Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міжнародне робітниче об'єднання соціалістичних партій (також відоме як 2½-й інтернаціонал або Віденський інтернаціонал) — політичний інтернаціонал соціалістичних партій. Один із уламків Другого інтернаціоналу, який у політичному спектрі знаходився між Бернським інтернаціоналом праворуч і Комінтерном ліворуч. Увійшов до Соціалістичного робітничого інтернаціоналу.
| Віденський інтернаціонал | |
|---|---|
| Тип | Інтернаціонал |
| Засновано | 1921 |
| Розпущено | 1923 |
| Ідеологія | Австромарксизм |
| Генеральний секретар | Фрідріх Адлер |
Заснування
Двосполовинний інтернаціонал був заснований 22—27 лютого 1921 року у Відні (Австрія) на міжнародній конференції соціалістів з різних країн. Його засновниками стали десять партій, зокрема Незалежна соціал-демократична партія Німеччини, Французька секція Робітничого інтернаціоналу, Незалежна лейбористська партія, Соціал-демократична партія Швейцарії, Соціал-демократична партія Австрії, Федерація румунських соціалістичних партій (відколи від Соціалістичної партії Румунії), а також російські меншовики та есери в еміграції. У квітні 1921 року до нього приєдналася Іспанська соціалістична робітнича партія, а потім і максималістська фракція більшості Італійської соціалістичної партії.
Члени
Секретарем Віденського інтернаціоналу був Фрідріх Адлер; іншими впливовими лідерами були Макс Адлер, Отто Бауер, , Жан Лонге, Джеймс Рамсей Макдональд, та Юлій Мартов. В інтернаціоналі був сильний вплив австромарксизму. Офіційним органом був Nachrichten der Internationalen Arbeitsgemeinschaft Sozialistischer Parteien.
Ідеологія
Перша світова війна розколола Другий інтернаціонал на прихильників підтримки своїх урядів у «боротьбі із зовнішнім ворогом» та противників «світової бійні». Однак останні були також неоднорідні. Розкол був поглиблений реакцією на Жовтневий переворот: праві соціал-демократи виступали проти більшовиків; ліве крило їх вітало; ставлення центристів могло бути амбівалентним.
Останні й заснували Віденський інтернаціонал, який критикував і Другий, і Третій інтернаціонали за догматизм, вимагаючи більше уваги до особливостей політичної ситуації в кожній країні. Допускаючи можливість приходу робітничого класу до влади як шляхом збройного повстання, так і в парламентський спосіб, вони висловлювалися за демократичний соціалізм, проти капіталізму та диктатури. Критикуючи угодовство та соціал-шовінізм правих соціал-демократів, вони не приймали більшовицьке розуміння диктатури пролетаріату та червоний терор. Віденський інтернаціонал відкинув 21 умову для партій, що бажають вступити до Комуністичного інтернаціоналу, але прагнув возз'єднання всіх трьох інтернаціоналів з метою забезпечення єдності міжнародного робітничого руху.
Розпуск
2—5 квітня 1922 року в Берліні відбулася зустріч делегацій від трьох інтернаціоналів, щоб обговорити можливість злиття. Віденський інтернаціонал висунувши низку вимог до більшовиків, включаючи легалізацію соціалістичних партій та визнання незалежності меншовицької Грузії. Делегація Комінтерну (Микола Бухарін, Карл Радек, Клара Цеткін) погодилася відмовитися від страти лідерів правих есерів, але на подальші поступки не йшла і залишила переговорний процес.
У Німеччині 24 вересня 1922 року НСДПН, одна з основних складових Віденського інтернаціоналу, злилася із Соціал-демократичною партією Німеччини, що входила до Бернського інтернаціоналу (який вважав себе відновленим Другим інтернаціоналом).
Зіткнувшись із непримиренністю Третього інтернаціоналу, у травні 1923 року Бернський та Віденський інтернаціонали на об'єднавчому з'їзді у Гамбурзі утворили єдиний Соціалістичний робітничий інтернаціонал. Проте деякі секції Віденського інтернаціоналу, зокрема румунська, відмовилися увійти до складу нового об'єднання.
У 1930-ті роки була зроблена подібна спроба створити лівосоціалістичний інтернаціонал у формі Лондонського бюро, яке іноді за аналогією називають «Трьохполовинним інтернаціоналом»; у ньому брали участь кілька тих самих партій та осіб.
Джерела та література
- André Donneur: Histoire de l'Union des partis socialistes pour l'action internationale (1920—1923). Sudbury Ontario: Libr. de l'Université Laurentienne, 1967.
- Herbert Steiner: Die Internationale Arbeitsgemeinschaft Sozialistischer Parteien (II 1/2. Internationale) 1921—1923. In: Beiträge zur Geschichte der Arbeiterbewegung. 1/1991, Berlin 1991, S. 13–24.
