Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайло Якович Гефтер 24 серпня 1918 Сімферополь Крим 15 лютого 1995 Москва Росія радянський історик філософ публіцист Г

Гефтер Михаїл Яковлевич

Гефтер Михаїл Яковлевич

Михайло Якович Гефтер (24 серпня 1918, Сімферополь, Крим — 15 лютого 1995, Москва, Росія) — радянський історик, філософ, публіцист .

Гефтер Михайло Якович
image
Народився24 серпня 1918(1918-08-24)
Сімферополь, Росія
Помер15 лютого 1995(1995-02-15) (76 років)
Москва, Росія
ПохованняВірменське кладовище (Москва)
Країнаimage Російська СФРР
image СРСР
image Росія
Діяльністьісторик, філософ
Alma materМДУ
Історичний факультет МДУ
Галузьісторія, філософія історії, історія економіки і філософія
ЗакладІнститут загальної історії РАН
Науковий ступінькандидат історичних наук
Науковий керівникd
Відомі учніПавловський Гліб Олегович
Аспіранти, докторантиd
Членствоd
ПартіяКПРС
Війнанімецько-радянська війна
Нагороди
image image image
Особ. сторінкаgefter.ru

Життєпис

Закінчивши середню школу в Сімферополі, поступив на історичний факультет Московського університету, став комсомольським секретарем факультету (з 1940). У 1940 р. вступив до ВКП (б) .Завершив навчання в перші дні німецько-радянської війни.

У 1941 р. добровольцем пішов на фронт, був двічі поранений, у 1942 р. виконував обов'язки політрука роти 399 стрілецького полку 111 стрілецької дивізії. Нагороджений орденом Слави III ступеня і медаллю «За оборону Москви» (а пізніше, до 40-річчя Перемоги — і орденом Вітчизняної війни I ступеня) .

Після війни — аспірант Інституту історії АН СРСР. Консультант відділу агітації і пропаганди ЦК ВЛКСМ (1945), завідувач відділом журналу «Молодий більшовик» (з 1946).

З 1950 р. — науковий співробітник Інституту історії АН СРСР. Захистив кандидатську дисертацію «Царизм і монополії в паливній промисловості Росії напередодні Першої Світової війни» (1953).

Займався економічною історією царської Росії періоду капіталізму, історією російського революційного руху і демократичної думки кінця XIX — початку XX століть, до 1970 року опублікував понад сто робіт. З середини 1950-х років активно брав участь в створенні, написанні і редагуванні багатотомної «Всесвітньої історії». Тоді ж почав займатися питаннями методології і філософії історії, еволюції ідеї утопії і поняття людства та ін. В 1964 р. створив і очолив сектор методології історії, який об'єднав істориків, культурологів і філософів. У колективній монографії «Історична наука і деякі проблеми сучасності» (1969) Гефтер представив неортодоксальний портрет В. І. Леніна, описавши недомовленості, протиріччя і неясності в ленінських поглядах . Після виходу книги сектор методології закрили за вказівкою відділу науки ЦК КПРС, з формулюванням «за ідеологічною невідповідністю». Гефтер припинив друкуватися і був змушений працювати «в стіл». У 1976 р. за власним бажанням вийшов на пенсію.

З середини 1970-х років брав участь у правозахисному і дисидентському русі . Один із засновників і авторів самвидавного журналу «Поиски» («Пошуки», 1978—1980). У 1982 р. вийшов з КПРС. У 1978 р. в листі американському історику Стівену Коену Гефтер так писав про себе  :

… я не дисидент в звичному сенсі, я, якщо завгодно, аутсайдер або, по Вашій термінології, єретик. Я не знаю відповідей заздалегідь і пробиваюся до питань, завжди готовий зробити посильне, щоб допомогти в цьому іншим, більш молодим …

З 1987 р., після початку перебудови, Гефтер знову отримав можливість друкуватися і працювати. У 1991 р. вийшла збірка його публіцистичних і історичних статей «З тих і цих років» . Спільно з Ю. Н. Афанасьєвим і А. Д. Сахаровим заснував суспільно-політичний клуб «Московська трибуна». З 1992 р. — президент науково-просвітницького центру «Голокост» . З лютого 1993 р. — член консультаційно-аналітичної ради при Президентові Росії. На знак протесту проти розстрілу Верховної ради РФ пішов з цієї посади.

Помер 15 лютого 1995 року .

Соціально-історичні погляди

Гефтер рішуче не приймав офіційну точку зору, згідно якої історія СРСР виглядала як суцільний тріумфальний шлях від перемоги до перемоги під керівництвом В. І. Леніна, а після його смерті — партії . Він розглядав революцію як трагічний процес, як катастрофу (скоріше не в загальноприйнятому розумінні, а в термінах "теорії катастроф ", створеної Р. Томом). На думку Гефтера, капіталізм в царській Росії явно не дозрів для соціалізму, але перезрів для суто буржуазної революції. Тому російська революція в своєму розвитку неминуче мала прагнути до соціалізму. Нерозвиненість капіталізму породила все зигзаги революції та післяреволюційного розвитку, визначила рамки, в яких повинні були діяти комуністи і за межі яких не можна було вийти. Партія не була творцем історії, історія «сама творилася». Тому для розуміння всього радянського періоду необхідно вивчати історію російського капіталізму.

Основні роботи

Книги

  • Гефтер М. Я. Из тех и этих лет… / Ред. и сост. Е. И. Высочина. Фонд им. Н. И. Бухарина. — М.: Прогресс, 1991. — 484 с. .
  • Гефтер М. Я. Эхо Холокоста и русский еврейский вопрос. — М.: Российская библиотека Холокоста, 1995. — 290 с.
  • Гефтер М. Я. Россия: диалоги вопросов. — М.: Утопос, 2000. — 88 с.
  • Гефтер М. Я. Смерть-Гибель-Убийство. Серия «Весь Гефтер». Книга вторая. — М.: Утопос, 2000. — 200 с.
  • Гефтер М. Я. Там, где сознанию узко и больно. — М.: КДУ, 2004. — 160 с.
  • Гефтер М. Я. Тренировка по истории. — М.: Русский Институт, 2004. — 192 с.

Статті в наукових виданнях

  • Гефтер М. Я, Гиндин И. Ф. Требования дворянства и финансово-экономическая политика царского правительства в 1880—1890-х годах // Исторический архив. — 1957. — № 4. — С. 122—155.
  • Гефтер М. Я., Мальков В. Л. Ответ американскому ученому: (Обзор отчетов сотрудников сектора по разработке методологии истории Института истории АН СССР на анкету А. Менделя. С прилож. текста анкеты) // Вопросы истории. — 1966. — № 10. — С. 29—50.
  • Гефтер М. Я. Борьба вокруг создания металлургического треста в России в начале XX в.: (Из истории монополистического капитализма в России) // Исторические записки. — 1954. — Т. 47. — С. 124—148.
  • Гефтер М. Я. В преддверии гибели: [О Н. И. Бухарине] // Вопросы истории естествознания и техники. — 1988. — № 4. — С. 4—9.
  • Гефтер М. Я. Важные вопросы истории России периода империализма: [О состоявшейся 12-17 сентября 1961 г. в Ленинграде сессии научного совета по проблеме «Исторические предпосылки Великой Октябрьской социалистической революции», посвященной теме «Об особенностях империализма в России»] // Вестник АН СССР. — 1962. — № 1. — С. 138—140.
  • Гефтер М. Я. Вступление России в период империализма. Социально-экономические предпосылки первой русской революции // История и социология. — М., 1964. — С. 214—246.
  • Гефтер М. Я. Из истории монополистического капитализма в России: (Сахарный синдикат) // Исторические записки. — 1951. — Т. 38. — С. 104—153.
  • Гефтер М. Я. Из истории проникновения американского капитала в царскую Россию до первой мировой войны // Исторические записки. — 1950. — Т. 35. — С. 62—86.
  • Гефтер М. Я. История — позади? Историк — человек лишний? // Вопросы философии. — 1993. — № 9. — С. 3—15.
  • Гефтер М. Я. К истории топливно-металлургического «голода» в России накануне первой мировой войны // Исторический архив. — 1951. — Т. 6. — С. 49—80.
  • Гефтер М. Я. Многоукладность — характеристика целого // Вопросы истории капиталистической России: Проблема многоукладности. — Свердловск: Уральский государственный университет, 1972. — С. 83—99.
  • Гефтер М. Я. Очерки истории Московского государственного университета от середины 1880-х годов до 1940 года // Ученые записки МГУ. — 1940. — Вып. 51. — С.48—62.
  • Гефтер М. Я. Проникновение английского капитала в Россию (1898—1902): [Публик. и предисл.] // Исторический архив. — 1960. — № 6. — С. 76—104.
  • Гефтер М. Я. Топливно-нефтяной голод в России и экономическая политика третьеиюньской монархии // Исторические записки. — 1969. — Т. 83. — С. 76—122.
  • Гефтер М. Я. Царизм и законодательное «регулирование» деятельности синдикатов и трестов в России накануне первой мировой войны // Исторические записки. — 1955. — Т. 54. — С. 170—193.
  • Гефтер М. Я. Царизм и монополистический капитал в металлургии юга России до первой мировой войны: (К вопросу о подчинении государственного аппарата царизма монополиям) // Исторические записки. — 1953. — Т. 43. — С. 70—130.

