Бра́дтман Едуа́рд-Фердина́нд Петро́вич (нар. 23 січня (4 лютого) 1856, Санкт-Петербург — після 1926) — київський міський архітектор кінця XIX — початку XX століття.
Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович | |
---|---|
![]() | |
Народження | 23 січня (4 лютого) 1856 |
Смерть | після 1926 |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | ![]() |
Навчання | Петербурзька академія мистецтв |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Київ |
Архітектурний стиль | Неоренесанс, модерн |
Найважливіші споруди | Цирк Крутикова, Театр «Соловцов», Особняк С. Аршавського |
Містобудівні проєкти | розбудова садиби Ф. Мерінга |
Автограф | ![]() |
|
Життєпис
Едуард-Фердинанд Брадтман народився 23 січня 1856 року в Санкт-Петербурзі. Походив з німецької родини.
У 1878 році закінчив Петербурзьку імператорську академію мистецтв, а в 1886 році отримав звання класного художника III ступеня.
З кінця 1880-х років працював у Києві.
У 1898—1915 роках обіймав посаду київського міського архітектора, паралельно з Іполитом Ніколаєвим та Олександром Кривошеєвим, відав забудовою Подільської та Плоської частин міста. Був архітектором Київського кредитового товариства, техніком Приказу суцільної опіки.
З квітня 1903 року викладав архітектуру в Київському художньому училищі. Разом з архітекторами Владиславом Городецьким, Іполитом Ніколаєвим, художниками Олександром Мурашком, Сергієм Світославським був з 1912 hjre членом комісії «Про красу міста».
Після революції в 1920—1926 роках залишався в Києві, де працював районним архітектором, обіймав посаду інженера-інспектора Львівської контори.
Точна дата смерті та місце поховання невідомі.
Творча діяльність
У творчості Е.-Ф. Брадтмана простежується розвиток: від неоренесансу й необароко до декоративного й зрілого модерну. Також він використовував форми модернізованого ампіру, українського модерну та неоросійського стильового напрямку.
Однією з перших робіт Е.-Ф. Брадтмана в Києві став будинок по вулиці Львівській (нині — Січових Стрільців), 22, зведений у 1886 році. У другій половині 1890-х років узяв участь у масштабному містобудівному проєкті під керівництвом Г. Шлейфера — забудові садиби професора Ф. Мерінга. На місці садиби були прокладені сучасні вулиці Архітектора Городецького, Марії Заньковецької, Станіславського, Ольгинська та площа Івана Франка, забудовані багатоповерховими прибутковими будинками. Разом з Г. Шлейфером Брадтман був автором проєктів готелю «Континенталь» та банку по міжнародних контрактах на розі вулиць Хрещатик та Миколаївської (нині — Городецького), театру Соловцова, (прибуткового будинку Л. Гінзбурга), прибуткового будинку по вулиці Миколаївській, 15. Також Брадтман звів низку житлових будинків по вулиці Мерінгівській (нині — Заньковецької) та Миколаївській, переважно в стилі неоренесанс.
Е.-Ф. Брадтман одним з перших у Києві почав працювати в стилі модерн. Першою будівлею в цьому стилі став цирк Крутікова, зведений у 1903 році по вулиці Миколаївській (будинок не зберігся). Згодом архітектурний образ фасаду був використаний при будівництві (особняка Сергія Аршавського) по вулиці Лютеранській, 23 (так званий «Будинок удови, що плаче»). У проєктах Брадтмана 1900—1910-х років простежується розвиток модерну в раціоналістичному та ретроспективному напрямках.
Будівлі, зведені Е.-Ф. Брадтманом
- Будинок по вулиці Львівській, № 22 (1886 р.).
- Конференц-зал на Всеросійській виставці (1897 р., не зберігся).
- Готель «Континенталь» (1897 р., вулиця Миколаївська, № 1-3/11, співавтор Г. Шлейфер).
- Театр «Соловцов» (1898 р., співавтор Г. Шлейфер, нині Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).
- Прибутковий будинок Й. Маршака на вулиці Хрещатик, № 5 (1899 р.).
- (Прибутковий будинок Л. Б. Гінзбурга) (1901 р., вулиця Миколаївська, № 9, співавтор Г. Шлейфер).
- Будинок барона Гессельбейна (вулиця Миколаївська, № 15, початок XX ст., співавтор Г. Шлейфер).
- Житловий будинок по вулиці Межигірській, № 5 (1900 р.).
- Прибудова між чоловічим реальним училищем св. Катерини та жіночою гімназією лютеранської громади на вулиці Лютеранській № 18-20 (1902 p.).
- Цирк Петра Крутікова (Київ) (1903 р., вулиця Миколаївська, № 7, не зберігся).
- на розі вулиць Липської № 18/5 і Пилипа Орлика (1904 p., архітектор Г. Шлейфер).
- (Особняк Аршавського) (1907, вулиця Лютеранська, № 23).
- Церква преподобного Серафима Саровського в Пущі-Водиці на розі вул. Юнкеровій № 42 і 7-ї лінії (1908—1910 pp., співавтор інженер А. Тихонов).
- Житловий будинок на вулиці Фундуклеївській, № 10 (1910 p.).
- Хірургічний корпус лікарні, заснованої купцем І.Зайцевим, на вулиці Кирилівській, № 63, Юдейський молитовний будинок при лікарні Зайцева (1911 р.).
- Пожежна частина з каланчею на Подолі (1911 р., провулок Воскресенський, № 1).
- (Школа / народне училище ім. С. Грушевського) в Києві (1910—1912 pp., вулиця Кирилівська, № 164, співавтор В. Кричевський).
- Лікарня Євангельської лютеранської громади (1913 р., вулиця Новопавлівська, № 9, проєкт Кольмана, будував інженер М. Міхельсон).
- (Власний особняк) (1914, вулиця Осіївська, №, 6).
- Склеп міського голови С. М. Сольського на Лук'янівському кладовищі (1902 p.).
- Дачі в Пущі-Водиці на вулицях Квітки Цісик № 40-6, (Курортній) № 11, Юнкерова № 37, (37-А), 47, 69 (початок XX століття).
- Ресторан у Пущі-Водиці на (вулиці Лісній) (початок XX століття).
- Прибутковий будинок Л. Б. Гінзбурга (1909-1910 рр. бульвар Тараса Шевченка 5).
Галерея
- (Вулиця Городецького, 9)
- Вулиця Липська, 18/5
- Вулиця Лютеранська, 23
- Церква Серафима Саровського в Пущі-Водиці
- Склеп Степана Сольського на Лук'янівському кладовищі
-
- (Дача на Юнкерова, 37-А)
- (Комплекс будівель міського училища ім. С. Ф. Грушевського)
- (Особняк Брадтмана)
Див. також
Джерела
- Брадтман Едуард Петрович // Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К. : Кий, 2004. — С. 8, 41, 87, 192, 256, 598, 617, 626, 627, 628. — .
- Кілессо Т. С. Брадтман Едуард Петрович [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
- Леонтович В. Архитекторы, инженеры-строители и скульпторы, работавшие в Киеве в период с 1855—1925 гг. [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- (Скібіцька Т.) Київський архітектурний модерн (1900—1910-і роки) / Наукове видання. — Львів: «Центр Європи», 2011. — 232 с., 310 іл. — .
- Тимофієнко Володимир. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет