Західна (Рання) Чжоу (кит. 西周) — царська династія в Китаї в —771 до н. е., період Західної Чжоу виділяють як початковий період епохи Чжоу. Період охоплює правління 12-и ванів протягом близька 276 років.
Західна Чжоу | |
Дата створення / заснування | |
---|---|
Континент | Азія |
Столиця | d |
Форма правління | монархія |
Замінений на | Східна Чжоу |
На заміну | d |
Час/дата припинення існування | 771 до н. е. |
Західна Чжоу у Вікісховищі |
Джерела
Історія та світогляд Західної Чжоу відомі по класичних трактатах — Чжоуські ритуали, «Шуцзін» — Книга Історії, «Шицзін» — Книга Пісень, «Їцзін» — ворожильна Книга Перемін. Магістральний хронологічний нарис за темою подано у відповідному розділі «Історичних записів». Важливим додатком є численні написи на бронзі ([en]) та інші археологічні свідоцтва.
Загальний огляд
Династія Чжоу виникла в результаті завоювання держави Шан чжоуськими племенами. Завойовники прийшли з басейну річки Вей. Основу держави заклали Вень-ван та його сини, У-ван та . У-ван очолив знищення попередньої династії, а Чжоу-ґун, відповідно традиції, розбудував політичну систему майбутньої країни.
Державу Чжоу було консолідовано шляхом наданням земель та повноважень членам правлячого роду, а також їх спільникам — згідно із ієрархією, яку іноді порівнюють із феодальною ієрархією Європи пізніших часів. За класичними джерелами, ієрархія складалася із шісти ступенів: ван (цар), ґун (князь/герцог), хоу (барон), бо (граф/ерл), цзи, нань (віконти). Через відсутність паралелизму між західними ієрархічними системами титулування та Чжоу ці титули часто залишають без перекладу. Територія, яку займали землі Чжоу, була порівняно велика, але міру її централізації ще не з'ясовано остаточно. Так, археологічні доследження довели, що аристократи Західної Чжоу ретельно достримувалися системи, яка розрізнювала їх статус згідно кількості ритуальних сосудів у храмах предків (так звана система лє дін 列鼎). Але існує припущення, що централізація була саме ритуальною, а не політичною та економічною. Місцеві аристократи були забов'язані регулярно відвідувати вана — або приймати його у себе, при певній економічній незалежності кожної сторони. Через це Чжоу часом також розглядають не як єдину державу, а як сукупність кількох держав об'єднаних під гегемонією верховного правителя-вана.
Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках (наприклад, для вирішення питання про успадкування влади) скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії — чжухоу («численні хоу»). Ванові були підпорядковані так звані «три старці» (сань ґун [en]), тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт (головним чином функціонування зрошувальної системи). Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків. Досліди ступеню інституалізації відповідних управлінь далекі до завершення.
Послаблення династії починається за правління Лі-вана. Остаточний занепад пов'язують з легендарною наложницею імператора Ю-вана — Бао Сі. Під тиском близького до чжоусців племені цюаньжунів близько 770 року до н. е. територія чжоуської держави різко скоротилася, правитель Пин-ван переніс столицю держави в 770 р. до н. е. на схід, в район сучасного Лояна, і цей період одержав назву — «Східна Чжоу».
Економіка, культура, релігія
Китай епохи «Західна Чжоу» був порівняно розвитим суспільством. Процвітало сільське господарство та торгівля, були удосконалені землеробські знаряддя праці, з'явилася безліч сільськогосподарських культур. Пам'ятники мистецтва Чжоу належать до найвищих досягнень людства за часів бронзової доби. Існують свідоцтва про наявність розвиненої політичної ідеології, астрономічних знань, філософської думки та багатої музичної культури. Ведіння регулярної хроніки подій зафіксоване з 841 року до н. е., Гунхе, який з'являється у Сима Цяня (ум. 90 до н. е.) як найраніша дата у хронологічному викладені подій епохи Чжоу.
Державною релігією Чжоу був культ предків та природних сил начолі із Небом. Вважалося, що ван отримував владу (а разом з нею і право видавати закони) від самого Неба, яке спосилало його родині «повеління (мандат) на царювання», а кожній людині — «мандат на життя» (). Таким чином, ван носив також титул «Син Неба» — як особа, на якій лежить відповідальність за зв'язок між світом людей та космосом. Важливим інструментом цієї системи була нібесна сила 德, яку ван отримував від Неба через заслуги предків та, згідно із віруваннями того часу, за їх безпосередньої участі.
