Ґеорґе Ґіка (рум. Gheorghe Ghica) — господар Молдавії з 13 березня 1658 по 2 листопада 1659 та Волощини з 20 листопада 1659 по 1 вересня 1660.
Ґеорґе Ґіка рум. Gheorghe Ghika | ||
| ||
---|---|---|
3 березня 1658 — 2 листопада 1659 | ||
Попередник: | Георгій Штефан | |
Наступник: | Константин Щербан | |
| ||
20 листопада 1659 — 1 вересня 1660 | ||
Попередник: | ||
Наступник: | ||
Народження: | 3 березня 1600 Велес, Велес, Північна Македонія | |
Смерть: | 2 листопада 1664 (64 роки) Константинополь[1] | |
Країна: | Волощина і Молдовське князівство | |
Рід: | Ґіка[d] | |
Батько: | d[2] | |
Мати: | NN[d][2] | |
Діти: | d[2] | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Ґеорґе Ґіка є засновником . Мав албансько-грецьке походження. Мав незначні статки. Є предком різних гілок родини, які відіграли значну роль в історії Румунії та Молдови.
Ґеорґе Ґіка приїхав до Молдови ще до початку правління Василя Лупула, займаючись торгівлею. За часів Василя Лупула він був приведений до двору і отримав у підпорядкування дрібних бояр, потім став ворником, а згодом — (постійним представником румунських правителів) був відправлений до Константинополя. Георгій Штефан, наступник Лупу, тримає його як агента, і, щоб зробити його гідним цієї посади, він віддає свою племінницю за свого сина.
З ласки Георгія Штефана він отримує правління Молдавією. Намагаючись повернути собі трон, Георгій Штефан, союзник Константина Щербана, колишнього господаря Волощини, і Георге Ракоці II, князя Трансильванії, зазнав поразки від Гіки під Струнгою. У грудні 1658 року разом з турецько-татарськими військами брав участь у пограбуванні Трансильванії. Але наступного року Константин Щербан, тепер у супроводі , господаря Волощини, атакує сили Ґіки на річці Жижії. Кримські татари змогли поновити його на посаді господаря, переслідуючи війська Щербана в горах, і Міхні III в Мунтенії (березень 1659), де він остаточно втратив князювання, яке отримав сам Ґіка.
У листопаді 1659 року Стефаніца Лупу призначається правити Молдовою, а Ґіка переїжджає до Волощини. Там згідно з турецьким розпорядженням він переносить столицю до Бухареста, зруйнувавши резиденцію в Тирговіште. Він був сповнений рішучості навести лад у країні, але Константин Щербан знову завдає йому удару та переганяє його за Дунай у травні 1660 року. Хоча турецько-татарські війська повертають його на посаду, виганяючи Щербана, який після смерті Ракоці переходить до козаків, Ґіка недовго протримується на троні. Це пов'язано з тим, що візир Купрулі планував перетворити країну на еялет, а Ґіка більше не був спроможним платити данину, оскільки країна була бідною, страждала від голоду та епідемій. Ґіка спробував втекти, але був схоплений, зв'язаний і доставлений до Адріанополя, звідки його перемістили до Константинополя.
Він помер в 1664 році.
У нього були дві дружини: Катерина Ґіка і Смарагда Ґіка. Від шлюбу з останньою народився (1628—1675).
Примітки
- http://www.ghika.net/Branches/Gheorghe.pdf
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Oliver Jens Schmitt: Herrschaft und Politik in Südosteuropa von 1300 bis 1800. Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2021,
- Michal Wasiucionek: The Ottomans and Eastern Europe: Borders and Political Patronage in the Early Modern World. Bloomsbury Publishing, 2019,
- Peter F. Sugar: Southeastern Europe under Ottoman Rule, 1354—1804. University of Washington Press, 2012,
- (PDF) Ethnic solidarity in the wider Ottoman Empire revisited:'cins' and local political elites in 17th-century Moldavia and Wallachia (англ.). 14 квітня 2022.
Джерела
- Alexandru Dimitrie Xenopol. Histoire des Roumains de la Dacie trajane: Depuis les origines jusqu'à l'union des principautés. E Leroux Paris (1896).
- Nicolae Iorga. Histoire des Roumains et de la romanité orientale. (1920).
- Constantin C. Giurescu & Dinu C. Giurescu Istoria Românilor volume II (1352—1606). Editura Științifică și Enciclopedică Bucarest (1976).
- Gilles Veinstein, Les Ottomans et la mort (1996) .
- Joëlle Dalegre Grecs et Ottomans 1453—1923. De la chute de Constantinople à la fin de l'Empire Ottoman, L'Harmattan Paris (2002) .
- Jean Nouzille La Moldavie, Histoire tragique d'une région européenne, Ed. Bieler (2004), .
