Яцко Дмитрович Остапчук (4 січня 1873, с. Луб'янки Нижні, нині с. Нижчі Луб'янки Збаразького району — 30 січня 1959, м. Ужгород, УРСР, СРСР) — український громадсько-політичний діяч.
Яцко Дмитрович Остапчук | |
---|---|
Фото з Wiener Bilder | |
Посол до Австрійського парламенту | |
17.06.1907 — 30.03.1911 | |
Народився | 4 січня 1873 с. Луб'янки Нижні, Збаразький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 30 січня 1959 (86 років) м. Ужгород, УРСР, СРСР |
Виборчий округ | 68 |
Відомий як | громадсько-політичний діяч |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → Чехословаччина → УРСР |
Національність | українець |
Політична партія | Українська радикальна партія |
Батько | Дмитро Остапчук († 1907), землероб |
У шлюбі з | Марія Пастушенка |
Діти | 7 дітей |
Професія | землероб |
Релігія | греко-католик |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Остапчук Яцко народився 4 січня 1873 року в с. Нижчі Луб'янки (Тернопільщина) в селянській сім'ї.
Початкову освіту здобув у Красносільцях, після чого навчався в гімназії у Збаражі., Першій тернопільській гімназії.
Свою політично-партійну діяльність Остапчук розпочав в Українській радикальній партії, у лавах якої перебував до 1897 року. У 1896 і 1898 роках супроводжував Івана Франка під час його перебування на Тернопільщині, виступах на вічах у Збаразькому повіті.
Із 1899 року став членом новоствореної Української соціал-демократичної партії, упродовж 1905—1907 редагував її друкований орган «Червоний прапор». Від соціал-демократів був висунутий у депутати і обраний депутатом австрійського парламенту (з 1907 по 1911) від 68 двомандатного округу — судові повіти Козова, Тернопіль, Збараж (крім сіл Розношинці, Красносільці, Нижчі Луб'янки і Вищі Луб'янки), Нове Село (крім сіл Нове Село, Гнилиці Малі, Гнилиці Великі, Терпилівка, Сухівці, Шельпаки, Кошляки, Токи і Пальчинці). В парламенті входив у Представництво русько-українських соціал-демократів (в Асоціації соціал-демократичних депутатів).
До Першої світової війни організував страйк малоземельних селян у Тарасівці. 1912 року Я. Остапчук із родиною переїхав у Радвань над Лаборцем (Східна Словаччина). Під час Першої світової війни брав участь у роботі Союзу визволення України в таборах українських військовополонених.
У 1920 році став одним із засновників Соціал-демократичної партії Підкарпатської Русі (СДППР). Деякий час був її головою, допомагав у справі видання друкованого органу партії «Народ», а пізніше — «Вперед». Унаслідок кризи всередині СДППР і через незгоду з деякими передвиборчими кроками її керівництва 8 жовтня 1929 Я. Остапчук офіційно вийшов із лав партії.
Під час окупації Закарпаття угорцями був репресований владою. Після звільнення переїхав спочатку до Словаччини, а пізніше поселився під Прагою. У 1957 році разом із дружиною повернувся до Ужгорода.
Написав спогади про Івана Франка.
Помер 30 січня 1959 року.
Виноски
- Мельничук Б., Уніят В. вказали, що народився в с. Тарасівка
Примітки
- Franz Adlgasser. Kurzbiografie Ostapczuk (Ostapčuk), Jacko [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)
- Токар М. Ю. Остапчук Яцко… — С. 672.
- Мельничук Б., Уніят В. Остапчук Яцко (Яків) Дмитрович… — С. 694.
Література та джерела
- Мельничук Б., Уніят В. Остапчук Яцко (Яків) Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 694. — .
- Токар М. Ю. Остапчук Яцко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 672. — .