Джерела
- Західна Чжоу, період Чуньцю і Чжаньґо [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chzhou znachennya Zahidna Rannya Chzhou kit 西周 carska dinastiya v Kitayi v 771 do n e period Zahidnoyi Chzhou vidilyayut yak pochatkovij period epohi Chzhou Period ohoplyuye pravlinnya 12 i vaniv protyagom blizka 276 rokiv Zahidna ChzhouData stvorennya zasnuvannyaKontinentAziyaStolicyadForma pravlinnyamonarhiyaZaminenij naShidna ChzhouNa zaminudChas data pripinennya isnuvannya771 do n e Zahidna Chzhou u VikishovishiIstoriya KitayuIstoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatorivDinastiya SyaDinastiya ShanDinastiya Chzhou Zahidna ChzhouShidna Chzhou Period ChuncyuPeriod ChzhangoDinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chasDinastiya Han Zahidna HanDinastiya Sin Van ManShidna HanEpoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya UCzin Zahidna CzinShistnadcyat varvarskih derzhav Shidna CzinPivdenni ta Pivnichni dinastiyiDinastiya SujDinastiya TanDinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstvPivnichna Sun Dinastiya SunDinastiya Czin Si Sya Pivdenna SunDinastiya YuanDinastiya MinDinastiya CinRespublika KitajKitajska Narodna Respublika Respublika KitajDzherelaIstoriya ta svitoglyad Zahidnoyi Chzhou vidomi po klasichnih traktatah Chzhouski rituali Shuczin Kniga Istoriyi Shiczin Kniga Pisen Yiczin vorozhilna Kniga Peremin Magistralnij hronologichnij naris za temoyu podano u vidpovidnomu rozdili Istorichnih zapisiv Vazhlivim dodatkom ye chislenni napisi na bronzi en ta inshi arheologichni svidoctva Zagalnij oglyadDinastiya Chzhou vinikla v rezultati zavoyuvannya derzhavi Shan chzhouskimi plemenami Zavojovniki prijshli z basejnu richki Vej Osnovu derzhavi zaklali Ven van ta jogo sini U van ta U van ocholiv znishennya poperednoyi dinastiyi a Chzhou gun vidpovidno tradiciyi rozbuduvav politichnu sistemu majbutnoyi krayini Derzhavu Chzhou bulo konsolidovano shlyahom nadannyam zemel ta povnovazhen chlenam pravlyachogo rodu a takozh yih spilnikam zgidno iz iyerarhiyeyu yaku inodi porivnyuyut iz feodalnoyu iyerarhiyeyu Yevropi piznishih chasiv Za klasichnimi dzherelami iyerarhiya skladalasya iz shisti stupeniv van car gun knyaz gercog hou baron bo graf erl czi nan vikonti Cherez vidsutnist paralelizmu mizh zahidnimi iyerarhichnimi sistemami tituluvannya ta Chzhou ci tituli chasto zalishayut bez perekladu Teritoriya yaku zajmali zemli Chzhou bula porivnyano velika ale miru yiyi centralizaciyi she ne z yasovano ostatochno Tak arheologichni dosledzhennya doveli sho aristokrati Zahidnoyi Chzhou retelno dostrimuvalisya sistemi yaka rozriznyuvala yih status zgidno kilkosti ritualnih sosudiv u hramah predkiv tak zvana sistema lye din 列鼎 Ale isnuye pripushennya sho centralizaciya bula same ritualnoyu a ne politichnoyu ta ekonomichnoyu Miscevi aristokrati buli zabov yazani regulyarno vidviduvati vana abo prijmati jogo u sebe pri pevnij ekonomichnij nezalezhnosti kozhnoyi storoni Cherez ce Chzhou chasom takozh rozglyadayut ne yak yedinu derzhavu a yak sukupnist kilkoh derzhav ob yednanih pid gegemoniyeyu verhovnogo pravitelya vana Razom z tim carska vlada ne nabula despotichnogo harakteru Vona obmezhuvalasya radoyu sanovnikiv V ekstrenih vipadkah napriklad dlya virishennya pitannya pro uspadkuvannya vladi sklikalisya zibrannya predstavnikiv vishoyi titulovanoyi chzhouskoyi aristokratiyi chzhuhou chislenni hou Vanovi buli pidporyadkovani tak zvani tri starci san gun en tobto tri kerivniki golovnih upravlin u derzhavi finansovogo vijskovogo ta suspilnih robit golovnim chinom funkcionuvannya zroshuvalnoyi sistemi Postupovo chislo upravlin zrostaye stvoryuyetsya osoblive upravlinnya carskogo palacu ta skarbnici sudove vidomstvo vidomstvo kultu carskih predkiv Doslidi stupenyu institualizaciyi vidpovidnih upravlin daleki do zavershennya Poslablennya dinastiyi pochinayetsya za pravlinnya Li vana Ostatochnij zanepad pov yazuyut z legendarnoyu nalozhniceyu imperatora Yu vana Bao Si Pid tiskom blizkogo do chzhousciv plemeni cyuanzhuniv blizko 770 roku do n e teritoriya chzhouskoyi derzhavi rizko skorotilasya pravitel Pin van perenis stolicyu derzhavi v 770 r do n e na shid v rajon suchasnogo Loyana i cej period oderzhav nazvu Shidna Chzhou Ekonomika kultura religiyaKitaj epohi Zahidna Chzhou buv porivnyano rozvitim suspilstvom Procvitalo silske gospodarstvo ta torgivlya buli udoskonaleni zemlerobski znaryaddya praci z yavilasya bezlich silskogospodarskih kultur Pam yatniki mistectva Chzhou nalezhat do najvishih dosyagnen lyudstva za chasiv bronzovoyi dobi Isnuyut svidoctva pro nayavnist rozvinenoyi politichnoyi ideologiyi astronomichnih znan filosofskoyi dumki ta bagatoyi muzichnoyi kulturi Vedinnya regulyarnoyi hroniki podij zafiksovane z 841 roku do n e Gunhe yakij z yavlyayetsya u Sima Cyanya um 90 do n e yak najranisha data u hronologichnomu vikladeni podij epohi Chzhou Derzhavnoyu religiyeyu Chzhou buv kult predkiv ta prirodnih sil nacholi iz Nebom Vvazhalosya sho van otrimuvav vladu a razom z neyu i pravo vidavati zakoni vid samogo Neba yake sposilalo jogo rodini povelinnya mandat na caryuvannya a kozhnij lyudini mandat na zhittya Takim chinom van nosiv takozh titul Sin Neba yak osoba na yakij lezhit vidpovidalnist za zv yazok mizh svitom lyudej ta kosmosom Vazhlivim instrumentom ciyeyi sistemi bula nibesna sila 德 yaku van otrimuvav vid Neba cherez zaslugi predkiv ta zgidno iz viruvannyami togo chasu za yih bezposerednoyi uchasti DzherelaZahidna Chzhou period Chuncyu i Chzhango 15 lipnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2012