Анато́лій Васи́льович Гайдама́ка (9 червня 1939, Волосківці — 27 жовтня 2023, Шостка) — український дизайнер і живописець; член Спілки радянських художників України з 1971 року; Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка з липня 2007 року, Народного Союзу «Наша Україна» та творчого об'єднання «Погляд». Член-кореспондент Академії мистецтв України з 2001 року. Батько художниці Христини Гайдамаки.
Гайдамака Анатолій Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 9 червня 1939 Волосківці, Менський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 27 жовтня 2023 (84 роки) | |||
Шостка, Сумська область, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище (1961) і Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1967) | |||
Діяльність | художник, дизайнер | |||
Вчитель | d і Коржев Гелій Михайлович | |||
Працівник | Київпроект і Національний музей історії України у Другій світовій війні | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Партія | Політична партія «Наша Україна» | |||
У шлюбі з | Міщенко Лариса Василівна | |||
Діти | Гайдамака Христина Анатоліївна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життєпис
Народився 9 червня 1939 року в селі Волосківцях (нині Корюківський район Чернігівської області, Україна). 1961 року закінчив Харківське державне художнє училище; 1967 року — Москововське вище художньо-промислове училище, де навчався у , Гелія Коржева. Здобув спеціальність — «монументально-декоративне мистецтво».
Протягом 1967—1971 років працював художником-архітектором в інституті «Київпроект». У 1971—1995 роках — на творчій роботі. З 1995 року обіймав посаду головного художника Меморіального комплексу «Музей Великої Вітчизняної війни». Протягом грудня 2005 — жовтня 2006 року був позаштатним Радником Президента України. У 2006 році був кандидатом у Народні депутати України від Блоку «Наша Україна» (№ 206 в списку).
Мешкав у Києві в будинку на бульварі Лесі Українки, № 5А, квартира № 86 та у будинку на Андріїському узвозі, № 8А. Помер у Шостці 27 жовтня 2023 року.
Творчість
Працював у галузях станкового живопису та художнього оформлення (експозицій музеїв, інтер'єрів культурних центрів, громадських споруд). Серед робіт:
- живописні серії
- «Материн сад» (1974—1980);
- «Мій рід» (1982—1988);
- «Моє дитинство» (1982—1988);
- «Розп'яття» (1988—1993);
- «Яблуневі сади» (1980-ті);
- «Міражі Аралу» (1990);
- «Немає іншої Вкраїни» (1990);
- «Чорнобильський хрест» (1990);
- «Історія України» (1990-ті).
Автор проєктів:
- експозицій
- Музею книги та друкарства України (1974);
- Державного історико-культурного заповідника на острові Хортиці (1977—1988);
- Музею Миколи Островського у Шепетівці (1979)
- Київського філіалу Центрального музею Леніна у Києві (1980—1982);
- Музею Михайла Коцюбинського в Чернігові (1982—1983);
- Музею космонавтики імені Сергія Корольова у Житомирі (1983);
- Літературного музею в Одесі (1984—1985);
- Державного музею Тараса Шевченка у Києві (1984—1987);
- Шевченківського національного заповідника у Каневі (1989);
- Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 у Києві (1995);
- в Форт-Шевченко в Казахстані (1997);
- Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» у селах Шевченковому та Моринцях Звенигородського району Черкаської області (1998);
- Музею трипільської цивілізації у селі Трипіллі Київської області;
- Меморіального комплексу «Зірка Полин» у Чорнобилі (2011),
- Музейного комплексу «Родинна пам'ять» у Шостці (2015);
- інтер'єрів
- Банку «Україна» у Києві (1994);
- Національного банку України у Києві (1995);
- Музею «Чорнобиль» у Києві (1996);
- Адміністративного культурного центру «Росія» в Харбіні (1997);
- [mk] у Македонії (2003);
- Музейно-культурного комплексу міста Когалима (2012);
- Українського культурного центр у Китаї (2013—2015);
- інше
- Пам'ятного хреста на місці Батуринської трагедії (2004);
- Меморіального комплексу «Пам'яті героїв Крут» (2006);
- Комплексу «Запорізький 700-літній дуб» з церквою святої Покрови;
- Меморіалу між Румунією та Україною «Голгофа без кордонів» (2008);
- Павільйону України на Всесвітній виставці EXPO-2010 у Шанхаї;
- Національного музею Голодомору-геноциду у Києві (2007—2008);
- Пам'ятника Тарасу Шевченку у Вінниці (2013—2014);
Учасник республіканських, всесоюзних та зарубіжних мистецьких виставок з 1966 року, зокрема за кордоном ексронувався у Югославії, Болгарії, Швеції, Нідерландах, Кувейті, Македонії, Італії, Данії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Росії, Сербії, Франції, Японії.
Відзнаки
- Премія Ленінського комсомолу (1980);
- Орден «Знак Пошани» (1982);
- Державна премія України імені Тараса Шевченка (1985; разом з колективом за архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею Володимира Леніна);
- Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989);
- Народний художник України (1998);
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009; за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України);
- (2013; за активну участь у діяльності Міжпарламентської асамблеї СНД та її органів, внесок у зміцнення дружби між народами держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав);
- Почесний громадянин Менського району.
Вшанування
Про творчі здобутки митця у 1999—2001 роках на кіностудії «Просвіта» режисером В. Артеменком знято художньо-документальний фільм «Гайдамацький шлях».
Примітки
- Гайдамака Анатолій Васильович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Гайдамака Анатолій Васильович. Почесні громадяни Менського району. / Менська районна рада.
- Гайдамака Анатолій Васильович // Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 29.
- Художники Києва, 2000, с. 43.
- Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка 1962—2022 років / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Указ Президента України від 8 травня 1998 року № 442/98 «Про присвоєння А. Гайдамаці почесного звання «Народний художник України»»
- Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
Література
- Гайдамака Анатолій Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 145. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Гайдамака Анатолій Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 137. — .;
- Анатолій Гайдамака // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 42—43. — .;
- Головко В. В.. Гайдамака Анатолій Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .;
- Н. О. Саєнко. Гайдамака Анатолій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Gajdamaka Anato lij Vasi lovich Gajdama ka 9 chervnya 1939 Voloskivci 27 zhovtnya 2023 Shostka ukrayinskij dizajner i zhivopisec chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1971 roku Centralnogo pravlinnya Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka z lipnya 2007 roku Narodnogo Soyuzu Nasha Ukrayina ta tvorchogo ob yednannya Poglyad Chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini z 2001 roku Batko hudozhnici Hristini Gajdamaki Gajdamaka Anatolij VasilovichNarodzhennya9 chervnya 1939 1939 06 09 Voloskivci Menskij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert27 zhovtnya 2023 2023 10 27 84 roki Shostka Sumska oblast UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNavchannyaHarkivske derzhavne hudozhnye uchilishe 1961 i Rosijskij derzhavnij hudozhno promislovij universitet imeni Sergiya Stroganova 1967 Diyalnisthudozhnik dizajnerVchiteld i Korzhev Gelij MihajlovichPracivnikKiyivproekt i Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijniChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniPartiyaPolitichna partiya Nasha Ukrayina U shlyubi zMishenko Larisa VasilivnaDitiGajdamaka Hristina AnatoliyivnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 9 chervnya 1939 roku v seli Voloskivcyah nini Koryukivskij rajon Chernigivskoyi oblasti Ukrayina 1961 roku zakinchiv Harkivske derzhavne hudozhnye uchilishe 1967 roku Moskovovske vishe hudozhno promislove uchilishe de navchavsya u Geliya Korzheva Zdobuv specialnist monumentalno dekorativne mistectvo Protyagom 1967 1971 rokiv pracyuvav hudozhnikom arhitektorom v instituti Kiyivproekt U 1971 1995 rokah na tvorchij roboti Z 1995 roku obijmav posadu golovnogo hudozhnika Memorialnogo kompleksu Muzej Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Protyagom grudnya 2005 zhovtnya 2006 roku buv pozashtatnim Radnikom Prezidenta Ukrayini U 2006 roci buv kandidatom u Narodni deputati Ukrayini vid Bloku Nasha Ukrayina 206 v spisku Meshkav u Kiyevi v budinku na bulvari Lesi Ukrayinki 5A kvartira 86 ta u budinku na Andriyiskomu uzvozi 8A Pomer u Shostci 27 zhovtnya 2023 roku TvorchistPracyuvav u galuzyah stankovogo zhivopisu ta hudozhnogo oformlennya ekspozicij muzeyiv inter yeriv kulturnih centriv gromadskih sporud Sered robit zhivopisni seriyi Materin sad 1974 1980 Mij rid 1982 1988 Moye ditinstvo 1982 1988 Rozp yattya 1988 1993 Yablunevi sadi 1980 ti Mirazhi Aralu 1990 Nemaye inshoyi Vkrayini 1990 Chornobilskij hrest 1990 Istoriya Ukrayini 1990 ti Avtor proyektiv Pam yatnik zhertvam Baturinskoyi tragediyi ekspozicijMuzeyu knigi ta drukarstva Ukrayini 1974 Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika na ostrovi Hortici 1977 1988 Muzeyu Mikoli Ostrovskogo u Shepetivci 1979 Kiyivskogo filialu Centralnogo muzeyu Lenina u Kiyevi 1980 1982 Muzeyu Mihajla Kocyubinskogo v Chernigovi 1982 1983 Muzeyu kosmonavtiki imeni Sergiya Korolova u Zhitomiri 1983 Literaturnogo muzeyu v Odesi 1984 1985 Derzhavnogo muzeyu Tarasa Shevchenka u Kiyevi 1984 1987 Shevchenkivskogo nacionalnogo zapovidnika u Kanevi 1989 Nacionalnomu muzeyi istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 u Kiyevi 1995 v Fort Shevchenko v Kazahstani 1997 Nacionalnogo zapovidnika Batkivshina Tarasa Shevchenka u selah Shevchenkovomu ta Morincyah Zvenigorodskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 1998 Muzeyu tripilskoyi civilizaciyi u seli Tripilli Kiyivskoyi oblasti Memorialnogo kompleksu Zirka Polin u Chornobili 2011 Muzejnogo kompleksu Rodinna pam yat u Shostci 2015 inter yerivBanku Ukrayina u Kiyevi 1994 Nacionalnogo banku Ukrayini u Kiyevi 1995 Muzeyu Chornobil u Kiyevi 1996 Administrativnogo kulturnogo centru Rosiya v Harbini 1997 mk u Makedoniyi 2003 Muzejno kulturnogo kompleksu mista Kogalima 2012 Ukrayinskogo kulturnogo centr u Kitayi 2013 2015 inshePam yatnogo hresta na misci Baturinskoyi tragediyi 2004 Memorialnogo kompleksu Pam yati geroyiv Krut 2006 Kompleksu Zaporizkij 700 litnij dub z cerkvoyu svyatoyi Pokrovi Memorialu mizh Rumuniyeyu ta Ukrayinoyu Golgofa bez kordoniv 2008 Paviljonu Ukrayini na Vsesvitnij vistavci EXPO 2010 u Shanhayi Nacionalnogo muzeyu Golodomoru genocidu u Kiyevi 2007 2008 Pam yatnika Tarasu Shevchenku u Vinnici 2013 2014 Uchasnik respublikanskih vsesoyuznih ta zarubizhnih misteckih vistavok z 1966 roku zokrema za kordonom eksronuvavsya u Yugoslaviyi Bolgariyi Shveciyi Niderlandah Kuvejti Makedoniyi Italiyi Daniyi Nimechchini Polshi Ugorshini Chehiyi Slovachchini Rosiyi Serbiyi Franciyi Yaponiyi VidznakiPremiya Leninskogo komsomolu 1980 Orden Znak Poshani 1982 Derzhavna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1985 razom z kolektivom za arhitekturu i hudozhnye oformlennya Kiyivskogo filialu Cen tralnogo muzeyu Volodimira Lenina Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1989 Narodnij hudozhnik Ukrayini 1998 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya 2009 za vagomij osobistij vnesok u spravu konsolidaciyi ukrayinskogo suspilstva rozbudovu demokratichnoyi socialnoyi i pravovoyi derzhavi ta z nagodi Dnya Sobornosti Ukrayini 2013 za aktivnu uchast u diyalnosti Mizhparlamentskoyi asambleyi SND ta yiyi organiv vnesok u zmicnennya druzhbi mizh narodami derzhav uchasnic Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav Pochesnij gromadyanin Menskogo rajonu VshanuvannyaPro tvorchi zdobutki mitcya u 1999 2001 rokah na kinostudiyi Prosvita rezhiserom V Artemenkom znyato hudozhno dokumentalnij film Gajdamackij shlyah PrimitkiGajdamaka Anatolij Vasilovich Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Gajdamaka Anatolij Vasilovich Pochesni gromadyani Menskogo rajonu Menska rajonna rada Gajdamaka Anatolij Vasilovich Dovidnik chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 1998 S 29 Hudozhniki Kiyeva 2000 s 43 Laureati Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1962 2022 rokiv Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 8 travnya 1998 roku 442 98 Pro prisvoyennya A Gajdamaci pochesnogo zvannya Narodnij hudozhnik Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 sichnya 2009 roku 26 2009 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini LiteraturaGajdamaka Anatolij Vasilovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 145 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Gajdamaka Anatolij Vasilovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 137 ISBN 5 88500 071 9 Anatolij Gajdamaka Hudozhniki Kiyeva Zhivopis Grafika Skulptura Dekorativno prikladne mistectvo tvorcho biografichnij dovidnik S Zhuravel Kiyiv Iprez 2000 S 42 43 ISBN 966 95504 1 6 Golovko V V Gajdamaka Anatolij Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 N O Sayenko Gajdamaka Anatolij Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8