Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варша́вський університе́т (пол. Uniwersytet Warszawski) — один із найбільших державних вищих навчальних закладів Польщі, заснований 19 листопада 1816 року.
| Варшавський університет | |
|---|---|
УВ | |
 | |
 | |
Варшава,  Польща | |
| Назва латиною | Universitas Varsoviensis |
| Тип | d |
| Країна |  Республіка Польща[1] |
| Засновано | 1816 |
| Ректор | [pl] (пол. Marcin Pałys) |
| Студентів | близько 66 000 (2010) |
| Членство у | |
| Складається з | Бібліотека Варшавського університету, d, d, d, d, d, Факультет фізики Варшавського університету, Факультет географії та краєзнавства Варшавського університету, d, Історичний факультет Варшавського університету, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d |
| Випускники | |
| Штаб-квартира | Варшава |
| Сайт | uw.edu.pl |
 University of Warsaw у Вікісховищі | |
Історія
Варшавський університет був заснований як Королівський університет Варшави 19 листопада 1816 року указом російського імператора Олександра I. Відбулося це на тлі проведених кілька десятиліть тому поділів Польщі, які відділили Варшаву від найстарішого і найвпливовішого Ягеллонського університету в Кракові (Варшава відійшла до Росії, тоді як Краків — до Австрії). Відкрився Королівський університет 14 травня 1818 року. Спочатку було засновано п'ять факультетів — права, медицини, філософії, теології, природничих наук і образотворчого мистецтва. Два з них було створено на базі навчальних закладів, заснованих у наполеонівський період Варшавського герцогства — Школи права і Школи медицини.
Університет доволі швидко розвивався, однак був закритий під час Листопадового повстання поляків у 1830 році. Відновлений лише після початку лібералізації в Росії, що розгорнулася після приходу до влади Олександра II, у 1857 році як Медико-хірургічна академія. Спочатку були створені тільки медичний і фармацевтичний факультети, однак незабаром полякам вдалося добитися відкриття факультетів права та державного управління, філології та історії, математики та фізики. У 1862 році університет був відкритий як Головна школа.
У зв'язку з активною участю студентів Головної школи у Січневому повстанні 1863 року, у 1869 році вона була закрита. На її базі відкрили російськомовний Імперський університет Варшави. Понад 70 % студентів цього університету були поляками. Утім, після революції 1905 року їхня частка різко знизилася внаслідок бойкоту.
У 1915 році російські війська покинули Варшаву, і німецька влада відновила університет. Його першим ректором став польський невролог і педіатр Юзеф Брудзінський. У 1918 році Польща здобула незалежність. Польська влада приділяла значну увагу Варшавському університету, внаслідок чого наприкінці 1920-х років він став найбільшим у країні. На той час у ньому вчилося 10 тисяч студентів, викладало 250 професорів та асоційованих професорів. У 1935 після смерті Юзефа Пілсудського університет перейменували на його честь.
Після захоплення Варшави німецькими військами університет було закрито. Утім, викладачі та студенти продовжували заняття таємно. Бойові дії завдали серйозної шкоди будівлям і науковим колекціям університету. У 1945 році Варшавський університет відновили. У 1968 він став одним із центрів студентських протестів проти радянської гегемонії у Польщі, які було придушено.
У 1999 році у Повислі було відкрито нову будівлю бібліотеки Варшавського університету. Після вступу Польщі до Європейського Союзу у 2004 році університет отримав додаткові кошти з Європейських структурних та інвестиційних фондів на будівництво додаткових будівель, включаючи Центр біологічних та хімічних досліджень, Центр нових технологій та новий корпус для фізичного факультету.
Останніми роками Варшавський університет входить до числа найкращих польських університетів. Журнал Perspektywy визнавав його найкращим польським університетом у 2010, 2011, 2014, 2016, 2019 та 2022 роках. ARWU визнавав університет найкращим польським вищим навчальним закладом у 2012, 2017, 2018 та 2020 роках. Університет особливо високо цінується в галузі науки. У 2022 році ARWU включив математичний та фізичний факультети університету до світових топ-150 та топ-75 відповідно.
Сьогодення
Зараз Варшавський університет є найбільшим університетом Республіки Польща. Згідно з даними сайту університету, наразі в ньому навчається 44,7 тисячі студентів. Також він налічує 3800 аспірантів і 3200 докторантів. В університеті працює 7100 співробітників. Вчені університету працюють над 3400 дослідницькими темами щороку. Навчальний заклад співпрацює із 800 іноземними організаціями, сто з яких є міжнародними. Він пропонує понад 20 англомовних програм та викладання іноземними мовами в рамках 2000 польськомовних програм.
Структура
Варшавський університет має у своїй структурі 20 факультетів:
- факультет прикладної лінгвістики;
- факультет прикладних соціальних наук та ресоціалізації;
- факультет «вільних мистецтв»;
- факультет біології;
- факультет хімії;
- факультет економічних наук;
- факультет освіти;
- факультет географії та краєзнавства;
- факультет геології;
- факультет історії;
- факультет журналістики та політичних наук;
- факультет права та державного управління;
- факультет менеджменту;
- факультет математики, інформатики та механіки;
- факультет сучасних мов;
- факультет східних студій;
- факультет філософії та соціології;
- факультет фізики;
- факультет польських студій;
- факультет психології.
Також в університеті є 29 дослідницьких підрозділів, які займаються дослідженням як гуманітарних (центри вивчення певних дисциплін), так і природничих та точних наук (лабораторії тощо).
Випускники
Серед випускників Варшавського університету п'ять лауреатів Нобелівської премії:
- Генрик Сенкевич, премія з літератури, 1905
- Менахем Беґін, премія миру, 1978
- Чеслав Мілош, премія з літератури, 1980
- Юзеф Ротблат, премія миру, 1995
- Леонід Гурвич, премія з економіки, 2007
Інші видатні випускники:
- Анна Болецька — польська письменниця
- Ян Непомуцен Казимир Крупський — перший видавець підручника шахів польською мовою, засновник польської стенографії.
- Едвард Раставецький — польський дослідник мистецтва і колекціонер XIX століття.
- Пйотр Ян Нуровський — Президент Польського олімпійського комітету. (†10 квітня 2010 року)
- Єжи Северський — польський письменник, літературний критик, сценарист. Заслужений діяч культури Польщі.
- Алекси Казберук — польський поет білоруського походження. Член Спілки польських літераторів.
- Войцех Плохарський — польський журналіст, автор, композитор, мандрівник
- Збіґнєв Міколейко — польський філософ, історик релігії та ідеї
- Ян Леманський — польський поет, байкар й сатирик
- Юстина Соболевська — літературний критик, журналістка.
- Новицький Олександр — капелан
- Ванда Шмелев — засновник Варшавської школи основ геометрії.
- Войцех Ягельський — польський письменник.
Особи, пов'язані з Україною
- Микола Костинюк — геолог, палеоботанік — працював деканом факультету геології в 1960—1962 роках.
- Горб-Ромашкевич Феодосій Косьмич — правознавець та економіст, викладав у 1896—1907.
- Казімеж Пшемиський — археолог, дослідник Волині, репресований.
- Ковалевський Павло Іванович — український психіатр і судовий психопатолог, ректор у 1895—1897.
- Лур'є Григорій Ісакович — революціонер, історик
- Кейван Іван Миколайович — мистецтвознавець
- Незнамов Омелян Андрійович — директор офтальмологічної клініки та професор університету, випускних Харківського університету, працював у Харкові
Примітки
- Global Research Identifier Database — 2015.
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- https://eosc.eu/members/
- University of Warsaw: History [ 3 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Відомий в Російській імперії як Йозеф Брудзинський
- University of Warsaw: History [ 3 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- University Ranking at Perspektywy.pl Ranking uczelni akademickich 2011 with index. (пол.).
- University Ranking at Perspektywy.pl Ranking uczelni akademickich 2014 (пол.)
- Ranking Uczelni Akademickich – Ranking Szkół Wyższych PERSPEKTYWY 2016. www.perspektywy.pl (пол.). Процитовано 3 червня 2017.
- University of Warsaw: Facts and figures [ 5 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- University of Warsaw: Faculties and other units [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- University of Warsaw: Other units[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
- Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
Джерела
- Санцевич А. В., «Варшавський університет» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С.128.
Посилання
- . uw.edu.pl. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 3 червня 2022.
- Європейський Освітній портал [ 18 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varsha vskij universite t pol Uniwersytet Warszawski odin iz najbilshih derzhavnih vishih navchalnih zakladiv Polshi zasnovanij 19 listopada 1816 roku Varshavskij universitetUVVarshava PolshaNazva latinoyuUniversitas VarsoviensisTipdKrayina Respublika Polsha 1 Zasnovano1816Rektor pl pol Marcin Palys Studentivblizko 66 000 2010 Chlenstvo uAsociaciya universitetiv Yevropi 2 d Universitetske Agentstvo Frankofoniyi 3 d 4 i d 5 Skladayetsya zBiblioteka Varshavskogo universitetu d d d d d Fakultet fiziki Varshavskogo universitetu Fakultet geografiyi ta krayeznavstva Varshavskogo universitetu d Istorichnij fakultet Varshavskogo universitetu d d d d d d d d d d d d d d d i dVipusknikiKategoriya Vipuskniki Varshavskogo universitetuShtab kvartiraVarshavaSajtuw edu pl University of Warsaw u Vikishovishi Administrativnij korpus universitetu Fakultet upravlinnyaIstoriyaDokladnishe Imperatorskij Varshavskij universitet Varshavskij universitet buv zasnovanij yak Korolivskij universitet Varshavi 19 listopada 1816 roku ukazom rosijskogo imperatora Oleksandra I Vidbulosya ce na tli provedenih kilka desyatilit tomu podiliv Polshi yaki viddilili Varshavu vid najstarishogo i najvplivovishogo Yagellonskogo universitetu v Krakovi Varshava vidijshla do Rosiyi todi yak Krakiv do Avstriyi Vidkrivsya Korolivskij universitet 14 travnya 1818 roku Spochatku bulo zasnovano p yat fakultetiv prava medicini filosofiyi teologiyi prirodnichih nauk i obrazotvorchogo mistectva Dva z nih bulo stvoreno na bazi navchalnih zakladiv zasnovanih u napoleonivskij period Varshavskogo gercogstva Shkoli prava i Shkoli medicini Universitet dovoli shvidko rozvivavsya odnak buv zakritij pid chas Listopadovogo povstannya polyakiv u 1830 roci Vidnovlenij lishe pislya pochatku liberalizaciyi v Rosiyi sho rozgornulasya pislya prihodu do vladi Oleksandra II u 1857 roci yak Mediko hirurgichna akademiya Spochatku buli stvoreni tilki medichnij i farmacevtichnij fakulteti odnak nezabarom polyakam vdalosya dobitisya vidkrittya fakultetiv prava ta derzhavnogo upravlinnya filologiyi ta istoriyi matematiki ta fiziki U 1862 roci universitet buv vidkritij yak Golovna shkola U zv yazku z aktivnoyu uchastyu studentiv Golovnoyi shkoli u Sichnevomu povstanni 1863 roku u 1869 roci vona bula zakrita Na yiyi bazi vidkrili rosijskomovnij Imperskij universitet Varshavi Ponad 70 studentiv cogo universitetu buli polyakami Utim pislya revolyuciyi 1905 roku yihnya chastka rizko znizilasya vnaslidok bojkotu U 1915 roci rosijski vijska pokinuli Varshavu i nimecka vlada vidnovila universitet Jogo pershim rektorom stav polskij nevrolog i pediatr Yuzef Brudzinskij U 1918 roci Polsha zdobula nezalezhnist Polska vlada pridilyala znachnu uvagu Varshavskomu universitetu vnaslidok chogo naprikinci 1920 h rokiv vin stav najbilshim u krayini Na toj chas u nomu vchilosya 10 tisyach studentiv vikladalo 250 profesoriv ta asocijovanih profesoriv U 1935 pislya smerti Yuzefa Pilsudskogo universitet perejmenuvali na jogo chest Pislya zahoplennya Varshavi nimeckimi vijskami universitet bulo zakrito Utim vikladachi ta studenti prodovzhuvali zanyattya tayemno Bojovi diyi zavdali serjoznoyi shkodi budivlyam i naukovim kolekciyam universitetu U 1945 roci Varshavskij universitet vidnovili U 1968 vin stav odnim iz centriv studentskih protestiv proti radyanskoyi gegemoniyi u Polshi yaki bulo pridusheno U 1999 roci u Povisli bulo vidkrito novu budivlyu biblioteki Varshavskogo universitetu Pislya vstupu Polshi do Yevropejskogo Soyuzu u 2004 roci universitet otrimav dodatkovi koshti z Yevropejskih strukturnih ta investicijnih fondiv na budivnictvo dodatkovih budivel vklyuchayuchi Centr biologichnih ta himichnih doslidzhen Centr novih tehnologij ta novij korpus dlya fizichnogo fakultetu Ostannimi rokami Varshavskij universitet vhodit do chisla najkrashih polskih universitetiv Zhurnal Perspektywy viznavav jogo najkrashim polskim universitetom u 2010 2011 2014 2016 2019 ta 2022 rokah ARWU viznavav universitet najkrashim polskim vishim navchalnim zakladom u 2012 2017 2018 ta 2020 rokah Universitet osoblivo visoko cinuyetsya v galuzi nauki U 2022 roci ARWU vklyuchiv matematichnij ta fizichnij fakulteti universitetu do svitovih top 150 ta top 75 vidpovidno SogodennyaZaraz Varshavskij universitet ye najbilshim universitetom Respubliki Polsha Zgidno z danimi sajtu universitetu narazi v nomu navchayetsya 44 7 tisyachi studentiv Takozh vin nalichuye 3800 aspirantiv i 3200 doktorantiv V universiteti pracyuye 7100 spivrobitnikiv Vcheni universitetu pracyuyut nad 3400 doslidnickimi temami shoroku Navchalnij zaklad spivpracyuye iz 800 inozemnimi organizaciyami sto z yakih ye mizhnarodnimi Vin proponuye ponad 20 anglomovnih program ta vikladannya inozemnimi movami v ramkah 2000 polskomovnih program StrukturaVarshavskij universitet maye u svoyij strukturi 20 fakultetiv fakultet prikladnoyi lingvistiki fakultet prikladnih socialnih nauk ta resocializaciyi fakultet vilnih mistectv fakultet biologiyi fakultet himiyi fakultet ekonomichnih nauk fakultet osviti fakultet geografiyi ta krayeznavstva fakultet geologiyi fakultet istoriyi fakultet zhurnalistiki ta politichnih nauk fakultet prava ta derzhavnogo upravlinnya fakultet menedzhmentu fakultet matematiki informatiki ta mehaniki fakultet suchasnih mov fakultet shidnih studij fakultet filosofiyi ta sociologiyi fakultet fiziki fakultet polskih studij fakultet psihologiyi Takozh v universiteti ye 29 doslidnickih pidrozdiliv yaki zajmayutsya doslidzhennyam yak gumanitarnih centri vivchennya pevnih disciplin tak i prirodnichih ta tochnih nauk laboratoriyi tosho VipusknikiSered vipusknikiv Varshavskogo universitetu p yat laureativ Nobelivskoyi premiyi Genrik Senkevich premiya z literaturi 1905 Menahem Begin premiya miru 1978 Cheslav Milosh premiya z literaturi 1980 Yuzef Rotblat premiya miru 1995 Leonid Gurvich premiya z ekonomiki 2007 Inshi vidatni vipuskniki Anna Bolecka polska pismennicya Yan Nepomucen Kazimir Krupskij pershij vidavec pidruchnika shahiv polskoyu movoyu zasnovnik polskoyi stenografiyi Edvard Rastaveckij polskij doslidnik mistectva i kolekcioner XIX stolittya Pjotr Yan Nurovskij Prezident Polskogo olimpijskogo komitetu 10 kvitnya 2010 roku Yezhi Severskij polskij pismennik literaturnij kritik scenarist Zasluzhenij diyach kulturi Polshi Aleksi Kazberuk polskij poet biloruskogo pohodzhennya Chlen Spilki polskih literatoriv Vojceh Ploharskij polskij zhurnalist avtor kompozitor mandrivnik Zbignyev Mikolejko polskij filosof istorik religiyi ta ideyi Yan Lemanskij polskij poet bajkar j satirik Yustina Sobolevska literaturnij kritik zhurnalistka Novickij Oleksandr kapelan Vanda Shmelev zasnovnik Varshavskoyi shkoli osnov geometriyi Vojceh Yagelskij polskij pismennik Osobi pov yazani z UkrayinoyuMikola Kostinyuk geolog paleobotanik pracyuvav dekanom fakultetu geologiyi v 1960 1962 rokah Gorb Romashkevich Feodosij Kosmich pravoznavec ta ekonomist vikladav u 1896 1907 Kazimezh Pshemiskij arheolog doslidnik Volini represovanij Kovalevskij Pavlo Ivanovich ukrayinskij psihiatr i sudovij psihopatolog rektor u 1895 1897 Lur ye Grigorij Isakovich revolyucioner istorik Kejvan Ivan Mikolajovich mistectvoznavec Neznamov Omelyan Andrijovich direktor oftalmologichnoyi kliniki ta profesor universitetu vipusknih Harkivskogo universitetu pracyuvav u HarkoviPrimitkiGlobal Research Identifier Database 2015 d Track Q27768150 https eua eu about member directory html https eosc eu members University of Warsaw History 3 serpnya 2015 u Wayback Machine angl Vidomij v Rosijskij imperiyi yak Jozef Brudzinskij University of Warsaw History 3 serpnya 2015 u Wayback Machine angl University Ranking at Perspektywy pl Ranking uczelni akademickich 2011 with index pol University Ranking at Perspektywy pl Ranking uczelni akademickich 2014 pol Ranking Uczelni Akademickich Ranking Szkol Wyzszych PERSPEKTYWY 2016 www perspektywy pl pol Procitovano 3 chervnya 2017 University of Warsaw Facts and figures 5 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl University of Warsaw Faculties and other units 11 sichnya 2016 u Wayback Machine angl University of Warsaw Other units nedostupne posilannya z chervnya 2019 angl Aviakatastrofa pid Smolenskom 10 kvitnya 2010 rokuDzherelaSancevich A V Varshavskij universitet Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s S 128 Posilannya uw edu pl Arhiv originalu za 16 travnya 2008 Procitovano 3 chervnya 2022 Yevropejskij Osvitnij portal 18 kvitnya 2022 u Wayback Machine