Ю-ван

Ю-ван (кит. трад.: 幽王; піньїнь: You) — останній володар (ван) династії Західна Чжоу у 781–771 роках до н. е.

Ю-ван
Імператор Китаю
(781) — (771 до н. е.)
Попередник:	(Сюань)
Наступник:	(Пін)
Народження:	(795 до н. е.)
Смерть:	(771 до н. е.)
Рід:	Династія Чжоу
Батько:	(Сюань-ван)
Мати:	^d
Шлюб:	^d і (Бао Сі)
Діти:	(Пін-ван) і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з правлячого роду Цзі. Син чжоуського володаря (Сюань-вана). Після смерті останнього у 781 році до н. е. стає новим правителем. У перший період урядування Ю-ван виконував настанови батька, проте згодом дедалі менше займався державними справами. Негативний вплив на діяльність Ю-ван мала (Бао Сі), яка у 779 році до н. е. увійшла до гарему вана.

Виконуючи забаганки Бао Сі, Ю-ван декілька разів влаштовував хибну тривогу, за якою місцеві правителі (хоу) збиралися у столиці держави. Втім більше невдоволення викликав наказ позбавити титулу цариці представницю впливового роду Шень, а також її сина Їцзю. Замість нього володар намагався оголосити спадкоємцем сина від наложниці.

Все це викликало повстання на чолі з батьком поваленої цариці — Шень-хоу, який спільно з іншими місцевими правителями взяв в облогу столицю династії. Спроби Ю-вана дістати допомогу проти заколотників виявилися марними. В результаті Ю-ван та Бао Сі загинули, а новим володарем Чжоу став Їцзю під іменем Пін-ван.

Загибель Ю-вана знаменувала собою занепад династії Західна Чжоу та перехід до періоду Східна Чжоу, за якого центральна влада виявилася доволі послабленою: головна лінія роду Чжоу не мала політичної сили, а економічна міць перейшла до рук регіональних володарів.

Родина

1. Дружина — Шень

Діти:

• Іцзю
• Юйчень

2. Наложниця Бао Сі

Діти:

• Бофу (д/н—771 до н. е.)

Джерела

• Rayne Kruger. All Under Heaven. A Complete History of China.—Boston, 2003.— рр.58-59