Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сефа рди івр ס פ ר ד ים Sefaraddim або івр י הו ד י ס פ ר ד Ye hude Sepharad іспанські євреї англ Sephardim Sephardi Jew

Євреї-сефарди

Євреї-сефарди

Сефа́рди (івр. סְפָרַדִּים‬‎, Sefaraddim, або івр. יְהוּדֵי סְפָרַד‬‎, Ye'hude Sepharad, «іспанські євреї»; англ. Sephardim, Sephardi Jews) — етнографічна група єврейського народу. Сформувалася на Піренейському півострові та у Північній Африці після міграцій юдеїв у Римській імперії та, згодом, у Халіфаті. Історично, побутовою мовою сефардських євреїв була ладіно (жудезмо, сефардська мова). У власній літургічній традиції використовується сефардський варіант вимови гебрейської.

Сефарди
image
image
image
image
image
image
Кількість1,5–2,0 млн (20 % від євреїв світу)
Близькі до:ашкеназі, , а також араби
Моваісторичні: ладіно та інші
Сучасні: гебрейська, французька, англійська, іспанська , арабська
Релігіяюдаїзм, атеїзм, агностицизм, християнство

Етимологія

Термін сефард походить від Сфарад, що на івриті означає «Іспанія». Золота доба сефардської мови і культури припала на час мусульманського правління в Іспанії.

Після завершення Реконкісти в 1492 році сотні тисяч романомовних євреїв, що відмовилися прийняти християнство (див. Марани), були вигнані з країни.

Срібна доба сефардської культури розпочалася після Вигнання з Іспанії. Сефардські євреї були запрошені турками-османами для заселення Балканських міст, захоплених після поразки Візантії. Пальму першості в цьому взяли Салоніки. Боячись поступового повернення в розграбоване місто греків і слов'ян — християн із сусідніх сіл, турки воліли заселити його євреями. Аж до початку XX століття євреї становили понад половину населення 100-тисячного міста, а його основною мовою став ладіно. Голокост у роки німецької окупації і масова еміграція євреїв до США й Ізраїлю призвели до зникнення колись багатої і досить впливової національної більшості в Салоніках.

Стали називатися сефардами (на сучасному івриті — «іспанці») після їх вигнання з Іспанії і Португалії наприкінці 1492 і після виходу з Піренейського півострова згодом (у XVI–XVIII ст.). Традиційно розмовляли мовою ладіно (сефардською), близькою до іспанської.

Походження

Переселилися на південь і південний схід (країни Північної Африки), на схід (Палестина, Мала Азія, Балканський півострів, Апеннінський півострів), на північний схід (Південь Франції), на північ (Англія, Нідерланди), на захід (відпливли з Колумбом). У північній Африці вигнані іспанські євреї асимілювалися в місцеві єврейські громади, в інших країнах розселення іспанських євреїв асиміляція відбувалася в нові мовні культури. Однак у Туреччині й Греції їхні нащадки залишалися ладиномовними аж до середини XX століття.

З утворенням Держави Ізраїль у 1948 р.більшість ладіномовних сефардів Туреччини й Греції іммігрували до Ізраїлю, відбувається процес їхньої асиміляції з іншими євреями Ізраїлю і забування мови ладино. Сьогодні в Ізраїлі сефардами або євреями сефардського спрямування вважаються не тільки сефарди у вузькому сенсі слова, а і євреї-репатріанти з арабських країн, курдські, перські, афганські, середньоазійські, грузинські, кавказькі та кочинські євреї. Це пов'язано з тим, що ці євреї сповідують юдаїзм , що відрізняється від , оскільки розвивався незалежно від нього. Незважаючи на те, що вигнані сефарди оселилися головно в басейні Середземного моря, сефардський канон поширився далеко за межі їхніх нових поселень. Нащадками вигнаних сефардів є болгарські євреї, євреї в західній частині Туреччини (турецькі євреї), грецькі євреї, югославські євреї, італійські євреї. Ці євреї мають право на іспанське громадянство відповідно до сучасних законів Іспанії.