Статті у науково-популярних виданнях

  • Гефтер М. Я. Вчера или также завтра? // Знание — сила. — 1993. — № 11. — С. 2—5.
  • Гефтер М. Я. Прикосновение к правде // Родина. — 1994. — № 3—4. — С. 120.
  • Гефтер М. Я. Прощальная запись // 3нание — сила. — 1991. — № 9. — С. 13—21.
  • Гефтер М. Я. «…Страстное молчание». Раздумья о человеке в художнике: [О художнике Юрии Ларине] // Родина. — 1989. — № 1. — С. 50—52.
  • Гефтер М. Я. Суверенная провинция: Размышления о судьбах Сибири // Родина. — 1990. — № 11. — С. 58—61.
  • Гефтер М. Я. Я был историком: [Положение историка-профессионала к концу века ХХ] // Знание — сила. — 1993. — № 9. — С.87—91.

Статті в енциклопедіях

  • В годы реакции // Детская энциклопедия. — M., 1967. — Т. 8. — С. 545.
  • Империализм в России // Большая советская энциклопедия. — 3-е изд. — 1972. — Т. 10. — С. 158—160.
  • Империализм в России // Советская историческая энциклопедия. — 1964. — Т. 5. — С. 818—823.
  • Крах помещичьего закона // Детская энциклопедия. — М., 1967. — Т. 8. — С. 548—551.
  • Методология истории // Советская историческая энциклопедия. — 1966. — Т. 9. — С. 387—398.
  • Продамет // Большая советская энциклопедия. — 2-е изд. — 1955. — Т. 34. — С. 597.
  • Продаруд // Большая советская энциклопедия. — 2-е изд. — 1955. — Т. 34. — С. 597—598.
  • Продвагон // Большая советская энциклопедия. — 2-е изд. — 1955. — Т. 34. — С. 598.

Пам'ять

У квітні 2012 р. в пам'ять про вченого і з метою роботи над систематизацією його праць був відкритий інтернет-журнал «Гефтер» (головний редактор — Гліб Павловський).

9 грудня 2016 р. у місті Сімферополі на будинку, де народився і виріс М. Я. Гефтер, було встановлено меморіальну дошку. Всекримський єврейський конгрес і Таврійський клуб, які встановили меморіальну дошку, в той же день провели першу міжнародну конференцію «Гефтеровские чтения: Симферопольский Ров в контексте современности», приурочена до 75-ї річниці з дня трагічних подій — розстрілів кримчаків та євреїв на 10-му км шосе Сімферополь-Феодосія.

