Вірменське Ваганьківське кладовище (Вірменська ділянка Ваганьківського кладовища) розташоване в Пресненському районі міста Москви на , 12, навпроти Ваганьківського кладовища. Має форму правильного ромбу, обнесеного цегляною стіною з баштами. Комплекс пам'яток архітектури, що охороняються (надгробки, церква Воскресіння Христового, поминальний будинок, огорожа і башти).
Вірменське кладовище рос. Армянское кладбище (Москва), трансліт. Армянское кладбище | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Росія |
Розташування | Пресненський |
Відкрито | |
Статус | пам'ятка архітектури[d] |
Охоронний статус | d[1] |
Вебсайт | ritual.ru/poleznaya-informacia/kladbisha/armyanskoe_kladbishe/ |
Вірменське кладовище Вірменське кладовище (Москва) | |
Вірменське кладовище у Вікісховищі |
Історія
Засноване 1805 року за клопотанням Мінаса Лазарева, старійшини вірменської громади в Москві. За його ж ініціативою в 1808—1815 роках побудована (Сурб Арутюн, 55°45′57″ пн. ш. 37°33′15″ сх. д. / 55.7659722° пн. ш. 37.5544083° сх. д.). Проєкт церкви, так само як і проєкт православної Воскресенської церкви Ваганьківського кладовища, іноді приписується , однак документальних доказів цьому немає. Церква-ротонда позбавлена дзвіниці, тому що до 1860-х років дзвін у вірменських церквах Москви та Петербурга був під забороною. На конфесійну приналежність цього класичного храму вказує хачкар — різьблений замковий камінь над головним входом, і відсутність іконостасу всередині; вівтар, як годиться у вірменських храмах, встановлений на узвишші. Під усією будівлею церкви — склеп з могилами Лазаревих (в наш час — замурований). В кінці 1850-х років на кошти І. М. Касперова кладовище було сплановано і обнесено муром з вежами по проєкту .
Некрополь
Всього під державною охороною перебуває 12 надгробків і сімейних склепів. Найбільш ранній з цих пам'яток — обеліск 1844 року над могилою А. А. Лоріс-Мелікова. Більшість могил — кінця XIX століття — початку XX століття. Три з них — усипальниці роду Ананова — каплиці, виконані за середньовічним вірменським каноном. Є надгробки-хачкарів (на могилі Д. С. Мелік-Беглярова, 1913).
Найбільш відомий надгробок — на могилі , пам'ятник скульптури епохи модерну роботи М. А. Андрєєва (1911—1912). Скульптура була повністю втрачена, крім голови Тарасова, що зберігалася в музеї МХАТу. 1991 року на могилі була встановлена копія андріївської скульптури роботи та .
Відомі люди, поховані на кладовищі
- , музикант і педагог
- С. З. Асламазян (1897—1978), віолончеліст, професор Московської консерваторії, завідувач кафедри камерного ансамблю, лауреат Державної премії СРСР.
- , радянський режисер мультиплікаційного кіно, народний артист РРФСР
- , академік Академії медичних наук СРСР, невропатолог
- Г. А. Джаншієв, юрист, публіцист
- З. О. Долуханова (1918—2007), співачка, народна артистка СРСР
- І. І. Дондиш, Герой Радянського Союзу
- О. М. Душкін, архітектор, тричі лауреат Сталінської премії, член-кореспондент Академії архітектури СРСР
- (1924—1998), кінодокументаліст, письменник
- Лазарева (Лазарян) Іван і Іоаким, засновники Лазаревського інституту східних мов в Москві 1815 року
- , лідер Карабаського руху.
- (1835—1907), купець I гільдії, нафтопромисловець, монополіст виробництва та експорту чорної ікри (могила не збереглася)
- , художник-нонконформіст, лідер Московського Карабаського руху («Комітет Карабах»)
- Степанос Назарян, громадський діяч (1812—1879)
- Т. В. Петросян, чемпіон світу з шахів
- А. П. Платонов, письменник
- Л. К. Рамзін, інженер-теплотехнік
- Н. В. Румянцева, актриса театру і кіно, народна артистка РРФСР
- , скрипаль, педагог
- М. Л. Тарівердієв, видатний радянський вірменський композитор, народний артист Росії
- (1882—1910) — меценат, нафтопромисловець-мільйонер.
- Б. О. Туржанський, Герой Радянського Союзу
- Т. С. Хачатуров, академік Академії наук СРСР, економіст
- Б. О. Чайковський, композитор
- М. С. Шагінян, письменник, Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської премії
- , поет і педагог
Примітки
- Протокол секции № 1 «Историко-культурная экспертиза объектов» ИКЭС при МКН № 1/37 от 19.02.2009
- Памятники архитектуры Москвы. Окрестности старой Москвы (северо-западная и северная часть территории). М., «Искусство XXI век», 2004, , с. 68
- Перелік художніх надгробків та сімейних поховань, що охороняються[недоступне посилання з квітня 2019]
- Перелік могил, що охороняються[недоступне посилання з травня 2019]
- Памятники архитектуры Москвы. Окрестности старой Москвы (северо-западная и северная часть территории). М., «Искусство XXI век», 2004, , с. 71
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virmenske Vagankivske kladovishe Virmenska dilyanka Vagankivskogo kladovisha roztashovane v Presnenskomu rajoni mista Moskvi na 12 navproti Vagankivskogo kladovisha Maye formu pravilnogo rombu obnesenogo ceglyanoyu stinoyu z bashtami Kompleks pam yatok arhitekturi sho ohoronyayutsya nadgrobki cerkva Voskresinnya Hristovogo pominalnij budinok ogorozha i bashti Virmenske kladovishe ros Armyanskoe kladbishe Moskva translit Armyanskoe kladbisheInformaciya pro cvintar55 45 59 pn sh 37 33 13 sh d H G OKrayina RosiyaRoztashuvannya PresnenskijVidkrito 1805Status pam yatka arhitekturi d Ohoronnij status d 1 Vebsajt ritual ru poleznaya informacia kladbisha armyanskoe kladbishe Virmenske kladovisheVirmenske kladovishe Moskva Virmenske kladovishe u VikishovishiIstoriyaStarij nadgrobnij pam yatnik Zasnovane 1805 roku za klopotannyam Minasa Lazareva starijshini virmenskoyi gromadi v Moskvi Za jogo zh iniciativoyu v 1808 1815 rokah pobudovana Surb Arutyun 55 45 57 pn sh 37 33 15 sh d 55 7659722 pn sh 37 5544083 sh d 55 7659722 37 5544083 Proyekt cerkvi tak samo yak i proyekt pravoslavnoyi Voskresenskoyi cerkvi Vagankivskogo kladovisha inodi pripisuyetsya odnak dokumentalnih dokaziv comu nemaye Cerkva rotonda pozbavlena dzvinici tomu sho do 1860 h rokiv dzvin u virmenskih cerkvah Moskvi ta Peterburga buv pid zaboronoyu Na konfesijnu prinalezhnist cogo klasichnogo hramu vkazuye hachkar rizblenij zamkovij kamin nad golovnim vhodom i vidsutnist ikonostasu vseredini vivtar yak goditsya u virmenskih hramah vstanovlenij na uzvishshi Pid usiyeyu budivleyu cerkvi sklep z mogilami Lazarevih v nash chas zamurovanij V kinci 1850 h rokiv na koshti I M Kasperova kladovishe bulo splanovano i obneseno murom z vezhami po proyektu NekropolVsogo pid derzhavnoyu ohoronoyu perebuvaye 12 nadgrobkiv i simejnih sklepiv Najbilsh rannij z cih pam yatok obelisk 1844 roku nad mogiloyu A A Loris Melikova Bilshist mogil kincya XIX stolittya pochatku XX stolittya Tri z nih usipalnici rodu Ananova kaplici vikonani za serednovichnim virmenskim kanonom Ye nadgrobki hachkariv na mogili D S Melik Beglyarova 1913 Najbilsh vidomij nadgrobok na mogili pam yatnik skulpturi epohi modernu roboti M A Andryeyeva 1911 1912 Skulptura bula povnistyu vtrachena krim golovi Tarasova sho zberigalasya v muzeyi MHATu 1991 roku na mogili bula vstanovlena kopiya andriyivskoyi skulpturi roboti ta Vidomi lyudi pohovani na kladovishi muzikant i pedagog S Z Aslamazyan 1897 1978 violonchelist profesor Moskovskoyi konservatoriyi zaviduvach kafedri kamernogo ansamblyu laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR radyanskij rezhiser multiplikacijnogo kino narodnij artist RRFSR akademik Akademiyi medichnih nauk SRSR nevropatolog G A Dzhanshiyev yurist publicist Z O Doluhanova 1918 2007 spivachka narodna artistka SRSR I I Dondish Geroj Radyanskogo Soyuzu O M Dushkin arhitektor trichi laureat Stalinskoyi premiyi chlen korespondent Akademiyi arhitekturi SRSR 1924 1998 kinodokumentalist pismennik Lazareva Lazaryan Ivan i Ioakim zasnovniki Lazarevskogo institutu shidnih mov v Moskvi 1815 roku lider Karabaskogo ruhu 1835 1907 kupec I gildiyi naftopromislovec monopolist virobnictva ta eksportu chornoyi ikri mogila ne zbereglasya hudozhnik nonkonformist lider Moskovskogo Karabaskogo ruhu Komitet Karabah Stepanos Nazaryan gromadskij diyach 1812 1879 T V Petrosyan chempion svitu z shahiv A P Platonov pismennik L K Ramzin inzhener teplotehnik N V Rumyanceva aktrisa teatru i kino narodna artistka RRFSR skripal pedagog M L Tariverdiyev vidatnij radyanskij virmenskij kompozitor narodnij artist Rosiyi 1882 1910 mecenat naftopromislovec miljoner B O Turzhanskij Geroj Radyanskogo Soyuzu T S Hachaturov akademik Akademiyi nauk SRSR ekonomist B O Chajkovskij kompozitor M S Shaginyan pismennik Geroj Socialistichnoyi praci laureat Leninskoyi premiyi poet i pedagogPrimitkiProtokol sekcii 1 Istoriko kulturnaya ekspertiza obektov IKES pri MKN 1 37 ot 19 02 2009 Pamyatniki arhitektury Moskvy Okrestnosti staroj Moskvy severo zapadnaya i severnaya chast territorii M Iskusstvo XXI vek 2004 ISBN 5 98051 011 7 s 68 Perelik hudozhnih nadgrobkiv ta simejnih pohovan sho ohoronyayutsya nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Perelik mogil sho ohoronyayutsya nedostupne posilannya z travnya 2019 Pamyatniki arhitektury Moskvy Okrestnosti staroj Moskvy severo zapadnaya i severnaya chast territorii M Iskusstvo XXI vek 2004 ISBN 5 98051 011 7 s 71