- Traian Sandu, Histoire de la Roumanie, Perrin (2008).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gika George Gika rum Gheorghe Ghica gospodar Moldaviyi z 13 bereznya 1658 po 2 listopada 1659 ta Voloshini z 20 listopada 1659 po 1 veresnya 1660 George Gika rum Gheorghe Ghika Gospodar Moldaviyi 3 bereznya 1658 2 listopada 1659 Poperednik Georgij Shtefan Nastupnik Konstantin Sherban Gospodar Voloshini 20 listopada 1659 1 veresnya 1660 Poperednik Nastupnik Narodzhennya 3 bereznya 1600 1600 03 03 Veles Veles Pivnichna MakedoniyaSmert 2 listopada 1664 1664 11 02 64 roki Konstantinopol 1 Krayina Voloshina i Moldovske knyazivstvoRid Gika d Batko d 2 Mati NN d 2 Diti d 2 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisGeorge Gika ye zasnovnikom Mav albansko grecke pohodzhennya Mav neznachni statki Ye predkom riznih gilok rodini yaki vidigrali znachnu rol v istoriyi Rumuniyi ta Moldovi George Gika priyihav do Moldovi she do pochatku pravlinnya Vasilya Lupula zajmayuchis torgivleyu Za chasiv Vasilya Lupula vin buv privedenij do dvoru i otrimav u pidporyadkuvannya dribnih boyar potim stav vornikom a zgodom postijnim predstavnikom rumunskih praviteliv buv vidpravlenij do Konstantinopolya Georgij Shtefan nastupnik Lupu trimaye jogo yak agenta i shob zrobiti jogo gidnim ciyeyi posadi vin viddaye svoyu pleminnicyu za svogo sina Z laski Georgiya Shtefana vin otrimuye pravlinnya Moldaviyeyu Namagayuchis povernuti sobi tron Georgij Shtefan soyuznik Konstantina Sherbana kolishnogo gospodarya Voloshini i George Rakoci II knyazya Transilvaniyi zaznav porazki vid Giki pid Strungoyu U grudni 1658 roku razom z turecko tatarskimi vijskami brav uchast u pograbuvanni Transilvaniyi Ale nastupnogo roku Konstantin Sherban teper u suprovodi gospodarya Voloshini atakuye sili Giki na richci Zhizhiyi Krimski tatari zmogli ponoviti jogo na posadi gospodarya peresliduyuchi vijska Sherbana v gorah i Mihni III v Munteniyi berezen 1659 de vin ostatochno vtrativ knyazyuvannya yake otrimav sam Gika U listopadi 1659 roku Stefanica Lupu priznachayetsya praviti Moldovoyu a Gika pereyizhdzhaye do Voloshini Tam zgidno z tureckim rozporyadzhennyam vin perenosit stolicyu do Buharesta zrujnuvavshi rezidenciyu v Tirgovishte Vin buv spovnenij rishuchosti navesti lad u krayini ale Konstantin Sherban znovu zavdaye jomu udaru ta pereganyaye jogo za Dunaj u travni 1660 roku Hocha turecko tatarski vijska povertayut jogo na posadu viganyayuchi Sherbana yakij pislya smerti Rakoci perehodit do kozakiv Gika nedovgo protrimuyetsya na troni Ce pov yazano z tim sho vizir Kupruli planuvav peretvoriti krayinu na eyalet a Gika bilshe ne buv spromozhnim platiti daninu oskilki krayina bula bidnoyu strazhdala vid golodu ta epidemij Gika sprobuvav vtekti ale buv shoplenij zv yazanij i dostavlenij do Adrianopolya zvidki jogo peremistili do Konstantinopolya Vin pomer v 1664 roci U nogo buli dvi druzhini Katerina Gika i Smaragda Gika Vid shlyubu z ostannoyu narodivsya 1628 1675 Primitkihttp www ghika net Branches Gheorghe pdf Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Oliver Jens Schmitt Herrschaft und Politik in Sudosteuropa von 1300 bis 1800 Walter de Gruyter GmbH amp Co KG 2021 ISBN 978 3 11 074443 9 Michal Wasiucionek The Ottomans and Eastern Europe Borders and Political Patronage in the Early Modern World Bloomsbury Publishing 2019 ISBN 978 1 78831 857 0 Peter F Sugar Southeastern Europe under Ottoman Rule 1354 1804 University of Washington Press 2012 ISBN 978 0 295 80363 0 PDF Ethnic solidarity in the wider Ottoman Empire revisited cins and local political elites in 17th century Moldavia and Wallachia angl 14 kvitnya 2022 DzherelaAlexandru Dimitrie Xenopol Histoire des Roumains de la Dacie trajane Depuis les origines jusqu a l union des principautes E Leroux Paris 1896 Nicolae Iorga Histoire des Roumains et de la romanite orientale 1920 Constantin C Giurescu amp Dinu C Giurescu Istoria Romanilor volume II 1352 1606 Editura Științifică și Enciclopedică Bucarest 1976 Gilles Veinstein Les Ottomans et la mort 1996 ISBN 9004105050 Joelle Dalegre Grecs et Ottomans 1453 1923 De la chute de Constantinople a la fin de l Empire Ottoman L Harmattan Paris 2002 ISBN 2747521621 Jean Nouzille La Moldavie Histoire tragique d une region europeenne Ed Bieler 2004 ISBN 2 9520012 1 9 Traian Sandu Histoire de la Roumanie Perrin 2008