Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сальвадор Едвард Лурія (англ. Salvador Edward Luria, італ. Salvatore Luria; 13 серпня 1912, Турин — 6 лютого 1991, Лексингтон) — американський мікробіолог, вірусолог італійського походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1969 році (спільно з Максом Дельбрюком і Алфредо Херші) «за відкриття, що стосуються механізму реплікації і генетичної структури вірусів».
| Сальвадор Едвард Лурія | |
|---|---|
| італ. Salvador Edward Luria | |
 | |
| Ім'я при народженні | італ. Salvatore Edoardo Luria |
| Народився | 13 серпня 1912 Турин,  Італія |
| Помер | 6 лютого 1991 (78 років) Лексингтон США ·серцево-судинні захворювання |
| Місце проживання | США |
| Країна |  США |
| Діяльність | мікробіолог, викладач університету, вірусолог, хімік |
| Alma mater | Туринський університет |
| Галузь | мікробіологія |
| Заклад | MIT (1959—1991) Університет Іллінойсу в Урбані-Шампейн (1950—1959) Университет Індіани (1943—1950) Колумбійський університет |
| Вчителі | d |
| Аспіранти, докторанти | Джеймс Ватсон d |
| Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[1] AAAS[1] Бельгійська королівська академія медицини |
| Відомий завдяки: | відкриття механізму реплікації вірусів |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
 Сальвадор Лурія у Вікісховищі | |
Біографія
Сальвадор Едвард Лурія був американським вірусологом, хіміком, мікробіологом. Він народився 13 серпня 1912 р. В Італії, а саме в Турині в сефардській єврейській родині Давида Лурія (нащадок старовинної сім'ї сефардів) і Естер Сачердоте. Він вивчав медицину в Туринському університеті у Джузеппе Леві, спеціалізувався на радіології. Закінчив у 1935 р. Пізніше служив в італійській армії медичним працівником.
В 1937 році, переїхавши до Риму, щоб закінчити спеціалізацію з радіології, був прийнятий на посаду асистента в групі Енріко Фермі з Інституту фізики Римського університету. Саме там він познайомився з Франко Расетті, який викликав інтерес Лурії до радіогенних робіт у мух і, зокрема, до роботи про концепцію гена Макса Дельбрюка. Також у Римі він познайомився з мікробіологом Гео Рітою, який познайомив його з темою вірусів бактеріофагів. Однак його час у Римі тривав недовго через фашистські рухи в 1938 році, і через його єврейську релігію йому довелося покинути країну. Він зміг переїхати і на деякий час залишитися в Парижі, де влаштувався на роботу в Інститут Кюрі, продовжуючи зацікавлення та дослідження з бактеріофагами. Під час перебування в Парижі події війни у Другій світовій війні знову затримали його, коли німці наблизилися до Франції, тому Лурії довелося покинути Париж, подорожуючи до Марселя, де він отримав американську візу. З 1938 по 1940 р. — науковий співробітник Інституту радіуму в Парижі.
У вересні 1940 р. сів на корабель, який доставив його до Нью-Йорка. Саме в цей час він зміг налагодити контакт з Дельбрюком, і після їх першої зустрічі вони вирішили налагодити співпрацю, яка триватиме більше десятиліття, зосереджуючи свої дослідження на мутаціях та бактеріофагах.
1940—1942 рр. — науковий співробітник хірургічної бактеріології Колумбійського університету.
У 1943 р. Сальвадор Лурій і Дельбрюк разом визначили, що генетична мутація відповідає за стійкість бактерій. У тому ж році Лурій отримав посаду в університеті Індіани в Блумінгтоні, де викладав бактеріологію і розпочав курс вірусології. Саме в цьому місці він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Зеллою Гурвіц, з якою у нього був син на ім'я Даніель, який народився в 1948 році. Його дружина Зелла Гурвіц Лурія, доктор філософії, професор психології Університету Туфтса.
У 1950 році він перейшов до Іллінойського університету в Урбані, а через дев'ять років поступив на кафедру біології Массачусетського технологічного інституту (MIT). Багато років він мав адміністративні обов'язки в MIT на посаді першого директора Центру досліджень раку.
Його найважливіші внески були розроблені до «року ДНК» (1953). У цей період він продовжував зосереджуватися на вивченні бактеріофагів, а також видів мутацій у цих та бактерій. Його первинна співпраця з Дельбрюком заклала фундамент дослідницького руху, орієнтованого на бактеріофаги, руху, що вийшов за рамки очікувань, залучаючи вчених з різних областей.
У 1953 р. він опублікував підручник «Загальна вірусологія», де наголосив на бактеріофагах як моделі дослідження.
Протягом 1963—1964 років він знову працював у Парижі, на цей раз в Інституті Пастера. Він був редактором, членом редколегії таких журналів: «Журнал бактеріології, вірусології, експериментальних клітинних досліджень», «Журнал молекулярної біології, фотохімії та фотобіології», «Американський натураліст», журнал «Національна академія наук», «Огляд генетики».
У 1969 році він був удостоєний Нобелівської премії з фізіології або медицини, яку було розділено з Дельбрюком та Альфредом Дей Гершеєм за його відкриття щодо механізму реплікації вірусу та його генетичної структури.
Помер 3 лютого 1991 р. У віці 78 років в Лексінгтоні, штат Массачусетс, від серцевого нападу.
Нагороди
Професора Лурію відзначили такими нагородами: • 1935 р., Лепетитська премія; • 1965 р., Премія Ленгі, Accademia dei Lincei; • 1969 р. премія Луїзи Гросс Хорвіц, Колумбійський університет. • Ґрант Гуггенгайма • Національна книжкова премія • 1991 р. Національна наукова медаль США
Професор Лурія — член Національної академії наук, Американської академії мистецтв і наук, Американського філософського товариства, Американської академії мікробіології, Американського товариства мікробіології (президент, 1967—1968), Американського товариства біологічних хіміків, Товариства загальної мікробіології, Генетичне товариство, Американські натуралісти.
Примітки
- NNDB — 2002.
Посилання
- Біографія Сальвадора Лурии на сайті Нобелівського комітету [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.).
- Нобелівська лекція Сальвадора Лурии [ 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
- (англ.) на сайті Американського філософського товариства.
- Інформація про Сальвадора Лурии [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті Наіцональной медичної бібліотеки США.
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salvador Edvard Luriya angl Salvador Edward Luria ital Salvatore Luria 13 serpnya 1912 Turin 6 lyutogo 1991 Leksington amerikanskij mikrobiolog virusolog italijskogo pohodzhennya laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi i medicini v 1969 roci spilno z Maksom Delbryukom i Alfredo Hershi za vidkrittya sho stosuyutsya mehanizmu replikaciyi i genetichnoyi strukturi virusiv Salvador Edvard Luriyaital Salvador Edward LuriaIm ya pri narodzhenni ital Salvatore Edoardo LuriaNarodivsya 13 serpnya 1912 1912 08 13 Turin ItaliyaPomer 6 lyutogo 1991 1991 02 06 78 rokiv Leksington SShA sercevo sudinni zahvoryuvannyaMisce prozhivannya SShAKrayina SShADiyalnist mikrobiolog vikladach universitetu virusolog himikAlma mater Turinskij universitetGaluz mikrobiologiyaZaklad MIT 1959 1991 Universitet Illinojsu v Urbani Shampejn 1950 1959 Universitet Indiani 1943 1950 Kolumbijskij universitetVchiteli dAspiranti doktoranti Dzhejms Vatson dChlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 1 AAAS 1 Belgijska korolivska akademiya mediciniVidomij zavdyaki vidkrittya mehanizmu replikaciyi virusivU shlyubi z dNagorodi Grant Guggengajma 1942 1953 1963 d 1974 premiya Luyizi Gross Gorvic 1969 Salvador Luriya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luriya BiografiyaSalvador Edvard Luriya buv amerikanskim virusologom himikom mikrobiologom Vin narodivsya 13 serpnya 1912 r V Italiyi a same v Turini v sefardskij yevrejskij rodini Davida Luriya nashadok starovinnoyi sim yi sefardiv i Ester Sacherdote Vin vivchav medicinu v Turinskomu universiteti u Dzhuzeppe Levi specializuvavsya na radiologiyi Zakinchiv u 1935 r Piznishe sluzhiv v italijskij armiyi medichnim pracivnikom V 1937 roci pereyihavshi do Rimu shob zakinchiti specializaciyu z radiologiyi buv prijnyatij na posadu asistenta v grupi Enriko Fermi z Institutu fiziki Rimskogo universitetu Same tam vin poznajomivsya z Franko Rasetti yakij viklikav interes Luriyi do radiogennih robit u muh i zokrema do roboti pro koncepciyu gena Maksa Delbryuka Takozh u Rimi vin poznajomivsya z mikrobiologom Geo Ritoyu yakij poznajomiv jogo z temoyu virusiv bakteriofagiv Odnak jogo chas u Rimi trivav nedovgo cherez fashistski ruhi v 1938 roci i cherez jogo yevrejsku religiyu jomu dovelosya pokinuti krayinu Vin zmig pereyihati i na deyakij chas zalishitisya v Parizhi de vlashtuvavsya na robotu v Institut Kyuri prodovzhuyuchi zacikavlennya ta doslidzhennya z bakteriofagami Pid chas perebuvannya v Parizhi podiyi vijni u Drugij svitovij vijni znovu zatrimali jogo koli nimci nablizilisya do Franciyi tomu Luriyi dovelosya pokinuti Parizh podorozhuyuchi do Marselya de vin otrimav amerikansku vizu Z 1938 po 1940 r naukovij spivrobitnik Institutu radiumu v Parizhi U veresni 1940 r siv na korabel yakij dostaviv jogo do Nyu Jorka Same v cej chas vin zmig nalagoditi kontakt z Delbryukom i pislya yih pershoyi zustrichi voni virishili nalagoditi spivpracyu yaka trivatime bilshe desyatilittya zoseredzhuyuchi svoyi doslidzhennya na mutaciyah ta bakteriofagah 1940 1942 rr naukovij spivrobitnik hirurgichnoyi bakteriologiyi Kolumbijskogo universitetu U 1943 r Salvador Lurij i Delbryuk razom viznachili sho genetichna mutaciya vidpovidaye za stijkist bakterij U tomu zh roci Lurij otrimav posadu v universiteti Indiani v Blumingtoni de vikladav bakteriologiyu i rozpochav kurs virusologiyi Same v comu misci vin poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Zelloyu Gurvic z yakoyu u nogo buv sin na im ya Daniel yakij narodivsya v 1948 roci Jogo druzhina Zella Gurvic Luriya doktor filosofiyi profesor psihologiyi Universitetu Tuftsa U 1950 roci vin perejshov do Illinojskogo universitetu v Urbani a cherez dev yat rokiv postupiv na kafedru biologiyi Massachusetskogo tehnologichnogo institutu MIT Bagato rokiv vin mav administrativni obov yazki v MIT na posadi pershogo direktora Centru doslidzhen raku Jogo najvazhlivishi vneski buli rozrobleni do roku DNK 1953 U cej period vin prodovzhuvav zoseredzhuvatisya na vivchenni bakteriofagiv a takozh vidiv mutacij u cih ta bakterij Jogo pervinna spivpracya z Delbryukom zaklala fundament doslidnickogo ruhu oriyentovanogo na bakteriofagi ruhu sho vijshov za ramki ochikuvan zaluchayuchi vchenih z riznih oblastej U 1953 r vin opublikuvav pidruchnik Zagalna virusologiya de nagolosiv na bakteriofagah yak modeli doslidzhennya Protyagom 1963 1964 rokiv vin znovu pracyuvav u Parizhi na cej raz v Instituti Pastera Vin buv redaktorom chlenom redkolegiyi takih zhurnaliv Zhurnal bakteriologiyi virusologiyi eksperimentalnih klitinnih doslidzhen Zhurnal molekulyarnoyi biologiyi fotohimiyi ta fotobiologiyi Amerikanskij naturalist zhurnal Nacionalna akademiya nauk Oglyad genetiki U 1969 roci vin buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini yaku bulo rozdileno z Delbryukom ta Alfredom Dej Gersheyem za jogo vidkrittya shodo mehanizmu replikaciyi virusu ta jogo genetichnoyi strukturi Pomer 3 lyutogo 1991 r U vici 78 rokiv v Leksingtoni shtat Massachusets vid sercevogo napadu NagorodiProfesora Luriyu vidznachili takimi nagorodami 1935 r Lepetitska premiya 1965 r Premiya Lengi Accademia dei Lincei 1969 r premiya Luyizi Gross Horvic Kolumbijskij universitet Grant Guggengajma Nacionalna knizhkova premiya 1991 r Nacionalna naukova medal SShA Profesor Luriya chlen Nacionalnoyi akademiyi nauk Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Amerikanskogo filosofskogo tovaristva Amerikanskoyi akademiyi mikrobiologiyi Amerikanskogo tovaristva mikrobiologiyi prezident 1967 1968 Amerikanskogo tovaristva biologichnih himikiv Tovaristva zagalnoyi mikrobiologiyi Genetichne tovaristvo Amerikanski naturalisti PrimitkiNNDB 2002 d Track Q1373513PosilannyaBiografiya Salvadora Lurii na sajti Nobelivskogo komitetu 12 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Nobelivska lekciya Salvadora Lurii 15 grudnya 2010 u Wayback Machine angl angl na sajti Amerikanskogo filosofskogo tovaristva Informaciya pro Salvadora Lurii 22 chervnya 2019 u Wayback Machine angl na sajti Naiconalnoj medichnoyi biblioteki SShA Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi