Лазаревський інститут східних мов — вищий навчальний заклад Москви
університет, школа, особняк, пам'ятка архітектури | ||||
Лазаревський інститут східних мов | ||||
55°45′36″ пн. ш. 37°38′05″ сх. д. / 55.76004854002777478° пн. ш. 37.634981710027773261° сх. д.Координати: 55°45′36″ пн. ш. 37°38′05″ сх. д. / 55.76004854002777478° пн. ш. 37.634981710027773261° сх. д. | ||||
Країна | Росія Російська імперія | |||
---|---|---|---|---|
Місто | Басманний район | |||
Розташування | Москва | |||
Засновано | 1815 | |||
Закрито | 1921 | |||
Випускники | Q29907853? | |||
| ||||
Лазаревський інститут східних мов у Вікісховищі | ||||
Історія створення і функціонування
Лазаревський інститут східних мов, заснований в Москві у 1815 як приватне «Вірменське училище» Лазаревих на кошти багатої вірменської родини Лазарян.
У 1827 отримало офіційне найменування інституту і було передане у ведення міністерства народної освіти Російської імперії.
До 1848 року фактично було гімназією з викладанням вірменської, перської, турецької та арабської мов.
У 1848–1871 роках — ліцей з викладанням східних мов у старших класах.
Інститут (окрім підготовки до університету, а також вчителів вірменських шкіл) готував чиновників і перекладачів з східних мов. З цією метою російський уряд ввів додаткові казенні стипендії, була розширена навчальна програма.
По новому статуту 1872 року інститут фактично складався з двох навчальних закладів:
перший — гімназії і спеціальних класів з трилітнім терміном вивчення арабської, перської та турецької мов;
другий — вивчення історії, мов і культури Закавказзя.
При Лазаревському інституті була друкарня; інститут видавав «Еміновську етнографічну збірку» (6 випусків) і «Праці по сходознавству» (1899–1917).
Декретом Ради Народних Комісарів РРФСР (1919) Лазаревський інститут був перетворений у Вірменський, потім у Переднєазіатський інститут, у 1920 році — в Центральний інститут живих східних мов, а в 1921 році — .
Викладачі та студенти інституту — відомі особи, вихідці з України
- Агатангел Кримський — український історик, письменник, перекладач, один з організаторів Академії Наук України; у 1889—1892 — навчався, з 1898 по 1918 рік — викладач інституту;
- Білинський Михайло Іванович — український військовий діяч, контр-адмірал Української Народної Республіки, навчався в 1898—1906 роках;
- Щербина Григорій Степанович — видатний російський дипломат і вчений українського походження, навчався в інституті у 1886—1889 роках;
- Ковалівський Андрій Петрович — історик-сходознавець.
- Томилін Сергій Аркадійович — лікар-гігієніст, санітарний статистик, демограф та історик медицини, фітотерапевт.
Джерела
- Базіянц Л. Н. Лазаревський інститут східних мов [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Словари и энциклопедии на Академике [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія. Історія педагогіки [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Київський університет. Галерея особистостей [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Білинський Михайло Іванович [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Вірменія[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lazarevskij institut shidnih mov vishij navchalnij zaklad Moskviuniversitet shkola osobnyak pam yatka arhitekturiLazarevskij institut shidnih mov 55 45 36 pn sh 37 38 05 sh d 55 76004854002777478 pn sh 37 634981710027773261 sh d 55 76004854002777478 37 634981710027773261 Koordinati 55 45 36 pn sh 37 38 05 sh d 55 76004854002777478 pn sh 37 634981710027773261 sh d 55 76004854002777478 37 634981710027773261Krayina Rosiya Rosijska imperiyaMisto Basmannij rajonRoztashuvannya MoskvaZasnovano 1815Zakrito 1921Vipuskniki Q29907853 Lazarevskij institut shidnih mov u VikishovishiIstoriya stvorennya i funkcionuvannyaLazarevskij institut shidnih mov zasnovanij v Moskvi u 1815 yak privatne Virmenske uchilishe Lazarevih na koshti bagatoyi virmenskoyi rodini Lazaryan Lazarevskij institut shidnih mov u Moskvi U 1827 otrimalo oficijne najmenuvannya institutu i bulo peredane u vedennya ministerstva narodnoyi osviti Rosijskoyi imperiyi Do 1848 roku faktichno bulo gimnaziyeyu z vikladannyam virmenskoyi perskoyi tureckoyi ta arabskoyi mov U 1848 1871 rokah licej z vikladannyam shidnih mov u starshih klasah Institut okrim pidgotovki do universitetu a takozh vchiteliv virmenskih shkil gotuvav chinovnikiv i perekladachiv z shidnih mov Z ciyeyu metoyu rosijskij uryad vviv dodatkovi kazenni stipendiyi bula rozshirena navchalna programa Po novomu statutu 1872 roku institut faktichno skladavsya z dvoh navchalnih zakladiv pershij gimnaziyi i specialnih klasiv z trilitnim terminom vivchennya arabskoyi perskoyi ta tureckoyi mov drugij vivchennya istoriyi mov i kulturi Zakavkazzya Pri Lazarevskomu instituti bula drukarnya institut vidavav Eminovsku etnografichnu zbirku 6 vipuskiv i Praci po shodoznavstvu 1899 1917 Dekretom Radi Narodnih Komisariv RRFSR 1919 Lazarevskij institut buv peretvorenij u Virmenskij potim u Perednyeaziatskij institut u 1920 roci v Centralnij institut zhivih shidnih mov a v 1921 roci Vikladachi ta studenti institutu vidomi osobi vihidci z UkrayiniAgatangel Krimskij ukrayinskij istorik pismennik perekladach odin z organizatoriv Akademiyi Nauk Ukrayini u 1889 1892 navchavsya z 1898 po 1918 rik vikladach institutu Bilinskij Mihajlo Ivanovich ukrayinskij vijskovij diyach kontr admiral Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki navchavsya v 1898 1906 rokah Sherbina Grigorij Stepanovich vidatnij rosijskij diplomat i vchenij ukrayinskogo pohodzhennya navchavsya v instituti u 1886 1889 rokah Kovalivskij Andrij Petrovich istorik shodoznavec Tomilin Sergij Arkadijovich likar gigiyenist sanitarnij statistik demograf ta istorik medicini fitoterapevt DzherelaBaziyanc L N Lazarevskij institut shidnih mov 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Slovari i enciklopedii na Akademike 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Istoriya pedagogiki 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Kiyivskij universitet Galereya osobistostej 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Bilinskij Mihajlo Ivanovich 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Virmeniya nedostupne posilannya z lipnya 2019