Фрі́дріх А́длер (нім. Friedrich Adler; нар. 9 липня 1879 — пом. 2 січня 1960) — один із лідерів Австрійської Соціал-демократичної партії та теоретик австромарксизму, син Віктора Адлера.
Фрідріх Адлер | |
---|---|
нім. Friedrich Adler | |
Народився | 9 липня 1879[4][2][…] Відень, Австро-Угорщина[4] |
Помер | 2 січня 1960[1][2][…](80 років) Цюрих, Швейцарія[4] |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австрія Долитавщина |
Діяльність | політик, журналіст, філософ, фізик, перекладач |
Галузь | політика[5] і фізика[5] |
Alma mater | Федеральна вища технічна школа Цюриха |
Знання мов | німецька[2][5] |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | член Національної ради Австрії[d] і член Національної ради Австрії[d][6] |
Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
Батько | Віктор Адлер |
Мати | Емма Адлер |
|
Життєпис
За освітою фізик. У 1907—1911 роках приват-доцент Цюрихського університету на кафедрі теоретичної фізики. Тоді примкнув до швейцарських соціал-демократів. У філософії стояв на позиціях махізму. У 1911—1916 — секретар австрійської Соціал-демократичної партії. Під час Першої світової війни належав до центристського угрупування своєї партії. Виступав за нейтралітет пролетаріату під час війни.
21 жовтня 1916 року Фрідріх Адлер вбив міністра-президента Штюргка. За це його засудили до страти, яку потім замінили багаторічним ув'язненням. Звільнений після подій 1918 року. Вийшовши на волю, став разом з іншими лідерами соціал-демократів одним із керівників революційних подій. Брав участь у створенні та був одним із лідерів (1921—1923). Зіграв велику роль у злитті 2 та 2½ Інтернаціоналів у так званий Соціалістичний інтернаціонал, у якому займав пост секретаря виконкому з 1923 до 1940 року.
Фрідріх Адлер вороже ставився до СРСР та комуністичних партій. На початку Другої світової війни емігрував до США. Останні роки доживав у Швейцарії. Помер у Цюриху.
Видання
- Адлер Фр. Критика звіту англійської делегації про С.С.С.Р. [ 25 серпня 2021 у Wayback Machine.] / В перекладі і з передмовою М. Галагана. Київ, Прага, Львів : Закордонна Група УСДРП, 1925. 40 с.
Примітки
- Адлер Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118647016 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- https://www.parlament.gv.at/WWER/PAD_00010/index.shtml
Література
- 8. Пономарьов . Адлер Фрідріх // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 15. — .
- Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — 639 с. — С. 94.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 75.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Посилання
- Адлер, Фрідріх [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adler Fri drih A dler nim Friedrich Adler nar 9 lipnya 1879 18790709 pom 2 sichnya 1960 odin iz lideriv Avstrijskoyi Social demokratichnoyi partiyi ta teoretik avstromarksizmu sin Viktora Adlera Fridrih Adlernim Friedrich AdlerNarodivsya9 lipnya 1879 1879 07 09 4 2 Viden Avstro Ugorshina 4 Pomer2 sichnya 1960 1960 01 02 1 2 80 rokiv Cyurih Shvejcariya 4 PohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Avstriya DolitavshinaDiyalnistpolitik zhurnalist filosof fizik perekladachGaluzpolitika 5 i fizika 5 Alma materFederalna visha tehnichna shkola CyurihaZnannya movnimecka 2 5 UchasnikPersha svitova vijnaPosadachlen Nacionalnoyi radi Avstriyi d i chlen Nacionalnoyi radi Avstriyi d 6 PartiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiBatkoViktor AdlerMatiEmma AdlerRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZa osvitoyu fizik U 1907 1911 rokah privat docent Cyurihskogo universitetu na kafedri teoretichnoyi fiziki Todi primknuv do shvejcarskih social demokrativ U filosofiyi stoyav na poziciyah mahizmu U 1911 1916 sekretar avstrijskoyi Social demokratichnoyi partiyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni nalezhav do centristskogo ugrupuvannya svoyeyi partiyi Vistupav za nejtralitet proletariatu pid chas vijni 21 zhovtnya 1916 roku Fridrih Adler vbiv ministra prezidenta Shtyurgka Za ce jogo zasudili do strati yaku potim zaminili bagatorichnim uv yaznennyam Zvilnenij pislya podij 1918 roku Vijshovshi na volyu stav razom z inshimi liderami social demokrativ odnim iz kerivnikiv revolyucijnih podij Brav uchast u stvorenni ta buv odnim iz lideriv 1921 1923 Zigrav veliku rol u zlitti 2 ta 2 Internacionaliv u tak zvanij Socialistichnij internacional u yakomu zajmav post sekretarya vikonkomu z 1923 do 1940 roku Fridrih Adler vorozhe stavivsya do SRSR ta komunistichnih partij Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni emigruvav do SShA Ostanni roki dozhivav u Shvejcariyi Pomer u Cyurihu VidannyaAdler Fr Kritika zvitu anglijskoyi delegaciyi pro S S S R 25 serpnya 2021 u Wayback Machine V perekladi i z peredmovoyu M Galagana Kiyiv Praga Lviv Zakordonna Grupa USDRP 1925 40 s PrimitkiAdler Fridrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118647016 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www parlament gv at WWER PAD 00010 index shtmlLiteratura8 Ponomarov Adler Fridrih Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 15 ISBN 978 966 611 818 2 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1959 T 1 A Bogunci 639 s S 94 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s S 75 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961PosilannyaAdler Fridrih 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE