Ві льям Ла сселл англ William Lassell 18 червня 1799 Болтон Ланкашир Англія 5 жовтня 1880 Мейденгед англійський астроном

Ві́льям Ла́сселл (англ. William Lassell; 18 червня 1799, Болтон, Ланкашир, Англія — 5 жовтня 1880, Мейденгед) — англійський астроном.

Вільям Ласселл

Народився	18 червня 1799(1799-06-18)^[1]^[2]^[3] Болтон, Великий Манчестер, Велика Британія
Помер	5 жовтня 1880(1880-10-05)^[1]^[2]^[3] (81 рік) Мейденгед, Беркшир, Англія, Сполучене Королівство
Місце проживання	Ліверпуль
Країна	Сполучене Королівство Королівство Велика Британія Велика Британія
Діяльність	астроном, фізик, торговець
Галузь	астрономія
Членство	Лондонське королівське товариство
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Королівська медаль (1858) член Королівського літературного товариства^[d]
Вільям Ласселл у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Болтоні, Ланкашир, Англія. Освіту здобув у Рокдейлській академії.

Заробив гроші як пивовар і вклав кошти у своє захоплення астрономією. У 1820 році почав виготовляти дзеркальні телескопи, за допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав в основному планети і туманності. У 1844 році побудував телескоп діаметром 61 см, для якого він спорудив нове для того часу екваторіальне монтування, яке давало змогу компенсувати обертання Землі й легко стежити за об'єктами на небесній сфері. Він сам полірував дзеркало, використовуючи саморобний шліфувальний верстат.

Переселившися в 1852 році на острів Мальта, оскільки там астроклімат значно кращий, ніж у Британії, побудував там великий рефлектор із дзеркалом діаметром 48-дюймів (122 см). Після повернення до Англії обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором.

Член Лондонського королівського товариства (1849, золота медаль). Президент цього товариства (1870—1872).

Відкрив 10 жовтня 1846 року перший із супутників Нептуна — Тритон. 18 вересня 1848 відкрив 8-й супутник Сатурна — Гіперіон, не знаючи про те, що 16 вересня його вже відкрив Джордж Бондом. 24 жовтня 1851 року відкрив супутники Урана — Арієль і Умбрієль, дав їм ці назви, а так само дав назву супутникам Урана, відкритим Фрідріхом Гершелем 1787 року, — Оберон і Титанія.

У 1867 році опублікував каталог понад 600 туманностей, вперше відкритих ним.

На його честь названі кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна і астероїд 2636 Ласселл.

Примітки

SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619

Посилання

Сонячна система: Нептун — відео

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-1] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]]</div>-2] Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q1789619"><i_class="wef_low_priority_links">[[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović&nbsp;D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan&nbsp;T.]]</i>_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272&nbsp;с.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]</div>-3] Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619

[1]

[2]

[3]