Емма Адлер (нім. Emma Adler; уроджена Браун (нім. Braun 20 травня 1858, Дебрецен, Австрійська імперія — 23 лютого 1935, Цюрих, Швейцарія) — політична та громадська діячка, активістка Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, активна учасниця руху за права жінок, письменниця періоду Fin de siècle, журналістка, публіцистка і перекладачка.
Емма Адлер | |
---|---|
нім. Emma Adler | |
Народилася | 20 травня 1858[1][2][3] Дебрецен, Угорщина[1][3] |
Померла | 23 лютого 1935[1][2][3](76 років) Цюрих, Швейцарія[1][3] |
Країна | Австрія Долитавщина |
Діяльність | журналістка, перекладачка, письменниця |
Галузь | d[4], біографія[4], журналістика[4] і перекладацтво[d][4] |
Знання мов | німецька, французька[4] і англійська[4] |
Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | Віктор Адлер |
Діти | Фрідріх Адлер і d |
|
Біографія
Народилася в сім'ї Ігнаца Брауна, працівника залізниці та підприємця. Родина належала до ліберальної єврейської буржуазії.
У шестирічному віці Емма стала жертвою сексуального насильства, втратила цноту, тому не мала права вступати в шлюб.
У віці 16 років, під впливом своїх чотирьох братів, які були соціалістами (зокрема, Генріх Браун (1854—1927) та Адольф Браун (1862—1929)), Емма також захопилася ідеями соціалізму і стала активісткою соціал-демократичного руху.
У 1878 році вона познайомилася з Віктором Адлером, який працював лікарем в психіатричній клініці Відня. У тому ж році вийшла заміж за Віктора, який став одним із лідерів та засновником Соціал-демократичної партії Австрії. Їхній син — Фрідріх Адлер, соціалістичний політик і революціонер, відомий як вбивця міністра-президента Австрії графа Карла фон Штюрґка в 1916 році.
Емма Адлер була активною діячкою Соціал-демократичної робітничої партії Австрії, співпрацювала з іншими єврейськими письменницями того часу, такими як Гедвіг Дом, Берта Паппенгейм і Гедвіг Лахманн. Крім того, вона поєднувала політичну діяльність із художньою творчістю. Також працювала в Асоціації працівників освіти викладачем англійської та французької мов.
Редагувала австрійський жіночий журнал «Die Frau». Співпрацювала з робітничою газетою австрійської соціал-демократії «Arbeiter-Zeitung», однією із засновників якої була Адельгейд Попп.
Відома листуванням з Карлом Каутським.
Впродовж усього свого життя Емма боролася із психічними розладами і важкими депресіями, провела багато часу в психіатричних лікарнях та санаторіях.
Померла в Цюриху в 1935 році.
У 1887 році драматург Герман Бар присвятив Еммі Адлер одноактну п'єсу «La marquesa d'Amaegui. Eine Plauderei».
Творчість
Письменниця, авторка багатьох історичних романів, художніх перекладів, в тому числі переклала німецькою мовою притчу І. С. Тургенєва «Милостиня», надавши їй форму п'єси в двох діях (1897). Друкувалася під псевдонімами Маріон Лорм і Елен Ердманн.
Вибрана проза і публіцистика
- Goethe und Frau v. Stein , 1887
- Die berühmten Frauen der französischen Revolution 1789—1795, 1906
- Jane Welsh Carlyle: eine Biographie, 1907
- Feierabend. Ein Buch für die Jugend , 1902
- Neues Buch der Jugend, 1912
- Kochschule, 1915
- Arbeiter lernen Fremdsprachen
- Адлер Э. Знаменитые женщины великой французской революции : пер. с нем. : с портр. / Э. Адлер. — Одесса : Освобождение труда, 19–?. — 207 с. : портр. [ 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121730026 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 1. — S. 59–62. —
- Czech National Authority Database
- Die berühmten Frauen der französischen Revolution 1789—1795. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 26 березня 2020.
