Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Ярослав Сайфертчеськ Jaroslav SeifertНародився 23 вересня 1901 1901 09 23 Прага Австро УгорщинаПомер

Ярослав Сейферт

Ярослав Сейферт

Ярослав Сайферт
чеськ. Jaroslav Seifert
image
Народився 23 вересня 1901(1901-09-23)
Прага
image Австро-Угорщина
Помер 10 січня 1986(1986-01-10) (84 роки)
Прага
image Чехословаччина
Поховання Q107046636?[1]
Країна image Чехословаччина[2]
Діяльність перекладач, поет, журналіст, есеїст, письменник, публіцист, редактор
Сфера роботи d[3]
Напрямок поет, есеїст, журналіст
Жанр лірика
Членство Баварська академія витончених мистецтв, d[4], d[4] і Чеська академія наук і мистецтв[4]
Партія Чеська соціал-демократична партія (1948) і Комуністична партія Чехословаччини (1929)
У шлюбі з d
Діти d і d
Автограф image
Премії image Нобелівська премія з літератури (1984)
image Ярослав Сайферт у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Я́рослав Са́йферт (іноді трапляються також варіанти української передачі прізвища Сейферт, Зайферт та Зейферт; чеськ. Jaroslav Seifert; 23 вересня 1901, Прага — 10 січня 1986, там само) — чеський поет, перекладач і журналіст, народний митець Чехословаччини (1966), перший і досі єдиний чеський письменник, який здобув Нобелівську премію (1984).

Початок біографії

Народився в робітничій родині в празькому районі Жижков. Не довчившися в гімназії, зайнявся журналістською працею — спочатку в комуністичній газеті «Rudé právo», а в 1922—1925 був редактором сатиричного журналу «Sršatec». Одночасно працював у Комуністичній книгарні і видавничому домі (1923—1927). Був одним з фундаторів літературного угруповання «Деветсил» і співредактором його збірника (1922). 1927—1929 років працював у тижневику комуністичної партії Чехословаччини «Reflektor», але 1929 підписав (разом з шістьма іншими чільними літераторами-комуністами) антипартійну декларацію, в якій засуджувалося поступове «збільшовичення» та посилення впливу Москви, і був виключений з партії. Відтоді співпрацював у соціал-демократичній та профспілковій пресі, більше орієнтованій на середній клас (наприклад, «Lidové noviny», «České slovo»). 1933—1939 років редагував відділ культури в щоденній газеті «Ranní noviny».

Ранні періоди творчості

Перші поетичні спроби Сайферт опублікував на шпальтах газети «Právo lidu» 1919 року, а 1921 вийшла його дебютна збірка віршів «Місто в сльозах» ("Město v slzách). Ці твори написано в річищі програмових принципів «Деветсилу»: орієнтація на створення пролетарського, колективістського мистецтва, оспівування соціальної революції та оптимізм щодо побудови нового світу. Але вже тут виявилися й інші риси Сайфертового поетичного почерку: не всі ці вірші є винятково агітаційними; пролетарська боротьба приваблює його як спільний естетичний чин, а мета революції для нього — віднайдення щастя в повсякденному житті. Серед ранніх віршів поета поруч із палким запереченням технічної цивілізації та міського життя можна зустріти й ліричні тексти, де на тлі пейзажу робітничого передмістя виникають образи народної міфології. Сайферт виявився першим чеським поетом, який для створення індивідуального поетичного світу безпосередньо використав прийоми наївного образотворчого мистецтва. Вплив цього напряму живопису літературознавці вбачають у таких рисах, як романтично-наївна візія майбутньої зміни світу, навмисно дитяче бачення сенсу й мети революції, безпосереднє називання почуттів (замість їх передавання поетичними засобами), а також у примітивізмі поетичних прийомів (тривіальні рими, нескладний ритм тощо).

image

Наступна збірка, «Лише кохання» («Samá láska», 1923) знаменувала поступовий перехід до відмінних поетичних та світоглядних засад. Буяння фантазії, почуттєва вразливість, відмова від риторики — такими рисами відзначалися нові вірші; в тематиці з'являються не тільки мрії про революції, але й звичайні радощі робітничих околиць міста. Так Сайферт стал представником мистецької течії, відомої в історії чеської літератури під назвою . Ці тенденції набули подальшого розвитку в збірці 1925 року «На радіохвилях» («Na vlnách TSF»), в якій ще більше розмаїття вражень і відчуттів. У цей період, крім піднесеної лірики, що оспівувала романтику кохання, екзотику мандрів, поетизувала реалії великого міста і навіть здобуття техніки, поет створює також низку експериментальних віршів (дослідники твердять, що під впливом Аполлінера), де порушуються логічні зв'язки, панує ускладнена метафора, текст будується на основі каламбуру, використовуються різні друкарські засоби… Слід відзначити, що протягом багатьох десятиліть (аж до шістдесятих — сімдесятих років, коли він почав писати переважно верлібром), це був чи не єдиний виняток, що поет відступив від традиційної форми: назагал його вірші вважаються винятково легкими, мелодійними, зрозумілими, близькими до народної пісні (найвиразнішими в цьому відношенні є збірки тридцяти років). Літературна діяльність поетистів, позначена нахилом до експериментів, легким сприйняттям життя, насолодою матеріальним світом, і взагалі перебувала поза річищем традицій чеської літератури, якій до того часу притаманна була серйозність і патетичність.

Нахил до експериментування швидко минувся, а разом із ним і легкість у сприйнятті життя; це було також ознакою кризи поетизму. У нових поезіях Сайферта знов з'являються соціальні мотиви (зокрема антивоєнні). Збірки «Соловейко співає погано» («Slavík zpívá špatně», 1926) та «Поштовий голуб» («Poštovní holub», 1929) ще писані в дусі поетизму, проте в них дедалі менше власне поетичного бачення світу, дедалі більше роздумів та рефлексії.

Ці тенденції чіткіше виявилися в збірках «Яблуко з подолу» («Jablko z klína», 1933) та «Венерині руки» («Ruce Venušiny», 1936) — найкращого, що було створено Сайфертом перед війною. Для них характерна лірична рефлексія над плином часу, спостереження світу через призму спогадів; головними мотивами є кохання, образки з дитинства, краєвиди вітчизни. Домінує класична строфіка; виразними є пісенні інтонації; метафоричність послаблена порівняно з попередніми поезіями.

З різними модифікаціями ці риси притаманні також творам поета, що повстали в тяжкі для Чехії часи — від мюнхенських угод до кінця Другої світової війни: «Згасіть вогні» («Zhasněte světla», 1938,— безпосередня реакція на Мюнхен), «Віяло Божени Нємцової» («Vějíř Boženy Němcové», 1940; рефлексія над долею і спадщиною великої чеської письменниці), «Одягнута світлом» («Světlem oděná», 1940), «Кам'яний міст» («Kamenný most», 1944,— видані нелегально варіації на тему празьких легенд), «Каска глини» («Přilba hlíny», 1945,— вірші про Празьке повстання; існує також варіант перекладу назви «Череп'яна каска»). Маючи глибоке коріння в чеській культурній традиції, дуже конкретні за змістом і образністю, ці тексти зміцнювали віру в невмирущість народу.

Після Другої світової війни

В 1945—1948 роках Ярослав Сайферт редагував літературно-мистецький щомісячник «Kytice», а пізніше повністю присвятив себе літературній творчості. 1946 року виходить його поетична книжка «Моцарт у Празі» («Mozart v Praze»), 1948-го — «Рука і полум'я» («Ruka a plamen»), а 1950-го — «Пісня про Вікторку» («Píseň o Viktorce»), де автор знову звертається до постаті Божени Нємцової. Але зміни в соціальному устрої та ідейній атмосфері повоєнної Чехословаччини (коли вимагалося від літераторів писати лише радісні тексти за нормативами соцреалізму, а пошук нових творчих шляхів був утруднений) спричинився до глибокої творчої кризи поета. До цього додалася також його важка хвороба. Видавши два томи ліричних віршів, тематикою яких були спогади про пролетарське дитинство («Матуся» — «Maminka», 1954, та «Хлопчик і зірки» — «Chlapec a hvězdy», 1956), він замовк на дев'ять років. Попри це Сайферт залишався дуже шанованим митцем, в тому числі шанованим і офіційно: 1955 року отримав Державну премію імені Клемента Ґотвальда (за збірку «Матуся»), 1966-го — почесне звання народного митця.

image
image
Суперобкладинка книжки віршів Сайферта, написаних на малюнки Міколаша Алеша,
і початок вірша, присвяченого долі художника, з цієї книжки

У сорокові та п'ятдесяті роки Сайферт також працює для дітей. 1948 року він укладає збірку казок чеських письменників «Kouzelná lucerna», до якої пише віршовану передмову. Збірка віршів, написаних на малюнки Міколаша Алеша «Ішов художник убого світами» (1949), призначалася саме маленькому читачеві. Виходили також його вибрані поезії у виданнях спеціально для молоді.

Повернення до поетичної творчості було пов'язане зі зміною в Чехословаччині суспільних настроїв, а далі й ідеологічного клімату — так званою «Празькою весною». Але це був зовсім інший Сайферт: він почав писати вільним віршем, облишив пісенну форму; залишаючись прихильним до опису повсякденних реалій життя, став звертати більше уваги на його скороминущість, протиріччя, відносність усього сталого — навіть позитивних цінностей життя. У способі опису зростає суб'єктивність, а в засобах — використання метонімії; поглиблюється рефлексивність. До цього періоду належать збірки «Концерт на острові» («Koncert na ostrově», 1965), «Комета Галлея» («Halleyova kometa», 1967), «Виливання дзвонів» («Odlévání zvonů», 1967).