- The Second and Third Internationals and the Vienna Union The proceedings of the Berlin conference
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodne robitniche ob yednannya socialistichnih partij takozh vidome yak 2 j internacional abo Videnskij internacional politichnij internacional socialistichnih partij Odin iz ulamkiv Drugogo internacionalu yakij u politichnomu spektri znahodivsya mizh Bernskim internacionalom pravoruch i Kominternom livoruch Uvijshov do Socialistichnogo robitnichogo internacionalu Videnskij internacionalTipInternacionalZasnovano1921Rozpusheno1923IdeologiyaAvstromarksizmGeneralnij sekretarFridrih AdlerZasnuvannyaDvospolovinnij internacional buv zasnovanij 22 27 lyutogo 1921 roku u Vidni Avstriya na mizhnarodnij konferenciyi socialistiv z riznih krayin Jogo zasnovnikami stali desyat partij zokrema Nezalezhna social demokratichna partiya Nimechchini Francuzka sekciya Robitnichogo internacionalu Nezalezhna lejboristska partiya Social demokratichna partiya Shvejcariyi Social demokratichna partiya Avstriyi Federaciya rumunskih socialistichnih partij vidkoli vid Socialistichnoyi partiyi Rumuniyi a takozh rosijski menshoviki ta eseri v emigraciyi U kvitni 1921 roku do nogo priyednalasya Ispanska socialistichna robitnicha partiya a potim i maksimalistska frakciya bilshosti Italijskoyi socialistichnoyi partiyi ChleniSekretarem Videnskogo internacionalu buv Fridrih Adler inshimi vplivovimi liderami buli Maks Adler Otto Bauer Zhan Longe Dzhejms Ramsej Makdonald ta Yulij Martov V internacionali buv silnij vpliv avstromarksizmu Oficijnim organom buv Nachrichten der Internationalen Arbeitsgemeinschaft Sozialistischer Parteien IdeologiyaPersha svitova vijna rozkolola Drugij internacional na prihilnikiv pidtrimki svoyih uryadiv u borotbi iz zovnishnim vorogom ta protivnikiv svitovoyi bijni Odnak ostanni buli takozh neodnoridni Rozkol buv pogliblenij reakciyeyu na Zhovtnevij perevorot pravi social demokrati vistupali proti bilshovikiv live krilo yih vitalo stavlennya centristiv moglo buti ambivalentnim Ostanni j zasnuvali Videnskij internacional yakij kritikuvav i Drugij i Tretij internacionali za dogmatizm vimagayuchi bilshe uvagi do osoblivostej politichnoyi situaciyi v kozhnij krayini Dopuskayuchi mozhlivist prihodu robitnichogo klasu do vladi yak shlyahom zbrojnogo povstannya tak i v parlamentskij sposib voni vislovlyuvalisya za demokratichnij socializm proti kapitalizmu ta diktaturi Kritikuyuchi ugodovstvo ta social shovinizm pravih social demokrativ voni ne prijmali bilshovicke rozuminnya diktaturi proletariatu ta chervonij teror Videnskij internacional vidkinuv 21 umovu dlya partij sho bazhayut vstupiti do Komunistichnogo internacionalu ale pragnuv vozz yednannya vsih troh internacionaliv z metoyu zabezpechennya yednosti mizhnarodnogo robitnichogo ruhu Rozpusk2 5 kvitnya 1922 roku v Berlini vidbulasya zustrich delegacij vid troh internacionaliv shob obgovoriti mozhlivist zlittya Videnskij internacional visunuvshi nizku vimog do bilshovikiv vklyuchayuchi legalizaciyu socialistichnih partij ta viznannya nezalezhnosti menshovickoyi Gruziyi Delegaciya Kominternu Mikola Buharin Karl Radek Klara Cetkin pogodilasya vidmovitisya vid strati lideriv pravih eseriv ale na podalshi postupki ne jshla i zalishila peregovornij proces U Nimechchini 24 veresnya 1922 roku NSDPN odna z osnovnih skladovih Videnskogo internacionalu zlilasya iz Social demokratichnoyu partiyeyu Nimechchini sho vhodila do Bernskogo internacionalu yakij vvazhav sebe vidnovlenim Drugim internacionalom Zitknuvshis iz neprimirennistyu Tretogo internacionalu u travni 1923 roku Bernskij ta Videnskij internacionali na ob yednavchomu z yizdi u Gamburzi utvorili yedinij Socialistichnij robitnichij internacional Prote deyaki sekciyi Videnskogo internacionalu zokrema rumunska vidmovilisya uvijti do skladu novogo ob yednannya U 1930 ti roki bula zroblena podibna sproba stvoriti livosocialistichnij internacional u formi Londonskogo byuro yake inodi za analogiyeyu nazivayut Trohpolovinnim internacionalom u nomu brali uchast kilka tih samih partij ta osib Dzherela ta literaturaAndre Donneur Histoire de l Union des partis socialistes pour l action internationale 1920 1923 Sudbury Ontario Libr de l Universite Laurentienne 1967 Herbert Steiner Die Internationale Arbeitsgemeinschaft Sozialistischer Parteien II 1 2 Internationale 1921 1923 In Beitrage zur Geschichte der Arbeiterbewegung 1 1991 Berlin 1991 S 13 24 The Second and Third Internationals and the Vienna Union The proceedings of the Berlin conference