Кошля́ки — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
село Кошляки | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Тернопільський район | ||||
Громада | Скориківська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 940 | ||||
Поштовий індекс | 47822 | ||||
Телефонний код | +380 3543 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Водойми | р. Нетека | ||||
Найближча залізнична станція | Підволочиськ | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б | ||||
Карта | |||||
Кошляки | |||||
Кошляки | |||||
Мапа | |||||
Кошляки у Вікісховищі |
До 2015-го було центром сільської ради, якій підпорядковувалося село Голотки. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скориківської сільської громади.
Через село протікає мілководна річка Нетека.
Історія
Перша писемна згадка про село датується 1583 роком.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Січ» та інші українські товариства, кооператива.
Від весни до літа 1944 року в Кошляках був радянський польовий похідний трибунал — у ямах-землянках тоді знищили сотні осіб із Волинської, Житомирської, Рівненської, Хмельницької й Тернопільської областей (вояків УПА, солдатів, офіцерів РА, німецьких військовополонених).
У 1948—1951 роках у Кошляках діяла націоналістична організація — Спілка української молоді чисельністю 5 осіб.
Символіка
У ХІХ ст. громада селища користувалася печаткою з зображенням селянина з косою в руках. Довкола емблеми напис: «SIGILLUM COMMUNITATIS WIES KOSZLAKI».
Герб
Затверджений 30 грудня 2003р. рішенням №93 VII сесії сільської ради IV скликання.
Автори — В.Напиткін, Сергій Ткачов, Ф.Пастушенко.
На лазуровому полі срібний стилізований у вигляді літери «К» орел, що летить над золотим колосом з трьома зернинами з обидвох сторін і однією згори, поставленим у стовп. В срібній главі орнамент місцевого килима з червоних квіток та зеленого листя. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
Прапор
Квадратне полотнище розділене горизонтально на синє та біле поля у співвідношенні 3:1. У верхній частині біля древка вертикальний жовтий колос з трьома зернинами з обидвох сторін і однією згори, від вільного краю летить білий стилізований у вигляді літери «К» орел. У нижній частині орнамент місцевого килима з червоних квіток та зеленого листя.
Релігія
- церква святої преподобної Параскеви Сербської (1939, ПЦУ, кам'яна),
- напівзруйнований костел з частково збереженим інтер'єром.
Пам'ятки
Споруджено пам'ятники:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965, реконструйовано 1984),
- Борцям за волю України (2002, на меморіальній плиті — 52 прізвища), Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, пам'ятний знак М. Сороці (1992).
Є хрест, де за легендою похований чумак. Біля хреста колись був сад, який викорчували в господарських цілях.[]
Село відоме гідрологічною пам'яткою природи «Зелена криниця № 2», з якої за легендою пив воду Богдан Хмельницький. На північ від села розташована гідрологічна пам'ятка природи «Зелена Криниця № 1».
- Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1990 р. Архітектор – Я. Чайка.
Скульптура – карбована мідь, постамент – граніт.
Соціальна сфера
У селі діє школа I—II ступенів (до 2015 — І-ІІІ ступенів), музична школа, амбулаторія сімейного лікаря, відділення зв'язку.
Ансамблі музичної школи, баяністів «Дебют» (керівник І. А. Рогач) та бандуристів «Намисто» (керівник Г. Б. Рогач) неодноразово перемагами в обласних («Творчість юних», «Консонанс») та всеукраїнських («Провесінь») конкурсах.[]
Населення
У 2001 році в селі проживало 940 осіб.
Відомі прізвища
У селі проживають родини: Підгурських, Сікори, Шевчук, Мацьо.
Відомі люди
Народилися
- Осип Гасюк — господарник і громадський діяч,
- Анатоль Камінський — український громадсько-політичний діяч, вчений, публіцист,
- Олекса Крисоватий — громадсько-політичний діяч,
- Андрій Крисоватий — український вчений у галузі економіки, ректор Тернопільського національного економічного університету,
- Михайло Сорока — архітектор.
- Явний Ярослав — діяч ОУН, учасник місії до аліантів, загинув 1944 в Італії.
- Лаврентій (Живчик) [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]- кандидат богослів'я, архімандрит Михайлівського Золотоверхого монастиря в місті Києві.
Працювали
- Михайло Цимбалюк — державний і політичний діяч.
Примітки
- Центральний державний історичний архів України у м. Львові. - Ф. 178. - Оп. 2. - Спр. 777.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 84. : іл. —
- Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 145.
- В. Барна, В. Ханас, Г. Яворський. Цимбалюк Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 574—575. — .
Джерела
- Р. Года, В. Уніят. Кошляки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 211. — .
- О. Нечипорук. Нарис про село Кошляки. — Тернопіль, 2002.
Посилання
- Історична легенда Зеленої Криниці — (с. Кошляки) [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.] // Підволочиська ЦБС.