Поет отримує ще одну Державну премію імені Клемента Ґотвальда (1968), а в 1968—1970 займає посаду голови Спілки чехословацьких письменників.

Проте невдача Празької весни, перерваної радянською окупацією, спричинилася до нової, ще довшої перерви в творчості Сайферта: наступна книжка, «Парасолька з Пікаділлі» («Deštník z Piccadilly», 1979), виходить лише через дванадцять років (якщо не рахувати закордонних видань). Величезний авторитет поета не дав можливості прорадянській владі Гусака застосувати до нього репресії (хоча він не приховував свого ставлення до тоталітаризму і підписав Хартію 77): не було заборони на його ім'я, книжки виходили й далі (1970 року в Празі навіть вийшов черговий, сьомий том зібрання його творів, розпочатого ще в п'ятдесяті роки; деякі публікації забороняли, але потім знов дозволяли, хоча й із цензурними вилученнями), його твори перекладають в Радянському Союзі, на відміну від творів таких «безнадійних» дисидентів, як Вацлав Гавел, Павел Когоут чи Богуміл Грабал. Одночасно збільшується й кількість закордонних видань Сайферта по той бік «залізної завіси». Не викликало якоїсь особливо ворожої реакції влади і присудження Сайфертові Нобелівської премії з літератури 1984 року (хоча він і не був присутній на церемонії вручення премії — замість нього її отримала його дочка,— але не тому, що його не випустили з країни, а через хворобу).

Після згаданого тому поезій «Парасолька з Піккаділлі» вийшли ще збірки «Моровий стовп» («Morový sloup», 1981), в якій відчувається песимізм автора (обставини життя в тодішній Чехословаччині він сприймає як морову пошесть; порівняймо з алегоричною повістю Валерія Шевчука «Мор»), та «Бути поетом» («Býti básníkem», 1983), а також книжка спогадів «Вся краса світу» («Všecky krásy světa»; вийшла спочатку 1981 року в Кельні та Торонто, а наступного — вже в Празі). Останні твори Сайферта звернені до минулого, але це минуле поет спостерігає крізь призму сучасності; вони сповнені внутрішнього неспокою та роздумів над перебігом справ усього світу.

Переклади

Крім оригінальних поетичних творів, Сайферт залишив і помітну перекладацьку спадщину. Він відтворив чеською мовою поезії Верлена, Аполлінера, Блока, Ґурамішвілі, Нізамі.

Сайферт в Україні

Український читач вперше дізнався про Сайферта 1927 року зі статті Антіна Павлюка «Нова чеська поезія». Павлюк також перекладав Сайферта (вірші «Старе бойовище» і «Колискова» в восьмому числі журналу «Червоний шлях» за 1928 рік, с. 65-67).

Пізніше вірші Ярослава Сайферта «Гора Ржип», «Материнське дзеркальце» і «Мертві в Лідіцях» перекладали українською Павло Тичина і Ярослав Шпорта (іхні переклади опубліковано в журналі «Вітчизна», 1956, № 4, с. 104-105). Переклад «Гори Ржип» увійшов також до антології «Чеська поезія» (Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1964), а переклади Шпорти було в цьому виданні замінено на інші; повний зміст опублікованої там добірки поезій Сайферта такий: «Вступний вірш» (зі збірки «Місто в сльозах»; переклад Олекси Новицького), «Вірш найпокірніший» (з тієї ж таки збірки; переклад Григорія Кочура), «Пісенька для вербової сопілки» (теж переклад Кочура), «Карти й менует» (переклад Віталія Коротича), «Колисанка» (переклад Марії Пригари), «Боюсь» (переклад Івана Цитовича), вже згадана «Гора Ржип» (зі збірки «Ішов художник бідний по світу», переклад Павла Тичини), «Празьке повстання» (зі збірки «Череп'яна каска», переклад Юрія Петрова) і три вірші в перекладі Василя Швеця: «Мертві у Лідіце» (зі збірки «Череп'яна каска»), «Ти, війно» та «Мамине дзеркальце» (зі збірки «Матуся»). Ця добірка займає у згаданій антології сторінки з 356 по 367. Переклади, зроблені Кочуром, увійшли також до його підсумкової збірки «Третє відлуння» (Київ: Український письменник, 2006, с. 608-609).

Поезії Сайферта перекладав українською і Остап Тарнавський. У його книжці «Поетичні переклади», що вийшла в 2006 році у київському видавництві Пульсари, опубліковано такі переклади: Третя ніч, Вагота землі, Пісня про смерть, Пісня про закінчення, Воскова свічка, Прибрана світлом, Чеська земля, «Миленькі, вечорові паломники», «Чи можна розказати віршем пісню», «Не знаю, як почати».

Остання строфа поезії «Мамине дзеркальце» зі збірки «Матуся»
Оригінал У перекладі Ярослава Шпорти У перекладі Василя Швеця
Maminčino zrcátko


<…>
Vcházím. Dnes nemám odvahu,
nikdo nestojí na prahu,
nikdo mi nestiskne dlaně.
A rozhlížím se zmateně,
zrcadlo visí na stěně.
Pro slzy nevidím na ně.

Материнське дзеркальце


<…>
Заходжу. В журбі і тривозі
Ніхто не стоїть на порозі
І руку не тисне гарячу.
Б'є серце тривожне без краю,
А дзеркальце з стінки не сяє…
Його за слізьми я не бачу

Мамино дзеркальце


<…>
Входжу. І в серці знемога:
порожньо біля порога,
пусткою віє неначе.
Очі підводжу без тями —
дзеркало висить так само,
я ж за сльозами не бачу.

Див. також

Джерела

  • А. Павлюк. Нова чеська поезія // Вапліте, 1927, № 3, с. 179-183.
  • [Г. Коновалов.] Коротко про авторів // Чеська поезія. Антологія. Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1964, с. 523.
  • Національний поет Ярослав Зейферт : нобелівка 1984 року / Анастасія Соколова // Дніпро. – 2012. – № 1. – С. 152-155.
  • Особливості передачі образного світу Ярослава Сайферта : "Вірш найпокірніший" у перекладі Григорія Кочура / І. Забіяка // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство.Фольклористика. – 2011. – № 22. – С. 7-8.
  • Příruční slovník naučný. Praha: Academia, 1967, IV. díl, s. 38.
  • Л. Н. Будагова. Сейферт, Ярослав // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1971, т. 6, стлб. 727.
  • T. Książczak-Przybysz. Seifert Jaroslav // Literatury zachodniosłowiańskie czasu przełomów 1890—1990. 2: Literatura czeska. Katowice: Śląsk, 1999, s. 507-510.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Evidence zájmových osob StB
    d:Track:Q104900509
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
    d:Track:Q12342237d:Track:Q125023568
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Зв'язок Сайфертової поезії з живописом можна простежити і в подальшій його творчості. Принаймні дві збірки його поезій, а саме «Ішов художник убого світами» («Šel malíř chudě do světa», 1949) і «Хлопчик і зірки» («Chlapec a hvězdy», 1956) побудовано як поетичні тексти до малюнків (відповідно Міколаша Алеша та Йозефа Лади).
  7. TSF — французьке скорочення виразу «télégraphie sans fils», бездротова телеграфія; в пізніших перевиданнях ця збірка отримала іншу назву: «Svatební cesta», «Весільна подорож».
  8. Вікторка — персонаж одного з епізодів (власне, вставної новели) роману Нємцової «Бабуся».
  9. Прикметно, що в передмові до антології чеської поезії, яка вийшла в Україні якраз напередодні цього нового і плідного творчого періоду Сайферту, зазначалося, що його «крива творчого розвитку <…> в основному вже, видимо, завершена» (Їржі Шотола. Кілька уваг про шляхи розвитку чеської поезії XIX й XX століть // Чеська поезія. Антологія. Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1964, с. 35) — а поет знов почав дивувати читача!
  10. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Сейферт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Сейферт, Ярослав // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 492. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ярослав Сайферт
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярослав Сайферт
  • Національний поет і нобеліат Ярослав Зейферт [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] // Друг читача, 19.05.2012
  • .
  • Бібліотека зарубіжної літератури. Ярослав Сайферт [ 6 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  • http://www.metaphora.in.ua/?p=11308 [ 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Я. Сейферт. Поезія в перекладах І. Прокоф'єва (аудіо)
  • Я. Сейферт. Поезія в перекладах О. Тарнавського (аудіо)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Primitki Yaroslav Sajfertchesk Jaroslav SeifertNarodivsya 23 veresnya 1901 1901 09 23 Praga Avstro UgorshinaPomer 10 sichnya 1986 1986 01 10 84 roki Praga ChehoslovachchinaPohovannya Q107046636 1 Krayina Chehoslovachchina 2 Diyalnist perekladach poet zhurnalist eseyist pismennik publicist redaktorSfera roboti d 3 Napryamok poet eseyist zhurnalistZhanr lirikaChlenstvo Bavarska akademiya vitonchenih mistectv d 4 d 4 i Cheska akademiya nauk i mistectv 4 Partiya Cheska social demokratichna partiya 1948 i Komunistichna partiya Chehoslovachchini 1929 U shlyubi z dDiti d i dAvtografPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1984 Yaroslav Sajfert u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Ya roslav Sa jfert inodi traplyayutsya takozh varianti ukrayinskoyi peredachi prizvisha Sejfert Zajfert ta Zejfert chesk Jaroslav Seifert 23 veresnya 1901 Praga 10 sichnya 1986 tam samo cheskij poet perekladach i zhurnalist narodnij mitec Chehoslovachchini 1966 pershij i dosi yedinij cheskij pismennik yakij zdobuv Nobelivsku premiyu 1984 Pochatok biografiyiNarodivsya v robitnichij rodini v prazkomu rajoni Zhizhkov Ne dovchivshisya v gimnaziyi zajnyavsya zhurnalistskoyu praceyu spochatku v komunistichnij gazeti Rude pravo a v 1922 1925 buv redaktorom satirichnogo zhurnalu Srsatec Odnochasno pracyuvav u Komunistichnij knigarni i vidavnichomu domi 1923 1927 Buv odnim z fundatoriv literaturnogo ugrupovannya Devetsil i spivredaktorom jogo zbirnika 1922 1927 1929 rokiv pracyuvav u tizhneviku komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Reflektor ale 1929 pidpisav razom z shistma inshimi chilnimi literatorami komunistami antipartijnu deklaraciyu v yakij zasudzhuvalosya postupove zbilshovichennya ta posilennya vplivu Moskvi i buv viklyuchenij z partiyi Vidtodi spivpracyuvav u social demokratichnij ta profspilkovij presi bilshe oriyentovanij na serednij klas napriklad Lidove noviny Ceske slovo 1933 1939 rokiv redaguvav viddil kulturi v shodennij gazeti Ranni noviny Ranni periodi tvorchostiPershi poetichni sprobi Sajfert opublikuvav na shpaltah gazeti Pravo lidu 1919 roku a 1921 vijshla jogo debyutna zbirka virshiv Misto v slozah Mesto v slzach Ci tvori napisano v richishi programovih principiv Devetsilu oriyentaciya na stvorennya proletarskogo kolektivistskogo mistectva ospivuvannya socialnoyi revolyuciyi ta optimizm shodo pobudovi novogo svitu Ale vzhe tut viyavilisya j inshi risi Sajfertovogo poetichnogo pocherku ne vsi ci virshi ye vinyatkovo agitacijnimi proletarska borotba privablyuye jogo yak spilnij estetichnij chin a meta revolyuciyi dlya nogo vidnajdennya shastya v povsyakdennomu zhitti Sered rannih virshiv poeta poruch iz palkim zaperechennyam tehnichnoyi civilizaciyi ta miskogo zhittya mozhna zustriti j lirichni teksti de na tli pejzazhu robitnichogo peredmistya vinikayut obrazi narodnoyi mifologiyi Sajfert viyavivsya pershim cheskim poetom yakij dlya stvorennya individualnogo poetichnogo svitu bezposeredno vikoristav prijomi nayivnogo obrazotvorchogo mistectva Vpliv cogo napryamu zhivopisu literaturoznavci vbachayut u takih risah yak romantichno nayivna viziya majbutnoyi zmini svitu navmisno dityache bachennya sensu j meti revolyuciyi bezposerednye nazivannya pochuttiv zamist yih peredavannya poetichnimi zasobami a takozh u primitivizmi poetichnih prijomiv trivialni rimi neskladnij ritm tosho Nastupna zbirka Lishe kohannya Sama laska 1923 znamenuvala postupovij perehid do vidminnih poetichnih ta svitoglyadnih zasad Buyannya fantaziyi pochuttyeva vrazlivist vidmova vid ritoriki takimi risami vidznachalisya novi virshi v tematici z yavlyayutsya ne tilki mriyi pro revolyuciyi ale j zvichajni radoshi robitnichih okolic mista Tak Sajfert stal predstavnikom misteckoyi techiyi vidomoyi v istoriyi cheskoyi literaturi pid nazvoyu Ci tendenciyi nabuli podalshogo rozvitku v zbirci 1925 roku Na radiohvilyah Na vlnach TSF v yakij she bilshe rozmayittya vrazhen i vidchuttiv U cej period krim pidnesenoyi liriki sho ospivuvala romantiku kohannya ekzotiku mandriv poetizuvala realiyi velikogo mista i navit zdobuttya tehniki poet stvoryuye takozh nizku eksperimentalnih virshiv doslidniki tverdyat sho pid vplivom Apollinera de porushuyutsya logichni zv yazki panuye uskladnena metafora tekst buduyetsya na osnovi kalamburu vikoristovuyutsya rizni drukarski zasobi Slid vidznachiti sho protyagom bagatoh desyatilit azh do shistdesyatih