulo zaproponovano vikoristati elektrichne vitrilo E Sail dlya vidpravlennya zonda dlya vhodu v atmosferu Urana U 2015 roci NASA ogolosilo pro pochatok tehniko ekonomichnogo obgruntuvannya mozhlivosti orbitalnih misij do Urana i Neptuna v ramkah byudzhetu obsyagom 2 mlrd dolariv za kursom na 2015 rik Za slovami direktora NASA z planetarnih nauk en yakij iniciyuvav ce doslidzhennya taki misiyi budut zapusheni ne ranishe kincya 2020 h rokiv a vibir konkretnih misij zalezhatime vid togo yaki z nih shvalit spilnota planetologiv i chi zmozhe NASA zabezpechiti kosmichni aparati dzherelami yadernoyi energiyi Analizuyutsya konceptualni proyekti takih misij Misiya MUSE zadumana u 2012 roci j zaproponovana u 2015 mu ye yevropejskoyu koncepciyeyu specialnoyi misiyi do Urana z metoyu vivchennya jogo atmosferi vnutrishnih shariv suputnikiv kilec i magnitosferi Misiyu proponuyetsya zapustiti raketoyu Ariane 5 u 2026 roci vona maye pributi do Urana u 2044 roci i pracyuvati do 2050 roku U 2016 roci bula rozroblena she odna koncepciya misiyi pid nazvoyu en Origins and Composition of the Exoplanet Analog Uranus System Vona predstavlena u 2017 roci yak potencijnij pretendent za programoyu New Frontiers Koncepciya rozroblena studentami pid chas Litnoyi shkoli z planetologiyi NASA JPL 2017 roku OCEANUS ce orbitalnij aparat yakij dast zmogu detalno vivchiti strukturu magnitosferi ta vnutrishnyu budovu planeti sho bulo b nemozhlivim pri proloti povz neyi U 2022 roci najvishim prioritetom dlya flagmanskoyi misiyi NASA v ramkah en na 2023 2032 roki bula viznachena misiya orbitalnogo aparata ta zonda dlya doslidzhennya Urana Cherez brak znan pro krizhani giganti cya misiya viperedila proyekt en ta potochnu en MSR Majbutni startovi vikna misij do Urana pripadayut na period mizh 2030 i 2034 rokami Kitaj planuye vidpraviti svoyu pershu doslidnicku misiyu na Uran u 2045 roci v ramkah proyektu en Div takozhDoslidzhennya Merkuriya Doslidzhennya Veneri Doslidzhennya Marsa Doslidzhennya Yupitera Doslidzhennya Saturna Doslidzhennya NeptunaPrimitkiVoyager Uranus Approach voyager jpl nasa gov angl Procitovano 5 lyutogo 2024 Revisiting the ice giants NASA study considers Uranus and Neptune The Planetary Society angl Procitovano 5 lyutogo 2024 Hubbard William Ice Giants Decadal Study NASA Solar System Exploration Procitovano 5 lyutogo 2024 Scientists plan Uranus probe Christian Science Monitor ISSN 0882 7729 Procitovano 5 lyutogo 2024 Reuters 8 bereznya 2011 Arhiv originalu za 25 veresnya 2022 Procitovano 11 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url dead dovidka angl published Kathy Rages 26 zhovtnya 2006 Uranus Has a Dark Spot Space com angl Procitovano 11 bereznya 2024 Voyager Mission Celebrates 30 Years Since Uranus NASA amer 22 sichnya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2024 Laboratory Voyager 2 Mission Team Scientists Jet Propulsion 1986 Voyager at Uranus NASA Solar System Exploration Procitovano 6 lyutogo 2024 Karkoschka Erich 1 travnya 2001 Voyager s Eleventh Discovery of a Satellite of Uranus and Photometry and the First Size Measurements of Nine Satellites Icarus T 151 1 s 69 77 doi 10 1006 icar 2001 6597 ISSN 0019 1035 Procitovano 6 lyutogo 2024 Thomas P C 1 bereznya 1988 Radii shapes and topography of the satellites of Uranus from limb coordinates Icarus T 73 3 s 427 441 doi 10 1016 0019 