Посилання
- Emma Adler [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Емма Адлер [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emma Adler nim Emma Adler urodzhena Braun nim Braun 20 travnya 1858 Debrecen Avstrijska imperiya 23 lyutogo 1935 Cyurih Shvejcariya politichna ta gromadska diyachka aktivistka Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Avstriyi aktivna uchasnicya ruhu za prava zhinok pismennicya periodu Fin de siecle zhurnalistka publicistka i perekladachka Emma Adlernim Emma AdlerNarodilasya20 travnya 1858 1858 05 20 1 2 3 Debrecen Ugorshina 1 3 Pomerla23 lyutogo 1935 1935 02 23 1 2 3 76 rokiv Cyurih Shvejcariya 1 3 Krayina Avstriya DolitavshinaDiyalnistzhurnalistka perekladachka pismennicyaGaluzd 4 biografiya 4 zhurnalistika 4 i perekladactvo d 4 Znannya movnimecka francuzka 4 i anglijska 4 PartiyaSocial demokratichna partiya AvstriyiBrati sestrid i dU shlyubi zViktor AdlerDitiFridrih Adler i d Mediafajli u VikishovishiEmma Adler Znameniti zhinki Francuzkoyi revolyuciyi 1789 1795 1906 Titulnij arkushBiografiyaNarodilasya v sim yi Ignaca Brauna pracivnika zaliznici ta pidpriyemcya Rodina nalezhala do liberalnoyi yevrejskoyi burzhuaziyi U shestirichnomu vici Emma stala zhertvoyu seksualnogo nasilstva vtratila cnotu tomu ne mala prava vstupati v shlyub U vici 16 rokiv pid vplivom svoyih chotiroh brativ yaki buli socialistami zokrema Genrih Braun 1854 1927 ta Adolf Braun 1862 1929 Emma takozh zahopilasya ideyami socializmu i stala aktivistkoyu social demokratichnogo ruhu U 1878 roci vona poznajomilasya z Viktorom Adlerom yakij pracyuvav likarem v psihiatrichnij klinici Vidnya U tomu zh roci vijshla zamizh za Viktora yakij stav odnim iz lideriv ta zasnovnikom Social demokratichnoyi partiyi Avstriyi Yihnij sin Fridrih Adler socialistichnij politik i revolyucioner vidomij yak vbivcya ministra prezidenta Avstriyi grafa Karla fon Shtyurgka v 1916 roci Emma Adler bula aktivnoyu diyachkoyu Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Avstriyi spivpracyuvala z inshimi yevrejskimi pismennicyami togo chasu takimi yak Gedvig Dom Berta Pappengejm i Gedvig Lahmann Krim togo vona poyednuvala politichnu diyalnist iz hudozhnoyu tvorchistyu Takozh pracyuvala v Asociaciyi pracivnikiv osviti vikladachem anglijskoyi ta francuzkoyi mov Redaguvala avstrijskij zhinochij zhurnal Die Frau Spivpracyuvala z robitnichoyu gazetoyu avstrijskoyi social demokratiyi Arbeiter Zeitung odniyeyu iz zasnovnikiv yakoyi bula Adelgejd Popp Vidoma listuvannyam z Karlom Kautskim Vprodovzh usogo svogo zhittya Emma borolasya iz psihichnimi rozladami i vazhkimi depresiyami provela bagato chasu v psihiatrichnih likarnyah ta sanatoriyah Pomerla v Cyurihu v 1935 roci U 1887 roci dramaturg German Bar prisvyativ Emmi Adler odnoaktnu p yesu La marquesa d Amaegui Eine Plauderei TvorchistPismennicya avtorka bagatoh istorichnih romaniv hudozhnih perekladiv v tomu chisli pereklala nimeckoyu movoyu pritchu I S Turgenyeva Milostinya nadavshi yij formu p yesi v dvoh diyah 1897 Drukuvalasya pid psevdonimami Marion Lorm i Elen Erdmann Vibrana proza i publicistika Goethe und Frau v Stein 1887 Die beruhmten Frauen der franzosischen Revolution 1789 1795 1906 Jane Welsh Carlyle eine Biographie 1907 Feierabend Ein Buch fur die Jugend 1902 Neues Buch der Jugend 1912 Kochschule 1915 Arbeiter lernen Fremdsprachen Adler E Znamenitye zhenshiny velikoj francuzskoj revolyucii per s nem s portr E Adler Odessa Osvobozhdenie truda 19 207 s portr 16 grudnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121730026 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Blumesberger S Handbuch der osterreichischen Kinder und Jugendbuchautorinnen 2014 Vol 1 S 59 62 ISBN 978 3 205 78552 1 d Track Q70451657d Track Q100328124 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Die beruhmten Frauen der franzosischen Revolution 1789 1795 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2020 PosilannyaEmma Adler 3 listopada 2019 u Wayback Machine angl Emma Adler 3 listopada 2019 u Wayback Machine