Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олексі й Микола йович Душкін рос Алексей Николаевич Душкин 24 грудня 1903 6 січня 1904 Олександрівка 1 жовтня 1977 1977

Душкін Олексій Миколайович

Душкін Олексій Миколайович

Олексі́й Микола́йович Душкін рос. Алексей Николаевич Душкин ((24 грудня 1903 (6 січня 1904), Олександрівка — 1 жовтня 1977(1977-10-01), Москва);  — радянський архітектор. Член-кореспондент Академії архітектури СРСР (1950). Лауреат 3 Сталінських премій 2-го ступеня (1941, 1946, 1949). Член КПРС від 1952 року.

Душкін Олексій Миколайович
image
Народження 24 грудня 1903 (6 січня 1904)[1]
Смерть 1 жовтня 1977(1977-10-01) (73 роки)
Поховання Вірменське кладовище (Москва)
Країна image СРСР
Навчання НТУ «ХПІ»
Вчителі Бекетов Олексій Миколайович
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва, Сімферополь, Сочі, Дніпропетровськ
Архітектурний стиль конструктивізм, сталінський ампір
Найважливіші споруди будівля Міністерства транспортного будівництва біля Червоних воріт
універмаг «Дитячий світ» на Луб'янській площі,
Сімферопольський та Сочинський залізничні вокзали
Містобудівні проєкти московські висотки, станції московського метро
Заклад Московський архітектурний інститут
Нагороди

Сталінські премії (1941, 1946, 1949)

image image image
image Душкін Олексій Миколайович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Душкін.

Здобув популярність як архітектор станцій московського метро, висоток Москви, у Сімферополі та Сочі відзначився спорудженням знакових об'єктів транспортної інфраструктури — оригінальні розкішні у вигляді італійського палаццо будівлі-«близнюки» залізничних вокзалів.

Біографія і творчість

Олексій Миколайович Душкін народився 24 грудня 1903 (6 січня 1904) в селі Олександрівці Золочівського повіту Харківської губернії (тепер Золочівського району Харківської області, Україна) в родині агронома Миколи Олексійовича Душкін та його дружини Надії Володимирівни, уродженої Фіхтер.

Перші роки життя майбутнього зодчого проминули на Золочівщині. Він не здобув шкільної освіти, але в 1919 році вступив на хімічний факультет Харківського технологічного інституту, щоб через кілька років змінити спеціалізацію і продовжити навчання вже на факультеті архітектури у О. М. Бекетова (з 1925 по 1930 роки).

Відчуваючи творчий вплив братів Весніних, Олексій Миколайович захопився конструктивізмом і в 1931—33 роках брав участь в архітектурних конкурсах Палацу Рад, Палацу Радіо, Інституту Маркса-Енгельса-Леніна. Провінційного архітектора помітили і О. М. Душкін перебрався до Москви, де з 1933 по 1939 рік перебував у колективі архітектурної майстерні І. О. Фоміна.

У 1937 і 1939 роках він отримав за проекти станцій московського метро «Палац Рад» (нині «Кропоткінська») і «Маяковська» відповідно «Гран-прі» на Міжнародній виставці в Парижі і аналогічну нагороду на архітектурному форумі в Нью-Йорку.

З 1941 по 1943 роки обіймав посаду головного архітектора Метропроекту і Метробуду, а також Центральної архітектурної майстерні Наркомату (потім Міністерства) шляхів сполучення СРСР. Неодноразово (1941, 1946, 1949) ставав лауреатом Сталінської премії.

Будувати в Сімферополі залізничний вокзал Олексій Миколайович Душкін приїхав уже знаменитим архітектором і 1951 року створив справжній шедевр у дусі епохи Відродження. «Брат-близнюк» сімферопольського вокзалу був зведений роком пізніше (1952) у Сочі. Вважається, що будівля Сочинського залізничного вокзалу послужила приводом для політичних гонінь на архітектора в середині 1950-х років, у період боротьби з архітектурними надмірностями за Хрущова. Відтак, Олексія Душкіна усунули від архітектурної діяльності, і до кінця своїх днів він займався тільки педагогічною діяльністю — викладав у Московському архітектурному інституті.

Помер Душкін Олексій Миколайович 8 жовтня 1977 року у Москві.

Примітки

  1. Душкин Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Ikonnikov A. V. Dushkyn, Oleksi (Mykhaylovych) // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T024268
    d:Track:Q217595d:Track:Q103908063d:Track:Q810196d:Track:Q56691875d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776