simdesyatih rokiv koli vin pochav pisati perevazhno verlibrom ce buv chi ne yedinij vinyatok sho poet vidstupiv vid tradicijnoyi formi nazagal jogo virshi vvazhayutsya vinyatkovo legkimi melodijnimi zrozumilimi blizkimi do narodnoyi pisni najviraznishimi v comu vidnoshenni ye zbirki tridcyati rokiv Literaturna diyalnist poetistiv poznachena nahilom do eksperimentiv legkim sprijnyattyam zhittya nasolodoyu materialnim svitom i vzagali perebuvala poza richishem tradicij cheskoyi literaturi yakij do togo chasu pritamanna bula serjoznist i patetichnist Nahil do eksperimentuvannya shvidko minuvsya a razom iz nim i legkist u sprijnyatti zhittya ce bulo takozh oznakoyu krizi poetizmu U novih poeziyah Sajferta znov z yavlyayutsya socialni motivi zokrema antivoyenni Zbirki Solovejko spivaye pogano Slavik zpiva spatne 1926 ta Poshtovij golub Postovni holub 1929 she pisani v dusi poetizmu prote v nih dedali menshe vlasne poetichnogo bachennya svitu dedali bilshe rozdumiv ta refleksiyi Ci tendenciyi chitkishe viyavilisya v zbirkah Yabluko z podolu Jablko z klina 1933 ta Venerini ruki Ruce Venusiny 1936 najkrashogo sho bulo stvoreno Sajfertom pered vijnoyu Dlya nih harakterna lirichna refleksiya nad plinom chasu sposterezhennya svitu cherez prizmu spogadiv golovnimi motivami ye kohannya obrazki z ditinstva krayevidi vitchizni Dominuye klasichna strofika viraznimi ye pisenni intonaciyi metaforichnist poslablena porivnyano z poperednimi poeziyami Z riznimi modifikaciyami ci risi pritamanni takozh tvoram poeta sho povstali v tyazhki dlya Chehiyi chasi vid myunhenskih ugod do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Zgasit vogni Zhasnete svetla 1938 bezposerednya reakciya na Myunhen Viyalo Bozheni Nyemcovoyi Vejir Bozeny Nemcove 1940 refleksiya nad doleyu i spadshinoyu velikoyi cheskoyi pismennici Odyagnuta svitlom Svetlem odena 1940 Kam yanij mist Kamenny most 1944 vidani nelegalno variaciyi na temu prazkih legend Kaska glini Prilba hliny 1945 virshi pro Prazke povstannya isnuye takozh variant perekladu nazvi Cherep yana kaska Mayuchi gliboke korinnya v cheskij kulturnij tradiciyi duzhe konkretni za zmistom i obraznistyu ci teksti zmicnyuvali viru v nevmirushist narodu Pislya Drugoyi svitovoyi vijniV 1945 1948 rokah Yaroslav Sajfert redaguvav literaturno misteckij shomisyachnik Kytice a piznishe povnistyu prisvyativ sebe literaturnij tvorchosti 1946 roku vihodit jogo poetichna knizhka Mocart u Prazi Mozart v Praze 1948 go Ruka i polum ya Ruka a plamen a 1950 go Pisnya pro Viktorku Pisen o Viktorce de avtor znovu zvertayetsya do postati Bozheni Nyemcovoyi Ale zmini v socialnomu ustroyi ta idejnij atmosferi povoyennoyi Chehoslovachchini koli vimagalosya vid literatoriv pisati lishe radisni teksti za normativami socrealizmu a poshuk novih tvorchih shlyahiv buv utrudnenij sprichinivsya do glibokoyi tvorchoyi krizi poeta Do cogo dodalasya takozh jogo vazhka hvoroba Vidavshi dva tomi lirichnih virshiv tematikoyu yakih buli spogadi pro proletarske ditinstvo Matusya Maminka 1954 ta Hlopchik i zirki Chlapec a hvezdy 1956 vin zamovk na dev yat rokiv Popri ce Sajfert zalishavsya duzhe shanovanim mitcem v tomu chisli shanovanim i oficijno 1955 roku otrimav Derzhavnu premiyu imeni Klementa Gotvalda za zbirku Matusya 1966 go pochesne zvannya narodnogo mitcya Superobkladinka knizhki virshiv Sajferta napisanih na malyunki Mikolasha Alesha i pochatok virsha prisvyachenogo doli hudozhnika z ciyeyi knizhki U sorokovi ta p yatdesyati roki Sajfert takozh pracyuye dlya ditej 1948 roku vin ukladaye zbirku kazok cheskih pismennikiv Kouzelna lucerna do yakoyi pishe virshovanu peredmovu Zbirka virshiv napisanih na malyunki Mikolasha Alesha Ishov hudozhnik ubogo svitami 1949 priznachalasya same malenkomu chitachevi Vihodili takozh jogo vibrani poeziyi u vidannyah specialno dlya molodi Povernennya do poetichnoyi tvorchosti bulo pov yazane zi zminoyu v Chehoslovachchini suspilnih nastroyiv a dali j ideologichnogo klimatu tak zvanoyu Prazkoyu vesnoyu Ale ce buv zovsim inshij Sajfert vin pochav pisati vilnim virshem