Групи

  • Західні сефарди — нащадки іспано-португальських євреїв, що лишилися на Піренейському півострові після вигнання юдеїв у 1492—1497 роках, прийнявши християнство.
  •  — нащадки євреїв, які після вигнання з Іспанії і Португалії у 1492—1497 роках оселилися в Османській імперії.
  • Португальські євреї

    • Чисельність

    Персоналії

    Див. також

    Примітки

    1. Ґаус, 2016, с. 4.

    Джерела

    • Карл-Маркус Ґаус. Зникомі європейці. Слідами сефардів Сараєва, ґотшейських німців, арберешів, лужичан і арумунів. — Київ : Темпора, 2016. — Т. пер. Христина Назаркевич. — 300 с. — .
    • Сефарды // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.), Т. 7, Кол.: 772—782.
    • Kaplan, Yosef. An Alternative Path to Modernity: The Sephardi Diaspora in Western Europe, Brill, 2000, .

    Посилання

    image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сефарди

    • Володимир Ханін. Як формувалась ізраїльська ідентичність // Zbruch, 15.07.2015

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Sefa rdi ivr ס פ ר ד ים Sefaraddim abo ivr י הו ד י ס פ ר ד Ye hude Sepharad ispanski yevreyi angl Sephardim Sephardi Jews etnografichna grupa yevrejskogo narodu Sformuvalasya na Pirenejskomu pivostrovi ta u Pivnichnij Africi pislya migracij yudeyiv u Rimskij imperiyi ta zgodom u Halifati Istorichno pobutovoyu movoyu sefardskih yevreyiv bula ladino zhudezmo sefardska mova U vlasnij liturgichnij tradiciyi vikoristovuyetsya sefardskij variant vimovi gebrejskoyi SefardiSpinozaPissarroKardozoPajsMendes FransMaduroKilkist1 5 2 0 mln 20 vid yevreyiv svitu Blizki do ashkenazi a takozh arabiMovaistorichni ladino ta inshi Suchasni gebrejska francuzka anglijska ispanska arabskaReligiyayudayizm ateyizm agnosticizm hristiyanstvoEtimologiyaTermin sefard pohodit vid Sfarad sho na ivriti oznachaye Ispaniya Zolota doba sefardskoyi movi i kulturi pripala na chas musulmanskogo pravlinnya v Ispaniyi Pislya zavershennya Rekonkisti v 1492 roci sotni tisyach romanomovnih yevreyiv sho vidmovilisya prijnyati hristiyanstvo div Marani buli vignani z krayini Sribna doba sefardskoyi kulturi rozpochalasya pislya Vignannya z Ispaniyi Sefardski yevreyi buli zaprosheni turkami osmanami dlya zaselennya Balkanskih mist zahoplenih pislya porazki Vizantiyi Palmu pershosti v comu vzyali Saloniki Boyachis postupovogo povernennya v rozgrabovane misto grekiv i slov yan hristiyan iz susidnih sil turki volili zaseliti jogo yevreyami Azh do pochatku XX stolittya yevreyi stanovili ponad polovinu naselennya 100 tisyachnogo mista a jogo osnovnoyu movoyu stav ladino Golokost u roki nimeckoyi okupaciyi i masova emigraciya yevreyiv do SShA j Izrayilyu prizveli do zniknennya kolis bagatoyi i dosit vplivovoyi nacionalnoyi bilshosti v Salonikah Stali nazivatisya sefardami na suchasnomu ivriti ispanci pislya yih vignannya z Ispaniyi i Portugaliyi naprikinci 1492 i pislya vihodu z Pirenejskogo pivostrova zgodom u XVI XVIII st Tradicijno rozmovlyali movoyu ladino sefardskoyu blizkoyu do ispanskoyi PohodzhennyaPereselilisya na pivden i pivdennij shid krayini Pivnichnoyi Afriki na shid Palestina Mala Aziya Balkanskij pivostriv Apenninskij pivostriv na pivnichnij shid Pivden Franciyi na pivnich Angliya Niderlandi na zahid vidplivli z Kolumbom U pivnichnij Africi vignani ispanski yevreyi asimilyuvalisya v miscevi yevrejski gromadi v inshih krayinah rozselennya ispanskih yevreyiv asimilyaciya vidbuvalasya v novi movni kulturi Odnak u Turechchini j Greciyi yihni nashadki zalishalisya ladinomovnimi azh do seredini XX stolittya Z utvorennyam Derzhavi Izrayil u 1948 r bilshist ladinomovnih sefardiv Turechchini j Greciyi immigruvali do Izrayilyu vidbuvayetsya proces yihnoyi asimilyaciyi z inshimi yevreyami Izrayilyu i zabuvannya movi ladino Sogodni v Izrayili sefardami abo yevreyami sefardskogo spryamuvannya vvazhayutsya ne tilki sefardi u vuzkomu sensi slova a i yevreyi repatrianti z arabskih krayin kurdski perski afganski serednoazijski gruzinski kavkazki ta kochinski yevreyi Ce pov yazano z tim sho ci yevreyi spoviduyut yudayizm sho vidriznyayetsya vid oskilki rozvivavsya nezalezhno vid nogo Nezvazhayuchi na te sho vignani sefardi oselilisya golovno v basejni Seredzemnogo morya sefardskij kanon poshirivsya daleko za mezhi yihnih novih poselen Nashadkami vignanih sefardiv ye bolgarski yevreyi yevreyi v zahidnij chastini Turechchini turecki yevreyi grecki yevreyi yugoslavski yevreyi italijski yevreyi Ci yevreyi mayut pravo na ispanske gromadyanstvo vidpovidno do suchasnih zakoniv Ispaniyi GrupiZahidni sefardi nashadki ispano portugalskih yevreyiv sho lishilisya na Pirenejskomu pivostrovi pislya vignannya yudeyiv u 1492 1497 rokah prijnyavshi hristiyanstvo nashadki yevreyiv yaki pislya vignannya z Ispaniyi i Portugaliyi u 1492 1497 rokah oselilisya v Osmanskij imperiyi Portugalski yevreyiChiselnist Izrayil 725 000 Franciya 350 000 SShA 100 000 Argentina 60 000 Kanada 60 000 Braziliya 60 000 Meksika 40 000 Venesuela 35 000 Urugvaj 30 000 Italiya 30 000 Turechchina 25 000 Greciya 18 000 Ispaniya 12 000 Greciya 8 500 Chili 8 000 Marokko 6 000 Bolgariya 5 000 Kolumbiya 5 000 Kuba 3 500 Serbiya 3 000 Horvatiya 3 000 Peru 3 000 Portugaliya 2 500PersonaliyiBaruh Spinoza filosof Kamil Pissarro hudozhnik Bendzhamin Natan Kardozo yurist Abraham Pajs fizik P yer Mendes Frans prem yer Franciyi Nikolas Maduro prezident Venesueli Emma Lazarus pismennicya Emilio Dzhino Segre fizik Salvador Luriya mikrobiolog Elias Kanetti pismennik Rita Levi Montalchini nejrobiolog Klod Koen Tannudzhi fizik Div takozhSefardska movaPrimitkiGaus 2016 s 4 DzherelaKarl Markus Gaus Znikomi yevropejci Slidami sefardiv Sarayeva gotshejskih nimciv arbereshiv luzhichan i arumuniv Kiyiv Tempora 2016 T per Hristina Nazarkevich 300 s ISBN 978 617 569 292 9 Sefardy Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros T 7 Kol 772 782 Kaplan Yosef An Alternative Path to Modernity The Sephardi Diaspora in Western Europe Brill 2000 ISBN 9004117423 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sefardi Volodimir Hanin Yak formuvalas izrayilska identichnist Zbruch 15 07 2015

    Дата публікації:
    Топ