Примітки

  1. Московский университет в Великой Отечественной войне. - 4-е изд., перераб. и доп (рос.). Москва: Издательство МГУ. 2020. с. 29. ISBN .
  2. Кожокин Е. М. О значении неполитического лидерства, или Михаил Гефтер // Труд и социальные отношения (рос.). Москва. с. 3—4. ISSN 2073-7815. ISSN 2073-7815. {{}}: Перевірте значення |issn= ()
  3. . Михаил Гефтер (ru-RU) . Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 29 березня 2021.
  4. Высочина, 2000.
  5. Кожокин, 2014, с. 7.
  6. Кожокин, 2014, с. 8.
  7. Кожокин, 2014, с. 11.
  8. Умер Михаил Гефтер – выдающийся российский гуманист // Независимая газета. — М., 1995. — № 29 (2).
  9. Он был бескорыстным искателем истины // Известия. — 1995. — № 31 (2).
  10. . Михаил Гефтер (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 29 березня 2021.
  11. . Михаил Гефтер (ru-RU) . Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 29 березня 2021.

Література

  • Высочина Е. И. Михаил Яковлевич Гефтер (1918–1995) / сост. Л. В. Максакова // Историки России: послевоенное поколение. — М. : АИРО-ХХ, 2000. — 10 липня. — С. 79—114. — .
  • Кожокин Е. М. О значении неполитического лидерства, или Михаил Гефтер // Труд и социальные отношения. — М., 2014. — № 2 (10 липня). — С. 3—13. — ISSN 2073-7815.
  • А. Твардовский. М. Гефтер. XX век. Голограммы поэта и историка / сост. Е. И. Высочина. — М. : Новый хронограф, 2005. — 496 с. — .
  • Московский университет в Великой Отечественной войне. — 4-е, переработанное и дополненное. — М. : Издательство Московского университета, 2020. — С. 16, 27, 28, 29, 449, 551. — 1000 прим. — .

Посилання

  • Журнал «ГЕФТЕР»: архив М. Я. Гефтера и исторический альманах [ 1 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  • Валентин Гефтер — об отце, историке Михаиле Гефтере [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Илюхина Е. С. . Автореферат диссертации.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlo Yakovich Gefter 24 serpnya 1918 Simferopol Krim 15 lyutogo 1995 Moskva Rosiya radyanskij istorik filosof publicist Gefter Mihajlo YakovichNarodivsya24 serpnya 1918 1918 08 24 Simferopol RosiyaPomer15 lyutogo 1995 1995 02 15 76 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaVirmenske kladovishe Moskva Krayina Rosijska SFRR SRSR RosiyaDiyalnististorik filosofAlma materMDU Istorichnij fakultet MDUGaluzistoriya filosofiya istoriyi istoriya ekonomiki i filosofiyaZakladInstitut zagalnoyi istoriyi RANNaukovij stupinkandidat istorichnih naukNaukovij kerivnikdVidomi uchniPavlovskij Glib OlegovichAspiranti doktorantidChlenstvodPartiyaKPRSVijnanimecko radyanska vijnaNagorodiOsob storinkagefter ruZhittyepisZakinchivshi serednyu shkolu v Simferopoli postupiv na istorichnij fakultet Moskovskogo universitetu stav komsomolskim sekretarem fakultetu z 1940 U 1940 r vstupiv do VKP b Zavershiv navchannya v pershi dni nimecko radyanskoyi vijni U 1941 r dobrovolcem pishov na front buv dvichi poranenij u 1942 r vikonuvav obov yazki politruka roti 399 strileckogo polku 111 strileckoyi diviziyi Nagorodzhenij ordenom Slavi III stupenya i medallyu Za oboronu Moskvi a piznishe do 40 richchya Peremogi i ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Pislya vijni aspirant Institutu istoriyi AN SRSR Konsultant viddilu agitaciyi i propagandi CK VLKSM 1945 zaviduvach viddilom zhurnalu Molodij bilshovik z 1946 Z 1950 r naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi AN SRSR Zahistiv kandidatsku disertaciyu Carizm i monopoliyi v palivnij promislovosti Rosiyi naperedodni Pershoyi Svitovoyi vijni 1953 Zajmavsya ekonomichnoyu istoriyeyu carskoyi Rosiyi periodu kapitalizmu istoriyeyu rosijskogo revolyucijnogo ruhu i demokratichnoyi dumki kincya XIX pochatku XX stolit do 1970 roku opublikuvav ponad sto robit Z seredini 1950 h rokiv aktivno brav uchast v stvorenni napisanni i redaguvanni bagatotomnoyi Vsesvitnoyi istoriyi Todi zh pochav zajmatisya pitannyami metodologiyi i filosofiyi istoriyi evolyuciyi ideyi utopiyi i ponyattya lyudstva ta in V 1964 r stvoriv i ocholiv sektor metodologiyi istoriyi yakij ob yednav istorikiv kulturologiv i filosofiv U kolektivnij monografiyi Istorichna nauka i deyaki problemi suchasnosti 1969 Gefter predstaviv neortodoksalnij portret V I Lenina opisavshi nedomovlenosti protirichchya i neyasnosti v leninskih poglyadah Pislya vihodu knigi sektor metodologiyi zakrili za vkazivkoyu viddilu nauki CK KPRS z formulyuvannyam za ideologichnoyu nevidpovidnistyu Gefter pripiniv drukuvatisya i buv zmushenij pracyuvati v stil U 1976 r za vlasnim bazhannyam vijshov na pensiyu Z seredini 1970 h rokiv brav uchast u pravozahisnomu i disidentskomu rusi Odin iz zasnovnikiv i avtoriv samvidavnogo zhurnalu Poiski Poshuki 1978 1980 U 1982 r vijshov z KPRS U 1978 r v listi amerikanskomu istoriku Stivenu Koenu Gefter tak pisav pro sebe ya ne disident v zvichnomu sensi ya yaksho zavgodno autsajder abo po Vashij terminologiyi yeretik Ya ne znayu vidpovidej zazdalegid i probivayusya do pitan zavzhdi gotovij zrobiti posilne shob dopomogti v comu inshim bilsh molodim Z 1987 r pislya pochatku perebudovi Gefter znovu otrimav mozhlivist drukuvatisya i pracyuvati U 1991 r vijshla zbirka jogo publicistichnih i istorichnih statej Z tih i cih rokiv Spilno z Yu N Afanasyevim i A D Saharovim zasnuvav suspilno politichnij klub Moskovska tribuna Z 1992 r prezident naukovo prosvitnickogo centru Golokost Z lyutogo 1993 r chlen konsultacijno analitichnoyi radi pri