1035 88 90054 1 ISSN 0019 1035 Procitovano 6 lyutogo 2024 pubs geoscienceworld org doi 10 1130 g36124 1 https pubs geoscienceworld org geology article 42 11 931 131415 Global resurfacing of Uranuss moon Miranda by Procitovano 6 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka web archive org 21 veresnya 2014 Arhiv originalu za 21 veresnya 2014 Procitovano 6 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Encrenaz Therese 28 listopada 2023 Les planetes Les notres et les autres French EDP Sciences Voyager Uranus Approach voyager jpl nasa gov angl Procitovano 7 lyutogo 2024 Revisiting Decades Old Voyager 2 Data Scientists Find One More Secret NASA amer 25 bereznya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2024 Andrews Robin George 27 bereznya 2020 Uranus Ejected a Giant Plasma Bubble During Voyager 2 s Visit The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 7 lyutogo 2024 www mssl ucl ac uk https www mssl ucl ac uk planetary missions uranus Procitovano 8 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Scientists plan Uranus probe Christian Science Monitor ISSN 0882 7729 Procitovano 8 lyutogo 2024 ESA Science amp Technology Call for a Medium size mission opportunity for a launch in 2022 sci esa int Procitovano 8 lyutogo 2024 PDF web archive org Arhiv originalu PDF za 16 travnya 2018 Procitovano 9 lyutogo 2024 Vision and Voyages for Planetary Science in the Decade 2013 2022 NASA Science science nasa gov angl Procitovano 9 lyutogo 2024 https www spacepolicyonline com images stories PSDS 20GP1 20Hofstadter Uranus 20Orbiter pdf Bergin Chris 21 listopada 2013 New SLS mission options explored via new Large Upper Stage NASASpaceFlight com amer Procitovano 9 lyutogo 2024 Janhunen Pekka Lebreton Jean Pierre Merikallio Sini Paton Mark Mengali Giovanni Quarta Alessandro A 2014 12 Fast E sail Uranus entry probe mission Planetary and Space Science T 104 s 141 146 doi 10 1016 j pss 2014 08 004 Procitovano 11 lyutogo 2024 Leone Dan 25 serpnya 2015 NASA To Study Uranus Neptune Orbiters SpaceNews amer Procitovano 11 lyutogo 2024 Uranus Neptune in NASA s sights for new robotic mission Spaceflight Now amer Procitovano 11 lyutogo 2024 https mlaneuville github io papers Bocanegra 2015 pdf https www hou usra edu meetings V2050 pdf 8147 pdf Elder C M Bramson A M Blum L W Chilton H T Chopra A Chu C Das A Davis A Delgado A 1 lyutogo 2017 New Frontiers Class Missions to the Ice Giants T 1989 s 8147 Procitovano 11 lyutogo 2024 www nationalacademies org https www nationalacademies org our work planetary science and astrobiology decadal survey 2023 2032 Procitovano 11 lyutogo 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Foust Jeff 19 kvitnya 2022 Planetary science decadal endorses Mars sample return outer planets missions SpaceNews amer Procitovano 11 lyutogo 2024 Revisiting the ice giants NASA study considers Uranus and Neptune The Planetary Society angl Procitovano 11 lyutogo 2024 published Andrew Jones 22 veresnya 2022 China wants to probe Uranus and Jupiter with 2 spacecraft on one rocket Space com angl Procitovano 11 lyutogo 2024 China s Mars mission going smoothly chief designer says China Chinadaily com cn www chinadaily com cn Procitovano 11 lyutogo 2024 China s plans for outer Solar System exploration The Planetary Society angl Procitovano 11 lyutogo 2024

Дата публікації:
Топ