Посилання

  • Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917—1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 161.
  • на www.archiportal.crimea.ua (Кримський архітектурний портал) (рос.)
  • . Альбом «Архитектура московского метро». 1988. Архів оригіналу за 22 травня 2001. Процитовано 14 грудня 2010.
  • . www.museum.ru. 2004. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 14 грудня 2010.
  • Душкін Олексій Миколайович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 232. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksi j Mikola jovich Dushkin ros Aleksej Nikolaevich Dushkin 24 grudnya 1903 6 sichnya 1904 Oleksandrivka 1 zhovtnya 1977 1977 10 01 Moskva radyanskij arhitektor Chlen korespondent Akademiyi arhitekturi SRSR 1950 Laureat 3 Stalinskih premij 2 go stupenya 1941 1946 1949 Chlen KPRS vid 1952 roku Dushkin Oleksij MikolajovichNarodzhennya 24 grudnya 1903 6 sichnya 1904 1 OleksandrivkaSmert 1 zhovtnya 1977 1977 10 01 73 roki Moskva SRSRPohovannya Virmenske kladovishe Moskva Krayina SRSRNavchannya NTU HPI Vchiteli Beketov Oleksij MikolajovichDiyalnist arhitektorPracya v mistah Moskva Simferopol Sochi DnipropetrovskArhitekturnij stil konstruktivizm stalinskij ampirNajvazhlivishi sporudi budivlya Ministerstva transportnogo budivnictva bilya Chervonih vorit univermag Dityachij svit na Lub yanskij ploshi Simferopolskij ta Sochinskij zaliznichni vokzaliMistobudivni proyekti moskovski visotki stanciyi moskovskogo metroZaklad Moskovskij arhitekturnij institutNagorodi Stalinski premiyi 1941 1946 1949 Dushkin Oleksij Mikolajovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dushkin Zdobuv populyarnist yak arhitektor stancij moskovskogo metro visotok Moskvi u Simferopoli ta Sochi vidznachivsya sporudzhennyam znakovih ob yektiv transportnoyi infrastrukturi originalni rozkishni u viglyadi italijskogo palacco budivli bliznyuki zaliznichnih vokzaliv Biografiya i tvorchistOleksij Mikolajovich Dushkin narodivsya 24 grudnya 1903 6 sichnya 1904 v seli Oleksandrivci Zolochivskogo povitu Harkivskoyi guberniyi teper Zolochivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ukrayina v rodini agronoma Mikoli Oleksijovicha Dushkin ta jogo druzhini Nadiyi Volodimirivni urodzhenoyi Fihter Pershi roki zhittya majbutnogo zodchogo prominuli na Zolochivshini Vin ne zdobuv shkilnoyi osviti ale v 1919 roci vstupiv na himichnij fakultet Harkivskogo tehnologichnogo institutu shob cherez kilka rokiv zminiti specializaciyu i prodovzhiti navchannya vzhe na fakulteti arhitekturi u O M Beketova z 1925 po 1930 roki Vidchuvayuchi tvorchij vpliv brativ Vesninih Oleksij Mikolajovich zahopivsya konstruktivizmom i v 1931 33 rokah brav uchast v arhitekturnih konkursah Palacu Rad Palacu Radio Institutu Marksa Engelsa Lenina Provincijnogo arhitektora pomitili i O M Dushkin perebravsya do Moskvi de z 1933 po 1939 rik perebuvav u kolektivi arhitekturnoyi majsterni I O Fomina U 1937 i 1939 rokah vin otrimav za proekti stancij moskovskogo metro Palac Rad nini Kropotkinska i Mayakovska vidpovidno Gran pri na Mizhnarodnij vistavci v Parizhi i analogichnu nagorodu na arhitekturnomu forumi v Nyu Jorku Z 1941 po 1943 roki obijmav posadu golovnogo arhitektora Metroproektu i Metrobudu a takozh Centralnoyi arhitekturnoyi majsterni Narkomatu potim Ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR Neodnorazovo 1941 1946 1949 stavav laureatom Stalinskoyi premiyi Buduvati v Simferopoli zaliznichnij vokzal Oleksij Mikolajovich Dushkin priyihav uzhe znamenitim arhitektorom i 1951 roku stvoriv spravzhnij shedevr u dusi epohi Vidrodzhennya Brat bliznyuk simferopolskogo vokzalu buv zvedenij rokom piznishe 1952 u Sochi Vvazhayetsya sho budivlya Sochinskogo zaliznichnogo vokzalu posluzhila privodom dlya politichnih gonin na arhitektora v seredini 1950 h rokiv u period borotbi z arhitekturnimi nadmirnostyami za Hrushova Vidtak Oleksiya Dushkina usunuli vid arhitekturnoyi diyalnosti i do kincya svoyih dniv vin zajmavsya tilki pedagogichnoyu diyalnistyu vikladav u Moskovskomu arhitekturnomu instituti Pomer Dushkin Oleksij Mikolajovich 8 zhovtnya 1977 roku u Moskvi PrimitkiDushkin Aleksej Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Ikonnikov A V Dushkyn Oleksi Mykhaylovych Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T024268 d Track Q217595d Track Q103908063d Track Q810196d Track Q56691875d Track Q21431157d Track Q1547776PosilannyaPortal Mistectvo Berkovich Gary Reclaiming a History Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR Volume 2 Soviet Avant garde 1917 1933 Weimar und Rostock Grunberg Verlag 2021 S 161 ISBN 978 3 933713 63 6 na www archiportal crimea ua Krimskij arhitekturnij portal ros Albom Arhitektura moskovskogo metro 1988 Arhiv originalu za 22 travnya 2001 Procitovano 14 grudnya 2010 www museum ru 2004 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2013 Procitovano 14 grudnya 2010 Dushkin Oleksij Mikolajovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 232 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022

Дата публікації:
Топ