Авадзі

Острів Авадзі або Аваджі (яп. 淡路島, あわじしま, авадзі-сіма) — найбільший острів Внутрішнього Японського моря. Розташований у його східній частині, між Харімським морем і Осацькою затокою, на південь від префектури Хьоґо. Четвертий серед малих островів Японського архіпелагу після Садо, Амамі-Осіми та Цусіми. Площа становить 592,25 км², населення — 151 391 мешканець. Адміністративно належить до міст Авадзі, Мінамі-Авадзі і Сумото префектури Хьоґо. Політичний, економічний і культурний центром знаходиться в Сумото. Сполучається із Сікоку мостом (1985), а із Хонсю — великим мостом Акасі. Острів перетинає автодорожня магістраль «Кобе-Авадзі-Наруто», як сполучає Сікоку з Хонсю.

Авадзі
яп. 淡路島
Карта Осацька затока Харімське море АВАДЗІ СІКОКУ ХОНСЮ ХОНСЮ Сумото Мінамі-Авадзі Авадзі Кобе Осака Наруто Вакаяма
Фізична карта острова Авадзі
Географія
34°23′ пн. ш. 134°50′ сх. д. / 34.383° пн. ш. 134.833° сх. д. / 34.383; 134.833Координати: 34°23′ пн. ш. 134°50′ сх. д. / 34.383° пн. ш. 134.833° сх. д. / 34.383; 134.833
Місцерозташування	Внутрішнє Японське море
Акваторія	Внутрішнє Японське море
Площа	592 км²
Довжина	54 км
Ширина	24 км
Країна
Японія^[1]
Адм. одиниця	Префектура Хьоґо
Населення	157 000 осіб (2005)
Авадзі Авадзі (Японія)
Авадзі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Авадзі (значення).

Географія

Авадзі розташований у східній частині Внутрішнього Японського моря. Його оточують води Осацької затоки, Харімського моря та . Острів має видовжену форму: його протяжність з півночі на південь становить 40 км, а з заходу на схід — 20 км. Авадзі є сьомим за величиною островом Японського архіпелагу. Північний мис Мацухо виходить до , яка сполучає острів із Хонсю.

З півночі до центральної частини острова тягнуться пагорби Цуна. Вони є продовженням гірської гряди на півдні префектури Хьоґо, що роз'єднана з островом протокою Акасі. Найвищою точкою пагорбів є гора , вистою 522 м. На півдні острова, з заходу на схід, пролягають . Вони є частиною гірської системи, що з'єднує регіон Кінкі та Сікоку. В центральній частині цих гір знаходиться найвища точка Авадзі — , висотою 608 м. Між пагорбами Цуна й горами Юдзуруха розташована , яка є центром сільського господарства острова.

Клімат Авадзі — вологий субтропічний. Середньорічна температура становить 16 °C, а кількість опадів — 1300 мм. Температура повітря взимку становить близько 5 °C.

• Міст Онаруто
• Авадзі
• Сумото
• Мінамі-Авадзі

Історія

Мон роду Хаті́сука

Згадки про Авадзі містяться у найстаріших японських хроніках — «Записах про справи старовини» (712) та «Анналах Японії» (720). За переказами Авадзі був першим із островів Японського архіпелагу, якого народили синтоїстські боги Ідзанаґі та Ідзанамі. Повним ім'ям новонародженого було Авадзі-но-хо-но-саваке, що з часом скоротилося до Авадзі. Це слово означало «дорога до Ави», тобто морський шлях зі столичного регіону Кінай до провінції Ава на острові Сікоку.

В давнину Авадзі населяли племена народу ама, пірнальників за перлинами і збирачів водоростей. З 4 століття вони були підданими молодої японської держави Ямато. В 7 столітті на їхньому острові була створена адміністартивно-територіальна одиниця цієї держави — провінція Авадзі. Вона поділялася на два повіти Цуна та Міхара, і належала до (Південноморського регіону). Перший повіт складався з 10 волостей, а другий — з семи. Центр провінції знаходився на території сучасного міста Мінамі-Авадзі.

У середньовіччі Авадзі поділявся на 23 приватних маєтки, якими вододіли аристократи Кіото та буддистські монастирі Нари. Протягом міжусобиць 14 — 16 століття острів переходив з рук у руки між самурайськими родами , , Ода і (Тойотомі). Нарешті 1615 року, після встановлення в країні сьоґунату Токуґава, центральний уряд передав Авадзі роду Хатісука, володарям Токусіма-хану, за яким він залишався до середини 19 століття.

1871 року, в ході (адміністративної реформи), Токусіма-хан поділили на префектуру Токусіма і префектуру . Проте 1876 року остання була ліквідована, шляхом її інкорпорації до складу префектури Хьоґо.

Економіка

Цибуля — основний продукт Авадзі

Авадзі належить до економічного району Кіото, Осаки і (Кобе). Основними галузями господарства острова є рисівництво, городництво, тваринництво і виробництво молочних продуктів. Він є найбільшим сільсько-господарським центром префектури Хьоґо.

Головна стаття експорту Авадзі на внутрішній японський ринок — цибуля. За зборами врожаїв цієї культури острів займає 2-е місце в Японії після Хоккайдо. 90 % відсотків цибулі префектури Хьоґо вирощують саме на Авадзі. Окрім цієї культури значну частину посів займають перець і полуниця, а також цитрусові. Врожаї збирають тричі на рік за схемою: рис — капуста — цибуля.

На півночі острова займаються вирощуванням квітів, а на півдні — виготовленням молока. 40 % усіх молочних корів префектури Хьоґо зосереджені в Авадзі. У прибережних водах виловлюють рибу, криветок і молюсків, а також розводять водорості і рибу (хаматі). 30% вилову префектури припадають на Авадзі.

Традиційними ремеслами Авадзі є виготовлення черепиці та запашних смол і паличок для храмів. Близько 70% усіх запашних смол і паличок Японії виготовляють на цьому острові.

Культура

Театральна лялька з Авадзі

Авадзі був одним із центрів стародавньої японської ((300 до Р.Х.) — 300). На острові знайдено декілька десятків (бронзових мечей) і (дзвонів), які були виготовлені носіями цієї культури. Частина артефактів занесені до списку національних історичних пам'яток Японії.

Понад 400 років Авадзі славиться в Японії як центр традиційного лялькового театрального мистецтва (нінґьо-дзьорурі). Воно належить до нематеріальних культурних надбань Японії. Ляльки Авадзі використовуються у більшості театрів країни. В місті Мінамі-Авадзі знаходиться Музей, присвячений цим лялькам. Біля Святилища Сандзьо-Хатіман встановлена пам'ятна стела «Місце народження авадзійських ляльок».

Авадзі також відомий своїми пейзажами — білосніжними пляжами із сосновими дібровами. Одна з них, соснова , офіційно затверджена японським урядом як національна пам'ятка природи. Острівні краєвиди оспівували у віршах багато японських митців і письменників. Серед них — , один із авторів найдавнішої японської поетичної антології «Манйосю» (759).

Авадзі постраждав від великого 1995 року. Проте уряд країни, а також адміністрації префектури Хьоґо та міст острова вчасно провели відновлювальні роботи. В рамках рекреації Авадзі в 2000 році була проведена Всеяпонська виставка квітів, а під час Чемпіонату світу з футболу 2002 року, що проводився в Японії та Кореї, на острові знаходилася тренувальна база англійської національної збірної.

Див. також

• (3380 Авадзі) - астероїд, названий на честь острова.

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. (яп.) Авадзі. Площа островів району Хонсю на 1 квітня 2009 року // Інститут географії Японії [ 24 березня 2011 у Wayback Machine.]. Переглянуто 26 грудня 2009 року.
3. Регіон Авадзі // Офіційна сторінка префектури Хьоґо^{[недоступне посилання з червня 2019]}　Переглянуто 26 грудня 2009 року.
4. 国立天文台編. 平成19年 理科年表. — p.565.
5. Авадзі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
6. яп. 淡道之穂之狭別島, あわじのほのさわけのしま.
7. Розповсюдження дотаку в Японії за регіонами [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Переглянуто 26 грудня 2009 року.
8. (яп.) Музей театральних ляльок Авадзі [ 5 квітня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела та література

Авадзі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• (яп.) 『角川日本地名大辞典』 全50巻 (Великий словник назв місцевостей Японії: у 50 т) — 東京： 角川書店, 1987-1990.
• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .

Посилання

• Авадзі [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .

• (яп.) Авадзі // Сайт префекутри Хьоґо [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• (яп.)
• (яп.) Портал Авадзі [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]