Prezidentovi Rosiyi Na znak protestu proti rozstrilu Verhovnoyi radi RF pishov z ciyeyi posadi Pomer 15 lyutogo 1995 roku Socialno istorichni poglyadiGefter rishuche ne prijmav oficijnu tochku zoru zgidno yakoyi istoriya SRSR viglyadala yak sucilnij triumfalnij shlyah vid peremogi do peremogi pid kerivnictvom V I Lenina a pislya jogo smerti partiyi Vin rozglyadav revolyuciyu yak tragichnij proces yak katastrofu skorishe ne v zagalnoprijnyatomu rozuminni a v terminah teoriyi katastrof stvorenoyi R Tomom Na dumku Geftera kapitalizm v carskij Rosiyi yavno ne dozriv dlya socializmu ale perezriv dlya suto burzhuaznoyi revolyuciyi Tomu rosijska revolyuciya v svoyemu rozvitku neminuche mala pragnuti do socializmu Nerozvinenist kapitalizmu porodila vse zigzagi revolyuciyi ta pislyarevolyucijnogo rozvitku viznachila ramki v yakih povinni buli diyati komunisti i za mezhi yakih ne mozhna bulo vijti Partiya ne bula tvorcem istoriyi istoriya sama tvorilasya Tomu dlya rozuminnya vsogo radyanskogo periodu neobhidno vivchati istoriyu rosijskogo kapitalizmu Osnovni robotiKnigi Gefter M Ya Iz teh i etih let Red i sost E I Vysochina Fond im N I Buharina M Progress 1991 484 s ISBN 5 01003290 2 Gefter M Ya Eho Holokosta i russkij evrejskij vopros M Rossijskaya biblioteka Holokosta 1995 290 s Gefter M Ya Rossiya dialogi voprosov M Utopos 2000 88 s Gefter M Ya Smert Gibel Ubijstvo Seriya Ves Gefter Kniga vtoraya M Utopos 2000 200 s Gefter M Ya Tam gde soznaniyu uzko i bolno M KDU 2004 160 s Gefter M Ya Trenirovka po istorii M Russkij Institut 2004 192 s Statti v naukovih vidannyah Gefter M Ya Gindin I F Trebovaniya dvoryanstva i finansovo ekonomicheskaya politika carskogo pravitelstva v 1880 1890 h godah Istoricheskij arhiv 1957 4 S 122 155 Gefter M Ya Malkov V L Otvet amerikanskomu uchenomu Obzor otchetov sotrudnikov sektora po razrabotke metodologii istorii Instituta istorii AN SSSR na anketu A Mendelya S prilozh teksta ankety Voprosy istorii 1966 10 S 29 50 Gefter M Ya Borba vokrug sozdaniya metallurgicheskogo tresta v Rossii v nachale XX v Iz istorii monopolisticheskogo kapitalizma v Rossii Istoricheskie zapiski 1954 T 47 S 124 148 Gefter M Ya V preddverii gibeli O N I Buharine Voprosy istorii estestvoznaniya i tehniki 1988 4 S 4 9 Gefter M Ya Vazhnye voprosy istorii Rossii perioda imperializma O sostoyavshejsya 12 17 sentyabrya 1961 g v Leningrade sessii nauchnogo soveta po probleme Istoricheskie predposylki Velikoj Oktyabrskoj socialisticheskoj revolyucii posvyashennoj teme Ob osobennostyah imperializma v Rossii Vestnik AN SSSR 1962 1 S 138 140 Gefter M Ya Vstuplenie Rossii v period imperializma Socialno ekonomicheskie predposylki pervoj russkoj revolyucii Istoriya i sociologiya M 1964 S 214 246 Gefter M Ya Iz istorii monopolisticheskogo kapitalizma v Rossii Saharnyj sindikat Istoricheskie zapiski 1951 T 38 S 104 153 Gefter M Ya Iz istorii proniknoveniya amerikanskogo kapitala v carskuyu Rossiyu do pervoj mirovoj vojny Istoricheskie zapiski 1950 T 35 S 62 86 Gefter M Ya Istoriya pozadi Istorik chelovek lishnij Voprosy filosofii 1993 9 S 3 15 Gefter M Ya K istorii toplivno metallurgicheskogo goloda v Rossii nakanune pervoj mirovoj vojny Istoricheskij arhiv 1951 T 6 S 49 80 Gefter M Ya Mnogoukladnost harakteristika celogo Voprosy istorii kapitalisticheskoj Rossii Problema mnogoukladnosti Sverdlovsk Uralskij gosudarstvennyj universitet 1972 S 83 99 Gefter M Ya Ocherki istorii Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta ot serediny 1880 h godov do 1940 goda Uchenye zapiski MGU 1940 Vyp 51 S 48 62 Gefter M Ya Proniknovenie anglijskogo kapitala v Rossiyu 1898 1902 Publik i predisl Istoricheskij arhiv 1960 6 S 76 104 Gefter M Ya Toplivno neftyanoj golod v Rossii i ekonomicheskaya politika treteiyunskoj monarhii Istoricheskie zapiski 1969 T 83 S 76 122 Gefter M Ya Carizm i zakonodatelnoe regulirovanie deyatelnosti sindikatov i trestov v Rossii nakanune pervoj mirovoj vojny Istoricheskie zapiski 1955 T 54 S 170 193 Gefter M Ya Carizm i monopolisticheskij kapital v metallurgii yuga Rossii do pervoj mirovoj vojny K voprosu o podchinenii gosudarstvennogo apparata carizma monopoliyam Istoricheskie zapiski 1953 T 43 S 70 130 Statti u naukovo populyarnih vidannyah Gefter M Ya Vchera ili takzhe zavtra Znanie sila 1993 11 S 2 5 Gefter M Ya Prikosnovenie k pravde Rodina 1994 3 4 S 120 Gefter M Ya Proshalnaya zapis 3nanie sila 1991 9 S 13 21 Gefter M Ya Strastnoe molchanie Razdumya o cheloveke v hudozhnike O hudozhnike Yurii Larine Rodina 1989 1 S 50 52 Gefter M Ya Suverennaya provinciya Razmyshleniya o sudbah Sibiri Rodina 1990 11 S 58 61 Gefter M Ya Ya byl istorikom Polozhenie istorika professionala k koncu veka HH Znanie sila 1993 9 S 87 91 Statti v enciklopediyah V gody reakcii Detskaya enciklopediya M 1967 T 8 S 545 Imperializm v Rossii Bolshaya sovetskaya enciklopediya 3 e izd 1972 T 10 S 158 160 Imperializm v Rossii Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya 1964 T 5 S 818 823 Krah pomeshichego zakona Detskaya enciklopediya M 1967 T 8 S 548 551 Metodologiya istorii Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya 1966 T 9 S 387 398 Prodamet Bolshaya sovetskaya enciklopediya 2 e izd 1955 T 34 S 597 Prodarud Bolshaya sovetskaya enciklopediya 2 e izd 1955 T 34 S 597 598 Prodvagon Bolshaya sovetskaya enciklopediya 2 e izd 1955 T 34 S 598 Pam yat U kvitni 2012 r v pam yat pro vchenogo i z metoyu roboti nad sistematizaciyeyu jogo prac buv vidkritij internet zhurnal Gefter golovnij redaktor Glib Pavlovskij 9 grudnya 2016 r u misti Simferopoli na budinku de narodivsya i viris M Ya Gefter bulo vstanovleno memorialnu doshku Vsekrimskij yevrejskij kongres i Tavrijskij klub yaki vstanovili memorialnu doshku v toj zhe den proveli pershu mizhnarodnu konferenciyu Gefterovskie chteniya Simferopolskij Rov v kontekste sovremennosti priurochena do 75 yi richnici z dnya tragichnih podij rozstriliv krimchakiv ta yevreyiv na 10 mu km shose Simferopol Feodosiya PrimitkiMoskovskij universitet v Velikoj Otechestvennoj vojne 4 e izd pererab i dop ros Moskva Izdatelstvo MGU 2020 s 29 ISBN 978 5 19 011499 7 Kozhokin E M O znachenii nepoliticheskogo liderstva ili Mihail Gefter Trud i socialnye otnosheniya ros Moskva s 3 4 ISSN 2073 7815 ISSN 2073 7815 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya issn dovidka Mihail Gefter ru RU Arhiv originalu za 18 bereznya 2015 Procitovano 29 bereznya 2021 Vysochina 2000 Kozhokin 2014 s 7 Kozhokin 2014 s 8 Kozhokin 2014 s 11 Umer Mihail Gefter vydayushijsya rossijskij gumanist Nezavisimaya gazeta M 1995 29 2 On byl beskorystnym iskatelem istiny Izvestiya 1995 31 2 Mihail Gefter ru RU Arhiv originalu za 27 sichnya 2019 Procitovano 29 bereznya 2021 Mihail Gefter ru RU Arhiv originalu za 1 listopada 2018 Procitovano 29 bereznya 2021 LiteraturaVysochina E I Mihail Yakovlevich Gefter 1918 1995 sost L V Maksakova Istoriki Rossii poslevoennoe pokolenie M AIRO HH 2000 10 lipnya S 79 114 ISBN 5 88735 065 2 Kozhokin E M O znachenii nepoliticheskogo liderstva ili Mihail Gefter Trud i socialnye otnosheniya M 2014 2 10 lipnya S 3 13 ISSN 2073 7815 A Tvardovskij M Gefter XX vek Gologrammy poeta i istorika sost E I Vysochina M Novyj hronograf 2005 496 s ISBN 5 94881 038 0 Moskovskij universitet v Velikoj Otechestvennoj vojne 4 e pererabotannoe i dopolnennoe M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 2020 S 16 27 28 29 449 551 1000 prim ISBN 978 5 19 011499 7 PosilannyaZhurnal GEFTER arhiv M Ya Geftera i istoricheskij almanah 1 listopada 2017 u Wayback Machine Valentin Gefter ob otce istorike Mihaile Geftere 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Ilyuhina E S Avtoreferat dissertacii

Дата публікації:
Топ