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Koshlyaki Koshlya ki selo v Ukrayini u Skorikivskij silskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo KoshlyakiGerb PraporCerkva Svyatoyi Prepodobnoyi Paraskevi SerbskoyiCerkva Svyatoyi Prepodobnoyi Paraskevi SerbskoyiKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Skorikivska silska gromadaOsnovni daniNaselennya 940Poshtovij indeks 47822Telefonnij kod 380 3543Geografichni daniGeografichni koordinati 49 40 35 pn sh 26 08 48 sh d H G OVodojmi r NetekaNajblizhcha zaliznichna stanciya PidvolochiskMisceva vladaAdresa radi 47814 Ternopilska obl Ternopilskij r n s Skoriki vul Bogdana Hmelnickogo 1bKartaKoshlyakiKoshlyakiMapa Koshlyaki u VikishovishiCerkva Svyatoyi Prepodobnoyi Paraskevi Serbskoyi 1939 r Starij kostel v Koshlyakah Do 2015 go bulo centrom silskoyi radi yakij pidporyadkovuvalosya selo Golotki Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Skorikivskoyi silskoyi gromadi Cherez selo protikaye milkovodna richka Neteka IstoriyaPersha pisemna zgadka pro selo datuyetsya 1583 rokom Cerkva sv Paraskevi v Koshlyakah u 1918 r Diyali Prosvita Sokil Sich ta inshi ukrayinski tovaristva kooperativa Vid vesni do lita 1944 roku v Koshlyakah buv radyanskij polovij pohidnij tribunal u yamah zemlyankah todi znishili sotni osib iz Volinskoyi Zhitomirskoyi Rivnenskoyi Hmelnickoyi j Ternopilskoyi oblastej voyakiv UPA soldativ oficeriv RA nimeckih vijskovopolonenih U 1948 1951 rokah u Koshlyakah diyala nacionalistichna organizaciya Spilka ukrayinskoyi molodi chiselnistyu 5 osib SimvolikaU HIH st gromada selisha koristuvalasya pechatkoyu z zobrazhennyam selyanina z kosoyu v rukah Dovkola emblemi napis SIGILLUM COMMUNITATIS WIES KOSZLAKI Gerb Zatverdzhenij 30 grudnya 2003r rishennyam 93 VII sesiyi silskoyi radi IV sklikannya Avtori V Napitkin Sergij Tkachov F Pastushenko Na lazurovomu poli sribnij stilizovanij u viglyadi literi K orel sho letit nad zolotim kolosom z troma zerninami z obidvoh storin i odniyeyu zgori postavlenim u stovp V sribnij glavi ornament miscevogo kilima z chervonih kvitok ta zelenogo listya Shit obramovanij dekorativnim kartushem i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Prapor Kvadratne polotnishe rozdilene gorizontalno na sinye ta bile polya u spivvidnoshenni 3 1 U verhnij chastini bilya drevka vertikalnij zhovtij kolos z troma zerninami z obidvoh storin i odniyeyu zgori vid vilnogo krayu letit bilij stilizovanij u viglyadi literi K orel U nizhnij chastini ornament miscevogo kilima z chervonih kvitok ta zelenogo listya Religiyacerkva svyatoyi prepodobnoyi Paraskevi Serbskoyi 1939 PCU kam yana napivzrujnovanij kostel z chastkovo zberezhenim inter yerom Pam yatkiSporudzheno pam yatniki voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1965 rekonstrujovano 1984 Borcyam za volyu Ukrayini 2002 na memorialnij pliti 52 prizvisha Vstanovleno pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini pam yatnij znak M Soroci 1992 Ye hrest de za legendoyu pohovanij chumak Bilya hresta kolis buv sad yakij vikorchuvali v gospodarskih cilyah dzherelo Selo vidome gidrologichnoyu pam yatkoyu prirodi Zelena krinicya 2 z yakoyi za legendoyu piv vodu Bogdan Hmelnickij Na pivnich vid sela roztashovana gidrologichna pam yatka prirodi Zelena Krinicya 1 Pam yatnik Tarasovi Shevchenku Pam yatka monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya Vstanovlenij 1990 r Arhitektor Ya Chajka Skulptura karbovana mid postament granit Socialna sferaU seli diye shkola I II stupeniv do 2015 I III stupeniv muzichna shkola ambulatoriya simejnogo likarya viddilennya zv yazku Ansambli muzichnoyi shkoli bayanistiv Debyut kerivnik I A Rogach ta banduristiv Namisto kerivnik G B Rogach neodnorazovo peremagami v oblasnih Tvorchist yunih Konsonans ta vseukrayinskih Provesin konkursah dzherelo NaselennyaU 2001 roci v seli prozhivalo 940 osib Vidomi prizvisha U seli prozhivayut rodini Pidgurskih Sikori Shevchuk Maco Vidomi lyudi Narodilisya Osip Gasyuk gospodarnik i gromadskij diyach Anatol Kaminskij ukrayinskij gromadsko politichnij diyach vchenij publicist Oleksa Krisovatij gromadsko politichnij diyach Andrij Krisovatij ukrayinskij vchenij u galuzi ekonomiki rektor Ternopilskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu Mihajlo Soroka arhitektor Yavnij Yaroslav diyach OUN uchasnik misiyi do aliantiv zaginuv 1944 v Italiyi Lavrentij Zhivchik 14 serpnya 2021 u Wayback Machine kandidat bogosliv ya arhimandrit Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya v misti Kiyevi Pracyuvali Mihajlo Cimbalyuk derzhavnij i politichnij diyach PrimitkiCentralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini u m Lvovi F 178 Op 2 Spr 777 Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 84 il ISBN 978 966 457 202 3 Rozporyadzhennya Predstavnika Prezidenta Ukrayini v Ternopilskij oblasti vid 25 chervnya 1992 roku 148 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 145 V Barna V Hanas G Yavorskij Cimbalyuk Mihajlo Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 574 575 ISBN 978 966 528 279 2 DzherelaR Goda V Uniyat Koshlyaki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 211 ISBN 966 528 199 2 O Nechiporuk Naris pro selo Koshlyaki Ternopil 2002 PosilannyaIstorichna legenda Zelenoyi Krinici s Koshlyaki 24 sichnya 2018 u Wayback Machine Pidvolochiska CBS Ce nezavershena stattya z geografiyi Ternopilskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Portal Ternopilshina