oblishiv pisennu formu zalishayuchis prihilnim do opisu povsyakdennih realij zhittya stav zvertati bilshe uvagi na jogo skorominushist protirichchya vidnosnist usogo stalogo navit pozitivnih cinnostej zhittya U sposobi opisu zrostaye sub yektivnist a v zasobah vikoristannya metonimiyi pogliblyuyetsya refleksivnist Do cogo periodu nalezhat zbirki Koncert na ostrovi Koncert na ostrove 1965 Kometa Galleya Halleyova kometa 1967 Vilivannya dzvoniv Odlevani zvonu 1967 Poet otrimuye she odnu Derzhavnu premiyu imeni Klementa Gotvalda 1968 a v 1968 1970 zajmaye posadu golovi Spilki chehoslovackih pismennikiv Prote nevdacha Prazkoyi vesni perervanoyi radyanskoyu okupaciyeyu sprichinilasya do novoyi she dovshoyi perervi v tvorchosti Sajferta nastupna knizhka Parasolka z Pikadilli Destnik z Piccadilly 1979 vihodit lishe cherez dvanadcyat rokiv yaksho ne rahuvati zakordonnih vidan Velicheznij avtoritet poeta ne dav mozhlivosti proradyanskij vladi Gusaka zastosuvati do nogo represiyi hocha vin ne prihovuvav svogo stavlennya do totalitarizmu i pidpisav Hartiyu 77 ne bulo zaboroni na jogo im ya knizhki vihodili j dali 1970 roku v Prazi navit vijshov chergovij somij tom zibrannya jogo tvoriv rozpochatogo she v p yatdesyati roki deyaki publikaciyi zaboronyali ale potim znov dozvolyali hocha j iz cenzurnimi viluchennyami jogo tvori perekladayut v Radyanskomu Soyuzi na vidminu vid tvoriv takih beznadijnih disidentiv yak Vaclav Gavel Pavel Kogout chi Bogumil Grabal Odnochasno zbilshuyetsya j kilkist zakordonnih vidan Sajferta po toj bik zaliznoyi zavisi Ne viklikalo yakoyis osoblivo vorozhoyi reakciyi vladi i prisudzhennya Sajfertovi Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1984 roku hocha vin i ne buv prisutnij na ceremoniyi vruchennya premiyi zamist nogo yiyi otrimala jogo dochka ale ne tomu sho jogo ne vipustili z krayini a cherez hvorobu Pislya zgadanogo tomu poezij Parasolka z Pikkadilli vijshli she zbirki Morovij stovp Morovy sloup 1981 v yakij vidchuvayetsya pesimizm avtora obstavini zhittya v todishnij Chehoslovachchini vin sprijmaye yak morovu poshest porivnyajmo z alegorichnoyu povistyu Valeriya Shevchuka Mor ta Buti poetom Byti basnikem 1983 a takozh knizhka spogadiv Vsya krasa svitu Vsecky krasy sveta vijshla spochatku 1981 roku v Kelni ta Toronto a nastupnogo vzhe v Prazi Ostanni tvori Sajferta zverneni do minulogo ale ce minule poet sposterigaye kriz prizmu suchasnosti voni spovneni vnutrishnogo nespokoyu ta rozdumiv nad perebigom sprav usogo svitu PerekladiKrim originalnih poetichnih tvoriv Sajfert zalishiv i pomitnu perekladacku spadshinu Vin vidtvoriv cheskoyu movoyu poeziyi Verlena Apollinera Bloka Guramishvili Nizami Sajfert v UkrayiniUkrayinskij chitach vpershe diznavsya pro Sajferta 1927 roku zi statti Antina Pavlyuka Nova cheska poeziya Pavlyuk takozh perekladav Sajferta virshi Stare bojovishe i Koliskova v vosmomu chisli zhurnalu Chervonij shlyah za 1928 rik s 65 67 Piznishe virshi Yaroslava Sajferta Gora Rzhip Materinske dzerkalce i Mertvi v Lidicyah perekladali ukrayinskoyu Pavlo Tichina i Yaroslav Shporta ihni perekladi opublikovano v zhurnali Vitchizna 1956 4 s 104 105 Pereklad Gori Rzhip uvijshov takozh do antologiyi Cheska poeziya Kiyiv Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1964 a perekladi Shporti bulo v comu vidanni zamineno na inshi povnij zmist opublikovanoyi tam dobirki poezij Sajferta takij Vstupnij virsh zi zbirki Misto v slozah pereklad Oleksi Novickogo Virsh najpokirnishij z tiyeyi zh taki zbirki pereklad Grigoriya Kochura Pisenka dlya verbovoyi sopilki tezh pereklad Kochura Karti j menuet pereklad Vitaliya Koroticha Kolisanka pereklad Mariyi Prigari Boyus pereklad Ivana Citovicha vzhe zgadana Gora Rzhip zi zbirki Ishov hudozhnik bidnij po svitu pereklad Pavla Tichini Prazke povstannya zi zbirki Cherep yana kaska pereklad Yuriya Petrova i tri virshi v perekladi Vasilya Shvecya Mertvi u Lidice zi zbirki Cherep yana kaska Ti vijno ta Mamine dzerkalce zi zbirki Matusya Cya dobirka zajmaye u zgadanij antologiyi storinki z 356 po 367 Perekladi zrobleni Kochurom uvijshli takozh do jogo pidsumkovoyi zbirki Tretye vidlunnya Kiyiv Ukrayinskij pismennik 2006 s 608 609 Poeziyi Sajferta perekladav ukrayinskoyu i Ostap Tarnavskij U jogo knizhci Poetichni perekladi sho vijshla v 2006 roci u kiyivskomu vidavnictvi Pulsari opublikovano taki perekladi Tretya nich Vagota zemli Pisnya pro smert Pisnya pro zakinchennya Voskova svichka Pribrana svitlom Cheska zemlya Milenki vechorovi palomniki Chi mozhna rozkazati virshem pisnyu Ne znayu yak pochati Ostannya strofa poeziyi Mamine dzerkalce zi zbirki Matusya Original U perekladi Yaroslava Shporti U perekladi Vasilya Shvecya Mamincino zrcatko lt gt Vchazim Dnes nemam odvahu nikdo nestoji na prahu nikdo mi nestiskne dlane A rozhlizim se zmatene zrcadlo visi na stene Pro slzy nevidim na ne Materinske dzerkalce lt gt Zahodzhu V zhurbi i trivozi Nihto ne stoyit na porozi I ruku ne tisne garyachu B ye serce trivozhne bez krayu A dzerkalce z stinki ne syaye Jogo za slizmi ya ne bachu Mamino dzerkalce lt gt Vhodzhu I v serci znemoga porozhno bilya poroga pustkoyu viye nenache Ochi pidvodzhu bez tyami dzerkalo visit tak samo ya zh za slozami ne bachu Div takozh4369 Sajfert asteroyid nazvanij na chest poeta DzherelaA Pavlyuk Nova cheska poeziya Vaplite 1927 3 s 179 183 G Konovalov Korotko pro avtoriv Cheska poeziya Antologiya Kiyiv Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1964 s 523 Nacionalnij poet Yaroslav Zejfert nobelivka 1984 roku Anastasiya Sokolova Dnipro 2012 1 S 152 155 Osoblivosti peredachi obraznogo svitu Yaroslava Sajferta Virsh najpokirnishij u perekladi Grigoriya Kochura I Zabiyaka Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka Literaturoznavstvo Movoznavstvo Folkloristika 2011 22 S 7 8 Prirucni slovnik naucny Praha Academia 1967 IV dil s 38 L N Budagova Sejfert Yaroslav Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 t 6 stlb 727 T Ksiazczak Przybysz Seifert Jaroslav Literatury zachodnioslowianskie czasu przelomow 1890 1990 2 Literatura czeska Katowice Slask 1999 s 507 510 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Evidence zajmovych osob StB d Track Q104900509 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vedecka knihovna v Olomouci REGO d Track Q12342237d Track Q125023568 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zv yazok Sajfertovoyi poeziyi z zhivopisom mozhna prostezhiti i v podalshij jogo tvorchosti Prinajmni dvi zbirki jogo poezij a same Ishov hudozhnik ubogo svitami Sel malir chude do sveta 1949 i Hlopchik i zirki Chlapec a hvezdy 1956 pobudovano yak poetichni teksti do malyunkiv vidpovidno Mikolasha Alesha ta Jozefa Ladi TSF francuzke skorochennya virazu telegraphie sans fils bezdrotova telegrafiya v piznishih perevidannyah cya zbirka otrimala inshu nazvu Svatebni cesta Vesilna podorozh Viktorka personazh odnogo z epizodiv vlasne vstavnoyi noveli romanu Nyemcovoyi Babusya Prikmetno sho v peredmovi do antologiyi cheskoyi poeziyi yaka vijshla v Ukrayini yakraz naperedodni cogo novogo i plidnogo tvorchogo periodu Sajfertu zaznachalosya sho jogo kriva tvorchogo rozvitku lt gt v osnovnomu vzhe vidimo zavershena Yirzhi Shotola Kilka uvag pro shlyahi rozvitku cheskoyi poeziyi XIX j XX stolit Cheska poeziya Antologiya Kiyiv Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1964 s 35 a poet znov pochav divuvati chitacha Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaSejfert Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sejfert Yaroslav Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 492 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Yaroslav Sajfert Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yaroslav Sajfert Nacionalnij poet i nobeliat Yaroslav Zejfert 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Drug chitacha 19 05 2012 Biblioteka zarubizhnoyi literaturi Yaroslav Sajfert 6 serpnya 2014 u Wayback Machine http www metaphora in ua p 11308 10 veresnya 2016 u Wayback Machine Ya Sejfert Poeziya v perekladah I Prokof yeva audio Ya Sejfert Poeziya v perekladah O Tarnavskogo audio

Дата публікації:
Топ