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yacko Dmitrovich Ostapchuk 4 sichnya 1873 s Lub yanki Nizhni nini s Nizhchi Lub yanki Zbarazkogo rajonu 30 sichnya 1959 m Uzhgorod URSR SRSR ukrayinskij gromadsko politichnij diyach Yacko Dmitrovich OstapchukYacko Dmitrovich OstapchukFoto z Wiener BilderPosol do Avstrijskogo parlamentu17 06 1907 30 03 1911Narodivsya4 sichnya 1873 1873 01 04 s Lub yanki Nizhni Zbarazkij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer30 sichnya 1959 1959 01 30 86 rokiv m Uzhgorod URSR SRSRViborchij okrug68Vidomij yakgromadsko politichnij diyachGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR Chehoslovachchina URSRNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaUkrayinska radikalna partiyaBatkoDmitro Ostapchuk 1907 zemlerobU shlyubi zMariya PastushenkaDiti7 ditejProfesiyazemlerobReligiyagreko katolik Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostapchuk BiografiyaOstapchuk Yacko narodivsya 4 sichnya 1873 roku v s Nizhchi Lub yanki Ternopilshina v selyanskij sim yi Pochatkovu osvitu zdobuv u Krasnosilcyah pislya chogo navchavsya v gimnaziyi u Zbarazhi Pershij ternopilskij gimnaziyi Svoyu politichno partijnu diyalnist Ostapchuk rozpochav v Ukrayinskij radikalnij partiyi u lavah yakoyi perebuvav do 1897 roku U 1896 i 1898 rokah suprovodzhuvav Ivana Franka pid chas jogo perebuvannya na Ternopilshini vistupah na vichah u Zbarazkomu poviti Iz 1899 roku stav chlenom novostvorenoyi Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi uprodovzh 1905 1907 redaguvav yiyi drukovanij organ Chervonij prapor Vid social demokrativ buv visunutij u deputati i obranij deputatom avstrijskogo parlamentu z 1907 po 1911 vid 68 dvomandatnogo okrugu sudovi poviti Kozova Ternopil Zbarazh krim sil Roznoshinci Krasnosilci Nizhchi Lub yanki i Vishi Lub yanki Nove Selo krim sil Nove Selo Gnilici Mali Gnilici Veliki Terpilivka Suhivci Shelpaki Koshlyaki Toki i Palchinci V parlamenti vhodiv u Predstavnictvo rusko ukrayinskih social demokrativ v Asociaciyi social demokratichnih deputativ Do Pershoyi svitovoyi vijni organizuvav strajk malozemelnih selyan u Tarasivci 1912 roku Ya Ostapchuk iz rodinoyu pereyihav u Radvan nad Laborcem Shidna Slovachchina Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni brav uchast u roboti Soyuzu vizvolennya Ukrayini v taborah ukrayinskih vijskovopolonenih U 1920 roci stav odnim iz zasnovnikiv Social demokratichnoyi partiyi Pidkarpatskoyi Rusi SDPPR Deyakij chas buv yiyi golovoyu dopomagav u spravi vidannya drukovanogo organu partiyi Narod a piznishe Vpered Unaslidok krizi vseredini SDPPR i cherez nezgodu z deyakimi peredviborchimi krokami yiyi kerivnictva 8 zhovtnya 1929 Ya Ostapchuk oficijno vijshov iz lav partiyi Pid chas okupaciyi Zakarpattya ugorcyami buv represovanij vladoyu Pislya zvilnennya pereyihav spochatku do Slovachchini a piznishe poselivsya pid Pragoyu U 1957 roci razom iz druzhinoyu povernuvsya do Uzhgoroda Napisav spogadi pro Ivana Franka Pomer 30 sichnya 1959 roku VinoskiMelnichuk B Uniyat V vkazali sho narodivsya v s TarasivkaPrimitkiFranz Adlgasser Kurzbiografie Ostapczuk Ostapcuk Jacko 21 sichnya 2021 u Wayback Machine na sajti Parlament Osterreich Republik Parlamentarier 1848 1918 nim Tokar M Yu Ostapchuk Yacko S 672 Melnichuk B Uniyat V Ostapchuk Yacko Yakiv Dmitrovich S 694 Literatura ta dzherelaMelnichuk B Uniyat V Ostapchuk Yacko Yakiv Dmitrovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 694 ISBN 966 528 199 2 Tokar M Yu Ostapchuk Yacko Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 672 ISBN 978 966 00 1061 1 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo politika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi